Справа № 182/7723/25
Провадження № 2/0182/2297/2026
Іменем України
28.04.2026 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Кобеляцької-Шаховал І.О.
секретар Іванова Т.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Нікопольської міської ради Дніпропетровської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини -
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом, посилаючись на наступне.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 , виданим 14.10.2019 року. Померлий був батьком позивача, що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_2 . Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, яка складається з 1/3 частки у праві спільної часткової власності на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 . 07 листопада 2025 року приватним нотаріусом Нікопольського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Іопелем С.О. заведена спадкова справа № 330/2025 до майна ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , який на день смерті проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , за поданою заявою сина померлого ОСОБА_1 , з проханням видати на його ім?я Свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/3 частку у праві спільної часткової власності на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 . Проте, йому було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій у зв'язку з пропуском встановленого законом строку для прийняття спадщини, про що було надано постанову про відмову у вчинення нотаріальної дії від 14.11.2025 року, з якого вбачається, що спадкової справи після смерті ОСОБА_2 до звернення позивача не заводилось, що свідчить про те, що інших спадкоємців, які б прийняли спадщину після смерті померлого, немає або вони не бажають вступати у спадщину. Якщо спадкоємець не подав заяву про прийняття спадщини з поважних причин, суд, у відповідності до ч.3 ст.1272 Цивільного кодексу України, має право визначити додатковий строк для її подання. ОСОБА_2 , померлий ІНФОРМАЦІЯ_3 , на день смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , але фактично проживав в квартирі АДРЕСА_1 , разом з ним, бо він його доглядав. Згідно ч.3 ст.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Оскільки ОСОБА_2 , померлий ІНФОРМАЦІЯ_3 , останній час свого життя постійно проживав разом з ним, він вважав, що за законом як син прийняв спадщину, тому й не звертався до нотаріуса. Також, вважав, що, оскільки також є співвласником даної квартири, то після смерті батька він успадковує його частину. Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутись до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, відповідно до частини третьої ст.1272 ЦК України. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Як зазначено в п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», при розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину, його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому, необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Згідно з частиною 1, 2 статті 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою. Згідно зі статтею 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті. Частиною 1 статті 1269 ЦК України визначено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Згідно статті 1221 ЦК України, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна. В особливих випадках місце відкриття спадщини встановлюється законом. Процедура подання заяви про прийняття спадщини визначена пунктом 3 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5. Відповідно до вказаного Порядку (п.3.3,3.4,3.5), заяви про прийняття спадщини або відмову від її прийняття подаються спадкоємцем особисто нотаріусу у письмовій формі. Якщо спадкоємець особисто прибув до нотаріуса, нотаріальне засвідчення справжності його підпису на таких заявах не вимагається. У цьому випадку, нотаріус встановлює особу заявника, про що на заяві робиться відповідна службова відмітка, яка скріплюється підписом нотаріуса. У разі надходження засобами поштового зв'язку заяви, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, або заяви, підписаної кваліфікованим електронним підписом або удосконаленим електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису спадкоємця, яка надійшла технічними засобами електронних комунікацій, нотаріус приймає таку заяву, заводить спадкову справу, а спадкоємцю повідомляє про заведення спадкової справи та необхідність надіслати заяву, оформлену належним чином (справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідченою), або особисто прибути до нотаріуса. Тобто, заява про прийняття спадщини має бути виконана (написана) спадкоємцем особисто, однак, подана може бути безпосередньо спадкоємцем до нотаріуса або направлена йому засобами поштового зв'язку, при цьому, справжність підпису спадкоємця може бути посвідчена нотаріально або не посвідчена нотаріально. Згідно з частиною 1 статті 1270 ЦПК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України). Згідно з частиною 3 статті 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними. Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у Постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у Постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61-21447св19). У своїй Постанові Пленуму від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» Верховний Суд України у пункті 24 зазначив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому, необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Отже, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку, з огляду на обставини кожної справи. Оскільки ОСОБА_2 , померлий ІНФОРМАЦІЯ_3 , останній час свого життя постійно проживав разом з ним, він вважав, що за законом як син прийняв спадщину, тому й не звертався до нотаріуса. Також, вважав, що, оскільки він також є співвласником даної квартири, то після смерті батька він успадковує його частину. Крім того, відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 376 від 28.02.2025 року, Нікопольський район належить до території активних бойових дій. Крім того, 24 лютого 2022 року Указом Президента України 64/2022 на території України введено воєнний стан по всій території України у зв'язку з воєнною агресією росії. 26.02.2022 року він став до лав ЗСУ, де служив до 12.11.2023 року. У лютому 2022 року уряд дозволив не включати до строку прийняття спадщини або відмови від неї період воєнного стану, що означало для спадкоємців можливість звернутись до нотаріуса для документального оформлення уже після завершення воєнного стану. Однак, із 29 червня 2022 року почали діяти нові вимоги. Так, Постановою КМУ від 24.06.2022 року № 719 визначено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше, ніж на 4 місяці. Тобто, строк не зупиняється на невизначений час. Внаслідок певних законодавчих колізій, що ввели його в оману, зумовило пропущення ним шестимісячного строку для прийняття спадщини. Просить суд прийняти до уваги той факт, що для нього життєво необхідно прийняти спадщину і оформити її у встановленому законом порядку. За таких обставин звернувся до суду і просить визначити для нього додатковий строк, тривалістю в три місяці з дня вступу рішення суду в законну силу, для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В судове засідання сторони не прибули, надали заяви про розгляд справи у свою відсутність. Представник позивача на задоволенні позовних вимог наполягав (а.с.70), представник відповідача проти задоволення позову не заперечував, покладалась на думку суду (а.с.24-27).
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступного.
Згідно ст.6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
У частині четвертій статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Як встановлено в судовому засіданні, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача по справі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 , виданим 14.10.2019 року (а.с.11-15, 19-20, 38-40). Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, яка складається з 1/3 частки у праві спільної часткової власності на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 (а.с.16-18). 07.11.2025 року приватним нотаріусом Нікопольського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Іопелем С.О. заведена спадкова справа № 330/2025 (а.с.44-69) до майна ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , який на день смерті проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , за заявою сина померлого ОСОБА_1 , з проханням видати на його ім?я Свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/3 частку у праві спільної часткової власності на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 (а.с.45). Проте, позивачу було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій у зв'язку з пропуском встановленого законом строку для прийняття спадщини, про що було надано постанову про відмову у вчинення нотаріальної дії від 14.11.2025 року, з якого вбачається, що спадкової справи після смерті ОСОБА_2 до звернення позивача не заводилось, що свідчить про те, що інших спадкоємців, які б прийняли спадщину після смерті померлого, немає або вони не бажають вступати у спадщину. Якщо спадкоємець не подав заяву про прийняття спадщини з поважних причин, суд, у відповідності до ч.3 ст.1272 Цивільного кодексу України, має право визначити додатковий строк для її подання (а.с.66-67). ОСОБА_2 , померлий ІНФОРМАЦІЯ_3 , на день смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , але фактично проживав в квартирі АДРЕСА_1 , разом з позивачем, який його доглядав.
Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Згідно з листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10.07.2012 року № 6-47/0/9-12 та листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13, на позови спадкоємця про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини поширюються правила виключної підсудності і вони пред'являються за місцем знаходження майна або основної його частини, якщо такі позови виникають із приводу нерухомого майна. Належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину, а у випадку відсутності таких - територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (відповідні сільські, селищні, міські ради).
Відповідно до ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1217 ЦК України встановлено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ч.2 ст.1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи.
Відповідно до ст.1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Згідно ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст.1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлений строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч.1 ст.1270 ЦК України).
Згідно частин 1, 3 ст.1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.
Згідно п.24 вказаної постанови, особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутись до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України. Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому, необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо. Враховуючи викладене, просить суд прийняти до уваги той факт, що для нього життєво необхідно прийняти спадщину і оформити її у встановленому законом порядку.
Відповідно до правової позиції ЄСПЛ у справі "Ілхан проти Туреччини" від 27.06.2000 року, при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому, необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Рішення ЄСПЛ у справі «Маркс проти Бельгії» від 13.06.1979 року, ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, по своїй суті є гарантом права власності, оскільки визнають право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном.
Пленум Верховного Суду України в п.24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" роз'яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно керуватися тим, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Правова позиція, висловлена Верховним судом України при розгляді справи № 6-1486цс15, передбачає, що, відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийнятгя спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом вищезазначеної статті, поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
За таких обставин, суд вважає, що причина пропуску звернення до нотаріуса позивачем є поважною і вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити.
Враховуючи викладене та керуючись ст.2-5, 9-10, 12, 28, 131, 223, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Нікопольської міської ради Дніпропетровської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити для ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_3 ), додатковий строк, тривалістю в три місяці з дня вступу рішення суду в законну силу, для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Строк для прийняття спадщини рахувати з дня набуття чинності рішення суду.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: І. О. Кобеляцька-Шаховал