Провадження №2-во/447/36/26
Справа №447/53/26
13.05.2026 суддя Миколаївського районного суду Львівської області Павлів В.Р., розглянувши заяву Кредитної спілки «Вигода» про виправлення описки у судовому рішенні Миколаївського районного суду Львівської області від 12.02.2026 у цивільній справі №447/53/26 за позовною заявою Кредитної спілки "Вигода" до ОСОБА_1 про дострокове стягнення кредиту та відсотків за користування кредитом,
встановив:
Рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 12.02.2026 позовну заяву Кредитної спілки "Вигода" до ОСОБА_1 про дострокове стягнення кредиту та відсотків за користування кредитом - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки «Вигода» заборгованість за договором про споживчий кредит № 48211/Р/2 від 30.05.2025 у розмірі 12118 (дванадцять тисяч сто вісімнадцять) гривень 78 копійок. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки «Вигода» сплачений судовий збір у розмірі 1664 (одна тисяча шістсот шістдесят чотири) гривні 00 копійок.
Директор філії кредитної спілки «Вигода» Бобиляк Н. подала заяву про виправлення описки у рішенні суду. Просить повернути кредитній спілці «Вигода» з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого при поданні позову за платіжною інструкцією №396902 від 05.01.2026, в сумі 1664,00 грн.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява про виправлення описки не підлягає задоволенню.
Положеннями ст. 269 ЦПК України визначено, що суд може за власною ініціативою або за заявою учасників справи виправити допущенні в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи.
Описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо).
Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків.
Виходячи з правової позиції Верховного Суду України, суд може виправити лише ті описки або арифметичні помилки, яких він сам припустився.
Суд, дослідивши заяву про виправлення описки, матеріали справи, не вбачає підстав для виправлення описки в рішенні суду, оскільки заява представника відповідача про виправлення описки, не відповідає законодавчо закріпленому інституту виправлення описок та арифметичних помилок у судовому рішенні, тому її заява про виправлення описки в рішенні суду є необґрунтованою.
Зазначені відомості не є опискою і відповідають вимогам викладеним у позовній заяві і не узгоджуються із вимогами, викладеними у заяві представника відповідача Пручай О.М. про виправлення описки та письмовим доказам, які є у справі.
Відповідно до ст. 269 ЦПК України, суд може виправити лише технічні помилки, які не змінюють суті рішення. Проте, питання розподілу судових витрат у разі визнання позову відповідачем регулюється спеціальною нормою - ч. 1 ст. 142 ЦПК України, яка передбачає обов'язок суду вирішити питання про повернення 50% судового збору з державного бюджету.
Невідображення в резолютивній частині рішення процедури повернення 50% судового збору з бюджету та, як наслідок, помилкове стягнення повного розміру збору з відповідача, не є технічною помилкою (опискою) в розумінні ст. 269 ЦПК України, оскільки стосується суті розподілу судових витрат та порядку виконання рішення в частині бюджетних виплат.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, якщо судом не вирішено питання про судові витрати, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи або з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення.
Зважаючи на вищевикладене, суд вважає, що заява про виправлення описки не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 260, 269 ЦПК України,
постановив:
У задоволенні заяви Кредитної спілки «Вигода» про виправлення описки у судовому рішенні Миколаївського районного суду Львівської області від 12.02.2026 у цивільній справі №447/53/26 за позовною заявою Кредитної спілки "Вигода" до ОСОБА_1 про дострокове стягнення кредиту та відсотків за користування кредитом, відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня її проголошення.
Суддя Павлів В. Р.