"14" травня 2026 р. Справа № 596/512/26
Провадження № 2-а/596/38/2026
Гусятинський районний суд Тернопільської області
в складі : головуючого судді Лисюк І.О.,
за участю секретаря судового засідання Туткалюк В.Р.,
представника позивача адвоката Книша Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Гусятин за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 в інтересах якого діє представник - адвокат Книш Роман Васильович до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
Позивач ОСОБА_1 в інтересах якого діє представник - адвокат Книш Р.В. звернувся з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 та просить скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 №4830 від 17.12.2025 року, складену тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 , якою його- ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17 000 гривень за порушення ним ч.3 ст.210 КУпАП.
В обгрунтування позову, сторона позивача посилається на те, що оскаржувана постанова складена з порушенням норм матеріального та процесуального права, не відображає фактичних обставин справи та в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.04.2026, справу передано судді Лисюк І.О..
Ухвалою судді від 16 квітня 2026 року відкрито провадження в справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, про що повідомлено учасників справи.
20.04.2026 представником ІНФОРМАЦІЯ_1 подано відзив на позов, в якому сторона відповідача виклала свої заперечення на позов, посилаючись на те, що частиною 3 статті 17 Закону України «Про оборону України» передбачено, що громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров'я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов'язок згідно із законодавством.
Наказом Міністерства Оборони України № 402 від 14.08.2008 чітко регламентований прямий обов'язок проходити ВЛК з метою якісного проведення призову громадян на військову службу за станом здоров'я та неможливість відмовитися від проходження ВЛК.
Отже, проходження ВЛК є не правом, а обов'язком військовозобов'язаного, за порушення якого може наставати відповідальність.
Обов'язок проходити медичний огляд підтверджений абз.4 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» де вказано, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно.
В п.22 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, визначено, що резервісти та військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані (адресу місця проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані) через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або місцезнаходження чи відповідному підрозділі розвідувальних органів України, Центральному управлінні або регіональному органі СБУ.
З викладених норм законодавства випливає, що військовозобов'язані повинні уточнити свої військово-облікові дані, в тому числі дані про медичний огляд з метою визначення ступеня придатності до військової служби, самостійно, без жодних нагадувань, викликів чи спрямувань від територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Як видно з відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів Позивач не пройшов медичний огляд з метою визначення ступеня придатності до військової служби. Зокрема, також і Позивачем не надано відомостей про проходження медичного огляду з метою визначення ступеня придатності до військового обліку. Як вбачається з матеріалів справи, Позивач набув статусу особи з інвалідністю вже після винесення постанови за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення. Тож, у Позивача був наявний обов'язок проходити медичний огляд.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився.
Представник позивача - адвокат Книш Р.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив їх задовольнити.
Представник ІНФОРМАЦІЯ_1 в судове засідання повторно не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. В прохальній частині відзиву клопотав про розгляд справи без участі представника відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд, заслухавши вступне слово сторони позивача, дослідивши письмові докази, подані сторонами в справі, приходить до наступного.
За змістом ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Частиною 1 ст. 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
ОСОБА_1 являється особою з інвалідністю ІІІ групи з 28.11.2025 року згідно Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №159/25/2894/В та копії пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 від 14.01.2026 року.(а.с.7-9,11).
Судом встановлено, що т.в.о начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 винесено оспорювану постанову № 4830 від 17 грудня 2025 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 210 КупАП у вигляді штрафу у розмірі 17 000 гривень.
Як вбачається із змісту оскаржуваної постанови, 12 грудня 2025 року о 11 годин 00 хвилин громадянин ОСОБА_1 доставлений органами Національної поліції у ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 . Під час звірки персональних даних було встановлено, що гр. ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Також під час звірки персональних даних встановлено, що ОСОБА_1 не проходив військово-лікарську комісію з метою визнання придатності до військової служби з часу постановки на військовий облік та по день складання протоколу № 649 про адміністративне правопорушення від 12.12.2025 року.
Відповідно до вимог Закону України № 4235-ІХ від 12.02.2025 встановлено, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов'язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов'язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані та резервіст Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов'язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду".
Відповідно до пункту 69, постанови № 560 від 16.05.2024 розділу «Медичний огляд військовозобов'язаних та резервістів», особи, які не проходили медичний огляд або в яких закінчився строк дії рішення (постанови) про придатність до військової служби, направляються на військово- лікарську комісію.
У разі проходження резервістами та військовозобов'язаними медичного огляду під час мобілізації та/або воєнного стану строк дії довідки з висновком щодо придатності до військової служби становить один рік.
Відповідно до абзацу 5 частини 10 статті 1 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил Украйні, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військоьому резерві, зобов'язані виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Отже гр. ОСОБА_1 своїми діями (бездіяльністю) порушив вимоги підпункту 2 пункту 1 Правил військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затверджених постановою КМУ від 30.12.2022, а саме не здійснив повторне проходження ВЛК згідно Закону України № 4235-ІХ від 12.02.2025.,
Враховуючи, що ОСОБА_1 , скоїв вчинив адміністративне правопорушеиия, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Згідно положень ч.1 ст.210 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
Частиною 3 статті 210 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Суд зазначає, що порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюється нормами КУпАП.
Згідно положень статті 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Згідно ч.1 ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210 КУпАП, є бланкетною нормою, а тому серед ознак, які мають бути відображені при викладенні суті даного правопорушення, обов'язковим є наведення конкретного нормативно-правового акту, яким встановлюються відповідні правила, за порушення яких особа притягається до адміністративної відповідальності.
За наведеного вище правового регулювання для притягнення військовозобов'язаного до адміністративної відповідальності у разі порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зокрема у випадку не проходження, орган (посадова особа) має встановити, чи в дійсності така особа не пройшла ВЛК.
При цьому суд зазначає, що зміст самої оскаржуваної постанови від 17.12.2025 р. по справі про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам, передбаченим ст. 283 КУпАП, є суперечливим, оскільки в постанові не повно викладено об'єктивну сторону адміністративного правопорушення: не зазначено в яких конкретно діях /бездіяльності/ це виразилось: у не проходженні ВЛК чи у повторному не проходження ВЛК відповідно до вимог Закону України № 4235-ІХ від 12.02.2025 встановлено, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов'язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби.
Як встановлено, доводиться витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №159/25/2894/В від 08.12.2025, ОСОБА_1 28.11.2025 був направлений на оцінювання в заклад охорони здоровя, яке було проведено 08.12.2025. інвалідність ОСОБА_1 встановлено 28.11.2025. (а.с.8).
Таким чином, на момент винесенення складання протоколу про адміністративне правопорушення від 12.12.2025, винесення постанови від 17.12.2025, ОСОБА_1 мав статус інваліда ІІІ групи. (а.с.11).
Частиною третьою статті 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.
А тому суд зазначає, що викладена в оскаржуваній постанові об'єктивна сторона правопорушення - порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (за порушення якого передбачається адміністративна відповідальність саме за ст. 210-1 КУпАП), не відповідає зазначеній в ній кваліфікації за ч.3 ст. 210 КУпАП, яка передбачає адміністративну відповідальність за порушення правил військового обліку, які врегульовані самостійними нормативними актами, тобто у постанові не розкрито складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП.
Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з частиною другою статті 77 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, в адміністративних справах щодо оскарження рішень та дій суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Така презумпція вини покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Недоведена вина прирівнюється до невинуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 доказів доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення не надав.
Суд наголошує, що сама по собі постанова у справі про адміністративне правопорушення, за відсутності доказів на підтвердження викладених у ній обставин, не може свідчити про вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 26 квітня 2018 року у справі № 338/1/17.
Таким чином, судом встановлено відсутність в діях позивача ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП -за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, вчинене в особливий період, в зв'язку з чим суд вважає постанову по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП незаконною та такою що підлягає скасуванню.
Як встановлено, відповідачем не доведено також правомірності процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Так, за приписами частини першої статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Аналіз наведених вище правових положень дає можливість дійти висновку, що про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення особа повідомляється не пізніше як за три доби до дати розгляду справи. В процесі розгляду справи особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право користуватися правами передбаченими статтею 268 КУпАП.
Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.
При цьому обов'язок повідомляти особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три днів до дати розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.
В матеріалах справи також відсутні докази інформування позивача про місце і час розгляду справи, розгляд якої відбувся 17.12.2025 або докази, які б свідчили про ухилення останнього від отримання повідомлення про час та місце розгляду справи.
В постанові сторона відповідача посилається на складений відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення, проте до відзиву, на обгрунтування заперечень щодо позову його не надає.
Також, як слідує із оспорюваної постанови, графи «копію постанови отримав», «підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності», відсутні.
Суд вважає, що посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 не була дотримана процедура притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, внаслідок чого останній був позбавлений прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися правовою допомогою. Недотримання процедурних приписів законодавства України про адміністративні правопорушення є ще однією підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення протиправною, наслідком чого є її скасування.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, однак до нього не надано жодних належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження правомірності винесеної постанови та притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП не надано, а тому суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 ..
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Встановлені обставини, на думку суду, свідчать про винесення оскаржуваної постанови без належного та повного з'ясування всіх обставин справи, з порушенням процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності. Тому постанова є протиправною та підлягає скасуванню. Провадження у справі слід закрити на підставі ч. 3 ст. 286 КАС України.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Виходячи з вищезазначеної норми чинного законодавства, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп.
Керуючись ст. 55 Конституції України, ст. ст. 9, 72-77, 242, 244-246, 257, 271, 286 Кодексу адміністративного судочинства, суд,
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) в інтересах якого діє представник - адвокат Книш Роман Васильович (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 , Ел.адреса: ІНФОРМАЦІЯ_3 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_4 , ел.пошта: ІНФОРМАЦІЯ_4 ), задовольнити.
Постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 по справі про адміністративне правопорушення №4830 від 17 вересня 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП, скасувати.
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП закрити.
Стягнути в користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір у розмірі 665,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_5 ) .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 (юридична адреса: Код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_4 .
Повний текст рішення складено 14.05.2026.
Суддя Гусятинського районного суду
Тернопільської області Ірина ЛИСЮК