12 травня 2026 року м. Дніпросправа № 160/23859/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),
суддів: Шлай А.В., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційні скарги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.08.2025, (суддя суду першої інстанції Калугіна Н.Є.), прийняту без виклику сторін в м. Дніпрі, в адміністративній справі №160/23859/25 за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство «НЕРУДБУДПРОМ» про стягнення податкового боргу,
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.08.2025 адміністративний позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області в частині стягнення з ТОВ ВП «НЕРУДПРОМБУД» податкового боргу згідно з податковим повідомленням - рішенням №0326260414 від 11.06.2025 на суму 340 грн - повернутий позивачеві.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм процесуального права просить ухвалу скасувати та справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що право на оскарження ППР надане платнику ПК України, відповідно до ст. 56 ПК України оскаржити ППР можливо в адміністративному або судовому порядку. Під час процедури адміністративного оскарження скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі протягом 10 днів, що настають за днем отримання платником ППР, що оскаржується. Отже, враховуючи те, що платник податку отримав ППР, а строк на адміністративне оскарження ППР сплинув, відтак ППР є узгодженими, а податковий орган набув право на звернення до суду з адміністративним позовом про стягнення податкового боргу.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом встановлено, що ГУДПС у Дніпропетрвоській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- стягнути податковий борг з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство "НЕРУДБУДПРОМ" (ЄДРПОУ 21919279) у розмірі 18 891,08 грн, шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.
Предметом спору є податковий борг Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство "НЕРУДБУДПРОМ" в розмірі 18 891,08 грн, який складається із заборгованості за:
- податковою декларацією №9386616295 від 29.05.2024 на суму 3 976,99 грн;
- ППР №0202280411 від 28.07.2023 на суму 3,07 грн;
- ППР №0089760411 від 01.11.2022 на суму 340,00 грн;
- ППР №0277150411 від 03.10.2023 на суму 5100,00грн;
- податковою декларацією №9143444651 від 21.05.2025 на суму 2968,13 грн;
- податковою декларацією №9143444651 від 21.05.2025 на суму 6162,89 грн;
- ППР №0326260414 від 11.06.2025 на суму 340,00 грн.
Повертаючи позовну заяву в частині стягнення з ТОВ ВП «НЕРУДПРОМБУД» податкового боргу згідно з податковим повідомленням - рішенням №0326260414 від 11.06.2025 на суму 340 грн суд першої інстанції виходив з того, що не сплинув 6-ти місячний строк на оскарження вказаного ППР.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Згідно п.8 ч.4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позовну заяву із вимогою стягнення грошових коштів, яка ґрунтується на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, подано суб'єктом владних повноважень до закінчення строку, визначеного частиною другою статті 122 цього Кодексу.
Згідно ч.2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Велика Палата Верховного Суду України у постанові від 16 липня 2025 року у справі № 500/2276/24 (далі Постанова) наголосила, що норма п. 56.19 ст. 56 ПКУ є спеціальною щодо норми частини четвертої ст. 122 КАСУ, а отже, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору.
Водночас, у Постанові зроблено висновок, що норма п. 56.18 ст. 56 ПКУ не встановлює строку звернення до суду з позовом про оскарження податкового повідомлення-рішення та не є відсильною до норми, яка їх встановлює, та зазначено, що строк у 1095 днів, встановлений ст. 102 ПКУ, є саме строком давності, у межах якого за платником податків зберігається право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу, а не строком звернення до суду із такими вимогами.
Отже, якщо платник не скористався правом на адміністративне оскарження, то податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу може бути оскаржене в суді протягом 6 місяців з дня отримання платником такого рішення від контролюючого органу.
Якщо платник скористався правом на адміністративне оскарження, то податкове повідомлення-рішення може бути оскаржене до суду протягом 1 місяця що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до п. 56.17 ст. 56 ПКУ.
Інше рішення контролюючого органу може бути оскаржене до суду протягом 3 місяців з дня вручення платнику податків рішення за результатами розгляду його скарги.
В межах розгляду цієї справи судом не встановлено, що відповідач скористалась адміністративним оскарження податкових повідомлень- рішень, на підставі яких позивач звернувся до суду з позовом про стягнення податкового боргу.
Так, Податкове повідомлення-рішення №0326260414 від 11.06.2025 на суму 340,00 грн прийнято контролюючим органом менше ніж за 6 місяців до дня звернення до суду з даним позовом. Відтак, очевидним є те, що строк на оскарження рішення суду, який становить 6 місяців з дня отримання ППР ще не сплинув.
При цьому, колегія суддів зазначає, що сам по собі факт сливу строку на адміністративне оскарження ППР, на який посилається позивач, не може вказувати на порушення судом норм процесуального права при поверненні позовної заяви, адже п. 8 ч. 4 ст. 169 КАС України передбачає можливість повернення позовної заяви саме у зв'язку з подання позову про стягнення грошових сум на підставі рішення, строк оскарження якого встановлений ст. 122 КАС України і такий строк не сплинув.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що ухвалу суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області без задоволення.
Керуючись ст. 243, 308, 311, 315, 316, 325 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.08.2025 в адміністративній справі № 160/23859/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий - суддя О.О. Круговий
суддя А.В. Шлай
суддя А.А. Щербак