справа №761/14386/26 Головуючий у І інстанції - ОСОБА_1
апеляційне провадження №11-сс/824/4138/2026 Доповідач у ІІ інстанції - ОСОБА_2
11 травня 2026 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
Головуючий суддя: ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_5
прокурора: ОСОБА_6
підозрюваного: ОСОБА_7
захисників: ОСОБА_8 , ОСОБА_9
розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційні скарги захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 та підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 15 квітня 2026 року щодо застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Прилуки Чернігівської області, громадянина України, українця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 286-1 КК України, у кримінальному провадженні №12026100000000395 від 13 квітня 2026 року,-
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 15 квітня 2026 року клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_10 , погоджене прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_11 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - задоволено.
Застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 60 днів, а саме по 13 червня 2026 року.
Заборонено підозрюваному ОСОБА_7 цілодобово залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , за виключенням необхідності отримання медичної допомоги або/та необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану, шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги у місті Києві.
На підставі частини п'ятої статті 194 КПК України покладено на ОСОБА_7 наступні обов'язки:
1) з'являтися за викликом до слідчого, прокурора або суду, а в разі неможливості з'явитися з поважних причин - завчасно повідомити про це посадову особу або орган, який здійснив виклик;
2) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
3) утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими щодо обставин, які розслідуються у кримінальному провадженні №12026100000000395 від 13 квітня 2026 року;
4) здати на зберігання до відповідного територіального органу ДМС України за місцем проживання усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, службовий паспорт, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд до України.
Звільнено ОСОБА_7 негайно з-під варти в залі суду та зобов'язано негайно прибути за адресою застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Виконання ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту покладено на органи Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Контроль за виконанням ухвали покладено на прокурора, який призначений старшим прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні №12026100000000395 від 13 квітня 2026 року.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою захисник ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу слідчого судді змінити та застосувати щодо ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем його проживання із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 в нічний час доби, у період з 22:00 год. до 06:00 год. наступної доби.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що як випливає з клопотання, прокурор посилається на ризики, перелічені у статті 177 КПК України, проте належним чином, відповідно до вимог статті 184 КПК України, їх не обґрунтовує з посиланням на матеріали. що підтверджують ці обставини.
Зазначає, що ОСОБА_7 не заперечує свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до статті 12 КК України класифікується як нетяжкий злочин; співпрацює з органом досудового розслідування та не ухиляється від проведення з ним слідчих дій; являється громадянином України, проходить військову службу у Збройних Силах України та захищає цілісність держави від агресії РФ; зареєстрований в Україні та проживає в м. Києві; одружений та має на утриманні малолітню дитину; щиро засуджує свою поведінку та жалкує про наслідки своїх дій, що настали; на спеціальних обліках у лікаря психіатра та нарколога не перебуває; раніше не притягався ані до адміністративної, ані до кримінальної відповідальності внаслідок керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Наголошує, що доводи сторони обвинувачення, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, крім цілодобового домашнього арешту, не зможе запобігти ризикам, не доведені прокурором у судовому засіданні.
Також з апеляційною скаргою на вказану ухвалу слідчого судді звернувся підозрюваний ОСОБА_7 , в якій просить ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою змінити застосований до нього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту на домашній арешт в нічний період доби із забороною залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 (з 22:00 до 05:00) за виключенням необхідності отримання медичної допомоги або/та необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану, шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок повітряної тривоги у місті Києві, з покладенням обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 КПК України.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що на даний час не існує жодного з ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, які б перешкоджали змінити застосований відносно нього запобіжний захід до набрання вироком законної сили.
Зокрема, вважає недоведеним ризик того, що він у якийсь спосіб може впливати на потерпілого, оскільки на даному етапі потерпілий повинен вже бути допитаний. Що стосується доводів прокурора про можливість вчинення ОСОБА_7 іншого кримінального правопорушення, також уважає їх не доведеними.
Зауважує, що 17 квітня 2026 року на виконання покладених судом обов'язків здав на зберігання паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 , виданий 26 жовтня 2018 року органом видачі 7426, до відділу по роботі з Єдиним державним демографічним реєстром управління з питань паспортизації, реєстрації та еміграції ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області.
Посилається на те, що він раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягався; має постійне місце проживання у місті Києві та міцні соціальні зв'язки; займає активну громадську позицію; одружений, має на утриманні неповнолітню дитину та дружину, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у зв'язку з чим у нього є необхідність у денний час доби відлучатися для допомоги дружині здійснювати догляд за дитиною (відвідування лікарів, проведення медичного огляду дитини, прогулянки з дитиною у денний час доби); проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , має посвідчення учасника бойових дій та позитивну характеристику з місця несення служби.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення підозрюваного ОСОБА_7 та його захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , які підтримали подані апеляційні скарги з наведених у них підстав, заслухавши думку прокурора ОСОБА_6 , який заперечував проти задоволення апеляційних скарг, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів доходить висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як убачається з матеріалів судового провадження, Відділом розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12026100000000395 від 13 квітня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 286-1 КК України.
13 квітня 2026 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 286-1 КК України.
15 квітня 2026 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_10 , погоджене прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_11 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Прилуки Чернігівської області, громадянина України, українця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 286-1 КК України, у кримінальному провадженні №12026100000000395 від 13 квітня 2026 року.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 15 квітня 2026 року клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_10 , погоджене прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_11 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - задоволено.
Застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 60 днів, а саме по 13 червня 2026 року.
Заборонено підозрюваному ОСОБА_7 цілодобово залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , за виключенням необхідності отримання медичної допомоги або/та необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану, шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги у місті Києві.
На підставі частини п'ятої статті 194 КПК України покладено на ОСОБА_7 наступні обов'язки:
1) з'являтися за викликом до слідчого, прокурора або суду, а в разі неможливості з'явитися з поважних причин - завчасно повідомити про це посадову особу або орган, який здійснив виклик;
2) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
3) утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими щодо обставин, які розслідуються у кримінальному провадженні №12026100000000395 від 13 квітня 2026 року;
4) здати на зберігання до відповідного територіального органу ДМС України за місцем проживання усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, службовий паспорт, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд до України.
Звільнено ОСОБА_7 негайно з-під варти в залі суду та зобов'язано негайно прибути за адресою застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Виконання ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту покладено на органи Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Контроль за виконанням ухвали покладено на прокурора, який призначений старшим прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні №12026100000000395 від 13 квітня 2026 року.
З такими висновками погоджується і колегія суддів.
Згідно частини другої статті 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до статті 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
За змістом частин першої-четвертої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.
Згідно пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
У справі «Маккей проти Об'єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що основна мета статті 5 Конвенції полягає у запобіганні свавільного або безпідставного позбавлення волі особи.
Європейський суд з прав людини під час вирішення справи «Медведев та інші проти Франції» зауважив, що право на свободу і особисту недоторканість має першочергове значення у «демократичному суспільстві» у значенні, передбаченому Конвенцією.
Відповідно до пункту «с» статті 5 Конвенції, законними є арешт або затримання, здійснені з метою допровадження особи до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
У той же час, Європейський суд зазначає, що національний суд, який вирішує питання про взяття особи під варту, повинен визначити, чи виправдовують інші підстави, наведені органом досудового розслідування, позбавлення особи свободи.
Суд у рішенні по справі «Белчев проти Болгарії» наголосив, що обґрунтування будь-якого періоду позбавлення свободи повинно бути переконливо доведено державними органами.
На переконання колегії суддів, вказані вимоги слідчим суддею належним чином дотримані.
Дійшовши висновку про наявність підстав для застосування відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, слідчим суддею встановлено, що матеріали провадження містять достатні дані, які підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 286-1 КК України.
Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 286-1 КК України, підтверджується наявними у матеріалах судового провадження доказами, а саме: протоколом огляду місця дорожньо-транспортної події та додатками до нього, чеком приладу Драгер, а також іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Також слідчим суддею визнано доведеними доводи клопотання про існування ризиків, передбачених пунктами 1, 4, 5 частини першої статті 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_7 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Таким чином, слідчим суддею встановлено, що в ході розгляду клопотання доведено обґрунтованість підозри та наявність існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, стороною обвинувачення доведено обставини, які дають підстави для висновків, що з урахуванням тяжкості покарання, що загрожує ОСОБА_7 у разі визнання винуватим у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення, конкретних обставин вчинення правопорушення, даних про особу підозрюваного, а також інші обставини, які характеризують його особу та спосіб життя, місце проживання та реєстрації, інші запобіжні заходи, окрім цілодобового домашнього арешту, не зможуть запобігти ризикам, наведеним слідчим у клопотанні, не забезпечать виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про доведеність слідчим у клопотанні та прокурором під час розгляду клопотання тих обставин, що заявлені органом досудового розслідування ризики мають такий ступінь небезпеки, якому зможе запобігти запобіжний захід саме у вигляді цілодобового домашнього арешту, який забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного, виконання ним процесуальних обов'язків.
Враховуючи конкретні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , тяжкість покарання, яке загрожує останньому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, дані про особу підозрюваного та інші обставини, передбачені статтею 178 КПК України, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що пропорційним тому ступеню небезпеки, ризики якого існують у кримінальному провадженні, а також тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, є запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 КПК України.
Ураховуючи наведене, колегія суддів уважає, що слідчий суддя дослідив всі обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та вмотивованого рішення, в повній мірі врахував вимоги статті 194 КПК України та обґрунтовано застосував щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Перевіряючи доводи клопотання сторони обвинувачення на предмет наявності ризиків переховування від органів досудового розслідування та суду; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється, колегія суддів уважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на конкретні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , на міру покарання, що може загрожувати йому у разі визнання винуватим, особу підозрюваного.
З наведених підстав, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді та не вбачає підстав для відмови у застосуванні щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, про що ставиться питання в апеляційній скарзі, оскільки, на переконання колегії суддів, застосований слідчим суддею запобіжний захід буде достатнім стримуючим засобом та здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Зважаючи на викладене, а також, враховуючи дані про особу підозрюваного ОСОБА_7 в їх сукупності, колегія суддів доходить висновку про доведеність слідчим у клопотанні ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне, у матеріалах справи відсутні.
Доводи скаржників, що ОСОБА_7 не заперечує свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до статті 12 КК України класифікується як нетяжкий злочин; співпрацює з органом досудового розслідування та не ухиляється від проведення з ним слідчих дій; являється громадянином України, проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , має посвідчення учасника бойових дій та захищає цілісність держави від агресії РФ; має позитивну характеристику з місця несення служби; зареєстрований в Україні та проживає в м. Києві; одружений, має на утриманні малолітню дитину та дружину, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у зв'язку з чим у нього є необхідність у денний час доби відлучатися для допомоги дружині здійснювати догляд за дитиною (відвідування лікарів, проведення медичного огляду дитини, прогулянки з дитиною у денний час доби); займає активну громадську позицію; щиро засуджує свою поведінку та жалкує про наслідки своїх дій, що настали; на спеціальних обліках у лікаря психіатра та нарколога не перебуває; раніше не притягався ані до адміністративної, ані до кримінальної відповідальності внаслідок керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, не свідчить про відсутність ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, та не є достатньою підставою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, про що в апеляційних скаргах просить захисник та підозрюваний.
Сукупність зібраних доказів та матеріалів судового провадження на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі є достатньою для обрання щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Натомість, стороною захисту не доведено обставин, які б вказували на можливість не застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу.
Інші доводи апеляційних скарг висновків слідчого судді не спростовують.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування та задоволення апеляційних скарг.
Керуючись статтями 176-178, 181, 193, 376, 407, 418, 422 КПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, -
Апеляційні скарги захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 та підозрюваного ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 15 квітня 2026 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4