Унікальний номер справи № 761/48868/18 Головуючий у суді першої інстанції - Савчук Ю.Н.
Апеляційне провадження № 22-ц/824/1652/2026 Доповідач у суді апеляційної інстанції - Нежура В.А.
11 травня 2026 року Київський апеляційний суд у складі:
суддя-доповідач Нежура В.А.,
судді Верланов С.М., Невідома Т.О.,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Клапчуком Федором Петровичем на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 13 червня 2025 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Шевченківський районна у місті Києві державна адміністрація про визнання батьківства та стягнення аліментів,
встановив:
У провадженні Шевченківського районного суду міста Києва перебувала вказана цивільна справа.
Заочним рішенням Шевченківського районного суд міста Києва від 21 березня 2023 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, Шевченківська районна у місті Києві державна адміністрація, про визнання батьківства та стягнення аліментів задоволено.
28 липня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд вказаного заочного рішення Шевченківського районного суду міста Києва, у якій, крім іншого, просив поновити строк для подання заяви про перегляд заочного рішення.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 13 червня 2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення відмовлено. Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишено без розгляду.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що поважні причини пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення відсутні.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, відповідач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 13 червня 2025 року скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що розгляд справи відбувся за його відсутності, копію заочного рішення відповідач не отримував, про ухвалене рішення дізнався лише 25 липня 2023 року, після його оприлюднення у ЄДРСР.
За правилами ч.2 ст.369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду про відмову у поновленні пропущеного строку (п.10 ч.1 ст.353 ЦПК) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Цивільний процесуальний кодекс України встановлює для відповідача особливий порядок оскарження заочного рішення - шляхом подання до суду, що його ухвалив, заяви про перегляд цього рішення (стаття 284 ЦПК України), а також загальний порядок - апеляційне оскарження (частина четверта статті 287 ЦПК України).
Вимоги до форми та змісту заяви про перегляд заочного рішення, передбачені статтею 285 ЦПК України, при цьому стаття 284 ЦПК України чітко вказує на строк звернення до суду з такою заявою.
Відповідно до ч. 3 ст. 284 ЦПК України, учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (частина четверта статті 284 ЦПК України).
Окремо ЦПК України встановлює наслідки подання документів після закінчення процесуальних строків. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, суд зобов'язаний залишити без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (частина друга статті 126 ЦПК України).
Наслідки пропуску процесуальних строків на вчинення процесуальних дій передбачені у статті 126 ЦПК України. Відповідно до частини першої цієї статті із закінченням встановленого законом або судом строку втрачається право на вчинення процесуальних дій. Таке право втрачається в силу закону, тому не потребує додаткового визнання судом. Суд лише констатує пропуск процесуального строку та відсутність поважних причин для його поновлення, якщо була подана заява про поновлення такого строку.
У справі, яка переглядається, судове рішення було увалене в результаті заочного розгляду за відсутності учасників справи.
У матеріалах справи відсутні докази отримання відповідачем копії рішення.
Так, заочне рішення було надіслано у передбаченому законом порядку за місцем підтвердженої реєстрації учасника справи, а саме ОСОБА_1 , однак, поштове відправлення повернулось до суду із відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 95).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2023 року у справі № 591/3717/21 зазначено, що «повернення повістки про виклик до суду з вказівкою причини повернення «за закінченням терміну зберігання» не є доказом належного інформування відповідача про час і місце розгляду справи та не свідчить про відмову сторони від одержання повістки».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 листопада 2025 року у справі № 308/10198/15-ц суд дійшов висновку, що «повернення копії заочного рішення з вказівкою причини повернення «за закінченням терміну зберігання» не є доказом вручення (доставлення) рішення суду учаснику справи відповідно до статті 272 ЦПК України, тому за відсутності таких відомостей судове рішення вважається не врученим».
Суд першої інстанції вказаного не урахував та дійшов передчасного висновку про відсутність підстав для поновлення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення.
Згідно з вимогами ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
З урахуванням викладеного, ухвала суду підлягає скасуванню, а справа - направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 369, 374, 379 382, 383, 384 України, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Клапчуком Федором Петровичем задовольнити.
Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 13 червня 2025 року скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: В.А. Нежура
Судді: С.М. Верланов
Т.О. Невідома