Справа № 192/1190/26
Провадження № 2-а/192/23/26
Іменем України
14 травня 2026 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Стрельникова О. О.
за участю секретаря судового засідання - Бондаренко В. А.,
розглянувши в с-ще Солоне, Дніпровського (колишнього Солонянського) району, Дніпропетровської області у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Солонянської селищної ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення,
Позивач 30 квітня 2026 року звернувся до адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення № 13 від 18 березня 2026 року про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 340 грн. за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 152 КУпАП.
На обґрунтування своїх вимог зазначив, що 18 березня 2026 року відносно нього було складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення № 13 від 18 березня 2026 року, про накладення на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. 00 коп.
Відповідно до вказаної постанови, 09 березня 2026 року о 10 год. 00 хв., за адресою: с-ще Солоне, Дніпровського (колишнього Солонянського) району, Дніпропетровської області, вул. Чукмарьова він здійснив залишення за межами власної земельної ділянки на прилеглій території рослинні відходи та солому, чим порушив пункт 2.38.2.11 Правил благоустрою території населених пунктів Солонянської селищної ради. Тим самим ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення передбачене ст. 152 КУпАП.
Вважає, що вказана постанова підлягає скасуванню, оскільки постанова не містить складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП та посилання на будь-які докази вчинення ним правопорушення та його фіксацію.
Тому просив вказану постанову скасувати, та провадження в справі закрити.
Враховуючи, що дана справа є незначної складності, суддею при відкритті провадження у справі, у відповідність до ч. 2 ст. 12, ч. 2 ст. 257, ч. 5 ст. 262 КАС України, прийнято рішення про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідач подав відзив на позов в якому зазначив, що позовна заява необґрунтована, вважають, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення було встановлено достатньо доказів щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності і тому просили в задоволені позову відмовити (а. с. 28-31).
Ознайомившись з позовною заявою, відзивом, дослідивши наявні матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Положення ст. 5 КАС України є реалізацією ч. 1 ст. 55 Конституції України, що, визначає, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, у разі, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.
Статтею 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення № 13 від 18 березня 2026 року адміністративної комісії при Виконавчому комітеті Солонянської селищної ради накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. 00 коп. за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 152 КУпАП за обставин, що 09 березня 2026 року о 10 год. 00 хв., за адресою: с-ще Солоне, Дніпровського (колишнього Солонянського) району, Дніпропетровської області, вул. Чукмарьова він здійснив залишення за межами власної земельної ділянки на прилеглій території рослинні відходи та солому, чим порушив пункт 2.38.2.11 Правил благоустрою території населених пунктів Солонянської селищної ради (а. с. 13-14).
Як вбачається з позову позивача, він вказує на відсутність в постанові складу адміністративного правопорушення та відсутність доказів вчинення ним адміністративного правопорушення і як наслідок незаконність постанови відповідача.
Згідно ст. 152 КУпАП правопорушенням є порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів.
За приписами статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, у тому числі, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов'язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
З врахуванням диспозиції ст. 152 КУпАП для висновку щодо вчинення позивачем вказаного адміністративного правопорушення, матеріали справи про адміністративні правопорушення повинні містити докази, порушення позивачем встановлених Правил благоустрою території населених пунктів Солонянської селищної ради.
Згідно п. 2.38.2.11 Правил благоустрою території населених пунктів Солонянської селищної ради, порушення якого інкримінується позивачу, власникам (користувачам) індивідуальних будівель приватного сектору забороняється залишення/розміщення за межами власної земельної ділянки на прилеглій території будівельних матеріалів, каміння, клумб, сміття, будівельних відходів, стовпчиків, опор, металевих конструкцій, автобрухту, контейнерів, мішків, рослинних відходів, опалого листя, соломи, гілля, тощо.
Зі змісту постанови відповідача вбачається, що склад адміністративного правопорушення в ній зазначений і тому доводи позивача в цій частині є хибними.
Але судом встановлено, що з наданих відповідачем копії справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , вбачається, що до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №954037 від 09 березня 2026 року, додано рапорт особи, яка склала протокол про адміністративне правопорушення про виявлене порушення, скріншот відомостей про наявність у ОСОБА_1 посвідчення водія та фототаблиці місцевості без прив'язки до певної адреси (а. с. 32-36).
Матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять будь-яких доказів на підтвердження обставин, що ОСОБА_1 є власником чи користувачем будь-якої земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , що виявлені залишки рослинних відходів та соломи виявлені за вказаною адресою, і що вказані рослинні відходи та солому залишив саме ОСОБА_1 .
З постанови відповідача не вбачається, які самі докази підтверджують винуватість позивача у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ст. 152 КУпАП, оскільки постанови містить узагальнене позначення - вина правопорушника підтверджується матеріалами справи.
Статтею 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, суд вважає, що в судовому засіданні знайшли своє підтвердження доводи позивача про протиправність постанови відповідача в частині відсутності доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення і не зазначення таких в постанові відповідача, доказів протилежного відповідачем суду не надано.
Враховуючи викладене суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню і постанова відповідача підлягає скасуванню, а з врахуванням положень ст. 286 КАС України справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України - при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем, який не є суб'єктом владних повноважень, при зверненні до суду з позовом сплаченого судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп. (а. с. 14-16).
Відповідно до положень ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду постановою у справі № 543/775/17 від 18 березня 2020 року зробила висновок про те, що відповідно до положень статей 3, 5 Закону № 3674-VI «Про судовий збір», серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об'єктів оплати судовим збором.
Отже, за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов'язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Тому, оскільки позовні вимоги позивача підлягають задоволенню сума судового збору в розмірі 665 грн. 60 коп. підлягає відшкодуванню позивачу, шляхом стягнення на його користь з відповідача.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 251, 252, 280 КУпАП, ст.ст. 5, 6, 18, 77, 139 246, 262, 286 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 до Виконавчого комітету Солонянської селищної ради, який розташований: с-ще Солоне, Дніпровського (колишнього Солонянського) району, Дніпропетровської області, вул. Задернюка, буд. 3, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 40204292 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення № 13 від 18 березня 2026 року винесену адміністративною комісією при Виконавчому комітеті Солонянської селищної ради відносно ОСОБА_1 про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 340 грн. 00 коп. за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 152 КУпАП - скасувати, справу про адміністративне правопорушення - закрити.
Стягнути з Виконавчого комітету Солонянської селищної ради на користь ОСОБА_1 , в рахунок відшкодування судових витрат - судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) грн. 60 (шістдесят) коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 14 травня 2026 року.
Головуючий: суддя Стрельников О. О.