14 травня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/164/26
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Савонюка М.Я., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Сфера СД» до Кропивницької митниці Державної митної служби України про скасування рішення та картки відмови -
До Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Сфера СД» (далі - позивач) до Кропивницької митниці Державної митної служби України (далі - відповідач), у якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA901030/2025/000011/1 від 10.11.2025;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA901030/2025/000059 від 10.11.2025.
В обґрунтування позовних вимог зазначає про те, що 10.11.2025 ним було подано до Кропивницької митниці митну декларацію № 25UA901030001254U7 на товар: феросиліцій ФС65 за заявленою митною вартістю за ціною договору (контракту) 22990,00 Євро за 22 тони. Разом з митною декларацією ним були подані документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості: декларацію митної вартості; контракт №200524 від 20.05.2024; специфікацію №56 від 06.11.2025 до контракту №200524 від 20.05.2024; рахунок-фактуру №2025419 від 06.11.2025; товарно-транспортну накладну CMR № 2025419 від 06.11.2025; сертифікат якості продукції №2025419 від 06.11.2025; пакувальний лист №2025419 від 06.11.2025; транзитну декларацію T1 №25SK531103000883К8 від 06.11.2025. У процесі здійснення процедури митного контролю та оформлення, 10.11.2025 посадовою особою митниці було пред'явлено вимогу про надання додаткових документів у зв'язку з наявними сумнівами щодо достовірності поданих декларантом відомостей щодо ціни товару.
Вказує, що листом №201 від 10.11.2025 надав пояснення по суті порушених відповідачем питань та повідомив відповідача, що ним було надано вичерпний перелік документів на підтвердження митної вартості товарів.
Разом з тим, відповідач подані до митного оформлення документи та відомості до уваги не взяв та 10.11.2025 прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № UA901030/2025/000011/1 та Картку відмови у митному оформленні товарів №UA901030/2025/000059.
Позивач не погоджується з вказаним рішенням та карткою відмови вважає їх необґрунтованими та такими, що суперечать вимогами чинного митного законодавства.
З цих підстав просить позов задовольнити.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог.
На обґрунтування заперечень зазначив, що умовами укладеного між ТОВ "Сфера СД" та компанією Ferrocontinent, s.r.o. (Словаччина) контракту від 20.05.2024 №200524 передбачено погодження ціни Товару у Специфікаціях. Ціна за одиницю Товару включає ціну товару, вартість упаковки, митних процедур по експорту Товару (при необхідності), а також інші витрати обумовленні у Специфікації.
Вказує, що оскільки ні в наданих позивачем контракті, ні в специфікації не виявлено інформації щодо включення витрат пов'язаних з доставкою, не надані документи на підтвердження витрат на страхування товарів до митного оформлення, відсутні банківські платіжні документи про оплату товару, а наданий разом з МД супровідний документ Т1 №25SK531103000883K8 не містить відомостей щодо вартості партії товару, здійснити перевірку числових значень відповідних витрат було неможливо. У зв'язку з чим, було запропоновано позивачу надати додаткові документи наприклад: банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. У відповідь на електронне повідомлення митного органу позивач листом від 10.11.2025 №201 повідомив про відсутність можливості надати додаткові документи.
За результатами співставлення даних, що містилися у митній декларації наданої позивачем до митного оформлення з даними, які містяться в АСМО “Інспектор» ідентичних та подібних товарів в розумінні статтей 59-61 Митного кодексу України (надалі - МК України) у максимально наближений до дати експорту товару в Україну термін у митниці не виявлено, а декларантом не надано. Тому митну вартість товару було визначено за резервним методом на рівні 1,242 EUR/кг, для чого були використані відомості з митної декларації від 07.10.2025 №25UA112080005468U1, згідно з якою здійснено митне оформлення товару «Феросиліцій FeSi 65 з масовою часткою кремнію понад 55%; вага нетто 27000 кг; вміст: Si -65,37%, C - 0,18%, S - 0,023%, P - 0,033%, Al - 2,87%, Fe - 31,524%.Size: 10-100 mm; виробник: CHANGXING FERRYALLOY RESOURCES CO LIMITED (Китай)» (МВМВ6).
Зазначає, що із врахуванням цих обставин посадовою особою митниці було оформлено картку відмови у митному оформленні та скориговано митну вартість із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 МК України до рівня, наявного у ціновій базі даних. Вважає відмову у митному оформленні та коригування митної вартості законними та обґрунтованими.
З цих підстав просить відмовити у задоволенні позову.
Позивач надав суду відповідь на відзив, у якій більш детально конкретизує доводи та обґрунтування, зазначені у позовній заяві, а також наводить свої аргументи на спростування тверджень відзиву відповідача. Вказує, що повідомляв відповідача про те, що страхування товару не здійснювалось. Супровідний документ Т1 № 25SK531103000883К8 був оформлений іноземним постачальником та випущений митницею відправлення в Словаччині відповідно до вимог Конвенції про процедуру спільного транзиту від 20.05.1987, серед яких не міститься вимоги про визначення в супровідному документі Т1 відомостей щодо вартості партії товарів. Вимога надати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваних товарів, суперечить умовам специфікації № 56 від 06.11.2025 до контракту № 200524 від 20.05.2024, якою передбачена відстрочка платежу 60 днів з дати поставки. Вважає безпідставним посилання митного органу на інформацію з митної декларації від 07.10.2025 №25UA112080005468U1, оскільки у ній вказаний товар з іншим хімічним складом, від іншого виробника та іншими умовами поставки.
21.01.2026 від Кропивницької митниці Державної митної служби до суду надійшло клопотання, у якому просила здійснювати розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін або за правилами загального позовного провадження.
Будь-яких інших клопотань від учасників справи не надходило.
19.01.2026 ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження).
26.01.2026 ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотання Кропивницької митниці Державної митної служби України про розгляд справи у порядку загального позовного провадження або у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Установивши фактичні обставини справи, на які посилаються сторони як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши та оцінивши докази, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Сфера СД» з 14.03.2024 зареєстроване як юридична особа з основним видом економічної діяльності “ 46.72 Оптова торгівля металами та металевими рудами» (а.с. 31).
20.05.2024 між ТОВ “Сфера СД» та Компанією Ferrocontinent s.r.o. Slovakia укладено контракт №200524 (надалі - Контракт), відповідно до пунктів 1.1 - 1.2. якого продавець продає, а покупець купує Товар, найменуванням, у кількості, по ціні, та вимогами щодо якості, вказаними у Замовленнях Покупця та погодженими Сторонами у Специфікаціях. Підписані Сторонами Специфікації складають невід'ємну частину даного Контракту. Специфікації складаються і погоджуються на кожну партію Товару, що поставляється.
Ціна за одиницю товару включає ціну товару, вартість упаковки, митних процедур по експорту товару, а також інші витрати обумовлені в специфікації (п. 2.3) (а.с. 23-24).
06.11.2025 між ТОВ “Сфера СД» та Компанією Ferrocontinent s.r.o. Slovakia оформлено Специфікацію №56 до контракту №200524 від 20.05.2024, згідно якої позивач придбав товар: феросиліцій ФС65 (код УКТЗЕД: 7202210000) Si - 65.98%, Al - 2.39%, C - 0.15%, P -0.02%, S - 0.019%, фракція: 10-100 мм; пакування: біг-беги; країна виробництва й походження: Китай; виробник: Zhen An International Co., Ltd; кількість - 44,0 тони; ціна - 1045,00 Євро; загальна вартість - 45980,00 Євро; термін поставки - листопад 2025; Умови поставки DAP, Кропивницький, Україна (Incoterms 2020); умови оплати: оплата протягом 60 днів з дати поставки (а.с. 20).
10.11.2025 позивач подав до Кропивницької митниці митну декларацію №5UA901030001254U7 з метою митного оформлення придбаного згідно Контракту товару, визначивши митну вартість товару за першим методом, а саме за ціною угоди (Контракту) (графа 43), щодо товарів які імпортуються (а.с. 26).
Згідно інвойсу (рахунку-фактури) №2025419 від 20.05.2024 загальна вартість 22 тон феросиліцію FeSi 65 (код HS 7202210000) визначена в сумі 22990,00 Євро (а.с. 19).
Разом з митною декларацією №5UA901030001254U7 від 10.11.2025 позивач подав до митного органу наступні документи: контракт №200524 від 20.05.2024; специфікацію №56 від 06.11.2025 до контракту №200524 від 20.05.2024; рахунок-фактуру №2025419 від 06.11.2025; товарно-транспортну накладну CMR № 2025419 від 06.11.2025; сертифікат якості продукції №2025419 від 06.11.2025; пакувальний лист №2025419 від 06.11.2025; транзитну декларацію T1 №25SK531103000883К8 від 06.11.2025.
Водночас, 10.11.2025 відповідач надіслав повідомлення із зазначенням необхідності надання позивачем таких додаткових документів: банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (а.с. 17-18).
У відповідь на вказане електронне повідомлення митного органу позивач направив лист №201 від 10.11.2025, у якому зазначив, що оскільки поставка товару здійснювалась на умовах DAP, витрати на навантаження та транспортування товару до пункту призначення включені у вартість товару. Страхування товару не здійснювалось. ТОВ ''СФЕРА СД'' не здійснювало оплату поставленого товару. Договір (угода, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, не укладався. Платежі третім особам на користь продавця не здійснювались. Усі документи на підтвердження митної вартості надані у повному обсязі. Консультації проведено (а.с. 16).
За результатами розгляду поданої позивачем митної декларації №5UA901030001254U7 від 10.11.2025 та доданих до неї документів, відповідач виніс рішення про коригування митної вартості № UA901030/2025/000011/1 від 10.11.2025, яким було скориговано митну вартість феросиліцію ФС65 до рівня 27324,00 Євро, із застосуванням методу 6 резервного та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA901030/2025/000059 від 10.11.2025 (а.с. 27, 28).
Позивачем 11.11.2025 подана нова МД №25UA901030001261U4, згідно якої товар задекларовано за 6 методом (а.с. 15).
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає, що засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України.
Згідно із частиною 1 статті 7 МК України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.
Митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24 частини 1 статті 4).
Відповідно до частини 1 статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Згідно із частиною 1 статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта. Особливості подання загальної декларації прибуття та декларації тимчасового зберігання визначені у главах 28 і 37 цього Кодексу (ч.1 ст. 257 МК України).
Відповідно до частини 6 статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до частини 1 статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частинами 1-2 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Частинами 1-2 статті 53 МК України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Зокрема, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Як встановлено судом, митну вартість імпортованого позивачем товару, що вказана позивачем у митній декларації №5UA901030001254U7 від 10.11.2025, визначено за основним методом, а до самої митної декларації декларантом для підтвердження обґрунтованості заявленої у декларації митної вартості товару були подані документи, передбачені частиною 2 статті 53 МК України.
Частиною 3 статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант на письмову вимогу митного органу зобов'язаний протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
В силу вимог частини 5 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
В свою чергу, відповідно до частин 1-3 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частинами 6 та 7 статті 54 МК України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом митна вартість вважається визнаною автоматично.
Таким чином, до виключних повноважень органу доходів і зборів належить здійснення контролю за правильністю визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів, яке полягає у перевірці числового значення та методу визначення заявленої митної вартості.
Разом з тим, з урахуванням положень частини 3 статті 318 МК України, яка встановлює, що митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи. Реалізація зазначених повноважень повинна відбуватись із обмеженим втручанням у процедуру самостійного визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів, котрому повинна передувати наявність у митного органу обґрунтованих сумнiвiв у правильності визначення заявленої митної вартості товарів.
Тобто імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. При цьому, в розумінні вищенаведених статей, сумніви митниці є обґрунтованими тоді, коли: надані декларантом документи містять розбіжності, або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, або наявні ознаки підробки.
Так, наведені норми законодавства зобов'язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Не зазначення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Відповідно до частин 1, 2 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді (частини 5, 6 статті 55 МК України).
При цьому, частиною 1 статті 57 МК України закріплено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
В силу вимог частини 2-3 статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина 4 статті 57).
Відповідно до частини 1 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Згідно із частинами 2, 3 статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Таким чином, до виключних повноважень органу доходів і зборів належить здійснення контролю за правильністю визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів, яке полягає у перевірці числового значення та методу визначення заявленої митної вартості.
Разом з тим, з урахуванням положень частини 3 статті 318 МК України, яка встановлює, що митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи, реалізація зазначених повноважень повинна відбуватись із обмеженим втручанням у процедуру самостійного визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів, котрому повинна передувати наявність у митного органу обґрунтованих сумнiвiв у правильності визначення заявленої митної вартості товарів.
Тобто імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. При цьому, в розумінні вищенаведених статей, сумніви митниці є обґрунтованими тоді, коли: надані декларантом документи містять розбіжності, або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, або наявні ознаки підробки.
Так, наведені норми законодавства зобов'язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Не зазначення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару та надання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості.
При цьому позиція відповідача полягає у тому, що подані до митного контролю та оформлення документи не містили усіх даних (наявність неточностей), необхідних для визначення митної вартості, у зв'язку із чим від декларанта витребовувались додаткові документи, та оскільки декларантом не надано необхідних витребуваних документів для підтвердження заявленої митної вартості, тому митну вартість товару визначено відповідачем за резервним методом на підставі цінової інформації, наявної в митниці по розмитненню подібного товару.
Підставою для витребування додаткових документів, яку відповідач зазначає в оскаржуваному рішенні є те, що ні в контракті, ні в специфікації наданих позивачем не виявлено інформації щодо включення витрат пов'язаних з транспортуванням товару до ціни товару, також документи на підтвердження витрат на страхування товарів до митного оформлення не надавались, а витрати на страхування як складова митної вартості у митній декларації не заявлялись.
З цього приводу суд зазначає наступне.
Відповідно до пунктів 1.1 - 1.2 Контракту продавець продає, а покупець купує Товар, найменуванням, у кількості, по ціні, та вимогами щодо якості, вказаними у Замовленнях Покупця та погодженими Сторонами у Специфікаціях. Підписані Сторонами Специфікації складають невід'ємну частину даного Контракту. Специфікації складаються і погоджуються на кожну партію Товару, що поставляється. Ціна за одиницю товару включає ціну товару, вартість упаковки, митних процедур по експорту товару, а також інші витрати обумовлені в специфікації (п. 2.3 Контракту).
Згідно Специфікації №56 від 06.11.2025 до контракту №200524 від 20.05.2024 укладеного між ТОВ “Сфера СД» та Компанією Ferrocontinent s.r.o. Slovakia визначено умови поставки DAP, Кропивницький, Україна (Incoterms 2020).
Відповідно до міжнародних правил перевезення Інкотермс-2020 (“Поставка в пункті» вказана назва пункту призначення) означає, що продавець виконав свої зобов'язання щодо поставки, коли він надав покупцеві товар, випущений в митному режимі експорту та готовий до розвантаження з транспортного засобу, який прибув в зазначений пункт призначення. Умови поставки DAP покладають на продавця обов'язок нести всі ризики, пов'язані з транспортуванням товару до зазначеного пункту призначення. Згідно базису поставки DAP Інкотермс 2020 продавець зобов'язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений пункт призначення, виконати експортне митне оформлення для вивезення товару з оплатою експортних мит і інших зборів у країні відправлення, однак продавець не зобов'язаний виконувати митні формальності для ввезення товару, сплачувати імпортні мита або виконувати інші імпортні митні процедури при ввезенні.
Термін DAP може застосовуватися під час перевезення товару будь-яким видом транспорту, включаючи змішані перевезення. Ціна DAP означає, що контрактна ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів і вартості доставки (фрахту) до зазначеного пункту призначення.
З наведеного слідує, що погоджені сторонами в специфікації №56 від 06.11.2025 умови поставки DAP м. Кропивницький передбачають включення у вартість товару витрат на транспортування товару до пункту призначення - м. Кропивницький.
У постанові Верховного суду від 03.05.2023 у справі №140/6689/20 зазначено, що ціна DAP (DAP price) означає, що контрактна (інвойсова або митна) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів і вартості доставки (фрахту) до зазначеного пункту призначення.
Також Верховний суд у вказаному рішенні зробив висовок, про те, що митний орган має повноваження на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів у тому разі, коли у документах, поданих декларантом для митного оформлення наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв'язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість. Водночас цим повноваженням митниці на витребування додаткових документів кореспондує обов'язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких заявлена митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією. Крім цього, наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, вартість поставленого позивачу товару визначається відповідно до умов Контракту та специфікації та за відсутності змін до них, погоджених між продавцем та покупцем, всі додаткові або надмірні витрати щодо транспортування покладаються на продавця - Компанією Ferrocontinent s.r.o. Slovakia, та не можуть бути включені до митної вартості такого товару, оскільки такі витрати не покладаються та не оплачуються покупцем.
У свою чергу, витребування митним органом у декларанта документів на підтвердження транспортних витрат здійснено без належного обґрунтування.
Також, позивач листом №201 від 10.11.2025 повідомив Відповідача про те, що страхування товару не здійснювалось.
Вимога митного органу надати банківські платіжні документи на оплату товару суперечить умовам специфікації №56 від 06.11.2025 до контракту № 200524 від 20.05.2024, де передбачено відстрочку платежу 60 днів з дати поставки.
Верховний Суд у постанові від 17.04.2018 у справі № 815/329/17 зазначив, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий), так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) не впливають на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені). Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 01.03.2023 у справі №420/18880/21.
Також, у постанові Верховного Суду від 11.06.2019 у справі № 813/1755/17 наведено правову позицію, згідно якої у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв'язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.
Що стосується відсутності у супровідному документі Т1 №25SK531103000883К8 від 06.11.2025 відомостей щодо вартості партії товарів, суд зазначає наступне.
Згідно з пунктом (а) частини 1 статті 3 Загальних положень Конвенції "Про процедуру спільного транзиту" (далі - Конвенція), до якої Україна приєдналась відповідно до положень Закону від 30.08.2022 №2555-IX "Про приєднання України до Конвенції про процедуру спільного транзиту", для цілей цієї Конвенції термін "транзит" означає процедуру, під якою товари перевозяться під контролем компетентних органів з однієї Договірної сторони до іншої Договірної сторони або до тієї самої Договірної сторони принаймні через один кордон.
Чатиною 1 статті 2 Загальних положень Конвенції процедура спільного транзиту надалі в тексті цієї Конвенції у відповідних випадках іменується процедурою Т1 або процедурою Т2.
Відповідно до пункту 41 Конвенції митниця відправлення надає декларанту транзитний супровідний документ. Транзитний супровідний документ має відповідати формі, наведеній у додатку A3 до доповнення III, і містить відомості, визначені в додатку A4 до доповнення III. За необхідності до транзитного супровідного документа додається Перелік товарів, сформований за формою, наведеною в додатку A5 до доповнення III, який містить відомості, визначені в додатку A6 до доповнення III. Перелік товарів є невід'ємною частиною транзитного супровідного документа. Починаючи з дат запровадження модернізації NCTS, зазначених у додатку до Імплементаційного рішення Комісії (ЄС) 2016/578, митниця відправлення надає декларанту транзитний супровідний документ, доповнений Переліком товарів. Перелік товарів є невід'ємною частиною транзитного супровідного документа. Транзитний супровідний документ має відповідати формі, наведеній у додатку A3a до доповнення III, і містить відомості, визначені в додатку A4a до доповнення III. Перелік товарів подається за формою, наведеною в додатку A5a до доповнення III, і містить відомості, визначені в додатку A6a до доповнення III. Транзитний супровідний документ і Перелік товарів подається у друкованому вигляді.
Отже, подання позивачем транзитної декларації Т1 підтверджує ввезення в Україну товарів та оформлення їх на територією країн, що приєдналися до Конвенції, їх митними органами в режимі спільного транзиту за процедурою Т1, а тому декларації Т1 є митними деклараціями країни відправлення.
По суті даний документ є митною гарантією і застосовується для товарів, які перетинають територію ЄС (Євросоюзу) транзитом та не є підставою для сумніву у заявленій декларантом митної вартості товару та жодним чином не впливає на числові значення складових митної вартості.
З оспореного рішення про корегування митної вартості вбачається, що митним органом з використанням автоматизованої системи митного оформлення - АСМО “Інспектор» проведене порівняння рівня заявленої митної вартості товару з рівнями митної вартості товарів, та виявлено, що заявлений рівень митної вартості товару нижчий, ніж рівні митних вартостей всіх вищезгаданих товарів по митним оформленням проведеним митницями України в митному режимі “імпорт» за час наближений до дати експорту в Україну оцінюваного товару. У відповідності до положень статей 54, 55 МК України, з урахуванням відсутності цінової інформації про митні оформлення ідентичних товарів, яка міститься в АСМО “Інспектор», керуючись положеннями методичних рекомендацій, затверджених наказом ДМСУ від 01.07.2021 №476 та враховуючи встановлену статтею 57 МК України послідовність застосування методів визначення митної вартості, митну вартість товару визначено згідно статті 64 МК України методом визначення митної вартості резервним методом на рівні - 1,242 EUR/кг. Для визначення митної вартості для товару використані відомості з МД від 07.10.2025 №25UA112080005468U1, згідно з якою здійснено митне оформлення товару «Феросиліцій FeSi 65 з масовою часткою кремнію понад 55%. Вага нетто 27000кг. Вміст: Si -65,37%, C - 0,18%, S - 0,023%, P - 0,033%, Al - 2,87%, Fe - 31,524%.Size: 10-100 mm Виробник: CHANGXING FERRYALLOY RESOURCES CO LIMITED (Китай)» (МВМВ6).
Доводи відповідача щодо коригування митної вартості із застосуванням шостого методу визначення митної вартості з посилання на відомості МД від 07.10.2025 №25UA112080005468U1, суд вважає необґрунтованими, адже відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості порівняння всіх впливаючих на ціну характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом (країну відправлення, умови поставки, вид транспортного засобу тощо).
Водночас, достовірність документів, поданих позивачем до митного оформлення товару за відповідною митною декларацією митним органом не спростована. Відомостей про те, що імпорт товару, фактично проведено за іншою митною вартістю відповідачем не здобуто і суду не надано.
Надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари.
Суд також звертає увагу, що навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений Митним кодексом України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).
Даний висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленій у постановах від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16, від 18.08.2021 у справі № 821/1050/17 та від 21.10.2021 у справі №420/4820/19.
З огляду на наведене, усі зауваження відповідача з приводу наявності у нього сумнівів у правильності визначення позивачем митної вартості та з приводу не підтвердження позивачем числових значень складових митної вартості є необґрунтованими.
Суд відхиляє посилання відповідача у відзиві на висновки Верховного Суду, наведені у постанові від 13.01.2021 по справі 805/2942/16-а в обгрунтування доводів про те, що спрацювання профілю ризику в системі АСАУР може свідчити про наявність сумніву у достовірності та правильності обрахування заявленої митної вартості товару та витребування додаткових документів, передбачених частиною 3 статті 53 МК України, оскільки у вказаній справі Верховний Суд дійшов такого висновку через відсутність у декларанта всіх складових митної вартості товару, оплата за товар була здійснена не в строк, передбачений зовнішньоекономічним контрактом, що не відповідає обставинам справи за позовом “Сфера СД». Зокрема, у даній справі позивач надав усі необхідні документи для визначення митної вартості товару відразу, а умовами специфікації №56 від 06.11.2025 до контракту №200524 від 20.05.2024 встановлено, що оплата за поставлений товар здійснюється протягом 60 днів з дати поставки.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність прийняття рішення про коригування митної вартості товарів за резервним методом.
Разом із тим, позивачем доведено факт подання достатніх відомостей для застосування основного методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На розвиток зазначених положень Конституції України частиною другою статті 2 КАС України визначені критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, яким є відповідач.
Таким чином, рішення відповідача не відповідає критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, встановленим в частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства, порушує права та законні інтереси позивача.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає, що порушені права позивача підлягають захисту шляхом повного задоволення позову.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позов задоволено повністю, суд стягує на користь позивача судовий збір у сумі 6656,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241 - 246, 255, 295 КАС України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Сфера СД» до Кропивницької митниці Державної митної служби України про скасування рішення та картки відмови - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA901030/2025/000011/1 від 10.11.2025;
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA901030/2025/000059 від 10.11.2025.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Кропивницької митниці Державної митної служби України (код ЄДРПОУ 44005668, вул. Лавандова, буд. 27Б, м. Кропивницький, Кіровоградська обл., 25030) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Сфера СД» (код ЄДРПОУ 45620122, вул. Гузара Любомира, буд. 68, м. Кропивницький, Кіровоградська обл., 25009) судовий збір у сумі 6656,00 грн (шість тисяч шістсот п'ятдесят шість грн. 00 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 14 травня 2026 року.
Повне найменування учасників справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю “Сфера СД» (код ЄДРПОУ 45620122, вул. Гузара Любомира, буд. 68, м. Кропивницький, Кіровоградська обл., 25009).
Відповідач - Кропивницька митниця Державної митної служби України (код ЄДРПОУ 44005668, вул. Лавандова, буд. 27 Б, м. Кропивницький, Кіровоградська обл., 25030).
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК