про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою
13 травня 2026 рокуСправа № 495/3823/26
Номер провадження 1-кс/495/865/2026
Слідчий суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 ,
із участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні № 62026150020000819 від 05.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, із середньою неповною освітою, із задовольним станом здоров'я, має на утриманні одну неповнолітню дитину, одруженого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який на момент вчинення кримінального правопорушення проходив військову службу за призовом під час мобілізації на посаді моториста інженерно-мостобудівельного відділення інженерно-мостобудівного взводу інженерно-дорожньої роти інженерного батальойну військової частини НОМЕР_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною п'ятою ст. 407 КК України,
встановив:
під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62026150020000819 від 05.03.2026 встановлено, що із 24.02.2022 і до сьогодні на території України діє режим воєнного стану, введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 № 64/2022 та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від № 2102-ІX.
В останній раз, згідно Указу Президента України від 15.01.2025 року № 12404 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 08 лютого 2025 року строком на 90 діб. Відтак, з 24.02.2022 по теперішній час діє воєнний стан. 04.11.2025 ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , призваний по мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв'язку зі службовою необхідністю відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 04.11.2025 №328 зараховано до списку особового складу та призначено на посаду моториста інженерно-мостобудівельного відділення інженерно-мостобудівного взводу інженерно-дорожньої роти інженерного батальйону, прийняв та приступив до виконання службових обов'язків за посадами.
Відтак, з 04.11.2025, тобто з моменту відправлення ОСОБА_4 , з ІНФОРМАЦІЯ_2 до військової частини НОМЕР_1 останній набув статусу військовослужбовця - особи, яка проходить військову службу та з цього ж дня розпочав виконання військового обов'язку - проходження військової служби.
Проходячи військову службу, ОСОБА_4 , як військовослужбовець, відповідно до вимог ст.ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, беззастережно та неухильно виконувати накази командирів (начальників) у встановлений термін, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, а також твердо знати та зразково виконувати службові обов'язки, бути дисциплінованим, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
У відповідності до ст. 40 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України військовослужбовці самостійно відрекомендовуються своєму безпосередньому начальникові у разі, зокрема, відбуття чи повернення з відрядження, відпустки або лікування.
Проте, солдат ОСОБА_4 , достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені зазначеними вище вимогами законодавства, що регламентує порядок виконання військового обов'язку і проходження військової служби, та маючи реальну можливість належно їх виконувати, свідомо допустив їх порушення, вирішивши стати на злочинний шлях.
Так, солдат ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою тимчасового ухилення від військової служби, в умовах воєнного стану.
Далі, 28.02.2026 під час шикування особового складу в місці розташування підрозділу в Білгород-Дністровському районі, Одеської області, виявлено відсутність солдата ОСОБА_8 , який не прибув з відпустки по лікуванню у Військово-медичному центрі Південного регіону у місті Одеса до пункту постійної дислокації, тим самим не з'явився вчасно на службу без поважних причин, в розташування військової частини НОМЕР_1 , що дислокується в АДРЕСА_2 та ухиляється від проходження служби по теперішній час.
У ході розслідування 29.04.2026 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 276, ч. 1 ст. 278 КПК України гр. ОСОБА_4 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального злочину передбаченого ч.5 ст. 407 КК України.
У судовому засіданні прокурор підтримав заявлене клопотання, та просив його задовольнити, запобіжний захід у виді тримання під вартою просив застосувати з утриманням підозрюваного в ДУ «Ізмаїльський слідчий ізолятор» у зв'язку із переповненням гауптвахти Південного ТУ ВСП ЗС України.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник проти кдлопотання не заперечували, ОСОБА_4 провину визнав.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши необхідні докази, проходжу до такого висновку.
Відповідно до положень ст.176 КПК України передбачені такі види запобіжних заходів: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
Відповідно дост.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно зіст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1)наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2)наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор;
3)недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з правовою позицією, викладеною у рішенні ЄСПЛ «Харченко проти України», при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою обов'язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
В рамках кримінального провадження № 62026150020000819 від 05.03.2026, 29.04.2026 складено повідомлення про підозру ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.407 КК України - самовільне залишення місця служби військовослужбовцем, понад три доби, учинене в умовах воєнного стану.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні злочину підтверджується зібраними в ході проведення досудового розслідування доказами.
На даному етапі досудового розслідування при вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, повноваження слідчого судді обмежуються оцінкою доказів на предмет їх переконливості щодо висновку про можливість вчинення кримінального правопорушення за конкретних обставин та конкретною особою, а отже мова йде виключно про обґрунтоване припущення.
Очевидних невідповідностей змісту повідомлення про підозру ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , вимогам ст. 277 КПК України у судовому засіданні не встановлено.
Щодо наявності достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177КПК України, на які вказує слідчий чи прокурор.
Слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий (п. 2 ч. 1ст. 194 КПК України).
Щодо ризику переховуватись від органів досудового розслідування, суду, слідчий суддя бере до уваги, що оскільки ОСОБА_4 підозрюється у скоєнні тяжкого злочину в умовах воєнного стану, за який законом передбачено покарання від 5 до 10 років позбавлення волі, тому є підстави вважати, що підозрюваний, знаючи про тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні злочину, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може вдатися до спроб переховуватися від органу досудового розслідування.
Відповідно до п. 8 листа Верховного Суду від 03.03.2022 р. N 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану» щодо оцінки ризиків, які обґрунтовують доцільність застосування запобіжних заходів загалом та тримання під вартою зокрема, рекомендовано як відповідний ризик ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію в Україні. Встановлені обставини у сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження підтверджують наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та суду.
Щодо можливості перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, слідчий суддя бере до уваги, що на теперішній досудове розслідування не завершено. При встановленні наявності цього ризику слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується, так як підозрюваний ОСОБА_9 будучи військовослужбовцем, призваним за призовом під час мобілізації та проходячи військову службу, матиме можливість самостійно, чи за допомогою інших осіб, вчини інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч.1ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини.
Таким чином слідчий суддя доходить висновку про доведеність зазначених у клопотання ризиків.
Відповідно до ч. 8ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405,407,408,429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_4 має спеціальний статус військовослужбовця.
Враховуючи зазначене суд вважає, що утримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою буде найбільш доцільним, а вік, сімейний стан, стан здоров'я не перешкоджають його утриманню у відповідній установі.
Застосування відносно підозрюваного альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
Частиною 3 ст.183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч.4ст.183 КПК України.
Відповідно до ч.1ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
Згідно з п.2 ч.5ст.182КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину становить від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Станом на 29 жовтня 2024 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3 328 гривень.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178цьогоКодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні під час дії воєнного стану при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Однак, враховуючи обставини справи, слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави у виді 20 мінімальних прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66 560 гривень, що буде пропорційним щодо підозрюваного, необхідним і достатнім для забезпечення виконання ним, покладених на нього обов'язків та досягненню завдань кримінального провадження.
Керуючись статтями 176-178, 183, 193, 194, 196, 376 КПК України, слідчий суддя
ухвалив:
клопотання слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні № 62026150020000819 від 05.03.2026, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст. 407 КК України про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити частково.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування в Державній установі Ізмаїльський слідчий ізолятор.
Строк тримання під вартою, застосованого цією ухвалою, рахувати із 13.05.2026 до 30.06.2026 включно.
Визначити підозрюваному заставу у розмірі 66 560 грн (шістдесят шість тисяч п'ятсот шістдесят грн) (20 прожиткових мінімумів доходів громадян).
У разі внесення застави у вказаній сумі підозрювану звільнити з-під варти, вважати, що до нього застосований запобіжний захід у виді застави та на підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на нього строком до 30.06.2026 обов'язки:
- не відлучатися за межі міста Татарбунари, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- заборонити спілкування із іншими учасниками цього кримінального провадження з приводу обставин цього кримінального провадження;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон (в разі наявності).
У разі невиконання обов'язків заставодавцем або підозрюваним застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в той же строк з моменту вручення копії ухвали.
Повний текст ухвали виготовлено 14.05.2026.
Слідчий суддя ОСОБА_1