м. Вінниця
14 травня 2026 р. Справа № 120/5105/26
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Чернюк Алли Юріївни, розглянувши у письмовому провадженні матеріали справи за позовом Приватного акціонерного товариства "Продовольча компанія "Поділля" до Південного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Продовольча компанія "Поділля" до Південного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю, на думку позивача, рішення відповідача №3727/6/34-00-04-01-01 від 26.12.2025 року про анулювання реєстрації платником єдиного податку Приватного акціонерного товариства «Продовольча компанія «Поділля».
Ухвалою від 20.04.2026 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.
06.05.2026 року до суду від представника відповідача надійшли відзив, клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та клопотання про зупинення провадження у справі.
12.05.2026 року представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якій вказав про безпідставність доводів відповідача, викладених у відзиві, вважаючи їх безпідставними та необґрунтованими, а також, підтримав клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
12.05.2026 року представником позивача також подано заперечення на клопотання представника відповідача про зупинення провадження в справі. Сторона позивача не погоджується з тим, що наявність у ОСОБА_1 статусу бенефіціарного власника ПАТ «ЗНКІФ «ПРАЙМ ЕССЕТС КЕПІТАЛ» створює підстави для скасування реєстрації позивача платником єдиного податку та вказує про відсутність будь-яких законних підстав для анулювання статусу позивача як платника єдиного податку четвертої групи, оскільки санкції, що оскаржуються у справі № 990/80/25, не стосуються безпосередньо позивача, його засновників (учасників) або його КБВ у розумінні статті 299 ПК України.
Вирішуючи клопотання представника відповідача, суд виходить із наступного.
Відповідно до положень статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Частиною четвертою, п'ятою статті 12 КАС України встановлено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років».
Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Частиною шостою статті 12 КАС України визначено перелік категорій справ незначної складності для цілей цього Кодексу.
Водночас, суд зауважує, що такий перелік не є вичерпним та, у силу вимог пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України, справами незначної складності є також справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
При цьому, згідно з частиною другою статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Перелік цих справ відповідає справам, визначеним у пунктах 1-4 частини 4 статті 12 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Отже, змістовний аналіз вказаних вище норм процесуального закону вказує на те, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка адміністративна справа, окрім тих справ, які обов'язково повинні розглядатися судом у загальному позовному провадженні та перелік яких чітко передбачений у частині 4 статті 12 та частині 4 статті 257 КАС України.
До того ж, слід враховувати, що практика Європейського суду з прав людини (далі також - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 року у справі «Axen v. Germani» заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява №64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду, після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. З рештою, у певних випадках, влада має брати до уваги міркування ефективності і економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, питання права не ставлять особливої складності, та обставини, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі та призначення її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами, суд врахував норми ст. 12 КАС України, якими визначено, які справи для цілей цього Кодексу є справами незначної складності.
Як вбачається з предмету спору, дана справа не підпадає під визначення справ, які розглядаються за правилами загального позовного провадження, з огляду на що, віднесення її до справ незначної складності не може вважатися звуженням змісту та обсягу прав сторін, оскільки процесуальним законодавством встановлено окремий порядок розгляду таких спорів.
В той же час, розгляд судом адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін дає можливість учасникам справи сповна реалізувати свої процесуальні права, визначені, зокрема, у статтях 44, 47 КАС України. При цьому, сторони перебувають в однаковому процесуальному становищі щодо можливості реалізації таких прав і внаслідок такого судового розгляду жодним чином не порушується право учасника справи на доступ до суду.
Крім того, у випадку незгоди сторін із кваліфікацією судом першої інстанції справи як справи незначної складності та незгоди із судовими рішеннями у цій справі, вони вправі у касаційній скарзі обґрунтовувати наявність передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України підстав для перегляду судового рішення судом касаційної інстанції.
Враховуючи наведене, у суду наявні всі підставі для відмови у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у порядку загального позовного провадження.
Щодо клопотання про зупинення провадження в даній справі, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмету позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Фрідлендер проти Франції").
Недотримання строків розгляду справ порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Зупинення провадження по справі - це врегульована законом і оформлена ухвалою суду тимчасова перерва в провадженні у справі, викликана наявністю однієї з передбачених в законі обставин, які заважають здійснювати її розгляд.
Зупинення провадження в справі - це також, як і відкладення провадження в справі, перенесення судового засідання в справі на інший час, але на відміну від відкладення при зупиненні час нового судового засідання суд точно зазначити не може. Судове засідання при зупиненні провадження переноситься до припинення дії перешкод, що послужили підставою зупинення провадження в справі.
За своєю правовою сутністю зупинення провадження у справі є тимчасовим і повним припиненням всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.
Положеннями пункту третього частини 1 статті 236 КАС України визначено, що суд зупиняє провадження у справі в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
Разом з тим, суд зауважує, що за правилами ст. 236 КАС України суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Із змісту наведеної норми слідує, що своїм правом зупинити провадження у справі за розглядуваних обставин суд може скористатися лише за наявності обставин, що створюють об'єктивні перешкоди в розгляді справи.
Під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи слід розуміти те, що обставини, які розглядаються у такій іншій справі, не можуть бути встановлені адміністративним судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, певної черговості розгляду вимог тощо.
Предметом оскарження у межах даної адміністративної справи є рішення Південного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків №3727/6/34-00-04-01-01 від 26.12.2025 року про анулювання реєстрації платником єдиного податку ТОВ «ПК «Поділля».
Як свідчить зміст вказаного рішення, підставою для його прийняття та анулювання реєстрації платником єдиного податку ТОВ "ПК " Поділля" є підпункт 8 пункту 299.10 статті Податкового кодексу України, згідно положень якого реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі наявності щодо платника податку та/або його засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятого у порядку, встановленому Законом України "Про санкції".
В той же час, предметом спору у цій справі не є правомірність рішення про застосування санкцій щодо ОСОБА_1
Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність об'єктивної неможливості вирішення даної адміністративної справи до набрання законної сили рішенням у справі № 990/80/25.
Враховуючи наведене, на думку суду, відсутні підстави для зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням у справі № 990/80/25.
Аналогічного висновку дійшов Сьомий апеляційний адміністративний суд у справі №120/9219/25 при аналогічних обставинах.
А тому, клопотання представника відповідача про зупинення провадження в справі також не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 248, 256, 260 КАС України, -
У задоволенні клопотань представника відповідача про розгляд справи у порядку загального позовного провадження та про зупинення провадження у справі - відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Чернюк Алла Юріївна