про повернення позовної заяви
11 травня 2026 року м. Київ № 320/17953/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправною бездіяльність.
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Вищої ради правосуддя про визнання протиправною бездіяльності щодо ненадання, на думку позивачки, належної відповіді на звернення.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши позовну заяву, суд вважає за необхідне повернути таку заяву у зв'язку із наступним.
29.04.2026 року на електронну адресу надійшла позовна заява, зареєстрована канцелярією суду 29.04.2026 року за вхідним номером 18709, із вкладенням у вигляді контейнера (файлу) електронного підпису, наданого кваліфікованим надавачем відповідних послуг.
Частиною 10 статті 44 КАС України передбачена можливість звернення до адміністративного суду із позовною заявою шляхом подання такої заяви, підписаної електронним підписом позивача, або особи, що здійснює його представництво.
Порядок використання електронного підпису врегульований Законом України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" №2155-VIII (далі - Закон №2155-VIII).
Відповідно до частини 1 статті 14 Закону №2155-VIII, Електронна ідентифікація здійснюється з використанням засобів електронної ідентифікації та процедури автентифікації відповідно до схем електронної ідентифікації.
У той же час частиною 2 статті 18 Закону №2155-VIII встановлено, що у процесі підтвердження кваліфікованого електронного підпису чи печатки дійсність таких підпису чи печатки підтверджується, за умови:
- використання для створення кваліфікованого електронного підпису чи печатки кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки, який відповідає вимогам, встановленим частиною другою статті 23 цього Закону;
- видачі кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг та його чинності на момент створення кваліфікованого електронного підпису чи печатки; відповідності значення відкритого ключа його значенню, яке міститься в кваліфікованому сертифікаті електронного підпису чи печатки;
- правильного внесення унікального набору даних, які визначають підписувача чи створювача електронної печатки, до кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки;
- зазначення у кваліфікованому сертифікаті електронного підпису про використання в ньому псевдоніма (у разі його використання особою на момент створення кваліфікованого електронного підпису);
- підтвердження того, що особистий ключ, який використовувався для створення кваліфікованого електронного підпису чи печатки, зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки;
- відсутності порушення цілісності електронних даних, з якими пов'язаний цей кваліфікований електронний підпис чи печатка;
- дотримання вимог, встановлених частиною першою статті 17-1 цього Закону, на момент створення кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
Таким чином, долучення файлу електронного підпису без підписання файлу з використанням належної процедури автентифікації електронного підпису та ідентифікації власника електронного підпису не відповідає поняттю скріплення документа електронним підписом, адже не включає нанесення унікального криптографічного підпису, що дозволив би суду ідентифікувати особу позивача.
Суд звертає увагу позивачки, що процес підписання документа електронним підписом включає, серед іншого вибір схеми ідентифікації, що відповідатиме статтям 15-152 Закону №2155-VIII та входитиме до переліку схем електронної ідентифікації, затвердженого Кабінетом Міністрів України, обрання електронного документа, що підлягає накладенню електронного підпису та файлу (контейнера) особистого електронного підпису, отриманого від кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, обрання формату електронного підпису та введення особистого пароля для підтвердження особи власника такого підпису.
Отже, з огляду на відсутність у суду можливості ідентифікації особи позивача, відповідно до пункту 3 частини 4 статті 169 КАС України, суд вважає за необхідне повернути таку позовну заяву без розгляду.
Особа, позов якої повернуто у зв'язку із невідповідністю формі, передбаченій КАС України, після виправлення таких недоліків, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Керуючись статтями 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 у справі №320/17953/26 - повернути позивачці.
2. Роз'яснити позивачці, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
3. Копію ухвали надіслати позивачці.
4. Продовжити зберігання адміністративної справи №320/17953/26 в електронному вигляді.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Марич Є.В.