11 травня 2026 року ЛуцькСправа № 140/3890/26
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Дмитрука В.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся в суд із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач) в якому заявлені наступні позовні вимоги:
1) визнати протиправним рішення від 06.01.2026 №1429 за результатами розгляду заяви позивача від 03.01.2026 (вхідний реєстраційний номер №287 від 06.01.2026);
2) зобов'язати внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформацію стосовно позивача про його виключення з військового обліку у зв'язку з досягненням граничного віку перебування в запасі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач по досягненню 17.03.2013 граничного віку перебування в запасі, в силу вимог ст. 32, 37 Закону України «Про військовий обов?язок та військову службу» в редакції, був виключений з військового обліку. Однак, 03.01.2026, позивачем було встановлено факт поновлення його ІНФОРМАЦІЯ_2 на військовому обліку військовозобов?язаних.
03.01.2026, позивач звернувся із заявою до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою з проханням внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов?язаних та резервістів інформацію стосовно його виключення з військового обліку у зв?язку з досягненням граничного віку перебування в запасі та видати довідку про виключення з військового обліку у зв?язку з досягненням граничного віку перебування в запасі, на яку рішенням ІНФОРМАЦІЯ_3 від 06.01.2026 №1429 було відмовлено.
Сторона позивача вважає, що порушене право підлягає судовому захисту шляхом визнання рішення відповідача протиправними та зобов'язання виключити з військового обліку у зв'язку з досягненням граничного віку перебування в запасі.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 09.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
У поданому до суду відзиві від 16.04.2026 представник відповідача позовні вимоги заперечив, вказує на те, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення проведення мобілізації» від 27.03.2014 №1169 VII внесено зміни до статті 28 Закону № 2232-XII та змінено граничний вік перебування в запасі другого розряду - до 50 років, а Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 22.07.2014 № 1604-VII до 60 років.
Тобто, з набранням чинності вказаних змін до Закону № 2232-XII позивач є таким, що підпадає під його дію як особа, яка не досягла встановленого законом граничного віку перебування у запасі військовозобов'язаних другого розряду.
Дослідивши письмові докази, суд дійшов таких висновків.
ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 у категорії військовозобов'язаних.
03.01.2026, позивач звернувся із заявою до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою з проханням внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов?язаних та резервістів інформацію стосовно його виключення з військового обліку у зв?язку з досягненням граничного віку перебування в запасі та видати довідку про виключення з військового обліку у зв?язку з досягненням граничного віку перебування в запасі.
Рішенням ІНФОРМАЦІЯ_3 від 06.01.2026 №1429 було відмовлено у задоволені вищевказаної заяви.
Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, відтак, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Преамбулою Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232-ХІІ) визначено, що цей Закон здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
Відповідно до частин другої, третьої статті 1 Закону № 2232-ХІІ військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення , посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Згідно із частиною десятою статті 1 Закону № 2232-ХІІ громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема, виконувати правила військового обліку, і встановлені законодавством.
Указом Президента України від 24.02.2022 за №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. На момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено.
Приписами частини 1 статті 34 Закону №2232-ХІІ передбачено, що персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, визначені Законом України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" № 1951-VIII від 16.03.2017 (далі за текстом - Закон № 1951-VIII).
Відповідно до статті 1 Закону № 1951-VIII єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів - це інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Згідно зі статтею 3 Закону № 1951-VIII, основними засадами ведення Реєстру є:
1) обов'язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
2) повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
3) захищеність Реєстру та внесених до нього відомостей - держава гарантує захист бази даних Реєстру від несанкціонованого доступу та зловживання доступом, незаконного використання відомостей Реєстру, порушення цілісності бази даних Реєстру та його апаратного чи програмного забезпечення, а також гарантує дотримання законодавства щодо захисту персональних даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів, наявних у Реєстрі.
Так, статтею 5 Закону № 1951-VIII передбачено, що держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру…Органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є: уповноважений орган адміністрування держателя Реєстру; оперативні командування; територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя; Центральне управління Служби безпеки України; відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Відповідно до частини 1 статті 6 Закону № 1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Пунктом 2 частини 1 статті 9 Закону № 1951-VIII передбачено, що призовник, військовозобов'язаний та резервіст має право: отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста; звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.
На виконання частини 1 статті 14 Закону № 1951-VIII, ведення Реєстру включає:
1) внесення запису про призовників, військовозобов'язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів існуючим обліковим даним;
2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов'язаними, резервістами;
3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.
Актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною (частина 3 статті 14 Закону № 1951-VIII).
Отже, у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів має відображатись повна та дійсна інформація щодо призовників, військовозобов'язаних і резервістів, для забезпечення ведення військового обліку громадян України. Органи адміністрування Реєстру, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зобов'язані вносити до Реєстру інформацію щодо призовників, військовозобов'язаних та резервістів, в тому числі і інформацію про проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи), а також проводити актуалізацію цієї інформації у разі її зміни.
Підстави взяття на військовий облік, зняття та виключення з нього визначені статтею 37 Закону №2232-ХІІ.
Виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:
1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;
2) припинили громадянство України;
3) визнані непридатними до військової служби;
4) досягли граничного віку перебування в запасі.
У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку (частина 6 статті 37 Закону № 2232-ХІІ).
Аналогічні норми містяться і в Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022 (далі - Порядок № 1487).
Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 (далі - Порядок № 1487), визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами , органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності .
Відповідно до пункту 2 Порядку № 1487 військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до підпункту 8 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (додаток 2 до Порядку № 1487) призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів", а також надавати [ зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Відповідно до пункту 4 частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: 4) досягли граничного віку перебування в запасі.
Відповідно до частини другої статті 28 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» у редакції, чинній станом на 17.03.2013 (дату досягнення позивачем 40-річного віку), військовозобов'язані, які перебувають у запасі та мають військові звання рядового, сержантського і старшинського складу, поділялися на розряди за віком, зокрема: перший розряд до 35 років; другий розряд для рядового складу до 40 років, для сержантського і старшинського складу залежно від військового звання до 45 50 років.
Частиною четвертою зазначеної статті було встановлено, що граничний вік перебування в запасі другого розряду є граничним віком перебування в запасі та у військовому резерві.
Згідно з частиною першою статті 32 вказаного Закону військовозобов'язані, які досягли граничного віку перебування в запасі, а також особи, визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби, підлягають виключенню з військового обліку та переведенню у відставку.
Судом встановлено, що у матеріалах справи наявна копія військового квитка позивача серії НОМЕР_1 . Водночас, у відповідних розділах військового квитка, призначених для внесення відомостей про виключення з військового обліку, відсутні будь-які записи чи відмітки щодо виключення позивача з військового обліку.
Належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт прийняття уповноваженим органом рішення про виключення позивача з військового обліку, а також завершення відповідної процедури у встановленому законом порядку, позивачем до суду не надано.
Посилання позивача на те, що досягнення ним 17.03.2013 40-річного віку саме по собі свідчить про його виключення з військового обліку, суд вважає безпідставними, оскільки такі твердження не узгоджуються з приписами чинного на той момент законодавства. Досягнення граничного віку перебування в запасі є лише юридичною підставою для виключення з військового обліку, однак не свідчить про автоматичне настання такого правового наслідку без вчинення відповідних дій компетентним органом.
Крім того, відсутність відповідного запису у військовому квитку позивача, який є основним документом військового обліку, свідчить про те, що процедура виключення позивача з військового обліку не була завершена у встановленому законодавством порядку.
Суд також враховує, що відповідно до принципів доказування, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, обов'язок доведення обставин, на які посилається сторона, покладається саме на цю сторону. В даному випадку позивач не надав жодного належного доказу на підтвердження факту його виключення з військового обліку.
За таких обставин доводи позивача про те, що він не належить до жодної з категорій осіб, визначених частиною дев'ятою статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», а відтак на нього не поширюються вимоги законодавства у сфері військового обліку, є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.
Спірні правовідносини щодо виключення позивача з військового обліку у зв'язку із досягненням граничного віку перебування в запасі виникли у січні 2026 року, у зв'язку зі зверненням до відповідача із відповідною заявою. Тому, до цих правовідносин підлягають застосуванню норми закону, чинні станом на час виникнення спірних правовідносин між сторонами.
Відтак, аналізуючи вищевикладені обставини справи та норми права, суд приходить до висновку, що позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів його виключення з військового обліку, зокрема відсутні відповідні записи у військовому квитку чи інші підтверджуючі документи. Досягнення граничного віку саме по собі не свідчить про автоматичне виключення з військового обліку без прийняття відповідного рішення уповноваженим органом.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, проаналізувавши обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення.
За правилами статті 139 КАС України, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат.
На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.В. Дмитрук