14 травня 2026 року
м. Київ
справа №260/6408/25
адміністративне провадження №К/990/17157/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білак М.В.,
суддів - Желєзного І.В., Уханенка С.А.,
перевірив касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Семеновича Тіберія Сергійовича на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2026 року у справі №260/6408/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області, у якому просив:
- визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі - ГУ ДСНС) у Закарпатській області №304-нк/52 (по особовому складу) від 10 липня 2025 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» щодо накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_1 з посади водія-електрика відділення життєзабезпечення групи забезпечення рятувальних робіт аварійно-рятувальної частини Аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС України у Закарпатській обл., відповідно до статті 68 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту, затвердженого Законом України №1068-VІ від 05 березня 2009 року;
- визнати незаконним та скасувати наказ ГУ ДСНС України у Закарпатській області №305-нк/52 (по особовому складу) від 10 липня 2025 року «Про кадрові питання», яким вирішено звільнити зі служби сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_1 , водія-електрика відділення життєзабезпечення групи забезпечення рятувальних робіт аварійно-рятувальної частини Аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС України у Закарпатській області, за підпунктом 8 пункту 176 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 593 від 11 липня 2013 року;
- поновити сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_1 на посаді водія-електрика відділення життєзабезпечення групи забезпечення рятувальних робіт аварійно-рятувальної частини Аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС України у Закарпатській області;
- стягнути з відповідача ГУ ДСНС України у Закарпатській обл. на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу до дня поновлення на роботі;
- допустити негайне виконання постанови суду в частині стягнення суми грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в межах стягнення одного місяця та поновлення на службі в цивільного захисту.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2025 року вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2025 року позов задоволено.
Визнано протиправними та скасовано накази ГУ ДСНС України у Закарпатській області №304-нк/52 (по особовому складу) від 10 липня 2025 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», №305-нк/52 (по особовому складу) від 10 липня 2025 року «Про кадрові питання» щодо звільнення ОСОБА_1 ..
Поновлено позивача на посаді водія-електрика відділення життєзабезпечення групи забезпечення рятувальних робіт аварійно-рятувальної частини Аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС України у Закарпатській області з 11 липня 2025 року.
Стягнуто з ГУ ДСНС України у Закарпатській області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 86426 грн 88 коп, із утриманням податків та інших обов'язкових платежів; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДСНС України у Закарпатській області витрати на правову допомогу в сумі 6000 грн.
Рішення суду в частині поновлення позивача на посаді та стягнення на його користь заробітної плати у межах одного місяця в розмірі 17955 грн допущено до негайного виконання.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2026 року задоволено апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області. Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2025 року скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, представник позивача звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Ухвалами Верховного Суду від 17 березня 2026 року та від 09 квітня 2026 року касаційну скаргу повернуто особі, яка її подала на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв'язку з незазначенням у касаційній скарзі належних доводів та обґрунтувань щодо підстав оскарження судових рішень.
16 квітня 2026 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» втретє надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Семеновича Тіберія Сергійовича на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2026 року у справі №260/6408/25. Заявник, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Через відсутність складу колегії суддів, який визначений протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями для розгляду цієї касаційної скарги, ухвала постановляється 13 травня 2026 року.
Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху з огляду на таке.
Відповідно до частин першої, другої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу (частина третя статті 329 КАС України).
Частиною п'ятою статті 251 КАС України встановлено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції ухвалена 03 лютого 2026 року у відкритому судовому засіданні. Касаційна скарга втретє надійшла до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» 16 квітня 2026 року, тобто з пропуском строку, передбаченого статтею 329 КАС України.
Представник позивача у касаційній скарзі просить поновити строк на касаційне оскарження постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2026 року у справі №260/6408/25. В обґрунтування клопотання зазначено, що касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Семеновича Тіберія Сергійовича на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2026 року у справі №260/6408/25 була подана в межах 30 денного строку на касаційне оскарження. 17 березня 2026 року через підсистему «Електронний суд» о 20 год 55 хв скаржнику та його представнику надійшла ухвала Верховного суду у складі Касаційного адміністративного суду від 17 березня 2026 року про повернення касаційної скарги особі, яка її подала. Роз'яснено, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. Скаржник повідомляє Суд про наявність об'єктивних обставин, які перешкодили подачі скарги негайно в день отримання ухвали: відповідно до медичного висновку № 1111-К79В-5527-44КС від 02 березня 2026 року ОСОБА_1 перебував на лікарняному значну частину часу, відповідно до медичного висновку № 1111-5M9C-P5 EB-X897 від 09 лютого 2026 року ОСОБА_1 перебував на лікарняному значну частину часу; відповідно до довідки КНП «Ужгородський МЦПМСД№ 390/6 від 10 квітня 2026 року, Семенович Тіберій Сергійович , перебував на амбулаторному лікуванні з 01 квітня 2026 року по 10 квітня 2026 року. Крім того, представник позивача зазначає, що об'єктивною та поважною причиною пропуску строку на повторне звернення з касаційною скаргою є також складність підготовки такої скарги у даній категорії справ та необхідність витрачення значного часу для її належного обґрунтування відповідно до вимог процесуального закону. Також зазначає, що необхідність повторного подання касаційної скарги після її повернення ухвалою Верховного Суду від 17 березня 2026 року зумовила потребу у суттєвому доопрацюванні її змісту, усуненні недоліків, на які було вказано судом касаційної інстанції, а також у більш глибокому та деталізованому обґрунтуванні підстав касаційного оскарження.
Вирішуючи клопотання скаржника про поновлення строків на касаційне оскарження, колегія суддів виходить з такого.
Приписами статті 44 КАС України встановлено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини п'ятої цієї статті).
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку касаційного оскарження, а також належного оформлення касаційної скарги.
Колегія суддів зауважує, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов'язку надавати докази до суду та доводи ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов'язаний з об'єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.
Поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з касаційною скаргою, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання касаційної скарги здійснюється судом касаційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на касаційне оскарження судового рішення.
Суд, розглянувши клопотання представника позивача про поновлення строку касаційного оскарження, дійшов висновку, що зазначені підстави пропуску строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані поважними.
Невиконання скаржником вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов'язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Та обставина, що повернення касаційної скарги не позбавляє повторного звернення до суду також не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків, встановлених для цього, а у Суду - обов'язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.
Суд звертає увагу скаржника, що чинне законодавство України не передбачає зупинення процесуального строку у разі звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою та повернення такої касаційної скарги.
Щодо наданих до касаційної скарги медичних висновків №111-5М9С-Р5ЕВ-Х89Т від 09 лютого 2026 року та № 1111-К79В-5527-44КС від 02 березня 2026 року, а саме інформаційних довідок з електронної системи охорони здоров'я щодо тимчасової непрацездатності, то Суд зазначає, що з них не вбачається кому саме вони видані.
Крім того, у цей період представником позивача вперше подавалась касаційна скарга, а саме 20 лютого 2026 року.
Щодо довідки КНП «Ужгородський МЦПМСД№ 390/6 від 10 квітня 2026 року, відповідно до якої Семенович Тіберій Сергійович (представник позивача), перебував на амбулаторному лікуванні з 01 квітня 2026 року по 10 квітня 2026 року, то Суд зазначає, що позивач не позбавлений права особисто подати касаційну скаргу.
За таких обставин, Суд дійшов висновку, що зазначені представником позивача підстави пропуску строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані поважними.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнанні неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
За таких обставин, за правилами статей 169, 332 КАС України касаційну скаргу необхідно залишити без руху з установленням заявнику строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду заяви (клопотання) про поновлення процесуального строку, із зазначенням інших поважних і об'єктивних причин його пропуску та надати докази, що їх підтверджують.
Керуючись статтями 248, 332 КАС України,
Визнати неповажними, зазначені представником ОСОБА_1 - адвокатом Семеновичем Тіберієм Сергійовичем, підстави для поновлення пропущеного процесуального строку.
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Семеновича Тіберія Сергійовича на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2026 року у справі №260/6408/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу залишити без руху.
Надати заявнику касаційної скарги строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет», а у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв'язку.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк у частині надання клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено, у разі невиконання ухвали суду у частині надання уточненої касаційної скарги - касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Судді М.В. Білак
І.В. Желєзний
С.А. Уханенко