Справа № 182/3151/26
Провадження № 2-а/0182/106/2026
Іменем України
14.05.2026 року м. Нікополь
Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Рунчева О.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Перепелятникова Тамара Борисівна, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
07.05.2026 року Перепелятнікова Т.Б., діючи в інтересах ОСОБА_1 , через ЄСІТС «Електронний суд» звернулась до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області із зазначеною вище позовною заявою про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення №4/405/П від 16.02.2026 року, складеної ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , притягнено до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.3 ст. 210 КУпАП, у вигляді накладення штрафу у сумі 17 000,00 грн.
Із позовної заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду з вищезазначеним позовом.
Частиною 1 статті 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Питання ж поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.
Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Як зазначає Європейський Суд з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (п. 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (п.п. 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).
Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оціночні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об'єктивно нездоланними на час спливу строків звернення до суду.
Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо об'єктивно йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив через можливі власні недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до свого права на звернення до суду.
У справі «Gradescolo S.R.L. проти Молдови» Європейський Суд з прав людини послався на прецедентне право щодо дотримання вимог стосовно допустимості застосування процесуального закону, як важливого аспекту права на справедливий судовий розгляд. Роль позовної давності має велике значення під час інтерпретації преамбули конвенції, відповідна частини якої проголошує верховенство закону, що є обов'язком для країн, які підписали Конвенцію.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Така позиція застосована також Верховним Судом у Постановах від 14.05.2019 у справі № 826/26174/15, від 21.12.2019 у справі №8 26/12776/15 та від 05.05.2022 у справі №240/10663/20.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані ст.123 КАС України, відповідно до ч. 2 якої, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.
Так, до матеріалів позову додано клопотання про поновлення процесуального строку на оскарження постанови №4/405/П від 16.02.2026 року. Причинами пропущення строку зазначено необізнаність позивача про ухвалення оскаржуваної постанови, про існування якої ОСОБА_1 дізнався лише після блокування його банківських рахунків. Постанова про відкриття виконавчого провадження від 21.04.2026 року.
Дата звернення до суду - 07.05.2026 року.
Разом з тим, з тексту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 02.02.2026 року був доставлений до третього відділення ІНФОРМАЦІЯ_3 , де на нього працівником ТЦК був складений протокол про адміністративне правопорушення за ознаками адміністративного правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП. З правопорушенням ОСОБА_1 не погодився і повідомив, що 02.07.2021 року відповідно до вимог пп.6 п.6 ст.37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» він був виключений з військового обліку, про що в його військовому квитку міститься відповідна відмітка (копія військового квитка прикладається), але на його пояснення ніхто не зреагував. Написати свої заперечення в протоколі йому можливості не надали. Про дату розгляду адміністративної справи ОСОБА_1 повідомлений не був, отже під час розгляду справи присутній не був.
А отже, позивач був обізнаний, що відносно нього складений протокол про адміністративне правопорушення та розпочато процедуру про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП. Проте, копія даного протоколу позивачем до позову не долучена.
Крім того, позивач не зазначає дату блокування рахунків, не зазначає дату звернення до центру з надання безкоштовної правничої допомоги, не надає належних та допустимих доказів на підтвердження зазначених в клопотанні обставин.
Викладені у позові та клопотанні обставини викликають у суду сумніви, а тому позивачу необхідно вказати належні підстави для поновлення строку на звернення до суду з даним позовом, а також, надати докази для їх підтвердження.
Відповідно до статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки виявлені судом недоліки унеможливлюють відкриття провадження у справі, тому суд приходить до висновку про необхідність залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху із наданням строку для усунення виявлених недоліків протягом 10 днів з дня вручення йому копії даної ухвали.
Якщо позивач/його представник усунуть виявлені судом недоліки у встановлений судом строк, позовна заява вважатиметься поданою в день її первинного подання та буде прийнята до розгляду в порядку, встановленому ст.171 КАС України.
Керуючись ст.ст.160-161, 171 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Перепелятникова Тамара Борисівна, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали направити позивачеві та його представникові за вказаною у позові адресою для виконання у встановлений судом строк.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя: О. В. Рунчева