13 травня 2026 року Чернігів Справа № 620/2575/26
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Тихоненко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просить:
визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області № 192650015172 від 12.02.2026 року про відмову ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу XV “Прикінцеві положення» Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області призначити та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій, згідно пункту 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» згідно заяви від 05.02.2026 року № 370.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у зв'язку з набуттям необхідного стажу як педагогічний працівник у відповідності до пункту 7-1 Перехідних положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" вважає, що має право на призначення та виплату грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Ухвалою суду надано термін для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити позивачу в задоволенні позову та зазначає, що оскільки на час досягнення пенсійного віку позивач не набула 30 років страхового стажу за вислугу років, призначити грошову допомогу відповідно до пункту 7-1 розділу ХV “Прикінцеві положення» Закону №1058 відсутні правові підстави.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області та з 22.01.2026 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
05.02.2026 позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області з заявою щодо виплати грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій.
Вказану заяву позивача за принципом екстериторіальності було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області.
Рішенням № 192650015172 від 12.02.2026 відповідачем відмовлено позивачу в перерахунку пенсії відповідно до пункту 7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо виплати грошової допомоги в розмірі їх 10 місячних пенсій зідно заяви від 05.02.2026 №370. У вказаному рішенні зазначено, що порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення допомоги та її виплату, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1191. Порядком передбачено зарахування до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, що передбачені Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.01.2023 № 909 (далі Перелік). Право на перерахунок відповідно до заяви від 05.02.2026 № 370 відсутнє у зв'язку з тим, що ОСОБА_2 на день досягнення пенсійного віку відповідно до записів трудової книжки та довідки від 19.01.2026 № 01-27/05, виданої Стрілковецьким навчально-виховним комплексом “Загальноосвітний навчальний заклад І-ІП ступенів - дошкільний навчальний заклад» в період з 01.09.2023 працює на посаді асистента вчителя інклюзивного класу (1,0 ставка) та вихователя дитячого садка (0,3 ставка) філії Висічанський зазначеного, навчально-виховним комплексом, які не передбачені Переліком.
Вважаючи вказане рішення відповідача протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернулася до суду з відповідним позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
За приписами статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 22 Конституції України права і свободи людини та громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються й не можуть бути скасовані. Під час прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту й обсягу наявних прав і свобод.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що кожен громадянин України має право на соціальний захист, що, крім іншого, включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності.
За приписами п.6 ч.1 ст.92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності дитини з особливими освітніми потребами.
Згідно із ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - це період протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачено страхові внески в сумі, не менший, ніж мінімальний страховий внесок.
Пунктом 7-1 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», передбачено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого ст. 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Кабінет Міністрів України постановою від 23.11.2011 № 1191 затвердив Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати (далі - Порядок № 1191), який визначає умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 Розділу XV Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до пункту 2 Порядку № 1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» і «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені, зокрема, Переліком № 909.
Пунктом 5 вказаного Порядку № 1191 визначено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону №1058-ГУ та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.
За приписами пункту «е» статті 55 Закону №1788-ХІІ право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 року - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років, з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців; з 1 квітня 2024 року або після цієї дати - не менше 30 років.
З аналізу наведених норм законодавства суд дійшов висновку, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов'язується з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах й вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-ІV будь-якого іншого виду пенсії.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області № 192650015172 від 12.02.2026 відмовлено позивачу у виплаті такої допомоги, у зв'язку з тим, що з 01.09.2023 працює на посаді асистента вчителя та вихователя, тому відповідач дійшов висновку про те, що позивач на день досягнення пенсійного віку не працювала на посадах, які відносяться до Переліку.
Проте, такі висновки Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області є помилковими, з огляду на наступне.
Так, Переліком № 909 установлено, що робота в загальноосвітніх навчальних закладах дає право на отримання пенсії за вислугу років та в загальноосвітніх навчальних закладах, військових загальноосвітніх навчальних закладах, музичних і художніх школах передбачені посади: учителі, логопеди, вчителі-логопеди, вчителі-дефектологи, викладачі, сурдопедагоги, тифлопедагоги, вихователі, завідуючі та інструктори слухових кабінетів, директори, завідуючі, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної), навчально-виробничої частини або роботи з виробничого навчання, завідуючі навчальною і навчально-виховною частиною, завідувачі філіями, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної) роботи, соціальні педагоги (організатори позакласної та позашкільної виховної роботи з дітьми), практичні психологи, педагоги-організатори, майстри виробничого навчання, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.
Тобто, посада асистента вчителя загальноосвітнього навчального закладу не значиться у Переліку № 909.
Згідно Розділу II цього Закону структура освіти включає, поряд з іншими видами, також повну загальну середню освіту.
Відповідно до пункту 12 частини 1 статті 1 Закону України «Про повну загальну середню освіту" повна загальна середня освіта - систематизована та передбачена відповідними державними стандартами сукупність результатів навчання і компетентностей, здобутих особою на рівнях початкової, базової середньої та профільної середньої освіти.
Разом із тим, постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 14 червня 2000 року затверджено перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, яким посаду асистент вчителя загальноосвітнього навчального закладу з інклюзивним та інтегрованим навчанням, вихователя віднесено до посад педагогічних працівників.
Постанова Кабінету Міністрів України від 15.09.2021 № 957 "Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти" зазначає, що "Організацію інклюзивного навчання учнів забезпечує асистент вчителя, посадові обов'язки якого визначаються його посадовою інструкцією, що затверджується керівником закладу освіти відповідно до вимог законодавства".
З ініціативи Міністерства освіти і науки, молоді та спорту Міністерством соціальної політики доповнено Класифікатор професій посадою асистента вчителя інклюзивного навчання (наказ Держспоживстандарту від 28 липня 2010 року за № 327). Посаду асистента вчителя передбачено Типовими штатними нормативами загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки від 06.12.2010 № 1205.
Також суд зазначає, що пунктом 25 частини 1 статті 1 Закону України «Про освіту» визначено, що система освіти - сукупність складників освіти, рівнів і ступенів освіти, кваліфікацій, освітніх програм, стандартів освіти, ліцензійних умов, закладів освіти та інших суб'єктів освітньої діяльності, учасників освітнього процесу, органів управління у сфері освіти, а також нормативно- правових актів, що регулюють відносини між ними.
Суд зазначає, що на спірні правовідносини розповсюджується також дія вищезазначеного Переліку № 963, який відносить посади вчителя, асистента вчителя та вихователя до педагогічних посад.
Таким чином, суд дійшов висновку, що посада педагогічного працівника з врахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 та положень постанови Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 № 963 поширюється і на посаду «асистент вчителя» та «вихователя».
Вчитель, асистент вчителя та вихователь загальноосвітнього навчального закладу є педагогічними працівниками цього навчального закладу, тобто працівниками освіти. Стаж роботи таких працівників повинен зараховуватись до пільгового стажу осіб, а саме у розумінні пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Аналогічна позиція, а саме щодо зарахування роботи на посаді, передбаченої Постановою КМУ від 14.06.2000 № 963, до спеціального стажу, міститься і у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 233/4308/17.
Таким чином, з урахуванням того, що станом на день досягнення пенсійного віку, позивач обіймає посаду «асистент вчителя» та «вихователь», остання має усі необхідні умови для призначення та виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, яка передбачена пунктом 7-1 Перехідних положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Враховуючи наведене суд дійшов висновку, що у позивача наявний спеціальний педагогічний стаж, її посади відносяться до посад педагогічних працівників, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років, до призначення пенсії за віком не отримувала будь-яку пенсію, а тому вона має право на нарахування та виплату грошової допомоги, яка передбачена п. 7-1 Розділу Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1191.
У постанові від 22.02.2024 у справі № 260/323/20, правовідносини у якій є подібними, Верховний Суд зазначив, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов'язується з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на визначених законодавством посадах, досягненням пенсійного віку, працюючи на цих роботах, а також неотриманням такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" будь-якого іншого виду пенсії.
Тому є помилковими доводи відповідача про те, що посада «асистент вчителя» та «вихователь» не відноситься до педагогічних посад згідно Переліку.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області № 192650015172 від 12.02.2026 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області призначити та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій, згідно пункту 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» згідно заяви від 05.02.2026 № 370.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, суд на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області № 192650015172 від 12.02.2026 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області призначити та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій, згідно пункту 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» згідно заяви від 05.02.2026 № 370.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1331,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940).
Повне судове рішення складено 13.05.2026.
Суддя Оксана ТИХОНЕНКО