14 травня 2026 року ЛуцькСправа № 140/4313/26
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Дмитрука В.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулась із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач) з наступними позовними вимогами:
1) визнати протиправними дії щодо відмови в зарахуванні до страхового стажу періоду роботи у ВП «Шахта «Бужанська» ДП «Волиньвугілля» з 01.11.2023 по 31.12.2025 та з 18.12.2023 по 31.12.2025 у Державному підприємстві «Волиньвугілля», з урахуванням заробітної плати, відповідно довідки про доходи від 23.01.2026 № 60/1.8/10-39, довідки від 16.01.2026 № 43/9.1/01-19;
2) зобов'язати зарахувати до страхового стажу період роботи з 01.11.2023 по 31.12.2025 та з 18.12.2023 по 31.12.2025 у Державному підприємстві «Волиньвугілля», з урахуванням заробітної плати, відповідно довідки про доходи від 23.01.2026 № 60/1.8/10-39, довідки від 16.01.2026 № 43/9.1/01-19 та провести перерахунок і виплату пенсії з врахуванням раніше виплаченої пенсії, з 27.01.2026.
В обгрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що вона перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ у Волинській області як одержувач пенсії по віку відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 20.09.2016.
27.01.2026 вона звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області із заявою про перерахунок пенсії. Проте, листом від 05.03.2026 було відмовлено у перерахунку пенсії у зв'язку з тим, що до страхового та пільгового стажу роботи не зараховано період роботи у Відокремленому підрозділі “Шахта “Бужанська» Державного підприємства “Волиньвугілля» з листопада 2023 року по грудень 2025 року та за період роботи в Державному підприємстві “Волиньвугілля» з грудня 2023 року по грудень 2025 року у зв'язку з відсутністю на час призначення пенсії сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Позивач вважає такі відповідача протиправними. З посиланням на відповідні положеннями законодавства України стверджує, що вказаний спірний період підлягає до зарахування в її страховий стаж, а розмір її пенсії - відповідному перерахунку.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 10.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
16.04.2026 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву у якому просив відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 . Зазначив, що платниками єдиного внеску з листопада 2023 року по грудень 2025 року є Відокремлений підрозділ “Шахта “Бужанська» Державного підприємства “Волиньвугілля» та з грудня 2023 року по грудень 2025 року Державне підприємство “Волиньвугілля» (робота за за сумісництвом), а тому внесення до індивідуальних відомостей відносно застрахованої особи ОСОБА_1 інформації про нарахування помісячних страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за вищевказаний період можливе лише після сплати вказаними платниками та фактичного зарахування страхових внесків на рахунки органів доходів і зборів. Натомість, в Індивідуальних відомостях про застраховану особу Форми ОК-5 (міститься в матеріалах пенсійної справи Позивача) інформація, щодо сплати єдиного соціального внеску за вказані періоди відсутня. Отже, для зарахування до страхового стажу спірних періодів роботи Позивача не має законних підстав.
Сторони скористались своїм правом на подання до суду заяв по суті справи, в яких письмово виклали свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, а тому суд вважає можливим розглянути справу за наявними у справі матеріалами.
Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши письмові докази, перевіривши доводи позову, суд встановив такі обставини.
Позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ у Волинській області як одержувач пенсії по віку відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
27.01.2026 вона звернулася до органів Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії.
Листом від 05.03.2026 було відмовлено у перерахунку пенсії у зв'язку з тим, що до страхового та пільгового стажу роботи не зараховано період роботи у Відокремленому підрозділі “Шахта “Бужанська» Державного підприємства “Волиньвугілля» з листопада 2023 року по грудень 2025 року та за період роботи в Державному підприємстві “Волиньвугілля» з грудня 2023 року по грудень 2025 року у зв'язку з відсутністю на час призначення пенсії сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Вважаючи такі дії відповідача щодо не зарахування вказаного періоду до страхового та пільгового стажу протиправними, позивач звернулася з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Згідно з Європейською соціальною хартією від 03.05.1996, що ратифікована Законом України від 14.09.2006 №137-V та набрала чинності для України з 01.02.2007, кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (пункт 23 частини І).
У пункті 5 рішення №8-рп/2005 від 11.10.2005 Конституційний Суд України зазначив, що право на пенсійне забезпечення є складовою конституційного права на соціальний захист.
За приписами пунктів 1, 6 частини першої статті 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Таким чином, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII від 05.11.1991 (далі - Закон №1788-XII) та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-ІV).
Статтею 8 Закону від 09.07.2003 №1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Відповідно до статті 24 Закону № 1058-ІV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону, за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Статтею 62 Закону №1788-XII передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» (далі - Порядок №637) визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно з пунктом 20 Порядок №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
Статтею 1 Закону №1058-ІV визначено, що страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, яке діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (пункт 1 частини 1статті 24 Закону №1058-IV).
За змістом частин 1, 10, 12 статті 20 Закону №1058-IV, страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Обчислення страхових внесків із сум, виражених в іноземній валюті, здійснюється шляхом перерахування зазначених сум у національну валюту України за курсом валют, установленим Національним банком України на день обчислення страхових внесків.
Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Як слідує із записів у трудовій книжці ОСОБА_1 НОМЕР_1 позивач у період з 01.11.2023 по теперішній час працює у Відокремленому підрозділі «Шахта Бужанська», обіймаючи посаду головного бухгалтера (Запис №06, а.с.7).
Довідками ВП «Шахта Бужанська» ДП «Волиньвугілля» про доходи від 16.01.2026, 12.03.2026, 23.01.2026, 12.03.2026 підтверджено факт виплати позивачу у період листопад 2023 - грудень 2025 заробітної плати, а також нарахування та сплату роботодавцем ПДФО, ЄСВ та військового збору та вказані виплати.
Також суд зазначає, що відповідно до статті 106 Закону №1058-IV наявність заборгованості перед ПФУ України зі сплати страхових внесків не може бути підставою для відмови у здійсненні перерахунку пенсії, оскільки, відповідальність за несплату страхових внесків несе лише підприємство-страхувальник в якому працює застрахована особа.
Відповідно до пункту 6 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення
Системний аналіз вказаних вище нормативно-правових актів дає підстави дійти висновку про те, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески.
При цьому, на переконання суду, виходячи із змісту наведених вище правових норм, порушення страхувальником вимог законодавства щодо порядку та строків сплати страхових внесків (у зв'язку із чим утворилася заборгованість зі сплати таких внесків) тягне негативні наслідки лише щодо самого страхувальника (зокрема, у вигляді сплати недоїмки, штрафних санкцій та пені) та не може мати негативних наслідків для застрахованої особи у вигляді не зарахування до страхового стажу періоду роботи, протягом якого такій особі нараховувалася заробітна плата, на яку у свою чергу нараховувалися страхові внески, проте не з вини застрахованої особи сплачені страхові внески не були зараховані на відповідні рахунки.
Крім того, несвоєчасна сплата підприємством страхових внесків, за умови підтвердження роботи особи на такому підприємстві, отримання заробітної плати та утримання з неї єдиного соціального внеску, не повинна порушувати законні права та інтереси позивача як застрахованої особи, зокрема, порушувати його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки обов'язок своєчасної сплати страхових внесків до Пенсійного фонду покладено на роботодавця, а тому їх несплата не може позбавляти працівників права на зарахування періоду роботи до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі.
Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 30.09.2019 (справа №414/736/17), від 20.03.2019 (справа №688/947/17), від 27.03.2018 (справа №208/6680/16-а).
Отже, судом встановлено і це підтверджується відповідними письмовими доказами, що у спірний період (з листопада 2023 по грудень 2025) позивач працювала на підприємстві вугільної промисловості. У цей період їй була нарахована та виплачена заробітна плата, на яку в свою чергу нараховувалися страхові внески. При цьому, відсутність даних про несплату роботодавцем страхових внесків за період роботи позивача може бути підставою для відмови позивачу у зарахуванні до страхового стажу вказаного періоду роботи.
Відтак, відмова Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області у зарахуванні до страхового стажу періоду роботи ОСОБА_1 вказаного спірного періоду роботи на підприємстві вугільної промисловості з єдиної підстави як не підтвердження сплати страхових внесків є протиправною, оскільки покладає на пенсіонера надмірний індивідуальний тягар.
З огляду на встановлені обставини справи та наведені норми законодавства, якими регулюються спірні відносини, суд дійшов висновку про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області та задоволення позовних вимог щодо зарахування страхового стажу періоду роботи ОСОБА_1 вказаного спірного періоду (з листопада 2023 по грудень 2025) роботи на підприємстві вугільної промисловості.
Щодо позовних вимог про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області призначити та виплачувати позивачу пенсію, з зарахуванням до страхового стажу вищевказаного періоду роботи, суд вказує таке.
Слід звернути увагу, що функції органів Пенсійного фонду України щодо обчислення страхового стажу особи та призначення пенсії за віком відносяться до виключної компетенції відповідача.
У межах спірних правовідносин адміністративним судом не здійснюється призначення пенсії, а перевіряється виключно законність рішення органу пенсійного фонду про відмову в призначенні пенсії, за наслідками чого суд може визнати протиправними такі рішення, дії чи бездіяльність, а як наслідок - зобов'язати вчинити певні дії.
Акт, прийнятий у ході здійснення дискреційних повноважень, підлягає контролю відносно його законності з боку суду або іншого незалежного органу. Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 2 статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Отже, суд не може перебирати на себе функції, які відносяться до виключної компетенції органів Пенсійного фонду, зокрема, самостійно здійснювати розрахунок страхового стажу та призначення пенсії.
Однак, на переконання суду, наявні підстави для зобов'язання ГУ ПФУ у Волинській області повторно розглянути заяву позивача про перерахунок пенсії за віком з урахуванням правової оцінки, наданої судом у вказаному рішенні.
Отже, і вимоги про зобов'язання здійснити виплату пенсії є передчасною, адже відповідний перерахунок пенсії ще не проведено, відповідно спір в цій частині фактично не існує.
Стосовно позовної вимоги про визначення розміру пенсії з врахуванням заробітної плати, відповідно довідки про доходи від 23.01.2026 № 60/1.8/10-39, довідки від 16.01.2026 № 43/9.1/01-19, суд вважає такі вимоги передчасними, оскільки стосуються розміру пенсійних виплат, який ще не обрахований суб'єктом владних повноважень, який наділений такою дискрецією, наслідки якої можуть бути предметом перевірки судом на відповідність критеріям, визначеним у статті 2 КАС України, а отже така вимога спрямована на майбутнє, через що не підлягає задоволенню з огляду на те, що судовому захисту підлягає тільки порушене право.
Таким чином позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення частково.
Крім того, відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 1 331,20 грн.
Керуючись статтями 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови ОСОБА_1 в зарахуванні до страхового стажу періоду роботи у ВП «Шахта «Бужанська» ДП «Волиньвугілля» з 01.11.2023 по 31.12.2025 та з 18.12.2023 по 31.12.2025 у Державному підприємстві «Волиньвугілля».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи у ВП «Шахта «Бужанська» ДП «Волиньвугілля» з 01.11.2023 по 31.12.2025 та з 18.12.2023 по 31.12.2025 у Державному підприємстві «Волиньвугілля» та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії, з урахуванням висновків суду, викладених в даному рішенні.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43027, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 6, код ЄДРПОУ 13358826).
Суддя В. В. Дмитрук