14 травня 2026 року
м. Київ
справа №560/10713/25
адміністративне провадження № К/990/14460/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Уханенка С.А.,
суддів: Соколова В.М., Кашпур О.В.,
перевірив касаційну скаргу Державної митної служби України на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2025 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної митної служби України про стягнення заробітної плати,
У червні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Державної митної служби України, в якому, з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просив стягнути з Державної митної служби України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі з 10 лютого 2022 року по 21 травня 2025 року включно в розмірі 1 054 100,74 грн.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2025 року, ухваленим в порядку загального позовного провадження та залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2026 року, позов задоволено частково. Стягнуто з Державної митної служби України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі з 10 лютого 2022 року по 21 травня 2025 року включно в розмірі 1 052 866 (один мільйон п'ятдесят дві тисячі вісімсот шістдесят шість) грн. 43 коп. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
13 лютого 2026 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» відповідач подав до Верховного Суду касаційну скаргу на судові рішення у цій справі.
Ухвалою Верховного Суду від 02 березня 2026 року касаційну скаргу повернуто заявникові.
05 березня 2026 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» відповідач повторно подав до Верховного Суду касаційну скаргу на судові рішення у цій справі.
Ухвалою Верховного Суду від 25 березня 2026 року касаційну скаргу повернуто заявникові.
31 березня 2026 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» відповідач утретє подав до Верховного Суду касаційну скаргу на судові рішення у цій справі.
Ухвалою Верховного Суду від 21 квітня 2026 року визнано неповажними, зазначені Державною митною службою України, підстави для поновлення строку на касаційне оскарження рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2025 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2026 року у цій справі. Касаційну скаргу залишено без руху з установленням скаржнику десятиденного строку для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання до Верховного Суду обґрунтованої заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення строку та надання відповідних доказів на їх підтвердження; подання до касаційного суду документа про сплату судового збору у визначеному Судом розмірі.
30 квітня 2026 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» відповідач надіслав до Верховного Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги. В цій заяві викладено аргументи щодо визначення правильного розрахунку судового збору за подання касаційної скарги. Верховний Суд, перевіривши ці аргументи, дійшов висновку про їх обґрунтованість, у зв'язку з чим недолік касаційної скарги щодо сплати судового збору заявником усунено.
В заяві про усунення недоліків касаційної скарги містяться доводи щодо поновлення процесуального строку на касаційне оскарження. Скаржник зазначає, що усунувши недоліки попередньо поданих касаційних скарги, Держмитслужба втретє подала касаційну скаргу 31 березня 2026 року, тобто у найкоротший можливий строк після отримання ухвали Верховного Суду від 25 березня 2026 року. На думку скаржника, сукупність процесуальних дій свідчить не про пасивну поведінку, а про послідовне та безперервне вчинення дій, спрямованих на реалізацію права на касаційне оскарження. Скаржник зазначає, що інтервали між отриманням ухвал про повернення касаційних скарг та повторними зверненнями були мінімальними, а повторне подання здійснювалося одразу після опрацювання відповідної ухвали, підготовки виправленої редакції касаційної скарги та оформлення документів уповноваженою посадовою особою центрального органу виконавчої влади. Також скаржник вказує, що частина цього проміжку часу також припала на вихідні дні, що об'єктивно впливало на строк внутрішнього опрацювання документів та повторного подання скарги через ЄСІТС.
Перевіривши викладені доводи, колегія суддів наголошує, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження віднесено до повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Для поновлення процесуальних строків суд зобов'язаний указати обґрунтовані та об'єктивні підстави, за яких пропущений строк підлягає поновленню. Водночас наявність таких підстав вимагає від суду аналізу дій заявника, які він, у розумні інтервали часу, мав вживати, щоб дізнатись про стан відомого йому судового провадження та перевірки доказів, які мають підтверджувати ці обставини.
Перевіряючи наведені заявником підстави для поновлення пропущеного процесуального строку, Верховний Суд наголошує, що послідовне та безперервне вчинення процесуальних дій не може вважатися достатньою підставою для поновлення строку, якщо строк на касаційне оскарження пропущено. Законодавством чітко передбачено, що поновлення строків допускається лише за наявності поважних причин, які унеможливлювали подання скарги у встановлений строк. Викладені скаржником обставини не відповідають критеріям поважності причин, оскільки організація внутрішніх процесів органу влади щодо подання відповідних процесуальних документів (касаційних скарг) та врахування вихідних днів є прогнозованими та керованими факторами.
Враховуючи аргументи Державної митної служби України, можна дійти висновку про цілеспрямованість оскарження цього державного органу в касаційному порядку судових рішень та вжиття заходів щодо усунення недоліків попередніх касаційних скарг, що не є об'єктивними підставами для поновлення пропущеного процесуального строку.
Так, оскільки інших поважних та об'єктивних причин для поновлення строку на касаційне оскарження заявником не зазначено, Верховний Суд дійшов висновку про неповажність наведених скаржником підстав для поновлення строку касаційного оскарження, а тому у задоволенні заяви про поновлення строку на касаційне оскарження необхідно відмовити.
Пунктом четвертим частини першої статті 333 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо заявником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
За таких обставин, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної митної служби України на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2025 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2026 року у цій справі необхідно відмовити.
Керуючись статтями 248, 329, 333 КАС України, Суд
1. Відмовити Державній митній службі України у задоволенні заяви про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2025 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної митної служби України про стягнення заробітної плати.
2. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної митної служби України на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2025 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної митної служби України про стягнення заробітної плати.
3. Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності - засобами поштового зв'язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіС.А. Уханенко В.М. Соколов О.В. Кашпур