Справа № 215/1496/26
2/215/2338/26
14 травня 2026 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
у складі: головуючого, судді - Демиденка Ю.Ю.
за участю: секретаря - Мироненко А.О.
розглянувши в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послугу постачання теплової енергії,-
26.02.2026 КПТМ «Криворіжтепломережа» звернулось до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за теплову енергію.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказує, що підприємство КПТМ «Криворіжтепломережа» по специфіці своєї виробничої діяльності здійснює постачання теплової енергії на потреби опалення та гарячого водопостачання населення, яке зобов'язане робити оплату за отриману теплову енергію та гарячу воду, згідно особового рахунку і встановлених тарифів. Відповідач ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення в багатоквартирному будинку та споживачем теплової енергії, яку надає позивач за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач своєчасно та в повному обсязі за надані послуги не сплачують, внаслідок чого виникла заборгованість за період з 05.11.2021 по 30.11.2025 за послугу з постачання теплової енергії у розмірі 46 135,58 грн. та за абонентське обслуговування за період з 01.12.2022 по 30.11.2025 у розмірі 508,66 грн. Відповідачу неодноразово направлялись листи та рахунки щодо заборгованості з вимогою добровільно сплатити борг. Однак заборгованість у добровільному порядку сплачено не було. За таких обставин, позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь вказану суму заборгованості, інфляційні втрати у розмірі 7219,88 грн; 35 річних - 2438,77 грн; пеню - 251,63 грн., а також судовий збір в розмірі 3328 грн. сплачений при подачі позову до суду.
В судове засідання представник позивача не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, вказав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти винесення заочного рішення судом не заперечує.
В судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з'явилась, про час, дату та місце розгляду справи була повідомлена у встановленому законом порядку, відзив на позов не подала, у звязку з чим ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14.05.2026 постановлено проводити заочний розгляд справи.
Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до наступного висновку.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, відповідач ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення, загальної площі 54,2 кв.м., вбудованого в цокольний поверх 5-ти поверхового житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 приміщення 61. Дата та час державної реєстрація права власності: 10.07.2014.
Будинок АДРЕСА_1 є багатоквартирним будинком, подання теплоносія до нього здійснюється від теплових мереж централізованого опалення. Відповідач отримувала теплову енергію, так як нежитлове приміщення АДРЕСА_2 , що перебуває у її власності, не виокремлене від внутрішньобудинкового комплексу трубопроводів та обладнання для забезпечення опалення споживачів житлового будинку. Зазначене нежитлове приміщення вбудоване в багатоквартирний будинок АДРЕСА_1 та є його невід'ємною частиною. Постачання теплоносія проводилось не порушуючи щорічні розпорядження виконавчого комітету Криворізької міської ради «Про початок та закінчення опалювального періоду», що підтверджується позивачем наданими до суду актами та звітами за період виникнення заборгованості (а.с.11-45).
Розрахунки-фактури надсилались відповідачу рекомендованим листом, але відповідач у добровільному порядку оплату заборгованості не здійснював (а.с.47-108).
Відповідно до ст.13 Конституції України, власність зобов'язує.
Статтями 319 та 322 ЦК України встановлено, що власність зобов'язує. Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до п.1, п.3 п.5 ч.1 ст.1 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об'єктами нерухомого майна. Нежитлове приміщення - ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об'єктом нерухомого майна. Співвласник багатоквартирного будинку (далі - співвласник) - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку.
Згідно ч.2 ст. 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Відповідно до п.1, п.5, ч.2, статті 7 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов'язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до частини 1 статті 9 ЗУ “Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Відповідно до частини 5 статті 13 ЗУ “Про житлово-комунальні послуги», у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
У разі укладення публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг виконавці комунальних послуг розміщують вимоги до якості відповідних послуг згідно із законодавством та іншу необхідну інформацію для кожного багатоквартирного будинку окремо на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на власному веб-сайті. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування таких вимог у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
Постановою КМУ № 830 від 21.08.2019 затверджений типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії.
З 05.11.2021 договірні відносини між КПТМ «Криворіжтепломережа» та споживачем врегульовані індивідуальним договором (який є договором приєднання, розміщений у вільному доступі на офіційному сайті КПТМ «Криворіжтепломережа» http://kpts.dp.ua/).
Цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води індивідуальному споживачу. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України (пункт 1 договору).
Даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на офіційному веб-сайті виконавця (пункт 2 договору).
Згідно з пунктом 4 договору фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунку за надані послуги, факт отримання послуг.
Відповідно до пункту 5 договору виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, визначеними цим договором.
Пунктом 30 вказаного договору встановлено, що плата за послуги постачання теплової енергії складається з:
- плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830, - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 № 1022, та Методики розрахунку, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом та обсягу її споживання;
- плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про які розміщується на веб-сайті виконавця.
Пунктом 32 договору визначено, що розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.
Споживач здійснює оплату щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу (пункт 34 договору).
Споживач зобов'язаний оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором (частина 3 пункту 41 договору).
Згідно з пунктом 47 договору оформлення претензій споживача щодо ненадання послуги, надання її не в повному обсязі або надання послуги неналежної якості здійснюється в порядку, визначеному статтею 27 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
Цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше, ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом 1 року з дати набрання чинності.
Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк (пункти 51, 52 договору) (а.с.6-9).
Судом не було відхилено жодного доказу наданого позивачем.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно із ч.1ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частини 1 статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Таким чином, необхідність укладення договору на надання житлово-комунальних послуг передбачена законом і його укладення визначено як обов'язок, а не право сторін.
Статтею 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Позивачем були надані послуги з постачання теплової енергії відповідачу ОСОБА_1 однак відповідач належним чином не виконувала своїх зобов'язань по оплаті за отриману теплову енергію, у зв'язку з чим, у неї перед позивачем КПТМ «Криворіжтепломережа» утворилася заборгованість за період з з 05.11.2021 по 30.11.2025 за послугу з постачання теплової енергії у розмірі 46 135,58 грн. та за абонентське обслуговування за період з 01.12.2022 по 30.11.2025 у розмірі 508,66 грн (а.с.119-121).
Факт наявності заборгованості, а також правильність розрахунку заборгованості за житлово-комунальні послуги, законність тарифів та розміру нарахування послуг у встановленому законом порядку (ст.ст.12, 81 ЦПК України) відповідачем не спростовано.
В добровільному порядку відповідач наявну заборгованість не погашає, тому позивач просить суд стягнути на його користь з відповідача ОСОБА_1 суму збитків від інфляції - 7 219,88 грн. за період з 01.02.2023 по 01.01.2026 року та 3 % річних - 2 438,77 грн за період з 01.02.2023 по 13.02.2026 року та пені- 251,63 грн. (а.с.122-124).
Згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При визначенні розміру інфляційних витрат та трьох відсотків річних, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, суд виходить з наступного.
Інфляція - це знецінювання грошей і безготівкових коштів, що супроводжується ростом цін на товари і послуги (п. 2 Методологічних положень щодо організації статистичних спостережень за змінами цін (тарифів) на спожиті товари (послуги) і розрахунку індексу споживчих цін, що затверджені наказом Державного комітету статистики України від 14 листопада 2006 року № 519). Показником, який характеризує рівень інфляції, є індекс споживчих цін. Індекс споживчих цін характеризує зміни у часі загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання. Він є показником зміни вартості фіксованого набору споживчих товарів та послуг у поточному періоді у порівнянні з базовим.
Суму стягнень, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК, має розраховуватися на підставі індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був у певний період індекс інфляції менший одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція). Індекси інфляції розраховуються на підставі інформації, опублікованої центральним органом виконавчої влади з питань статистики в газеті «Урядовий кур'єр».
При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що він розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з урахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з урахуванням цього місяця.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що інфляційні втрати та три проценти річних, нараховані на суму боргу, є складовою грошового зобов'язання та особливою мірою відповідальності боржника за прострочення. Вони виступають способом захисту майнових прав кредитора, оскільки компенсують втрати від знецінення коштів унаслідок інфляції та плату за користування утримуваними грошима, що підлягають сплаті кредитору.
З огляду на те, що відповідач порушив зобов'язання зі сплати за теплову енергію, у позивача виникло право на застосування наслідків такого порушення відповідно до статті 625 ЦК України, а тому суд вважає обґрунтованими позовні вимоги щодо стягнення суми збитків від інфляції - 7 219,88 грн. за період з 01.02.2023 по 01.01.2026 року; 3 % річних - 2 438,77 грн за період з 01.02.2023 по 13.02.2026 року та пені- 251,63 грн.
З'ясувавши повно і всебічно обставини справи, суд приходить до висновку про порушення майнових прав позивача та необхідність їх захисту в судовому порядку, відповідачем не в повному обсязі виконувались зобов'язання щодо оплати за надані послуги з постачання теплової енергії, у зв'язку з чим у останньої виникла заборгованість, яка підлягає стягненню в повному обсязі, а тому позов КПТМ «Криворіжтепломережа» підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розподіл судових витрат між сторонами слід вирішити за правилами ст.141 ЦПК України, стягнувши суму судового збору у розмірі 3328 грн. з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст.10, 12, 43, 49, 141, 259 ч.6, 263-265, 268, 273, 274 ч.4, 279, 280-282 ЦПК України, суд,-
Позов Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послугу постачання теплової енергії - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» заборгованість:
за теплову енергію за період з 05.11.2021 по 31.11.2025 у розмірі 46135,58 грн.;
за абонентське обслуговування за період з 01.12.2022 по 30.11.2025 у розмірі 508,66 грн..
Стягнути з ОСОБА_1 на користь комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» суму збитків від інфляції - 7219,88 грн. за період з 01.02.2023 по 01.01.2026 року; 3 % річних - 2 438,77 грн за період з 01.02.2023 по 13.02.2026 року та пені- 251,63 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» судовий збір у розмірі 3328 гривні.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Повний текст заочного рішення складено та підписано 14.05. 2026 року.
Учасники справи:
Позивач - Комунальне підприємство теплових мереж «Криворіжтепломережа», код ЄДРПОУ 03342184, місцезнаходження: 50099, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, пров. Квітки Цісик, 9.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 .