про зміну способу і порядку виконання рішення суду
14 травня 2026 року ЛуцькСправа № 140/6371/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Смокович В.І., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 про зміну способу виконання рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - в/ч НОМЕР_1 , відповідач) про:
- визнання протиправними дії в/ч НОМЕР_1 щодо відмови здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 з урахування січня 2008 року, як базового місяця;
- зобов'язання в/ч НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 зі встановленням базового місяця - січень 2008 року з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнання протиправними дії в/ч НОМЕР_1 щодо відмови здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 у повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 18.05.2020 із застосуванням щомісячної індексації - різниці в розмірі 4067,78 грн, відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078;
- зобов'язання в/ч НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 18.05.2020 із застосуванням щомісячної індексації - різниці в розмірі 4067,78 грн, відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнання протиправними дії в/ч НОМЕР_1 щодо відмови здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2014, 2015, 2017, 2019, 2020 роки, грошової допомоги на оздоровлення за 2014 - 2020 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні за 26 календарних років, з урахуванням в складі при їх обрахунку індексації грошового забезпечення;
- зобов'язання в/ч НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2014, 2015, 2017, 2019, 2020 роки, грошової допомоги на оздоровлення за 2014 - 2020 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні за 26 календарних років, з урахуванням в складі при їх обрахунку індексації грошового забезпечення та раніше виплачених сум;
- визнання протиправними дії в/ч НОМЕР_1 щодо відмови здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2014, 2015, 2017 роки, грошової допомоги на оздоровлення за 2014 - 2018 роки, з урахуванням в складі з якої вони обраховується щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі 60% місячного грошового забезпечення;
- зобов'язання в/ч НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2014, 2015, 2017 роки, грошової допомоги на оздоровлення за 2014 - 2018 роки, з урахуванням в складі з якої вони обраховується щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі 60% місячного грошового забезпечення з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправними дії в/ч НОМЕР_1 щодо відмови здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячної додаткової грошової винагороди за період з 01.01.2014 по 28.02.2018 з урахуванням в складі з якої вона обраховується індексації грошового забезпечення;
- зобов'язання в/ч НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячну додаткову грошову винагороду за період з 01.01.2014 по 28.02.2018 з урахуванням в складі з якої вона обраховується індексації грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправними дії в/ч НОМЕР_1 щодо відмови здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 01.01.2020 по 18.05.2020, грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально- побутових питань за 2020 рік, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби за 26 календарних років, виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови КМУ від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
- зобов'язати в/ч НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 01.01.2020 по 18.05.2020, грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби за 26 календарних років, виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови КМУ від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 20.09.2024 у цій справі, яке набрало законної сили 07.02.2025, позов ОСОБА_1 до в/ч НОМЕР_1 про визнання бездіяльності та дій протиправними, зобов'язання вчинити дії задоволено частково. Визнано протиправними дії в/ч НОМЕР_1 щодо неврахування січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення, при нарахуванні ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період із 01.01.2015 по 28.02.2018 та зобов'язано в/ч НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2015 по 28.02.2018 включно зі встановленням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін (базового місяця), з урахуванням виплачених сум; визнано протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 18.05.2020, відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 та зобов'язано в/ч НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 18.05.2020, відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з урахуванням виплачених сум; визнано протиправними дії в/ч НОМЕР_1 щодо неврахування сум індексації грошового забезпечення при розрахунку ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2014, 2015, 2017, 2019, 2020 роки, грошової допомоги на оздоровлення за 2014-2020 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні за 26 календарних років, щомісячної додаткової грошової винагороди за період з 01.01.2014 по 28.02.2018 та зобов'язано в/ч НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2014, 2015, 2017, 2019, 2020 роки, грошової допомоги на оздоровлення за 2014-2020 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні за 26 календарних років, щомісячної додаткової грошової винагороди за період з 01.01.2014 по 28.02.2018, з урахуванням в складі при їх обрахунку індексації грошового забезпечення; визнано протиправними дії в/ч НОМЕР_1 щодо неврахування при розрахунку ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2014, 2015, 2017 роки, грошової допомоги на оздоровлення за 2014-2018 роки щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» та зобов'язано в/ч НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2014, 2015, 2017 роки, грошової допомоги на оздоровлення за 2014-2018 роки, з урахуванням в складі, з якої вони обраховуються, щомісячної додаткової грошової винагороди , передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій», з урахуванням раніше виплачених сум; визнано протиправними дії в/ч НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 18.05.2020, грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби за 26 календарних років, виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та зобов'язано в/ч НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 18.05.2020, грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби за 26 календарних років, виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Від представника стягувача 24.04.2026 надійшла заява про зміну способу і порядку виконання рішення суду, у якому просив встановити (змінити) спосіб виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 20.09.2024 у справі №140/6371/24 встановивши новий спосіб виконання судового рішення - стягнути з військової частини НОМЕР_1 за кодом економічної класифікації видатків (КЕКВ) 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців» на користь ОСОБА_1 нараховане та невиплачене грошове забезпечення в загальній сумі - 363633,82 грн.
Наведена заява мотивована тим, що на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 20.09.2024 у справі №140/6371/24 відповідач підготував та надав розрахунки грошового забезпечення позивача, згідно яких загальний розмір грошового забезпечення складає в сумі 363 633,82 грн, з якими позивач згідний.
Зауважує, що сама думка, що державний орган може відмовитися від виконання рішення суду, підриває концепцію примата права. Виконання рішення повинно бути справедливим, швидким, ефективним і пропорційним, тому для цього мають бути забезпечені необхідні кошти, чіткі правові норми повинні визначати доступні ресурси, відповідальні органи та відповідну процедуру їх розподілу.
Тобто, рішення суду, яке набрало законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок.
В даному випадку зміна способу виконання судового рішення не є створенням нового грошового зобов'язання, оскільки сума заборгованості є чітко визначеною та нарахованою самим відповідачем.
Відповідач письмових пояснень щодо вказаної заяви до суду не подав.
У судове засідання сторони не прибули, хоча про дату та час засідання сторони були належним чином повідомлені.
Представник ОСОБА_1 у своїй заяві просив її розгляд здійснювати без участі сторони позивача.
Відповідно до частини другої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Як передбачено частиною четвертою статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З урахуванням положень частини четвертої статті 229, частини другої статті 378 КАС України, розгляд заяви про заміну сторони виконавчого провадження проведено в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд з'ясувавши доводи поданої заяви, дослідивши матеріали справи, уважає за необхідне зазначити наступне.
Положенням частини першої статті 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Згідно з частинами другою та третьою статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані статтею 378 КАС України.
Положеннями абзацу першого частини першої статті 378 КАС України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Згідно з частиною третьою статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Водночас, з 19.12.2024 положення частини третьої статті 378 КАС України на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21.11.2024 №4094-IX (далі - Закон №4094-IX) були доповнені абзацом другим такого змісту: «Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат».
Ця норма встановлює самостійну та достатню підставу для зміни способу виконання після двомісячного строку невиконання рішення про пенсійні виплати.
Згідно із пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №4094-ІХ справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.
Як зазначено у пояснювальні записці до проєкту Закону №4094-ІХ (https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/pubFile/1861803) він був ухвалений як елемент виконання Україною зобов'язань у межах групи справ Іванов (№40450/04)/Бурмич (№46852/13) і Національної стратегії розв'язання проблеми невиконання судових рішень, схвалену розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 №1218-р.
Метою внесення змін до процесуального закону є забезпечення реального виконання судових рішень, а не формальне підтвердження обов'язку суб'єкта владних повноважень.
Зміни до частини третьої статті 378 КАС України, внесені Законом №4094-ІХ, запроваджують автоматичний наслідок у вигляді можливості зміни способу виконання після двох місяців невиконання рішення.
Прийняттям Закону №4094-ІХ Верховна Рада України змінила концепцію статті 378 КАС України, запровадивши самостійну підставу для зміни судом способу виконання судового рішення.
Крім того, Верховна Рада України цим законодавчим актом усунула необхідність для стягувача звертатися з новим позовом для стягнення вже нарахованих, але невиплачених сум, визнавши це непропорційним і таким, що підриває ефективність судового захисту.
Виходячи з мети цих змін, судове втручання у спосіб виконання не є переглядом суті рішення, а становить механізм забезпечення реального і своєчасного виконання судового рішення, що відповідає вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 129-1 Конституції України.
Зазначені висновки викладені Верховним Судом у постанові від 28.10.2025 у справі №380/7706/22.
Суд зазначає, що на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 20.09.2024 у цій справі, в/ч НОМЕР_1 здійснила ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення позивача та встановлено донарахування у розмірі 363 633,82 грн, що підтверджується зведеним розрахунком в/ч НОМЕР_1 від 28.01.2025 №1193494/3/77/пс та відповідними довідками-розрахунками.
Отже, у вказаній ситуації наявний факт невиконання боржником, як суб'єктом владних повноважень, в повному обсязі судового рішення у справі №140/6371/24, яке набрало законної сили, щодо виплати на користь стягувача нарахованої суми грошового забезпечення виплати протягом більш ніж п'ятнадцяти місяців з дня набрання законної сили цим судовим рішенням.
Суд зазначає, що застосування процесуального механізму, передбаченого абзацом другим частини третьої статті 378 КАС України, про зміну способу і порядку виконання судового рішення із зобов'язання вчинити дії на стягнення з в/ч НОМЕР_1 нарахованої суми є дієвим та ефективним заходом, спрямованим на реальне поновлення порушених соціальних прав громадянина, а не на формальне завершення виконавчого провадження.
Суд вважає неправомірним будь-який формалістичний підхід до тлумачення статті 378 КАС України, який дозволяє суб'єкту владних повноважень зловживати процесуальними правами шляхом затягування виконання рішення, особливо у випадках, коли такий підхід нівелює реальне поновлення прав заявника.
У свою чергу зміна способу виконання судового рішення не є створенням нового грошового зобов'язання, оскільки сума заборгованості у розмірі 363 633,82 грн є чітко визначеною та нарахованою самим боржником.
Враховуючи викладене, з метою ефективного захисту порушених прав стягувача на отримання ним належної заробітної плати (грошового забезпечення), суд уважає за можливе задовольнити подану заяву та на підставі абзацу другого частини третьої статті 378 КАС України змінити спосіб і порядок виконання рішення у даній справі шляхом стягнення з боржника нарахованої заборгованості у розмірі 363 633,82 грн на користь стягувача.
Керуючись статтями 229, 243, 248, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву представника ОСОБА_1 про зміну способу виконання рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, задовольнити.
Змінити спосіб і порядок виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2024 року у справі №140/6371/24 в частині: зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно зі встановленням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін (базового місяця), з урахуванням виплачених сум; зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 18 травня 2020 року, відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, з урахуванням виплачених сум; зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2014, 2015, 2017, 2019, 2020 роки, грошової допомоги на оздоровлення за 2014-2020 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні за 26 календарних років, щомісячної додаткової грошової винагороди за період з 01 січня 2014 року по 28 лютого 2018 року, з урахуванням в складі при їх обрахунку індексації грошового забезпечення; зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2014, 2015, 2017 роки, грошової допомоги на оздоровлення за 2014-2018 роки, з урахуванням в складі, з якої вони обраховуються, щомісячної додаткової грошової винагороди , передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій», з урахуванням раніше виплачених сум; зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 18 травня 2020 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби за 26 календарних років, виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум, шляхом стягнення з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 нараховану суму грошового забезпечення в розмірі 363 633,82 грн (триста шістдесят три тисячі шістсот тридцять три гривні 82 копійки).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку у спосіб подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя В.І. Смокович