14 травня 2026 року Справа № 580/2820/26
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової розглянув матеріали адміністративної справи №580/2820/26 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, постановив ухвалу.
23.01.2026 вх.№15117/26 позивач у позовній заяві просить:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) щодо не застосування з 30.01.2025 до 06.03.2026 під час обчислення ОСОБА_1 грошового забезпечення, матеріальної допомоги на оздоровлення за 2025-2026 роки, одноразової грошової допомоги під час звільнення, грошової компенсації за невикористану щорічну та додаткову відпустку за період з 30.01.2025 до 06.03.2026, розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити грошове забезпечення ОСОБА_1 (розміри посадового окладу та окладу за військовим званням), матеріальну допомогу на оздоровлення за 2025-2026 роки, одноразову грошову допомогу під час звільнення, грошову компенсацію за невикористану щорічну та додаткову відпустку за період з 30.01.2025 до 06.03.2026 шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, у відповідності до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із урахування виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.
24.03.2026 позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків шляхом надання: обгрунтуванням змісту і характеру порушеного права з наданням доказів про втручання і підтвердженням власним розрахунком розбіжностей у кожному бюджетному році; обґрунтування статусу саме відповідача як податкового агента у спірний період щодо вимоги про ПДФО; надання доказів на застосування діючим працюючим іншого показника відмінного від 1762 грн з покликанням на нормативно-правові акти та висновки на виконання ч.5 ст.13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів», ч.4 ст.6 “Про адміністративну процедуру».
На виконання ухвали суду ОСОБА_1 надав заяву за вх.№ 15117/26 та зазначив, що відповіді від ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) на заяву Позивача станом на подачу заяви отримано не було, позивач надав суду докази звернення із заявою щодо надання грошового забезпечення за 2025-2026 роки і здійснення перерахунку грошового забезпечення. Маючи на меті надати письмові докази до суду позивач вжив всіх вичерпних заходів щодо представлення їх до суду та підтвердження обгрунтованості заявлених вимог, тому додатково надав до суду клопотання про витребування доказів, просить: витребувати від ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) особисті картки грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2025-2026 роки.
Відповідно до ч.2 ст. 80 КАС України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, що він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Стандарт доказування - це та ступінь достовірності наданих стороною доказів, за яких суд має визнати тягар доведення знятим, а фактичну обставину - доведеною ( ОСОБА_2 . Стандарт доказування: внутрішнє переконання чи баланс вірогідностей/https://yur-gazeta.com/publications/practice/sudova-praktika/standart-dokazuvannya-vnutrishne-perekonannya-chi-balans-virogidnostey.html). Принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі закріплений у частині четвертій статті 9 КАС України, що розуміється у виявленні та дослідженні доказів.
Принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, що не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
ОСОБА_1 у заяві не надає належних доказів про вжиття заходів позивачем, та (або) за відсутності причини неможливості самостійного отримання доказів (направлення, вручення, відмови), не вказані обставини, що може підтвердити кожен доказ або аргументи, що він може спростувати, тому належить надати до судуобгрунтоване клопотання відповідно до ч. 2 ст. 80 КАС України.
Велика Палата у постанові від 12 листопада 2025 року у справі № 306/2708/23 вказала, що статтею 233 КЗпП України визначено три випадки обчислення початку перебігу строку звернення до суду. Перебіг строку звернення до суду починається у разі: вирішення трудового спору - з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права (тримісячний строк звернення до суду); розгляду справи про звільнення - з дня вручення копії наказу про звільнення (місячний строк звернення до суду); розгляду справи про звільнення - з дня видачі трудової книжки (місячний строк звернення до суду).
В ухвалі від 22.01.2019 у справі №360/2999/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку про необхідність доведення позивачем та надання допустимих доказів на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 у справі №706/1272/14-ц зазначає щодо необхідності доведення учасниками справи обставин пропуску строку звернення до суду.
ВС у справі № 240/12017/19 висновує, що після завершення процесуальних строків на оскарження, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, що є протилежними тим, що переслідує позитивне право (постанова Верховного Суду від 23 листопада 2023 року у справі № 381/4598/21).
Усупереч вимог п.4, 5, 9 ч.5 ст.160 КАС України позивач не окреслив зміст і характер порушеного права, не надав докази на підтвердження застосування у спірний період іншої величини роботодавцем, податковим агентом, страхувальником. Верховний Суд у справі № 640/11938/20 зазначає: порушення вимог Закону рішенням чи діями суб'єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов'язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого поданий позов.
Відповідно до ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. У додатках до адміністративного позову не надано клопотання про поновлення пропущеного строку з поважних причин.
Верховний Суд у справі №240/12017/19 зазначив, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; під час звернення до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду.
У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач відповідно до ч.6 ст.161 КАС України зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску. Згідно з ч.2 ст.122 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов згідно з ч.1 ст.123 КАС України залишається без руху. Згідно з частиною 2 статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Керуючись статтями 2, 44, 45, 121, 160, 161, 169, 241-243, 256, 294 КАС України, суд
Продовжити строк для усунення недоліків у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії додатково на три дні з дня отримання ухвали.
Роз'яснити Позивачу, представнику Позивача, що суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами (ч.4 ст.45 КАС України).
Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви додаткового три дні з дати отримання копії ухвали. Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: обґрунтування змісту і характеру якого саме порушеного права (інтересу) позивача з якого часу і у порушення яких нормативно-правових актів допущено відповідачем; обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду з наданням доводів та доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку; підтвердження статусу податкового агента у відповідача; обгрунтованого клопотання відповідно до ч. 2 ст. 80 КАС України.
У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута позивачеві. Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не оскаржується.Копію ухвали направити позивачеві.
Ухвала складена, підписана 14.05.2026.
СуддяЛариса ТРОФІМОВА