14 травня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/541/26
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагуна А.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_2 , до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач) про визнання протиправним дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
Представник позивач звернувся до суду з позовною заявою, у якій просить:
- визнати протиправними дії відповідача, які полягають у неналежному розгляді заяви ОСОБА_1 та відмови йому в надання відстрочки від призову на військову службу у зв'язку із доглядом за особою з інвалідністю 2-го рівня споріднення ОСОБА_2 ;
- зобов'язати відповідача переглянути заяву ОСОБА_1 щодо надання йому відстрочки від призову на військову службу та надати відстрочку у зв'язку із здійсненням догляду за особою з інвалідністю І групи - ОСОБА_2 .
В обґрунтування вимог вказано, що позивач з 2017 року здійснює постійний догляд за своїм рідним братом ОСОБА_2 , який є особою з інвалідністю I-А групи та потребує постійного стороннього догляду. Факт здійснення позивачем постійного догляду підтверджено довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААА № 613382 від 28.07.2017 року, нотаріально посвідченою заявою особи, за якою здійснюється такий догляд, актом про встановлення факту здійснення постійного догляду від 24.06.2025 року, а також тим, що рішенням Комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 від 24.07.2025 року № 14130 йому вже було надано відстрочку від призову за цією ж підставою. Зазначено, що після закінчення строку раніше наданої відстрочки позивач 19.11.2025 року повторно подав заяву про надання йому відстрочки із доданням необхідних документів, однак відповідачем безпідставно відмовлено у її наданні, незважаючи на те, що обставини, які стали підставою для попереднього надання відстрочки, не змінилися. Усі документи, передбачені Додатком 5 до Порядку, затвердженого постановою КМУ № 560 від 16.05.2024 року, були наявні у відповідача та підтверджували його право на відстрочку.
Представник відповідача подав відзив, у якому заперечив проти позову, вказавши, що позивач не подав усіх документів, передбачених Додатком 5 до Порядку № 560, а саме документів, які підтверджують неможливість здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю членами сім'ї першого ступеня споріднення. Відповідач зазначив, що у особи, за якою здійснюється догляд, є мати та повнолітня дочка, однак позивач не надав Комісії жодних належних доказів неможливості здійснення ними такого догляду у формах, прямо визначених Порядком № 560. Крім того, відповідач вказав, що поданий позивачем акт про встановлення факту здійснення постійного догляду має формальний характер та сам по собі не підтверджує виникнення права на відстрочку, оскільки не спростовує наявності у особи з інвалідністю членів сім'ї першого ступеня споріднення, які мають законодавчо визначений обов'язок щодо догляду за нею. На підставі розгляду поданих документів Комісією двічі приймались рішення про відмову у наданні позивачу відстрочки, оформлені протоколами № 110 від 24.11.2025 року та № 113 від 03.12.2025 року (а.с.37-45).
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Позивач є військовозобов'язаним, перебуває на військовому обліку у відповідача та звернувся до останнього із заявою від 18.11.2025 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 14 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (а.с.27).
За результатами розгляду поданої заяви та доданих документів Комісією прийнято рішення, оформлене протоколом № 110 від 24.11.2025, яким відмовлено у наданні позивачу відстрочки, з мотивів ненадання документів щодо неможливість здійснення догляду (а.с.25).
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо неналежного розгляду заяви і відмови у надання відстрочки від призову, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Відповідно до вимог статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Аналогічний обов'язок громадян України кореспондується із статтею 1 Закону України від 25.03.1992 року № 2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі - Закон № 2232-XII), який визначає правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби.
Згідно з частинами 1, 2 статті 1 Закону № 2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
За змістом ст. 1 Закону України "Про оборону України" особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
У подальшому, указами Президента України воєнний стан продовжувався і на момент розгляду справи строк дії воєнного стану в Україні триває.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України від 21.10.1993 № 3543-XII "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (далі - Закон № 3543-XII в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Статтею 23 цього Закону визначено перелік військовослужбовців, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації та яким може бути надана відстрочка від військової служби.
Зокрема, згідно з пунктом 14 частини 1 статті 23 Закону № 3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані - члени сім'ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи, зайняті постійним доглядом за нею (не більше одного та за умови відсутності членів сім'ї першого ступеня споріднення або якщо члени сім'ї першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи). У разі відсутності членів сім'ї першого та другого ступеня споріднення норма цього пункту поширюється на членів сім'ї третього ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, яким, серед іншого, врегульовано процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, та її оформлення (далі - Порядок №560 в редакції на день виникнення спірних правовідносин).
Згідно з пунктом 56 Порядку № 560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Відповідно до пункту 57 Порядку № 560 для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:
голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);
члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Положенням пункту 60 Порядку № 560 передбачено, що комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Орган державної влади, інший державний орган здійснює розгляд відповідного запиту протягом п'яти робочих днів з дати його отримання.
Підтвердження достовірності та/або перевірка відомостей, зазначених у заяві, здійснюються шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних.
Комісія зобов'язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи календарних днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
У разі коли комісія надіслала відповідні запити до органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, строк розгляду заяви та документів, що підтверджують право військовозобов'язаного на відстрочку, не перевищує 15 календарних днів. У разі неотримання від органу державної влади, іншого державного органу відповіді на запит комісія не пізніше ніж на п'ятнадцятий день з дати реєстрації заяви приймає рішення на підставі поданих заявником документів. Про відсутність відповіді від органу державної влади, іншого державного органу на запит зазначається в протоколі.
Про прийняте комісією рішення заявникові повідомляється у спосіб, зазначений військовозобов'язаним у заяві про надання відстрочки, засобами телефонного, електронного або поштового зв'язку не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному видається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою згідно з додатком 6.
Про відмову у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляється письмово із зазначенням причини відмови за формою згідно з додатком 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України. У разі продовження строку проведення мобілізації відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язаному продовжується, але не більш як до настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку.
Додатком № 5 Порядку № 560 визначено перелік документів, що подаються військовозобов'язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"
Відповідно до Додатку № 5 зазначеного Порядку документами, які підтверджують право на відстрочку за пунктом 14 частини 1 статті 23 Закону № 3543-XII є, зокрема:
для військовозобов'язаного, який зайнятий постійним доглядом за членом сім'ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I чи II групи, - документи, що підтверджують родинні зв'язки другого ступеня споріднення (рідні брати та сестри, баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки), один із таких документів, що підтверджує неможливість членів сім'ї першого ступеня споріднення (батьки, чоловік (дружина), діти, у тому числі усиновлені) здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю I чи II групи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу члена сім'ї першого ступеня споріднення в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, а також документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8);
для особи, за якою здійснюється догляд, - один із таких документів, що підтверджує інвалідність особи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики.
З аналізу наведених норм убачається, що у випадку звернення військовозобов'язаного за наданням відстрочки на підставі пункту 14 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"вирішальне значення має підтвердження сукупності таких умов: наявність у особи, за якою здійснюється догляд, статусу особи з інвалідністю I або II групи, що підтверджується належними медичними чи соціальними документами у встановленій формі; наявність між військовозобов'язаним та такою особою родинних зв'язків другого ступеня споріднення, що підтверджується відповідними документами; фактичне здійснення військовозобов'язаним постійного догляду за особою з інвалідністю, що може підтверджуватись актом про встановлення факту здійснення постійного догляду або документами про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд; а також відсутність можливості здійснення такого догляду членами сім'ї першого ступеня споріднення особи з інвалідністю, що має бути підтверджено виключно документами, прямо визначеними Додатком № 5 до Порядку № 560, зокрема довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я.
Лише одночасне підтвердження всіх зазначених обставин належними та допустимими доказами є необхідною та достатньою умовою для виникнення у військовозобов'язаного права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації за вказаною підставою.
Судом установлено, що позивачем належними доказами підтверджено факт наявності у його брата інвалідності I-А групи, а також факт родинних зв'язків 2-го ступеня споріднення та здійснення позивачем постійного догляду за братом.
Разом із тим, суд погоджується з доводами відповідача про те, що позивачем не було подано належних та допустимих доказів неможливості здійснення постійного догляду членами сім'ї першого ступеня споріднення особи з інвалідністю.
Як убачається з матеріалів справи, у ОСОБА_2 наявні члени сім'ї першого ступеня споріднення, а саме: мати- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ..
Також, як зазначив відповідач, у ОСОБА_2 є повнолітня дочка - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .. При цьому наявність у повнолітньої дочки особи з інвалідністю обов'язку щодо піклування про батька узгоджується з положеннями частини 2 статті 51 Конституції України та статей 172, 202, 203 Сімейного кодексу України, якими встановлено обов'язок повнолітніх дітей піклуватися про непрацездатних батьків.
При цьому доказів, передбачених Додатком № 5 Порядку № 560, які б підтверджували неможливість здійснення вказаними особами постійного догляду, позивач до Комісії не подав.
Суд зазначає, що поданий акт про встановлення факту здійснення постійного догляду від 24.06.2025 року підтверджує лише факт здійснення позивачем догляду за братом, однак не є документом, який сам по собі підтверджує відсутність можливості здійснення такого догляду членами сім'ї першого ступеня споріднення.
Також суд відхиляє доводи позивача про те, що попереднє надання йому відстрочки рішенням Комісії від 24.07.2025 № 14130 автоматично свідчить про наявність у нього права на подальше отримання відстрочки. Надання відстрочки у попередній період не позбавляє Комісію права під час повторного звернення перевіряти наявність та достатність документів, передбачених чинним законодавством, а також оцінювати законність підстав для надання відстрочки.
Водночас відповідно до вимог пункту 60 Порядку №560 Комісія уповноважена вивчати отримані заяви та підтвердні документи, оцінювати законність підстав для надання відстрочки та за результатами розгляду приймати рішення про надання або відмову у наданні відстрочки.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що під час розгляду заяви позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідач діяв у межах наданих повноважень, у спосіб та в порядку, визначених чинним законодавством, а тому підстави для визнання протиправними дій відповідача щодо розгляду заяви позивача та відмови у наданні відстрочки відсутні.
Оскільки судом не встановлено протиправності дій відповідача та порушення прав позивача, вимоги про зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача і надати йому відстрочку від призову на військову службу у зв'язку із здійсненням догляду за особою з інвалідністю I групи також задоволенню не підлягають.
Судові витрати у справі розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст.139, 241, 242-246, 255, 292-297 КАС України, суд, -
Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду А.В. САГУН