14 травня 2026 року справа № 160/21964/25
Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Чепурнов Д.В., перевіривши на відповідність вимог Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.03.2026 у справі №160/21964/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
Військова частина НОМЕР_1 20 квітня 2026 року звернулося до Третього апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.03.2026 у справі №160/21964/25.
Не погодившись з прийнятим у справі додатковим рішенням, Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить додаткове рішення скасувати та відмовити в задоволенні вимоги викладеній у заяві про винесення додаткового рішення.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2026 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишено без руху та надано скаржнику строк 10 днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме для надання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги із зазначенням у ній дати отримання Військовою частиною НОМЕР_1 копії повного судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується із наданням доказів що її підтверджують, за наявності.
На виконання вимог зазначеної ухвали 12 травня 2026 до суду надійшла заява про усунення недоліків, до якої долучено апеляційну скаргу із зазначенням у ній дати отримання Військовою частиною НОМЕР_1 копії повного судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується.
Ознайомившись з поданою апеляційною скаргою, суд встановив, що вона подана з пропуском строку на апеляційне оскарження, визначеним ст. 295 КАС України.
У відповідності до частини 1 та частини 2 статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Враховуючи, те, що копію оскаржуваного додаткового рішення суду першої інстанції відповідачем отримано 17 березня 2026 року (враховуючи положення п.5 ч.6 ст. 251 КАС України, оскільки копію додаткового рішення доставлено в електронний кабінет скаржника 16.03.2025 року після 17:00 год.), а з апеляційною скаргою він звернувся до суду 20 квітня 2025 року, суд апеляційної інстанції зробив висновок про те, що скаржником пропущено встановлений законом тридцятиденний строк для звернення до суду з апеляційною скаргою.
Водночас, скаржник просить поновити строк на апеляційне оскарження, зазначаючи, що військова частина залучена до виконання бойових завдань, при цьому, посилаючись на введення військового стану та особливості організації діловодства.
Проаналізувавши аргументи клопотання суб'єкта владних повноважень, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні, зважаючи на наступне.
Щодо посилань скаржника на Указ Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, то суд зазначає, що сам по собі факт введення в Україні воєнного стану не може вважатися достатньою підставою для продовження скаржнику строку на усунення недоліків скарги.
Верховний Суд в ухвалі від 22 червня 2022 року у справі №640/12494/20 зазначив, що введення з 24.02.2022 воєнного стану в країні, безумовно, є поважною підставою, яка відповідно до частини першої статті 121 КАС повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку. Але між пропуском процесуального строку і введенням воєнного стану повинен бути безпосередній, прямий причинний зв'язок.
Суд враховує, що про існування оскаржуваного судового рішення скаржник був обізнаний 17 березня 2026 року. У клопотанні про поновлення строку заявник зазначає, що саме процедура реєстрації, передачі до пункту постійної дислокації та резолюція командира військової частини, який визначає виконавця, були підставами такого значного пропуску строку звернення до суду. При цьому, жодного доказу того, коли командир в пункті дислокації отримав копію додаткового рішення, поставив резолюцію для подальшого опрацювання, суду не надано, що свідчить про безпідставність доводів заявника.
При цьому, поважними причинами при пропущенні строку є такі обставини, які роблять своєчасне пред'явлення позову неможливим або утрудненим.
Виходячи з принципу «належного урядування», державні органи зобов'язати діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки коштом приватної особи, яка діяла добросовісно (у такій ситуації - коштом платника податку у зв'язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого на користь такого платника податку).
Труднощі в організації своєчасного виконання обов'язків представників суб'єкта владних повноважень не є об'єктивними та непереборними обставинами, які перешкоджають оскаржити судові рішення в межах встановленого законодавством строку апеляційного оскарження.
За таких обставин, суд визначає неповажними причини пропуску Військовою частиною НОМЕР_1 строку на апеляційне оскарження додаткового рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.03.2026 у справі №160/21964/25.
У зв'язку з чим, суд пропонує скаржнику у строк 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому навести інші поважні причини для такого поновлення, якщо такі є.
Згідно з частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу, тобто суддя, встановивши, невідповідність матеріалів поданої скарги вимогам, встановленим цим Кодексом, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху.
З огляду на вищевикладене, суд дає можливість скаржнику у строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали надати апеляційну скаргу оформлену у відповідності до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, тобто надати заяву про поновлення строків вказавши інші поважні підстави для поновлення строку апеляційного оскарження.
Керуючись статтями 120, 298 КАС України, суддя,-
Визнати неповажними причини пропуску Військовою частиною НОМЕР_1 строку на апеляційне оскарження додаткового рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.03.2026 у справі №160/21964/25.
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.03.2026 у справі №160/21964/25 - залишити без руху та запропонувати протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строків вказавши інші поважні підстави для поновлення строку апеляційного оскарження.
Копію ухвали направити особі, яка подала апеляційну скаргу - для виконання.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя Чепурнов Д.В.