Справа № 344/3806/26
Провадження № 2/344/3702/26
12 травня 2026 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Бородовського С.,
з участю секретаря Бурянна Н.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-
в позовів вказано: «… 11 березня 2003 року між мною та відповідачем відділом РАГС Івано-Франківського міського управління юстиції було зареєстровано шлюб, актовий запис № 312. Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 05 червня 2008 року у справі № 2-1747/2008 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу (копія додається), - шлюб між мною та відповідачем розірвано. В шлюбі в нас народилось двоє дітей: син, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (Свідоцтво про народження серія НОМЕР_1 від 13 травня 2003 р.) та дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (Свідоцтво про народження серія НОМЕР_2 від 06 грудня 2006 р.), які проживають зі мною за адресою АДРЕСА_1 . Дочка перебуває на утриманні позивача. Рішенням від 26 березня 2008 року з відповідача стягнуто аліменти в розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітної плати щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму на кожну дитину визначеного для дітей відповідного віку до досягнення ними повноліття. На сьогоднішній день дочка, ОСОБА_5 , є повнолітньою. Стягнення аліментів на неї припинені. Проте, в серпні 2025 року наша дочка ОСОБА_4 вступила на 1 курс Університету Короля Данила на денну форму навчання за спеціальністю «Правоохоронна діяльність» (Наказ про зарахування №57/С від 11.08.2025 р). Термін навчання для здобуття освітнього рівня «Бакалавр» з 01.09.2025 по 30.06.2028. Навчання студента здійснюється за рахунок коштів фізичних осіб, юридичних осіб. Стипендія не нараховується. Відповідно, мною, ОСОБА_1 , як законним представником ОСОБА_4 було укладено з університетом відповідний договір про навчання у Закладі вищої освіти «Університет Короля Данила» №2025/П1Дс-70Н від 07.08.2025 року та Договір про надання платної освітньої послуги для підготовки бакалавра № 2025/ПДс-70П від 07.08.2025. Я, є особою з інвалідністю І групи, що підтверджується довідкою МСЕК серії 12 ААГ № 212460, у зв?язку з чим отримую мізерну пенсію (пенсійне посвідчення № НОМЕР_3 серія НОМЕР_4 ) та через захворювання не можу повноцінно працювати тому моїх доходів критично не вистачає для забезпечення належного рівня життя дочки, Діани, на час її навчання, придбання підручників, канцелярії, проїзду до навчального закладу, продуктів харчування, одягу та предметів першої необхідності, підтримання її фізичного, інтелектуального та культурного розвитку. На виконання умов договору, на сьогоднішній день, мною, оплачено 41000 (сорок одну тисячу гривень), що підтверджується долученими до позовної заяви квитанціями. Відповідач має фінансову можливість нести витрати на утримання дочки, на час її навчання та здобуття освіти. Оскільки, останній є фізично здоровим, працездатним та працевлаштованим. Таким чином, вважаю, що відповідач має встановлений законом обов?язок та можливість утримувати дочку на час її навчання до досягнення нею 23-річного віку.…».
Позивач подала до суду заяву, за змістом якої просила про розгляд справи без її участі. Позов підтримала в повному обсязі.
Відповідач повідомлений судом про судове засідання у встановленому процесуальним законом порядку. Відповідач не подав до суду відзиву на позов чи його заперечення.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до п.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Судом встановлено наступні обставини.
Відповідно до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААГ №212460 ОСОБА_1 встановлено другу групу інвалідності, безтерміново.
Заочним рішенням Івано-Франківського від 05 червня 2008 року шлюб сторін розірвано.
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 26.03.2008 року вирішено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання недолітніх дітей: сина- ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочки- ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частини від усіх видів його заробітної плати щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму на кожну дитину визначеного для дітей відповідного віку до досягнення ними повноліття.
Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 батьками зареєстровано сторін спору.
Згідно довідки №227 від 13.02.2026 року ОСОБА_4 дійсно навчається на 1 курсі Університету ОСОБА_6 на денній формі навчання за спеціальністю «Правоохоронна діяльність».
Між Закладом вищої освіти «Університетом Короля Данила» та ОСОБА_4 укладено договір про навчання №2025/ПДс-70П від 07.08.2025.
До матеріалів справи долучені квитанції про сплату ОСОБА_1 суми за навчання доньки ОСОБА_4 на рахунок Університету
В ст. 182 СК України вказано, що при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Відповідно до п. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з частиною першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх сина, дочки регулюються главою 16 СК України, яка зокрема передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 СК України).
Відповідно до положень статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Статтею 199 СК України передбачено обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Виявлення бажання на отримання матеріальної допомоги у зв'язку з продовженням навчанням є правом повнолітньої дочки (сина) або одного з батьків, з якими вона (він) проживають, яке нерозривно пов'язано з обов'язковою умовою можливості відповідача надавати таку допомогу і така умова оцінюється судом у сукупності з іншими обставинами, що мають істотне значення для вирішення спору.
Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) тан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Як роз'яснено в пункті 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року № 3 обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Зазначена правова позиція висловлена у Постановах Верховного Суду від 24 січня 2019 року у справі № 225/1447/16-ц та від 17 квітня 2019 року у справі № 644/3610/16-ц.
Сімейний кодекс України виходить із принципів рівності прав та обов'язків батьків. Відповідно до закону надавати матеріальну допомогу повнолітньому сину чи доньці, які продовжують навчання, зобов'язані обоє батьків, незалежно від того, з ким з них проживає їх син (дочка).
В ч. 1 ст. 12 ЦПК України проголошено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
В ч. 3 ст. 12 ЦПК України вказано, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Отже обов'язок надання суду доказів на спростування позову процесуальним законом покладено безпосередньо на відповідача.
В ч. 2 ст. 13 ЦПК України вказано, що збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В ч. 5 ст. 81 ЦПК України вказано, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
В ч. 7 ст. 81 ЦПК України вказано, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
За загальним правилом, встановленим ч.1 ст. 191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Позов пред'явлено 26.02.2026.
Зважаючи на те, що позивач була звільнена від сплати судового збору, дані витрати, згідно ст. 141 ЦПК України слід стягнути з відповідача на користь держави.
Відповідно до ст. 430 ЦПК України, рішення суду щодо стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць слід допустити до негайного виконання.
Відповідно до зазначеного суд,-
позов задовольнити;
стягувати з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 РНОКПП НОМЕР_3 аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 частини усіх доходів щомісячно;
стягнення аліментів розпочати з 26.02.2026 та здійснювати до закінчення ОСОБА_4 навчання чи до досягнення нею двадцяти трьох років, у зв'язку з тим, яка з цих обставин настане першою.
допустити негайне виконання рішення в частині стягнення одного щомісячного платежу аліментів;
Заочне рішення може бути переглянуте Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до апеляційного суду, з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову просити про зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
Головуючий суддя Бородовський С.О.