Ухвала від 14.05.2026 по справі 463/4508/26

Справа №463/4508/26

Провадження №2-о/463/186/26

УХВАЛА

про відвід судді

14 травня 2026 року суддя Личаківського районного суду м. Львова Стрепко Н.Л., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Личаківська районна адміністрація Львівської міської ради, як орган опіки та піклування, особа, відносно якої розглядається заява: ОСОБА_2 , про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна, -

ВСТАНОВИВ:

адвокат Левицький Д.Р., діючи в інтересах ОСОБА_1 на підставі ордеру серії ВС №1462473 від 10 травня 2026 року, звернувся до суду з заявою, відповідно до якої просить:

постановити ухвалу про розгляд справи за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Личаківська районна адміністрація Львівської міської ради, як орган опіки та піклування, ОСОБА_2 про визнання особи недієздатною та встановлення опіки у закритому судовому засіданні на підставі ч. 7 ст. 7 ЦПК України;

визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , недієздатною;

встановити над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , опіку та призначити опікуном ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Матеріали заяви були подані до Личаківського районного суду м. Львова 12 травня 2026 року, автоматизованою системою документообігу суду для розгляду таких було визначено головуючого суддю Стрепка Н.Л., присяжних Ріпецьку О.Р. та Лобойка О.М.

Водночас, 13 травня 2026 року до суду через систему «Електронний суд» надійшла заява представника заявника ОСОБА_3 про відвід судді Стрепка Н.Л. від розгляду цивільної справи №463/4508/26 за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Левицький Д.Р., заінтересовані особи: Личаківська районна адміністрація Львівської міської ради, як орган опіки та піклування, ОСОБА_2 , про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна.

Подану заяву про відвід мотивує тим, що адвокат Левицький Д.Р. та суддя Стрепко Н.Л. є давніми знайомими, разом вчилися в одній групі в Університеті та є друзями, станом на сьогоднішній день підтримують дружні відносини. Вважає, що вказані обставини можуть викликати обґрунтовані сумніви щодо об'єктивності та неупередженості судді під час розгляду даної справи. З врахуванням наведеного відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України вважає, що суддя підлягає відводу.

Відповідно до вимог ч.ч. 2, 7, 8 ст. 40 ЦПК України подана заява про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу, невідкладно без повідомлення учасників справи та відтак, згідно з положеннями ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Вивчивши матеріали справи, подану заяву, суд приходить до наступного висновку.

Статтею 40 ЦПК України визначено порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу.

Так відповідно до ч. 1 такої питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

При цьому згідно з ч. 2 даної статті питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

А ч. 3 вказаної статті визначає, що якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Так статтями 36, 37 ЦПК України визначено перелік підстав, коли суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), у зв'язку з якими відповідно до ч. 2 ст. 39 ЦПК України йому може бути заявлено відвід учасниками справи.

Зокрема, відповідно до частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.

Положення статті 36 ЦПК України містять в собі вичерпний перелік підстав для відводу (самовідводу) судді.

Статтею 37 ЦПК України передбачено випадки, коли участь судді в розгляді справи є недопустимою у зв'язку з повторністю такої.

При цьому згідно з ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим до початку з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) стало відомо після початку з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами.

Таким чином, для відводу судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість, навести відповідні аргументи, докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Згідно з ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.

При цьому положеннями п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до п. 12 Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень, у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь-яких зв'язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв'язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довіру до незалежної судової влади буде підірвано.

У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).

У справі «П'єрсак проти Бельгії» Європейський суд з прав людини висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами провів розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.

Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Хаушильд проти Данії» зазначається, що Європейському суду з прав людини не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». У випадку ж самовідводу сам суддя повинен бути переконаним, що є достатньо фактів, що свідчать про його безсторонність. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими».

З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, «правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться».

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу, відповідно, - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, але якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу достатньо заяви сторони про сумнів в об'єктивному розгляді справи.

При цьому згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень; реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Вивчивши підстави для відводу головуючого судді Стрепка Н.Л., які заявлені представником заявника, суддя вбачає, що останні знаходять своє підтвердження, оскільки представництво інтересів заявника у такій здійснює адвокат Левицький Д.Р., з яким головуючий суддя Стрепко Н.Л. навчався в одній групі в університеті та перебуває в дружніх відносинах.

Відтак враховуючи наведені вище норми та практику Європейського суду з прав людини, з метою забезпечення справедливого і публічного розгляду справи незалежним і безстороннім судом в очах будь-якого розумного спостерігача та суспільства в цілому, а також забезпечення, умов за яких у сторін не виникало б будь-яких сумнів в об'єктивності та неупередженості судді під час розгляду даної справи, заявлений відвід підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.36, 39, 40, 260, 261 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

заяву представника заявника Левицького Дмитра Романовича про відвід судді - задовольнити.

Відвести суддю Стрепка Назара Любомировича від розгляду цивільної справи №463/4508/26 (провадження №2-о/463/186/26) за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Личаківська районна адміністрація Львівської міської ради, як орган опіки та піклування, особа, відносно якої розглядається заява: ОСОБА_2 , про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна.

Матеріали цивільної справи №463/4508/26 (провадження №2-о/463/186/26) за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Личаківська районна адміністрація Львівської міської ради, як орган опіки та піклування, особа, відносно якої розглядається заява: ОСОБА_2 , про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна - передати для визначення головуючого судді у порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею.

Ухвала про відвід судді апеляційному оскарженню не підлягає.

Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Заявник: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової кратки платника податків НОМЕР_1 .

Заінтересована особа: Личаківська районна адміністрація Львівської міської ради як орган опіки і піклування, місцезнаходження: 79017, м. Львів, вул. К. Левицького, 67, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 04056109.

Особа, щодо якої вирішується питання про визнання її недієздатною: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової кратки платника податків НОМЕР_2 .

Суддя: Стрепко Н.Л.

Попередній документ
136516464
Наступний документ
136516466
Інформація про рішення:
№ рішення: 136516465
№ справи: 463/4508/26
Дата рішення: 14.05.2026
Дата публікації: 18.05.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Личаківський районний суд м. Львова
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, з них:; про визнання фізичної особи недієздатною
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (27.05.2026)
Дата надходження: 12.05.2026
Предмет позову: заява про визнання особи недієздатною та встановлення опіки