11 травня 2026 року ЛуцькСправа № 140/4179/26
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Дмитрука В.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Брендборд» до Виконавчого комітету Луцької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Брендборд» (далі - ТзОВ «Брендборд», позивач) звернулося з позовом до Виконавчого комітету Луцької міської ради (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення від 18.03.2026 за №162-1 «Про демонтаж засобів зовнішньої реклами» в частині, що стосується ТзОВ «Брендборд».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач ТзОВ «Брендборд» здійснює на території міста Луцька господарську діяльність з розміщення зовнішньої реклами на підставі дозволів, виданих Луцькою міською радою.
11.03.2026 уповноваженою особою КП «Луцькреклама» було виписано позивачу вимогу 07 про усунення порушень Порядку розміщення зовнішньої реклами на території Луцької міської територіальної громади, на яку позивач листом від 24.03.2026 було надіслано лист КП «Луцькреклама» стосовно невчинення протиправних дій щодо демонтажу рекламних конструкцій з посиланням на той факт, що дія дозволів №№1-4 від 24.11.2020 була продовжена на підставі абз. 9 ч. 2-2 ст. 11 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».
18.03.2026 виконавчим комітетом Луцької міської ради було прийнято рішення № 162-1 «Про демонтаж засобів зовнішньої реклами».
Позивач вважає зазначене рішення відповідача протиправним та таким, що суперечить вимогам чинного законодавства. Вказує на те, що дія дозволів №№1-4 від24.11.2020 була продовжена на підставі абзацу 9 частини 2-2 статті 11 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», у якій вказано, що дозволи на розміщення зовнішньої реклами вважаються такими, дію яких продовжено на період дії воєнного стану та до кінця календарного року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, але не менше трьох місяців з дня його припинення чи скасування. З врахуванням викладеного просив позов задовольнити.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 08.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
В поданому до суду відзиві від 22.04.2026 відповідач позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні з підстав правомірності оскаржуваного рішення.
Вказує, що згідно з Законом України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» передбачено: «Порядок проведення дозвільної (погоджувальної) процедури, переоформлення та анулювання документів дозвільного характеру, що законами України віднесено до повноважень органів місцевого самоврядування, встановлюється їх рішенням, а у випадках, передбачених законом, на підставі типових порядків, затверджених Кабінетом Міністрів України». Згідно з пунктом 2.24.3 Порядку строк дії дозволу не продовжується, якщо існує заборгованість з оплати за тимчасове користування місцем розміщення засобу ЗР за чинним Договором.
Звертає увагу на те, що наявна у позивача заборгованість з оплати за тимчасове користування місцем розміщення ЗЗР є самостійною підставою для не продовження строку дії дозволу відповідно до Порядку № 96-1. Також стверджує про те, що за наявних обставин щодо заборгованості позивача до спірних правовідносин положення статті 11 Закону № 2806-IV застосуванню не підлягають. З цих підстав просять в задоволенні позову відмовити.
28.04.2026 на адресу суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі, вказує на те, що позивач не мав обов'язку звертатися до відповідача чи до будь-якого іншого органу владу із заявами про продовження дії дозволів на розміщення засобами зовнішньої реклами.
Від представника відповідача 29.04.2026 надійшла заява про не прийняття доказів та пояснень від представника позивача.
01.05.2026 до суду представником позивача було подано додаткові пояснення у справі, в яких вона просила задовольнити позовні вимоги.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову належить відмовити з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що позивач ТзОВ «Брендборд» є власником таких ЗЗР :
- одностороннього щита розміром 3.0 м х 6.0 м, розміщеного на вул. Володимирській, 76 (МКБ) с. Великий Омеляник;
- двостороннього щита розміром 3.0 м х 6.0 м, розміщеного на вул. вул. Ковельській - вул. Набережна (перетин);
- двостороннього щита розміром 3.0 м х 6.0 м, розміщеного на вул. Володимирська, с. Забороль (навпроти магазину «Забіяка»);
- двостороннього щита розміром 3.0 м х 6.0 м, розміщеного на вул. Володимирська, 86, с. Великий Омеляник (перед АЗС WOG);
- одностороннього щита розміром 3.0 м х 6.0 м, розміщеного на вул. Володимирській, с. Забороль (перед поворотом у с. Антонівка).
Строк дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами №1 від 24.11.2020, №2 від 24.11.2020, №3 від 24.11.2020, №4 від 24.11.2020 закінчився 19.11.2025 відповідно.
11.03.2026 уповноваженою особою КП «Луцькреклама» було виписано позивачу вимогу 07 про усунення порушень Порядку розміщення зовнішньої реклами на території Луцької міської територіальної громади. У зазначеній вимозі запропоновано у п'ятиденний термін усунути порушення шляхом демонтажу рекламних конструкцій, а саме: односторонніх щитів, розміром 3,0х6,0 м - 2 шт., двосторонніх щитів, розміром 3,0х6,0 м - 2 шт., що розміщені за адресою: вул. Володимирська, 76, с. Великий Омеляник» (МКБ); вул. Володимирська, с. Забороль (навпроти магазину «Забіяка»); вул. Володимирська, 86, с. Великий Омеляник (перед АЗС ВОГ); вул. Володимирська, с. Забороль (перед поворотом на с. Антонівку).
Позивачем листом від 24.03.2026 було надіслано лист КП «Луцькреклама» стосовно невчинення протиправних дій щодо демонтажу рекламних конструкцій з посиланням на той факт, що дія дозволів №№1-4 від 24.11.2020 була продовжена на підставі абз. 9 ч. 2-2 ст. 11 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».
18.03.2026 виконавчим комітетом Луцької міської ради було прийнято рішення № 162-1 «Про демонтаж засобів зовнішньої реклами», з якого слідує, що Виконавчий комітет міської ради вирішив зобов'язати власників засобів зовнішньої реклами, вказаних у додатку, зокрема ТОВ «Брендборд», провести демонтаж рекламних конструкцій (пункт 1 рішення), а у разі невиконання власниками засобів зовнішньої реклами пункту 1 даного рішення, комунальному підприємству «Луцькреклама» доручено провести їх демонтаж за адресами вказаними у додатку (пункт 2 рішення).
При вирішенні даного спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Органи місцевого самоврядування відповідно до Закону України від 21.05.1997 №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон №280/97-ВР) наділені значними повноваженнями у різних галузях, зокрема, у сфері бюджету та фінансів, соціально-економічного і культурного розвитку, у сфері управління комунальною власністю, в галузі житлово-комунального господарства, у сфері регулювання земельних відносин, соціального захисту населення тощо.
Преамбулою Закону України «Про рекламу» від 03.07.1996 року № 270/96-ВР (далі-Закон № 270/96-ВР) встановлено, що він визначає засади рекламної діяльності в Україні, регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами.
Відповідно до статті 1 Закону № 270/96-ВР у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.
За приписами частини першої статті 16 Закону № 270/96-ВР розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Згідно із пунктом 1 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 №2067, (далі - Типові правила), Ці Правила регулюють відносини, що виникають у зв'язку з розміщенням зовнішньої реклами у населених пунктах, та визначають порядок надання дозволів на розміщення такої реклами.
Пунктом 2 Типових правил передбачено, що у цих Правилах терміни вживаються у такому значенні:
дозвіл - документ установленої форми, виданий розповсюджувачу зовнішньої реклами на підставі рішення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, який дає право на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці;
місце розташування рекламного засобу - площа зовнішньої поверхні будинку, споруди, елемента вуличного обладнання або відведеної території на відкритій місцевості у межах населеного пункту, що надається розповсюджувачу зовнішньої реклами в тимчасове користування власником або уповноваженим ним органом (особою).
Відповідно до пункту 3 Типових правил зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.
Абзацом першим пункту 5, абзацами першим, другим пункту 6 Типових правил визначено, що для регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами сільська, селищна, міська рада може утворювати відділ, управління, інший виконавчий орган або покладати відповідні функції на існуючий відділ, управління (далі робочий орган). Робочий орган не вправі подавати заяву та одержувати дозвіл на розміщення зовнішньої реклами. До повноважень робочого органу належать, зокрема, розгляд заяв розповсюджувачів зовнішньої реклами на надання дозволу, внесення змін у дозвіл, переоформлення дозволу та продовження строку його дії.
Згідно із пунктом 29 Типових правил строк дії дозволу продовжується на підставі заяви, яка подається робочому органу розповсюджувачем зовнішньої реклами у довільній формі не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії дозволу. Продовження строку дії дозволу фіксується в журналі реєстрації з внесенням відповідних змін у дозвіл. У такому ж порядку продовжується строк дії дозволів, наданих до набрання чинності цими Правилами. Відмова у продовженні строку дії дозволу може бути оскаржена у порядку, встановленому законодавством.
Пунктом 1.1 Порядку № 96-1 визначено, що цей Порядок регулює відносини, що виникають у зв'язку з розміщенням зовнішньої реклами на території Луцької міської територіальної громади та визначає процедуру видачі (відмови у видачі) дозволу на розміщення зовнішньої реклами, його анулювання, переоформлення, продовження строку дії та внесення змін, визначає механізм сплати за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, вимоги до розміщення зовнішньої реклами та процедуру здійснення демонтажу, обліку, зберігання демонтованих засобів зовнішньої реклами, а також процедуру здійснення контролю за дотриманням цього Порядку.
Пунктом 2.24 Порядку № 96-1 урегульовано продовження строку дії Дозволу.
Строк дії дозволу продовжується на підставі заяви, яка подається розповсюджувачем зовнішньої реклами робочому органу через адміністратора протягом поточного місяця не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії дозволу. До заяви додаються: оригінал зареєстрованого Дозволу; письмова згода власника місця або уповноваженого ним органу (особи) на розміщення зовнішньої реклами на визначений строк, якщо місце перебуває у державній або приватній власності (підпункт 2.24.1 Порядку № 96-1).
Термін, на який продовжується дія Дозволу, визначається робочим органом, в залежності від виконання розповсюджувачем зовнішньої реклами умов укладеного Договору, цього Порядку, Концептуальних основ, Правил благоустрою міста Луцька. Уповноважена особа не пізніше як за 1 (один) місяць до закінчення строку дії Дозволу подає робочому органу інформацію про стан ЗЗР, виконання розповсюджувачем вимог про усунення порушень порядку розміщення зовнішньої реклами (далі-вимога) та наявність заборгованості (підпункт 2.24.2 Порядку).
Суд зазначає, що отримання дозволу на розміщення зовнішньої реклами є дозвільною процедурою у розумінні статті 1 Закону № 2806-ІV, відтак, на дану процедуру поширюються норми зазначеного закону (аналогічна позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 20.07.2022 у справі № 818/1681/18).
Відповідно до частини п'ятої статті 4-1 Закону № 2806-ІV підставами для відмови у видачі документа дозвільного характеру є: подання суб'єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру, згідно із встановленим вичерпним переліком; виявлення в документах, поданих суб'єктом господарювання, недостовірних відомостей; негативний висновок за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі документа дозвільного характеру.
Законом можуть встановлюватися інші підстави для відмови у видачі документа дозвільного характеру. Відмова у видачі документа дозвільного характеру за підставами, не передбаченими законами, не допускається.
Окремих підстав відмови в продовженні строку дії дозволу на розміщення реклами вказаний вище Закон не передбачає. Проте, застосування зазначених підстав допускається і при вирішенні питання щодо продовження чи відмови в продовженні строку дії дозволу (вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.04.2020 у справі №750/293/17).
Відповідно до пункту 2.24.3 Порядку № 96-1 строк дії Дозволу не продовжується, якщо у розповсюджувача:
- існує заборгованість з оплати за тимчасове користування місцем розміщення засобу ЗР за чинним Договором;
- не виконано письмову вимогу уповноваженої особи щодо приведення рекламного засобу до вимог Концептуальних основ та Порядку (про невиконання вимоги уповноважена особа інформує робочий орган письмово);
- відсутня письмова згода власника місця або уповноваженого ним органу (особи) на розміщення ЗР на визначений строк, якщо місце перебуває у державній, або приватній власності.
Пунктом 3.5 Порядку № 96-1 визначено, що плата перераховується розповсюджувачем ЗР на рахунок уповноваженої особи відповідно до рішення органу місцевого самоврядування та умов Договору. Сума плати вноситься розповсюджувачем на рахунок уповноваженої особи щомісяця, не пізніше останнього робочого дня поточного місяця.
Згідно із пунктом 5.1 Порядку № 96-1 процедура проведення демонтажу, обліку, зберігання демонтованих ЗЗР встановлює єдині вимоги до проведення демонтажу, обліку, зберігання демонтованих ЗЗР.
Відповідно до підпункту “а» пункту 5.2 Порядку № 96-1 демонтажу згідно з цим Порядком підлягають: ЗЗР після закінчення строку дії Дозволу.
За приписами пункту 5.3 Порядку № 96-1 у випадках, зазначених у підпунктах а), б) пункту 5.2 цього Порядку, демонтаж ЗЗР повинен бути проведений розповсюджувачем ЗР самостійно за власний рахунок у строк, не пізніше 10 робочих днів. У разі невиконання та у випадках зазначених у підпунктах в), д) пункту 5.2 цього Порядку, демонтаж ЗЗР повинен бути проведений розповсюджувачем ЗР самостійно за власний рахунок у строк, вказаний уповноваженою особою у письмовій Вимозі про усунення порушень Порядку розміщення зовнішньої реклами на території Луцької міської територіальної громади, яка оформлена за формою згідно з додатком 10 до Порядку. Письмова вимога надсилається/вручається відповідно до п. 6.2 цього Порядку. Контроль за виконанням вимог про демонтаж здійснює уповноважена особа. У разі невиконання у зазначений строк вимоги про демонтаж уповноважена особа подає інформацію спеціально уповноваженому органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та подає проєкт рішення виконавчому комітету міської ради щодо здійснення демонтажу ЗЗР.
Пунктами 6.1 - 6.3 Порядку № 96-1 визначено, що контроль за дотриманням Типових правил, цього Порядку здійснює особа, уповноважена міською радою, її виконавчим комітетом та інші органи відповідно до законодавства.
У разі виявлення порушення під час розповсюдження та розміщення ЗР уповноважена особа складає Акт виявлення порушення Порядку розміщення зовнішньої реклами на території Луцької міської територіальної громади за формою згідно з додатком 9 до Порядку, Вимогу про усунення порушень Порядку розміщення зовнішньої реклами на території Луцької міської територіальної громади за формою згідно з додатком 10 до Порядку та звертається до розповсюджувача ЗР з вимогою усунення порушень у строк встановлений уповноваженою особою. Всі вимоги про усунення порушень Порядку направляються розповсюджувачам ЗР у письмовій формі поштою або видаються розповсюджувачам ЗР під підпис про одержання, реєструються у відповідному журналі. У разі невиконання цієї вимоги уповноважена особа, яка здійснює контроль, подає інформацію спеціально уповноваженому органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та у разі необхідності подає інформацію про порушення Правил благоустрою в департамент муніципальної варти міської ради для застосування заходів адміністративного впливу (вживає заходів адміністративного впливу) та/або подає проект рішення виконавчому комітету міської ради щодо здійснення демонтажу ЗЗР.
Розповсюджувач ЗР, суб'єкт господарювання, що порушує Порядок, несе відповідальність згідно із законодавством.
Нормами вищевказаних нормативних актів врегульовано порядок отримання дозволів на розміщення ЗЗР, їх продовження, а також визначено підстави за яких дія відповідних дозволів не продовжується.
Підставою для прийняття оскаржуваного рішення відповідачем стало те, що у позивача 19.11.2025 закінчилися строки дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами №1 від 24.11.2020, №2 від 24.11.2020, №3 від 24.11.2020, №4 від 24.11.2020 і у встановлений законодавством спосіб, відповідних заяв про продовження строку їх дії, товариством подано не було.
Суд звертає увагу на те, що позивач відповідно до пункту 2.24 Порядку № 96-1 із заявою про продовження строку дії цього дозволу не звертався.
Пунктом 2.24.3 Порядку № 96-1 визначено, за яких умов строк дії дозволів продовженню не підлягають. Однією, із таких підстав є наявність заборгованості з оплати за тимчасове користування місцем розміщення засобу ЗР за чинним Договором.
Враховуючи те, що у товариства є наявна заборгованість перед комунальним підприємством «Луцькреклама» за тимчасове користування місцями розміщення ЗЗР, то відповідно до пункту 2.24.3 Порядку № 96-1 строк дії вказаних дозволів продовженню не підлягав.
З матеріалів справи вбачається, що згідно з рішенням Господарського суду Волинської області від 21.02.2024 у справі №903/1018/23 сума заборгованості перед комунальним підприємством «Луцькреклама» за тимчасове користування місцями розміщення ЗЗР по договору від 01.04.2020 №01-02/09ТК становить 1 061 183,36 грн (з урахуванням пені, 3% річних та інфляційних втрат); згідно з рішенням Господарського суду Волинської області у справі від 20.10.2025 №903/691/25 сума заборгованості перед комунальним підприємством «Луцькреклама» по договору від 01.04.2020 №01-02/09ТК за тимчасове користування місцями розміщення ЗЗР становить 1 096 846,26 грн. Загальна сума заборгованості за рішеннями судів (що включає нарахування штрафних санкцій) становить 2 158 029,62 грн (два мільйони сто п'ятдесят вісім тисяч двадцять дев'ять гривень 62 копійки), що не спростовано позивачем у спосіб подання до суду платіжних документів про здійснення оплати.
При цьому, поданими відповідачем доказами підтверджується здійснення позивачем господарської діяльності з розміщення зовнішньої реклами, а відтак і його спроможність виконувати зобов'язання щодо здійснення оплати за тимчасове користування місцем для розташування ЗЗР.
З приводу тверджень позивача щодо застосування до спірних правовідносин абзацу 9 частини 2-2 статті 11 Закону № 2806-IV, суд зазначає наступне.
Відповідно до абзацу 9 частини 2-2 статті 11 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» зазначено, що документи дозвільного характеру, строк дії яких закінчується у період дії воєнного стану, вважаються такими, дію яких продовжено на період дії воєнного стану та до кінця календарного року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, але не менше трьох місяців з дня його припинення чи скасування.
Проте, Закон України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» регулює питання тільки у випадку закінчення строку дії дозволу.
Разом з тим, оскільки наявність у позивача, як розповсюджувача, заборгованості з оплати за тимчасове користування місцем розміщення ЗЗР відповідно до пункту 2.24.3 Порядку № 96-1 є самостійною підставою, за якою строк дії дозволу не продовжується, тому приписи пункту 2-1 статті 11 Закону №2806- IV до спірних правовідносин не можуть бути застосовані, адже Порядок не суперечить закону, а доповнює його.
Враховуючи вищезазначене у відповідача були наявні фактичні та правові підстави, визначені Порядком № 96-1 для прийняття оскаржуваного рішення.
Згідно частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку суду, відповідачем належними та допустимими доказами доведено правомірність прийняття рішення від 18.03.2026 за №162-1 «Про демонтаж засобів зовнішньої реклами» в частині, що стосується ТзОВ «Брендборд», у зв'язку з чим у задоволенні позову необхідно відмовити повністю.
Враховуючи те, що у задоволенні позову відмовлено, судові витрати позивачу відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 241, 242, 243, 245, 246, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.В. Дмитрук