справа № 462/2493/26
13 травня 2026 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Пилип'юк Г. М., розглянувши заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» - Яресько Лідії Віталіївни про повернення судового збору,
встановив:
представник позивач ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» - Усенко М. І., звернувся до суду, через систему «Електронний суд», із позовом у якому просить стягнути з відповідачів на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 8134859 від 28.11.2022 року у розмірі 7 312,34 грн. та судові витрати.
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 31.03.2026 року позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, повернута позивачеві.
Згідно ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги ( п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір»).
12.05.2026 року представник позивач ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» - Яресько Л. В., через систему «Електронний суд», подала заяву, в якій просить повернути сплачений судовий збір відповідно до платіжної інструкції № 33643 від 19.11.2025 року у розмірі 2 422,40 грн. та відповідно до платіжної інструкції № 16816 від 16.03.2026 року у розмірі 240,00 грн.
Так суд звертає увагу представника позивача, що ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 23.03.2026 року позовну заяву ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 було залишено без руху, у якій зазначалось зокрема, що Перевірку зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України реалізовано за допомогою комп'ютерної програми документообігу загальних судів «Д-3». Дані щодо підтвердження сплати (повернення) судового збору надходять в автоматичному режимі до «Д-3», при цьому виконується автоматичне поєднання записів про сплату (повернення) судового збору, які зазначаються в картці справи, з записами підтверджень про оплату (повернення) судового збору, які надійшли з Державної казначейської служби України. До матеріалів справи долучено платіжну інструкцію № 33643 від 19.11.2025 року про сплату судового збору в сумі 2 422,40 грн. Однак, станом на 23.03.2026 року відсутнє підтвердження про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України, а саме: в комп'ютерній програмі документообігу загальних судів «Д-3» відсутній показник (Виписка про зарахування судового збору) автоматичного поєднання платіжного доручення з Державною Казначейською службою. При перевірці судом надходження сплаченої суми до бюджету, виявилося, що вищевказана квитанція № 33643 від 19.11.2025 року про сплату судового збору в сумі 2 422,40 грн. поєднана з матеріалами № 462/9301/25 цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 25.11.2025 року вищевказана позовна заява була повернута.
Так, судовий збір у розмірі відповідно до платіжної інструкції № 33643 від 19.11.2025 року у розмірі 2 422,40 грн. був сплачений в межах цивільної справи № 462/9301/25.
Крім цього, положеннями ч. 2 ст. 183 ЦПК України передбачено, що письмові заяви, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.
Відповідно до ч. 3 ст. 58 ЦПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Згідно із п. 1 ч. 1, 3 ст. 62 ЦПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (кваліфікованим електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
Як вбачається із заяви така подана до суду 12.05.2026 року та підписана представником позивача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» - Яресько Л. В. До заяви долучено довіреність в порядку передоручення сформовану у систему «Електронний суд» від 29.07.2025 року, з якої вбачається, що Хробак М. Р. на підставі довіреності Витягу з ЄДР від 07.11.2024 року виданої щодо ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» уповноважує в порядку передоручення Яресько Л. В. представляти інтереси ТОВ «ФК «Кредит-Капітал».
Однак підтверджуючих документів на те, що Хробак М. Р. станом на день видачі довіреності та на день звернення до суду є мав право діяти від імені юридичної особи без обмежень (зокрема делегувати повноваження), суду не надано.
Суд наголошує, що згідно з принципами диспозитивності та обов'язку доказування (ст. 13, 81 ЦПК України), саме на позивача покладено обов'язок надати актуальні та несуперечливі докази на підтвердження представництва.
Сторона позивача, звертаючись через систему «Електронний суд», мала безперешкодну технічну можливість сформувати витяг з ЄДР та надати копію Статуту безпосередньо в день подання позову.
Самостійний пошук судом інформації в реєстрах за умови надання позивачем завідомо застарілих даних порушував би принцип рівності сторін та виходив за межі обов'язків суду на стадії відкриття провадження.
Надання натомість документа, який не містить актуальних відомостей станом на день звернення, а також вичерпної інформації про правовий статус Голови правління, свідчить про неналежне підтвердження повноважень підписанта у розумінні ч. 7 ст. 177 ЦПК України.
Так, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (§ 59 рішення ЄСПЛ у справі «De Geouffre de la Pradelle v. France» від 16.12.1992 року, заява № 12964/87).
У § 36 рішення у справі «Bellet v. France» від 04.12.1955 року, заява № 23805/94, ЄСПЛ зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».
При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ у справі «Дія 97 проти України» від 21.10.2010 року).
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про повернення даної заяви без розгляду.
Керуючись ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір», ст. 183, 260, 261, 353 ЦПК України, суд
постановив:
заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» - Яресько Лідії Віталіївни про повернення судового збору, - повернути без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя /підпис/
З оригіналом згідно:
Суддя: Пилип'юк Г. М.