12 травня 2026 року м. Дніпросправа № 160/5737/22
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),
суддів: Малиш Н.І., Шлай А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.02.2026, (суддя суду першої інстанції Букіна Л.Є.), прийняте у письмовому провадженні в місті Дніпрі, в адміністративній справі №160/5737/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 02.02.2026 відмовив у зміні способу та порядку виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.05.2022 року у справі №160/5737/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в частині зобов'язання перерахувати та виплати з 01.04.2019 року пенсію ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області» №33/24-/С-5748 від 20.12.2021 року, виданої станом на 05.03.2019 року на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 виплати по пенсійній заборгованості з 01.04.2019 по день проведення перерахунку в сумі 228636,17 грн.
Не погодившись з ухвалою суду ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог норм процесуального права, просить ухвалу скасувати та задовольнити його заяву про зміну порядку та способу виконання рішення суду.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції приймаючи оскаржувану ухвалу про відмову у зміні порядку та способу виконання рішення суду шляхом стягнення з управління конкретної суми, невірно застосував норми матеріального права, зокрема, не застосував висновки, викладені у ч. 3 ст. 378 КАС України та порушив норми процесуального права, не врахував висновки, передбачені статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 14, 370 КАС України. Також зазначає, що на виконання рішення суду відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача на підставі оновленої довідки, втім нарахована сума доплати до теперішнього часу не виплачена.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм процесуального права, надану правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на нижчевикладене.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.05.2022 року у справі №160/5737/22, яке набрало законної сили, позовні вимоги позивача задоволені частково та з-поміж іншого зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати та виплатити з 01.04.2019 року пенсію ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області» №33/24-/С-5748 від 20.12.2021 року, виданої станом на 05.03.2019 року..
Дніпропетровським окружним адміністративним судом на виконання рішення суду від 16.05.2022 року у справі №160/5737/22 був виданий виконавчий лист.
На виконання судового рішення, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019 року пенсію ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області» №33/24-/С-5748 від 20.12.2021 року, виданої станом на 05.03.2019 року, та повідомлено, що донарахована сума пенсії у сумі 228636,17 грн буде виплачена після виділення коштів з Державного бюджету відповідно Реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою.
Тобто, у зв'язку з відсутністю відповідного фінансування на погашення заборгованості з пенсійних виплат за судовими рішеннями, сума боргу у розмір 228636,17грн наразі позивачу не виплачена.
З огляду на вказане, позивач звернувся до суду з заявою про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення суду.
Відмовляючи у задоволенні заяви про встановлення порядку і способу виконання судового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України, та невиконання відповідачем судового зобов'язання в частині виплати коштів через відсутність у нього відповідного фінансування через ненадходження з Державного бюджету України в розумінні ч.3 ст.378 КАС України не свідчить про неможливість виконання судового рішення та не може бути вагомою причиною для зміни способу і порядку його виконання, оскільки ця виплата буде виконана при надходженні коштів із Державного бюджету України.
Колегія суддів не погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами положень статей 129 та 129-1 Конституції України обов'язковість рішень суду визначена як одна з основних засад судочинства. Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до частин другої та третьої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Крім того, статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані ст. 378 КАС України.
Разом з цим, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21.11.2024 за № 4094-IX, який набрав чинності 19.12.2024, внесені суттєві зміни до положень ст. 378 КАС України, зокрема й у частині зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Так, у силу вимог статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, яке підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв'язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Отже, з 19.12.2024 статтю 378 КАС України доповнено самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а саме: невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, серед іншого, обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили; при чому зміна способу і порядку виконання такого судового рішення відбувається шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
У цій категорії справ зміна способу і порядку виконання рішення можлива шляхом зміни «зобов'язання здійснити перерахунок та провести виплату за перерахованою пенсією» на «стягнення коштів із державного органу боржника».
Як зазначено вище, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.05.2022 року у справі №160/5737/22, яке набрало законної сили, позовні вимоги позивача задоволені частково та з-поміж іншого зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати та виплатити з 01.04.2019 року пенсію ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області» №33/24-/С-5748 від 20.12.2021 року, виданої станом на 05.03.2019 року.
На виконання судового рішення, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019 року пенсію ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області» №33/24-/С-5748 від 20.12.2021 року, виданої станом на 05.03.2019 року, та повідомлено, що донарахована сума пенсії у сумі 228636,17 грн буде виплачена після виділення коштів з Державного бюджету відповідно Реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою.
Тобто, у зв'язку з відсутністю відповідного фінансування на погашення заборгованості з пенсійних виплат за судовими рішеннями, сума боргу у розмір 228636,17грн наразі позивачу не виплачена.
У даному випадку, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання судового рішення є не виплата суми боргу у розмір 228636,17 грн протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням у справі №№160/5737/22.
Відтак, колегія суддів враховує, що зміна способу і порядку виконання судового рішення не може призвести до його фактичного виконання, оскільки така процесуальна дія не може вплинути на фінансування державою витрат по виплаті заборгованості із пенсійних виплат позивачу.
Разом з тим, враховуючи імперативні вимоги частини третьої статті 378 КАС України (у редакції Закону №4094-IX, що діє з 19.12.2024), колегією суддів встановлено, що з дати набрання рішенням суду законної сили пройшло більше двох місяців, тоді як заборгованість у розмірі 228636,17 грн, нарахована на виконання судового рішення, позивачу не сплачена, тому наявні підстави для змінити способу виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/5737/22 від 16.05.2022 та встановлення способу виконання рішення, шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь позивача нарахованої та невиплаченої заборгованості заборгованості з пенсійних виплат, за період з 01.04.2019 по день проведення перерахунку в розмірі 228636,17 грн.
При цьому, відсутність виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення у цій справі не є перешкодою для зміни способу і порядку його виконання, оскільки приписами статті 378 КАС України обов'язкову наявність відкритого виконавчого провадження не визначено в якості передумови для розгляду питання про зміну способу і порядку виконання рішення суду, тоді як правом на звернення до суду з відповідною заявою наділений не лише державний виконавець, а й стягувач.
Таким чином, колегія суддів вважає обгрунтованою заяву позивача про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення суду у даній справі.
Отже, доводи апеляційної скарги спростовують рішення суду першої інстанції.
У силу вимог частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Оскільки суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення заяви про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення суду у даній у справі.
Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2026 року - скасувати.
Прийняти нове рішення, яким заяву ОСОБА_1 про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Змінити спосіб і порядок виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/5737/22 від 16.05.2022, яке набрало законної сили, в частині, що стосується зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести виплату пенсії ОСОБА_1 пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області» №33/24-/С-5748 від 20.12.2021 року, виданої станом на 05.03.2019 року, на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 заборгованості з пенсійних виплат, за період з 01.04.2019 по день проведення перерахунку в розмірі 228636,17 грн (твісті двадцять вісім шістсот тридцять шість тисяча дев'ятсот вісімдесят шість гривень 17 коп.).
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.
Головуючий - суддя О.О. Круговий
суддя Н.І. Малиш
суддя А.В. Шлай