14 травня 2026 року м. Дніпросправа № 280/11413/25
Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Головко О.В.
перевіривши в м. Дніпрі апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09 березня 2026 року (суддя Максименко Лілія Яковлівна) в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Третього апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09 березня 2026 року в адміністративній справі № 280/11413/25.
Одночасно апелянт просить поновити пропущений строк на апеляційне оскарження, в обґрунтування клопотання зазначає, що ОСОБА_2 , був визначений відповідальним за юридичний супровід судових справ, до 10 квітня 2026 року майже місяць знаходився на стаціонарному лікуванні в лікарні ім.Мечникова. По виході з лікарняного двічі відбулася зміна локації юридичної служби (перевозились документи, робочі архіви, меблі). А по завершенні переїздів й облаштуванні робочих місць на ОСОБА_3 були тимчасово покладені обов'язки тимчасово відсутнього колеги.
Вирішуючи клопотання, суддя зазначає, що відповідно до положень статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з ч. 2, 3 ст. 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до частини 2 статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Суддею встановлено, що Дніпропетровським окружним адміністративним судом 09 березня 2026 року ухвалено рішення, копія якого отримана апелянтом 09 березня 2026 року о 20:10 год., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до електронного кабінету апелянта, яка міститься в електронних матеріалах адміністративної справи № 160/11413/25.
Таким чином, відповідно до положень частини 2 ст. 295 КАС України відповідач мав право на поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції за умови звернення до апеляційного суду до 09 квітня 2026 року.
Натомість апеляційна скарга на рішення суду подана 11 травня 2026 року.
Згідно зі статтею 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Таким чином, рішення суду першої інстанції набрало законної сили, поновлення строку на подання апеляційної скарги суперечить принципу юридичної визначеності.
Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити скаржник).
Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Суддя не знаходить поважними причини пропуску процесуальних строків, зазначені апелянтом, адже відповідачем не доведено належними та допустимими доказами неможливість звернення до суду апеляційної інстанції в строк визначений законом.
Більш того, недоліки в організації роботи та виконання обов'язків не можуть бути визнані як поважні причини пропуску процесуальних строків, оскільки дотримання вимог норми процесуального права є обов'язком для всіх учасників адміністративного процесу.
Також апелянт просить відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги.
Вирішуючи клопотання, суддя зазначає, що правові засади справляння судового збору встановлені Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Таким чином, законом визначено певні умови, за наявності яких суд може відстрочити сплату судового збору. При цьому законом передбачено можливість відстрочення сплати судового збору лише фізичним особам, а тому клопотання не підлягає задоволенню.
Відповідно до пункту 1 частини 5 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами ставка судового збору встановлюється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору, що підлягає сплаті, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2025 року - 3028 грн 00 коп.
Таким чином, розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання апеляційної скарги, становить 1816 грн 80 коп.
Разом з тим, суддя зазначає, що відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З огляду на те, що апелянтом подано апеляційну скаргу через систему «Електронний суд», розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання апеляційної скарги, становить 1453 грн 44 коп.
Проте апелянтом до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.
Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Статтею 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Зазначені обставини вказують на невідповідність апеляційної скарги вимогам процесуального законодавства, а тому вона підлягає залишенню без руху.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 169, 298 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, -
Визнати неповажними причини пропуску строку звернення ІНФОРМАЦІЯ_1 до суду апеляційної інстанції.
У задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги відмовити.
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09 березня 2026 року в адміністративній справі № 280/11413/25 залишити без руху.
Надати апелянту строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом надання до суду:
1) письмових пояснень із зазначенням інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження з підтвердженням таких обставин належними доказами;
2) документа про сплату судового збору у розмірі 1453 грн 44 коп. за реквізитами: отримувач коштів ГУК у Дн-кій обл/Шев.р/22030101, код класифікації доходів бюджету 22030101, ЄДРПОУ 37988155, рахунок отримувача UA668999980313161206081004628, МФО 899998, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.).
Ухвала суду набирає законної сили з 14 травня 2026 року та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Головко