Справа № 344/8980/26
Провадження № 1-кс/344/3659/26
12 травня 2026 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025091010001150, -
в клопотанні вказано, що Слідчим відділом Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025091010001150 від 09.07.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України. 04 травня 2026 року під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було виявлено та вилучено: мобільний телефон марки «Iphone 17 Pro Max» IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 з наявною в ньому сім-картою - НОМЕР_3 , а також мобільний телефон марки «Iphone 16 Pro» IMEI1: НОМЕР_4 , IMEI2: НОМЕР_5 з наявною в ньому сім-картою - НОМЕР_6 . Вилучені речі було визнано речовими доказами.Встановлено, що мобільний телефон марки «Iphone 17 Pro Max» IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 з наявною в ньому сім-картою - НОМЕР_3 належать ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 . Окрім того встановлено, що мобільний телефон марки «Iphone 16 Pro» IMEI1: НОМЕР_4 , IMEI2: НОМЕР_5 з наявною в ньому сім-картою - НОМЕР_6 належать ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Слідчий просив розгляд клопотання проводити без його участі.
Слідчим повідомлено власників майна про розгляд клопотання.
Судом встановлено наступні обставини.
04.05.2026 року складено протокол обшуку.
Постановою від 04.05.2026 року вилучені мобільний телефон марки «Iphone 17 Pro Max» IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 з наявною в ньому сім-картою - НОМЕР_3 , а також мобільний телефон марки «Iphone 16 Pro» IMEI1: НОМЕР_4 , IMEI2: НОМЕР_5 з наявною в ньому сім-картою - НОМЕР_6 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12025091010001150.
В матеріалах клопотання міститься конверт про направлення клопотання засобом поштового зв'язку 05.05.2026 на адресу суду.
Згідно з ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається, з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому п.1 ч.2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.ч.10-11 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
У відповідності до ч.5 ст.173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає: 1) перелік майна, на яке накладено арешт; 2) підстави застосування арешту майна; 3) перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення; 4) заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно; 5) порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб.
Таким чином, суду надано пояснення, що вилучений автомобіль визнано речовим доказом, арешт необхідно накласти з метою збереження речових доказів, клопотання обгрунтовано належними правовими підставами.
Усі інші пояснення сторін, їх докази і арґументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надала можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.
Відповідно до зазначеного суд, -
клопотання задовольнити.
Накласти арешт із забороною на користування, відчуження та розпорядження на майно, яке було вилучено 04 травня 2026 року під час проведення обшуку: мобільний телефон марки «Iphone 17 Pro Max» IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 з наявною в ньому сім-картою - НОМЕР_3 , а також мобільний телефон марки «Iphone 16 Pro» IMEI1: НОМЕР_4 , IMEI2: НОМЕР_5 з наявною в ньому сім-картою - НОМЕР_6 до його скасування у встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України порядку.
Ухвала підлягає до негайного виконання та може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1