Справа № 951/290/26
Провадження №2/951/245/2026
14 травня 2026 року селище Козова
Козівський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Чапаєва Р.В.,
за участю секретаря судового засідання Бусько Ю.А.,
відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Козова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулося до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 63 610,80 грн, з яких 13 200 грн заборгованість за кредитом, 41 830,80 грн заборгованість за процентами, 6600,00 грн заборгованість за процентами річних на підставі ст.625 ЦК України, заборгованість по комісії - 1980,00 гривень.
Свої вимоги представник позивача Підлетейчук М.М. обґрунтовує тим, що 08.03.2025 товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір - договір про відкриття кредитної лінії № 1523-1372 продукту «CreditKasa». Відповідно до приписів статті 639 Цивільного кодексу України та статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» відповідачу ОСОБА_2 як позичальнику було надано одноразовий ідентифікатор А8148, для підписання кредитного договору № 1523-1372 від 08.03.2025 та для підтвердження ознайомлення з Правилами відкриття кредитної лінії та іншими супутніми документами.
Відповідно до умов Кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на таких умовах: сума кредиту 13 200 грн 00 коп.; строк кредитування - 365 днів; базовий період 30 днів; знижена % ставка - 1,00 % в день; стандартна % ставка - 1,00% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення цього Договору, - 0,74% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії цього Договору або до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту , комісія за видачу кредиту - 15,00% від суми кредиту. Позивач через партнера ТОВ «ФК «Контрактовий дім» з яким укладено договір № 02/06/2020 про надання послуг з приймання та переказу платежів від 10.06.2020 видав Відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок вказав Відповідач в особистому кабінеті, що підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Контрактовий дім» про успішне перерахування платежу на карту отримувача (Відповідача). Станом на 18.03.2026 розмір грошових вимог позивача до відповідача, які виникли на підставі Кредитного договору, становлять: 63 610,80 грн, з яких 13 200 грн заборгованість за кредитом, 41 830,80 грн заборгованість за процентами, 6600,00 грн заборгованість за процентами річних на підставі ст.625 ЦК України, заборгованість по комісії - 1980,00 гривень.
Враховуючи наведене, товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулося до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
Суддя Козівського районного суду Тернопільської області ухвалою від 23.04.2026 у справі відкрив спрощене позовне провадження з викликом сторін, відповідачу наданий строк на подання відзиву на заявлену вимогу.
Представник позивача у судове засідання не прибув, проте в позовній заяві зазначив, що просить розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги підтримав та не заперечив щодо ухвалення заочного рішення у справі.
Відповідач в судове засідання прибув. Зазначив, що позов у частині вимог щодо заборгованості за кредитом (тілом кредиту) в сумі 13 200 грн визнає повністю, в частині заборгованість за нарахованими процентами - 41 830,80 гривень визнає частково, оскільки вважає їх занадто високими, однак не зазначив у якій саме сумі їх визнає, в частині заборгованості за процентами річних на підставі ст 625 ЦК України - 6 600,00 грн, то вважає такий розмір завищеним, тому визнає їх справедливими лише у сумі 3300 грн, в частині сплати комісії погоджується з нею частково, а саме лише в розмірі 1000 грн, а в решті комісії вважає її розмір несправедливим та завищеним. Зазначив, що, дійсно укладав договір за описаних у позовній заяві обставин, особисто його підписав та отримав кредитні кошти у сумі 13 200 грн.
Також він подав відзив, відповідно до тексту якого просить відмовити у задволенні позову в повному обсязі, або задовольнити позов частково, зменшити розмір штрафів пені та відсотків до мінімального рівня або відмовити в їх стягненні, визнати до стягнення лише фактично отриману суму кредиту або її обґрунтовану частину, у разі задоволення позову врахувати можливість виконання рішення частинами.
Дослідивши та оцінивши докази у справі, суд дійшов такого висновку.
Суд встановив, що 08.03.2025 товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір.
Відповідно до підпункту 2.2. Договору про відкриття кредитної лінії № 1523-1372 Кредитодавець відкрив Кредитну лінію для Позичальника шляхом надання Позичальнику Кредиту на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб Позичальника, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит не пізніше останнього дня Строку кредитування та сплатити нараховані Кредитодавцем проценти за користування Кредитом та інші платежі, передбачені цим Договором у порядку, передбаченому цим Договором.
Згідно з п.4.1.-4.2. вказаного договору дата видачі кредиту 08.03.2025, загальний розмір кредиту 13 200 грн 00 коп.
Відповідно до підпункту 3.1. Договору цей договір укладається сторонами у вигляді електронного договору у розумінні Закону України «Про електронну комерцію».
Підпунктом 4.6. Договору визначено спосіб перерахування Позичальнику коштів у рахунок Кредиту: Кредит надається Позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1. цього Договору, на банківський рахунок Позичальника шляхом використання вказаних Позичальником реквізитів електронного платіжного засобу. Ініціювання безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1. цього Договору, здійснюється Кредитодавцем безпосередньо після укладення Сторонами цього Договору та надіслання Позичальнику примірнику (оригіналу) Договору та додатків до нього у вигляді електронного документа. При наданні Кредитодавцем Позичальнику в Кредит додаткових грошових коштів на підставі Додаткової угоди, ініціювання безготівкового переказу грошової суми здійснюється Кредитодавцем безпосередньо після укладення Сторонами відповідної Додаткової угоди та надіслання її примірника (оригіналу) Позичальнику у вигляді електронного документа. Кредит вважається наданим Позичальнику з моменту списання грошових коштів з банківського рахунку Кредитодавця за належними реквізитами для їх наступного зарахування на електронний платіжний засіб, зазначений Позичальником при оформленні Кредиту.
Відповідно до підпункту 4.7. Договору плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування Кредитом та комісії за видачу Кредиту (якщо умови цього Договору передбачають сплату комісії за видачу Кредиту). Тип процентної ставки за користуванням Кредитом - фіксована. Процентні ставки за користуванням Кредитом, зазначені у пункті 4.10 Договору, застосовуються у відповідні періоди дії Договору і не можуть бути збільшені Кредитодавцем в односторонньому порядку без письмової згоди Позичальника. Однак, Позичальнику на умовах, вказаних у цьому Договорі (програма лояльності), може надаватися можливість скористатися Кредитом за Промо-ставкою та/або Пільговою, та/або Зниженою процентними ставками. Надані клієнту в межах програм лояльності ставки діють і залишаються незмінними протягом усього періоду дії пропозиції в межах програми лояльності за умови дотримання Позичальником усіх умов відповідної програми лояльності. Тип комісії - одноразова комісія (нараховується одноразово при видачі Кредиту в дату видачі Кредиту, якщо умови цього Договору передбачають сплату комісії за видачу Кредиту).
Підпунктом 4.10. Договору визначено, що Нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, починаючи з дати видачі Кредиту до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту, за наступною Стандартною процентною ставкою: - 1.00% (одна ціла, нуль сотих процентів) за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 (ста вісімдесяти) календарних днів з дати укладення цього Договору. В цей період можливе використання Позичальником права користування Кредитом за Промо-ставкою та/або Зниженою та/або Пільговою процентною ставкою. - 0.74% (нуль цілих, сімдесят чотири сотих процентів) за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 (ста вісімдесят першого) календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії цього Договору або до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту (до тієї із зазначених дат, яка настане раніше).
Згідно з підпунктом 4.11 Договору комісія за видачу кредиту становить 15.00 % (п'ятнадцять цілих, нуль сотих відсотки(-ів)) від суми виданого Кредиту (якщо в цьому пункті Договору значення розміру комісії за видачу Кредиту вказано 0% (нуль відсотків), вказане означає, що комісія за видачу Кредиту є відсутньою). Нарахування комісії за видачу кредиту здійснюється на суму виданого за цим Договором Кредиту у день видачі Кредиту. Комісія за видачу додаткових грошових коштів у Кредит також належить до Комісії за видачу кредиту і може одноразово нараховуватись при кожному отриманні Позичальником у Кредит додаткових грошових коштів, якщо нарахування Комісії за видачу додаткових грошових коштів передбачено відповідними Додатковими угодами до цього Договору, якими Сторони оформили отримання Позичальником у Кредит додаткових грошових коштів. Якщо у відповідній Додатковій угоді до цього Договору, якою Сторони оформили отримання Позичальником у Кредит додаткових грошових коштів, зазначено, що Комісія за видачу додаткових грошових коштів у Кредит становить 0% (нуль відсотків), вказане означає, що Комісія за видачу додаткових грошових коштів у Кредит на підставі такої Додаткової угоди до цього Договору є відсутньою).
Відповідно до підпункту 4.14. Договору строк кредитування, тобто, строк на який надається Кредит Позичальнику: 365 (триста шістдесят п'ять) календарних днів з моменту перерахування Кредиту Позичальнику (далі - Строк кредитування). Дата повернення (виплати) Кредиту 07.03.2026 року. Продовження Строку кредитування або строку виплати Кредиту в односторонньому порядку Кредитодавцем або Позичальником не допускається. У Позичальника відсутнє право ініціювати укладення додаткового договору для продовження Строку кредитування та/або строку виплати Кредиту, установлених цим Договором. Строк кредитування може бути продовжений за взаємною згодою Сторін шляхом укладення Додаткової угоди до цього Договору, згідно з якою після укладення Додаткової угоди Строк кредитування продовжується і складає з моменту укладення Додаткової угоди до його закінчення 365 (триста шістдесят п'ять) календарних днів. У такому випадку актуальний Строк кредитування зазначається в останній укладеній Сторонами Додатковій угоді до цього Договору, якою змінювався Строк кредитування.
Відповідно до п.п. 5.1. вказаного Договору Позичальник зобов'язується повернути Кредитодавцю отриманий Кредит в останній календарний день Строку кредитування шляхом здійснення безготівкового переказу на банківський рахунок Кредитодавця у порядку, визначеному у Правилах. Кредит вважається повернутим Кредитодавцю з моменту зарахування необхідної суми грошових коштів на банківський рахунок Кредитодавця.
Видача коштів за кредитним договором ОСОБА_2 здійснювалася 08.03.2025 о 17 год. 37 хв. за допомогою системи «easypay» ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» на картковий рахунок № НОМЕР_1 у розмірі 13 200 грн 00 коп., що підтверджується довідкою ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» за Вих. № 230982-1570188626-30032026 від 30.03.2026 (а.с.61) та довідкою ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (а.с.62).
Позивач за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором А8148 підписав Договір про відкриття кредитної лінії № 1523-1372 продукту «CreditKasa». Підписавши вказаний документ, відповідач підтвердив отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані, керуючись обраними ним умовами кредитування.
Відповідно до розрахунку заборгованості за укладеним договором, ОСОБА_2 видано кредит, і станом на 18.03.2026 щодо виданого кредиту № 1523-1372 від 08.03.2025 загальна заборгованість склала 63 610,80 грн, з яких: заборгованість за основним боргом - 13 200 грн 00 коп.; заборгованість за відсотками 41 830 грн 80 коп., заборгованість за процентами річних на підставі ст.625 ЦК України ? 6600,00 грн, заборгованість за комісією - 1980,00 гривень (а.с. 63 - 67 зв.).
Спір виник унаслідок порушення відповідачем зобов'язань у частині повернення кредитних коштів.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про електронну комерцію».
Так, у статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір ? це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно із частинами сьомою та дванадцятою статті 11 Закону електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;
- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Норми статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» та Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа, і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України закріплено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено право позикодавця на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За правилами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.
Пунктами 1, 3 частини першої статті 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом; розірвання договору; сплата неустойки.
За приписами частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до вимог частини першої статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
З обставин справи встановлено, що 08.03.2025 товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 уклали Договір про відкриття кредитної лінії № 1523-1372. Сторони договору в належній формі погодили умови кредитування, зокрема, розмір кредиту, порядок його надання і повернення, розмір процентів за користування кредитом. Уклавши договір, сторони підтвердили, що договір, укладений в електронній формі, має таку саму юридичну силу для сторін, як і документи, складені на паперових носіях та скріплені власноручними підписами сторін, тобто вчинені в простій письмовій формі. Підписуючи договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, позичальник підтвердив свою повну обізнаність та згоду з усіма (в тому числі істотними) умовами цього договору та правил. Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» виконало взяті на себе зобов'язання та переказало суму кредиту на картковий рахунок відповідача, натомість відповідач умови Договору належним чином не виконав, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість, яка відповідно до розрахунків, поданих позивачем, становить 63 610,80 грн, з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 13 200 грн 00 коп.; прострочена заборгованість за нарахованими процентами 41 830 грн 80 коп., 6600,00 грн заборгованість за процентами річних на підставі ст.625 ЦК України, заборгованість за комісією - 1980,00 гривень.
Відповідач як позичальник за згаданим договором контррозрахунок до суду не надав.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, а також зважаючи на вимоги частини другої статті 530 ЦК України, за змістом якої якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, суд вважає, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд, шляхом зобов'язання боржника виконати обов'язок з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Отже суд вважає доведеним факт отримання відповідачем кредитних коштів у розмірі 13 200 грн на виконання умов кредитного договору № 1523-1372 від 08.03.2025, а також доведеним факт неповернення на виконання положень вказаного договору у визначені у ньому строки тіла кредиту позивачеві. З огляду на це суд вважає, що грошові кошти, визначені у позовних вимогах як тіло кредиту, в розмірі 13 200 грн та заборгованість зі сплати процентів в розмірі 41 830,80 грн підлягають стягненню з відповідача, а відтак позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.
Щодо стягнення із відповідача заборгованості за процентами відповідно до ст.625 ЦК України за користування кредитом суд зазначає таке.
В період дії воєнного стану, в силу вимог пункту 18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України не може нараховуватися та підлягають списанню суми передбачені статтею 625 цього Кодексу, а також неустойка (штраф, пеня) за таке кредитного зобов'язання.
Покликання позивача на Закон України № 3498-IX від 22.11.2023 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», яким були внесені зміни до Закону України «Про споживче кредитування», зокрема до Прикінцевих та Перехідних положень суд відхиляє, оскільки відповідні зміни у пункт 18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України щодо всіх кредитних договорів, в тому числі і споживчих, не вносилися та є чинними.
Тому, не підлягає до задоволення вимога про стягнення процентів відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі 6600 гривень.
Крім того, суд не погоджується з доводами позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за комісією за надання кредиту розмірі 1980 грн.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.
Згідно з ч. 2 ст. 8 цього Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункове-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Згідно з частинами 1, 2, 5, 7 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Так, у кредитному договорі № 1523-1372 від 08.03.2025, укладеному між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», містяться умови про комісію за надання кредиту в розмірі 1980 грн, яка нараховується за ставкою 15,00 процентів від суми кредиту.
Аналіз умов кредитного договору свідчить про те, що комісія за надання кредиту в розмірі 1980 грн, встановлена в договорі, є платою безпосередньо за надання кредитних коштів позичальнику.
Умови договору не містять переліку інших додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які позивачем встановлена комісія за обслуговування кредиту.
Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов'язком фінансової установи, виконання такого обов'язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Надання кредиту це обов'язок фінансової установи за кредитним договором.
Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09.12.2019 у справі № 524/5152/15.
Умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов'язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.
Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду, від 21.04.2021 у справі № 677/1535/15, від 21.07.2021 у справі № 751/4015/15, від 15.12.2021 у справі № 209/789/15, від 12.04.2022 у справі № 640/14229/15 та від 20.07.2022 у справі № 343/557/15-ц.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку про те, що положення кредитного договору № 1523-1372 від 15.02.2022 щодо сплати позичальником на користь кредитодавця комісії за надання кредиту в розмірі 1980 грн суперечать положенням ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» і є нікчемними з моменту укладення договору, а відтак відсутні підстави для стягнення з відповідача як позичальника за згаданим договором заборгованості за комісією за надання кредиту в розмірі 1980 грн.
Загалом сума невиконаного зобов?язання, що складається із тіла кредиту та процентів, становить 55 030,80 грн (13 200 грн ? заборгованість за кредитом (тілом кредиту) + 41 830,80 грн ? заборгованість за процентами).
Зазначений розмір заборгованості підтверджується умовами договору, з урахуванням проведеного судом розрахунку, про який описано вище, і не викликає сумніву у суду.
Оцінюючи доводи відповідача, надані ним у відзиві, а також усно у судовому засіданні, про несправедливість умов договору внаслідок занадто високого розміру процентів за договором, суд зазначає таке.
Також сторона відповідача не послалася на передбачені нормами матеріального права підстави та обґрунтування своїх доводів щодо несправедливих, завідомо обтяжливих для позичальника умов спірного кредитного договору, невідповідності визначеної умовами договору відповідальності за його невиконання через непропорційність наслідкам правопорушення. При цьому суд не встановив, що умови спірного договору суперечать принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов'язків на шкоду позичальника як споживача послуг кредитної установи, зокрема через очевидну неспівмірність сум процентів за користування кредитними коштами.
Суд встановив, що сторони згідно з вимогами викладених вище положень закону уклали в електронній формі договір про відкриття кредитної лінії № 1523-1372 продукту «CreditKasa» Між сторонами була досягнута згода щодо всіх істотних умов договору та договір підписаний відповідачем електронним підписом шляхом використання одноразового ідентифікатора.
Відтак у сторін Договору відповідно до приписів статті 11 ЦК України виникли права та обов'язки, які випливають із кредитного договору.
Позивач довів суду, що виконав умови Договору та надав відповідачу кредит у сумі 13 200 грн.
Відповідач покладені Договором зобов'язання не виконав, не повернув кредитні кошти та не сплатив проценти за користування кредитом. Докази зворотного суду не надані. Також відповідач не спростував розрахунок суми заборгованості, заявленої позивачем до стягнення.
Крім того, протягом тривалого часу відповідач, отримавши та надалі користуючись кредитними коштами на виконання умов згаданого договору, не вважав умови договору несправедливими.
Таким чином, вказані умови кредитного договору не можна вважати несправедливими, оскільки розмір відсотків за користування кредитними коштами сторонами договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому ст. 627 ЦК України.
Надаючи оцінку твердженням, викладеним у відзиві, щодо врахування судом можливості у разі задоволення позову виконання рішення частинами, суд зазначає таке.
Відповідно до п. 2 ч. 7ст. 264 ЦПК України у разі необхідності в резолютивній частині рішення також вказується про надання відстрочення або розстрочення виконання рішення.
Суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні (ч. 1 ст. 267 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Згідно ч. 3 ст. 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відповідно до ч. 5 ст. 435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Разом з тим, оцінюючи доводи відповідача, суд враховує, що він не надав будь-яких відомостей щодо обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Відповідач не навів достатніх доказів, які б давали можливість прийняти рішення щодо розстрочення виконання рішення суду.
Відтак суд, при ухваленні цього рішення не встановив підстав для розстрочення його виконання.
Водночас суд роз'яснює відповідачеві, що він має право звернутися із відповідною заявою, у разі набрання рішенням законної сили, на стадії виконання рішення суду.
Отже, суд, з'ясувавши фактичні обставини у справі, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши докази у справі, проаналізувавши норми матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, вважає, що позивачем належними та допустимими доказами перед судом доведено факт порушення його права у вказаних правовідносинах із ОСОБА_1 , а тому із нього на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором - Договором про відкриття кредитної лінії № 1523-1372 продукту «CreditKasa» від 08.03.2025, яка в сукупному розмірі становить 55 030,80 грн грн та складається із 13 200 грн заборгованості за тілом кредиту та 41 830,80 грн із заборгованості за процентами.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судом задоволено позов частково, а саме на 55 030,80 грн із заявленої вимоги на 63 610,80 грн, тобто на 86,51% від заявленої майнової вимоги.
Відтак судовий збір, який слід стягнути з відповідача, становить 2303 грн 24 коп. (2662,40 грн ? 86,51% = 2303,24 грн).
З огляду на викладене, керуючись статтями 11, 280, 526, 527, 530, 549, 550, 599, 610, 611, 612, 625, 629, 634, 1048, 1049, 1050,1054 ЦК України, статтями 3, 10, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», статтями 3-5, 7-13, 17, 43, 49, 76-81, 89, 133, 141, 259, 263-265, 273, 280, 281, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість в розмірі 55 030 (п'ятдесят п'ять тисяч тридцять) гривень 80 коп.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2303 (дві тисячі триста три) гривні 24 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
У задоволенні клопотання про розстрочення виконання рішення суду відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 14.05.2026.
Відомості про учасників справи.
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», адреса місця знаходження: бульвар Лесі Українки, буд.26, офіс 407, м.Київ, 01133, ЄДРПОУ 38548598;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Головуючий суддя Р.В. Чапаєв