Справа №443/865/26
Провадження №3/443/375/26
іменем України
14 травня 2026 року суддя Жидачівського районного суду Львівської області Сливка С.І., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, непрацюючої, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1
за ч.1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 ухилялася від виконання батьківських обов'язків передбачених ст.150 СК України щодо виховання та утримання свого малолітнього сина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яке проявилося в тому, що 07.04.2026 біля 12.00 год. під час обстеження умов проживання в житловому будинку в АДРЕСА_1 наявна антисанітарія, а саме меблі поламані, навколо бруд, наявний неприємний запах в будинку, стеля перебуває в аварійному стані, наявні тріщини, відшарування штукатурки, що створює загрозу для безпечного проживання дитини.
ОСОБА_1 під час розгляду справи визнала факт вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП та щиро розкаялася у вчиненому, повідомивши, що неприємний запах, наявний у кімнаті, та тріщини на стінах виникли, у зв'язку із тим, що за час перебування її за кордоном, у будинку було пошкоджено дахове перекриття будинку. На даний час вона робить ремонт у будинку, а саме замінює дерев'яну підлогу, міняє дахове перекриття. З ремонтом її допомагає тітка та рідні брати.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до диспозиції ч.1 ст.184 КУпАП адміністративним правопорушенням є ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.
Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Згідно ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Приписи статті 150 Сімейного кодексу України, зобов'язують батьків, зокрема забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Право дитини на належне батьківське виховання забезпечуються системою державного контролю, що встановлена законом (ч.1 ст.152 СК України).
Відповідно до положень ст. 155 Сімейного кодексу України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Аналізуючи докази у справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, суд вважає вину ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП доведеною повністю
Зокрема, вказане підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, а саме: протоколом про адміністративні правопорушення Серія ВБА №211686 від 07.04.2026; листом начальника Служби у справах дітей Ходорівської міської ради №68/01-16 від 02.04.2026, який адресований начальнику Відділення поліції №1 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області; копіями свідоцтв про народження, перекладеного з польської мови на українську мову, виданого на ім'я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно якого його матір'ю вказана ОСОБА_4 ; фото матеріалами; наданими під час розгляду поясненнями ОСОБА_1 ..
Відповідно до ст.1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст.22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Враховуючи характер та обставини вчиненого правопорушення, особу правопорушника, яка раніше до адміністративної відповідальності не притягувалася, суд вважає, що для досягнення завдань Кодексу України про адміністративні правопорушення та зважаючи на мету адміністративного стягнення, достатнім буде застосувати до правопорушника усне зауваження зі звільненням від адміністративної відповідальності за малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 22, ч.1 ст.184, 268, 283, 284 КУпАП, суд
Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.184 КУпАП, на підставі ст.22 КУпАП обмежившись усним зауваженням.
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя С.І. Сливка