13 травня 2026 року
м. Київ
справа №640/7210/20
адміністративне провадження № К/990/21080/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бучик А.Ю.,
суддів: Тацій Л.В., Чиркіна С.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 29.10.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2026 у справі №640/7210/20 за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування рішення частково,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати незаконним та скасувати "Порядок набуття права на землю із земель комунальної власності у місті Києві", затверджений рішенням Київської міської ради від 20.04.2017 року № 241/2463 в частинах:
1) пункт 10 Рішення №241/2463 «Клопотання юридичних і фізичних осіб про надання дозволів на розроблення документації із землеустрою, не розглянуті Київською міською радою та щодо яких не прийнято відповідних рішень до набрання чинності цим рішенням, підлягають розгляду у порядку, встановленому Земельним кодексом України та цим Порядком.»;
2) пункт 1.2. Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві «завдання на проектування - це документ, виданий Департаментом земельних ресурсів зацікавленій особі у випадку розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за принципом мовчазної згоди, що містить текстову та графічну інформацію, яка має враховуватися при розробці такого проекту землеустрою. Невід'ємною частиною завдання на проектування є додаток з планом-схемою, виконаний у відповідному масштабі, із зазначенням орієнтовних меж, площі і місця розташування земельної ділянки, її проектного цільового призначення та облікового коду у міському земельному кадастрі»;
3) пункт 2.2. Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві «До клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або до заяви на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право суборенди, сервітуту, до технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок подаються документи, визначені конкретно для кожного виду документації із землеустрою, згідно з додатками 2, 3 до цього рішення.»;
4) пункт 2.4. Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві «приймальня Київради з земельних питань аналізує матеріали клопотання у частині наявності визначених додатком 2 до цього Порядку документів та за результатами такого аналізу пояснює зацікавленій особі необхідність подання додаткових документів згідно з цим Порядком або реєструє клопотання. У разі реєстрації клопотання приймальня Київради з земельних питань направляє запит, у тому числі через засоби електронного зв'язку, до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент містобудування та архітектури) щодо отримання витягу з містобудівного кадастру та невідкладно, не пізніше наступного робочого дня, передає матеріали клопотання до Департаменту земельних ресурсів.»
5) пункт 2.14. Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві «На підставі повідомлення зацікавленої особи про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без одержання дозволу Київської міської ради на її розроблення, у разі набуття такого права відповідно до вимог чинного законодавства, Департамент земельних ресурсів у десятиденний термін надає розробнику проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки завдання на проектування, які враховуються під час розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.»;
6) пункт 3.3. Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві «При розробці проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без рішення Київської міської ради про надання дозволу на його розроблення, у разі набуття такого права відповідно до вимог чинного законодавства, параметри об'єкта землеустрою визначаються з урахуванням даних, зазначених у клопотанні зацікавленої особи, та завдання на проектування Департаменту земельних ресурсів у разі їх наявності.»;
7) пункт 3.7. Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві «при виконанні робіт із розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в частині встановлення меж: земельної ділянки в натурі (на місцевості) допускається збільшення меж земельної ділянки та її площі не більше ніж на 50 кв. м у порівнянні з дозволом Київської міської ради або площі, зазначеної у клопотанні, у разі виникнення права на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за принципом мовчазної згоди.»;
8) пункт 4.3. (4. Передача громадянам безоплатно у власність або в оренду земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки), ведення садівництва, індивідуального дачного та гаражного будівництва) Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві «До клопотання додаються документи, визначені згідно з додатком 2 до цього рішення.»;
9) пункт 4.8. Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві «Після державної реєстрації земельної ділянки (внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру про проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки) зацікавлена особа з метою прийняття Київською міською радою рішення про передачу (надання) земельної ділянки у власність (в користування) звертається в установленому порядку до приймальні Київради з земельних питань для прийняття Київською міською радою відповідного рішення. До заяви зацікавлена особа подає погоджену в установленому порядку документацію із землеустрою, витяг з Державного земельного кадастру, електронний файл іn4 та файл XML. Приймальня Київради з земельних питань у день надходження заяви або протягом наступного робочого дня надсилає подані матеріали до Департаменту земельних ресурсів для:»;
10) пункт 7.5. (Укладення договору оренди земельної ділянки) Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві «Департамент земельних ресурсів спільно з управлінням організаційно-аналітичного забезпечення діяльності Київського міського голови (патронатна служба) у десятиденний строк вживають заходів щодо організації підписання договору оренди земельної ділянки та його нотаріального посвідчення. Залучення будь-яких інших структурних підрозділів чи посадових осіб Київської міської ради та її виконавчого органу до процедури підписання договору оренди земельної ділянки та його нотаріального посвідчення забороняється.»;
11) пункт 7.6. Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності місті Києві «У разі зволікання з боку нотаріуса у нотаріальному посвідченні договору оренди земельної ділянки зацікавлена особа має право звернутися до іншого нотаріуса на свій розсуд.»;
12) пункт 7.7. Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві «Договір оренди земельної ділянки укладається у письмовій формі між Київською міською радою та зацікавленою особою і посвідчується нотаріально.»
13) пункт 7.8. Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві «Якщо протягом п'яти місяців з моменту набрання чинності рішенням Київської міської ради про передачу відповідної земельної ділянки в оренду зацікавленою особою не вчинено необхідних та достатніх дій, спрямованих на укладення договору оренди земельної ділянки згідно з чинним законодавством, то розмір річної орендної плати на період, аналогічний терміну прострочення укладання договору оренди землі, встановлюється у подвійному розмірі, але не більше дванадцяти відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Крім того у такому випадку Київська міська рада має право припинити використання земельної ділянки у встановленому законодавством порядку.»;
14) пункт 9.12. Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві «Розгляд питання щодо поновлення договорів без прийняття Київською міською радою рішення здійснюється постійною комісією Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування (далі - Комісія) на підставі поданих Департаментом земельних ресурсів документів та підготовленого висновку щодо можливості поновлення договору, проект якого передається на розгляд постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування через секретаріат Київської міської ради разом з кадастровою справою.»;
15) пункт 9.13. Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві «Якщо Комісія погоджується з проектами документів, підготовленими Департаментом земельних ресурсів, то за результатами розгляду голова та секретар Комісії підписують відповідний висновок, який разом з кадастровою справою передається до Департаменту земельних ресурсів для повідомлення орендарю про необхідність підписання додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки та надсилання його копій Департаменту містобудування та архітектури і територіальному органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у місті Києві.»;
16) пункт 9.14. Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві «Якщо Комісія не погоджується з поновленням договору оренди без прийняття Київською міською радою рішення, то за результатами розгляду Комісія надає витяг з протоколу засідання Комісії, підписаний головою та секретарем Комісії, який разом із кадастровою справою повертається до Департаменту земельних ресурсів для підготовки проекту рішення Київської міської ради про поновлення договору оренди земельної ділянки або проекту рішення про відмову в такому поновленні.»;
17) пункт 8.3. (Передача орендарем земельної ділянки або її частини в суборенду) Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві «Технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право суборенди, погоджується Департаментом земельних ресурсів і затверджується відповідно до вимог частини одинадцятої статті 186 Земельного кодексу України.».
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 29.10.2025 позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправним та нечинним пункт 10 рішення Київської міської ради від 20.04.2017 року № 241/2463, а також пункти 1.2, 2.2, 2.4, 2.14, 3.3, 4.3, 4.8 Додатку №1 до рішення Київської міської ради від 20.04.2017 року № 241/2463, яким затверджено Порядок набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві. У задоволенні інших вимог відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2026 рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та нечинним пункт 3.7 Додатку № 1 до рішення Київської міської ради від 20.04.2017 № 241/2463, яким затверджено Порядок набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задоволено.
Визнано протиправним та нечинним пункт 3.7 Додатку №1 до рішення Київської міської ради від 20.04.2017 № 241/2463, яким затверджено Порядок набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві. В іншій частині рішення Сумського окружного адміністративного суду від 29.10.2025 залишено без змін.
11.05.2026 до Верховного Суду через систему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 29.10.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2026 у справі №640/7210/20.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження у справі колегією суддів встановлено таке.
Частиною третьою статті 3 КАС України передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують положення статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 КАС України.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини четвертої статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Предметом оскарження у даній справі є визнання незаконним та скасування Порядку набуття права на землю із земель комунальної власності у місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 20.04.2017 року № 241/2463 в частинах.
У вказаній справі суд першої інстанції, врахувавши вимоги частин третьої та четвертої статті 257 КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
У поданій касаційній скарзі скаржник не зазначає про наявність у даному випадку обставин, наведених у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Так, процесуальний закон передбачає умови, за наявності яких справи незначної складності можуть переглядатися в касаційному порядку.
Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, наведених у підпунктах «а» -«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Верховний Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у малозначних справах залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності.
Суд зазначає, що посилання у касаційній скарзі на частину четверту статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження судових рішень прийнятих у малозначній справі, не виключає застосування положень пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".
Зазначене узгоджується з Рекомендаціями № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження.
Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумачення закону.
Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.
Зазначене дає підстави вважати, що за поданою касаційною скаргою оскаржуються судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
На підставі наведеного та керуючись статтями 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 29.10.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2026 у справі №640/7210/20.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати в порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А. Ю. Бучик
Судді: Л.В. Тацій
С.М. Чиркін