м. Вінниця
14 травня 2026 р. Справа № 120/2397/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комара П.А., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до: Військової частини НОМЕР_1 про: визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем всупереч норм законодавства не розглянуто рапорт позивача від 16.01.2025 про направлення на лікування.
До суду надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Представник відповідача зазначив, що 17.10.2024 р. старший солдат ОСОБА_1 обліковується таким, що самовільно залишив військову частину. За вказаним фактом військовою частиною НОМЕР_1 подано повідомлення до відповідного територіального управління Державного бюро розслідувань про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України. Звертаємо увагу суду на безпідставність вимог позивача щодо бездіяльності відповідача у цій частині, оскільки: по-перше, позивач зможе реалізувати своє право на направлення на лікування (за наявності відповідних підстав), прибувши до військової частини та звернувшись із відповідним рапортом; по-друге, про існування рапорту від 16.01.2025 р. щодо надання медичної допомоги, направлення на лікування та проходження військово-лікарської комісії (копію якого додано до позовної заяви) відповідачу стало відомо лише з поданої позовної заяви.
Ухвалою суду відкрито провадження у справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
ОСОБА_1 направив на адресу Військової частини НОМЕР_1 рапорт від 16.05.2025 про направлення на стаціонарне лікування до закладу охорони здоров'я поза розташуванням військової частини та направлення на проходження медичного огляду віськово-лікарською комісією з метою визнання ступеню придатності до військової служби.
Не отримавши рішення щодо направлення, позивач звернувся в суд позовною заявою.
Визначаючись щодо спірних правовідносин, суд виходить з наступного.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25 березня 1992 року № 2232-XII Про військовий обов'язок і військову службу (далі Закон №2232-ХІІ).
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні (затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ) введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. На момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено.
Порядок організації роботи з рапортами військовослужбовців у системі Міністерства оборони України затверджений наказом Міністерства оборони України 06 серпня 2024 року №531, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07 серпня 2024 року за №1214/42559 (далі Порядок №531).
Відповідно до п.1 розділу ІІ Порядку рапорти подаються в усній та письмовій (паперовій або електронній) формах. Військовослужбовець має право усно рапортувати за допомогою технічних засобів комунікації.
Так, згідно з п.2 розділу І Порядку з питань, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби, а також особистих питань військовослужбовець звертається з рапортом до безпосереднього командира (начальника), а у разі якщо він не може вирішити порушені у рапорті питання,- до наступного прямого командира (начальника).
Особливості подання та розгляду рапортів в електронній формі врегульовані приписами розділу IV Порядку №531. Особливості подання та розгляду рапортів у паперовій формі врегульовані приписами розділу III Порядку №531.
Отже, особисте подання рапорту не є обов'язковим і протилежні доводи відповідача безпідставні.
Зокрема, відповідно до норм розділу III Порядку №531у паперовому рапорті військовослужбовець вказує:
найменування посади командира (начальника), якому адресується рапорт;
заголовок «Рапорт»;
суть порушеного питання;
перелік доданих до рапорту документів або їх копій (за потреби);
найменування займаної посади;
військове звання, власне ім'я та прізвище;
дату;
особистий підпис.
Командири (начальники) надають відповідь на паперовий рапорт військовослужбовця шляхом накладення резолюції.
Резолюція повинна містити відомості, визначені у додатку 1 до цього Порядку
Непогодження рапорту безпосереднім та/або прямими командирами (начальниками) не перешкоджає подальшому руху рапорту для його розгляду командиром (начальником) або іншою посадовою особою, яка уповноважена приймати рішення стосовно порушеного в рапорті питання, та прийняття рішення по суті рапорту. Особливості розгляду рапортів, поданих в електронній формі, врегульовано розділом IV цього Порядку.
Відмова у задоволенні рапорту має бути вмотивованою.
Якщо для прийняття рішення по суті рапорту недостатньо наданих військовослужбовцем інформації або документів, безпосередній або прямий командир (начальник) військовослужбовця, уповноважений приймати рішення стосовно порушеного в рапорті питання, може не погодити рапорт, зазначивши вичерпний перелік підстав та документів (копій документів), які необхідно додати до рапорту для вирішення його по суті.
Командиру (начальнику), уповноваженому приймати рішення стосовно порушеного у рапорті питання, забороняється відмовляти у задоволенні рапорту у разі, якщо до рапорту не додано документів, які є або повинні бути в розпорядженні відповідного командира (начальника).
Усі рапорти, які потребують розгляду (прийняття рішення) командиром військової частини, попередньо обов'язково реєструються службою діловодства.
Забороняється:
1) встановлювати будь-які інші вимоги щодо форми та змісту паперового рапорту, що не передбачені цим Порядком, у тому числі стосовно:
подання рапортів з окремих питань виключно написаними власноруч або друкованим способом;
недотримання вимог щодо розміру полів, відступів, шрифтів, кольору чорнила чи друку, розміру та якості паперу тощо, які не передбачені цим Порядком;
наявності граматичних, синтаксичних чи інших помилок, які не впливають на суть рапорту;
2) відмовляти у розгляді рапорту у разі відсутності доданих документів або інформації, які є або повинні бути в наявності у розпорядженні командира (начальника), створюються/формуються/видаються самим підрозділом та/або можуть бути витребувані підрозділом в іншого підрозділу та/або відповідного закладу охорони здоров'я тощо;
3) вимагати від військовослужбовця попереднього усного погодження паперового або електронного рапорту із безпосереднім або прямим командиром (начальником) перед його фактичним поданням відповідно до положень цього Порядку;
4) відмовляти у прийнятті (реєстрації) власноруч написаних рапортів військовослужбовців.
Початок перебігу строку розгляду паперового рапорту розпочинається із часу подання рапорту, а не часу його реєстрації в службі діловодства.
Часом подання паперового рапорту є дата передачі рапорту на погодження безпосередньому командиру (начальнику) військовослужбовця, а у разі відмови в розгляді рапорту безпосереднім командиром (начальником) - дата передачі рапорту прямому командиру (начальнику), з урахуванням вимог пункту 1 цього розділу.
У разі направлення рапорту засобами поштового зв'язку часом подання рапорту є дата надходження рапорту до поштового відділення за місцем знаходження відповідного підрозділу.
Розгляд паперового рапорту військовослужбовця всіма його прямими командирами (начальниками) здійснюється:
1) невідкладно, але не пізніше ніж за 48 годин із часу подання військовослужбовцем рапорту - щодо питань, які стосуються військової дисципліни, обов'язків особового складу під час виконання бойових наказів (розпоряджень), збереження життя та здоров'я особового складу, відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин;
2) у строк не більше 14 днів із дня подання військовослужбовцем рапорту - щодо питань, які не відносяться до питань, визначених підпунктом 1 цього пункту.
Оскільки перебування військовослужбовця в СЗЧ або факт неприбуття особисто для вручення рапорту чинне законодавство не передбачає підставами нерозгляду рапорту військовослужбовця та, натомість, встановлені чіткі строки для їх розгляду та прийняття рішення, якого відповідач не вчинив, доводи позивача про порушення відповідачем вимог закону обґрунтовані. Наявні підстави визнати вказану бездіяльність протиправною та зобов'язати відповідача розглянути рапорт у порядку та строки, визначені законом, і прийняти обґрунтоване рішення. Відсутні підстави зобов'язувати його прийняти рішення про звільнення у відставку за підп. «б» п. 2 (за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби) ч.4 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», оскільки в цій частині відповідач не вчиняв будь-яких дій, що порушують право на звільнення. То ж такі позовні вимоги передчасні до належного розгляду рапорту позивача.
Зважаючи на відсутність доказів понесення судових витрат, відсутні підстави для їх розподілу згідно з вимогами ст.ст.132-139 КАС України, - розподілу.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , що полягає у не розгляді рапорту ОСОБА_1 від 16.01.2025 про надання медичної допомоги та направлення на проходження військово-лікарської комісії.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 розглянути рапорт ОСОБА_1 від 16.01.2025, і прийняти обґрунтоване рішення.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )
Суддя Комар Павло Анатолійович