01 травня 2026 року
м. Чернівці
справа № 727/4657/19
провадження № 22-ц/822/580/26
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Одинак О. О.
суддів: Кулянди М. І., Лисака І. Н.
за участю секретаря судового засідання Тодоряка Г. Д.
учасники справи:
позивач: заступник військового прокурора Чернівецького гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу міста Чернівці
відповідачі: Чернівецька міська рада ОСОБА_1 , ОСОБА_2
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області
розглянувши клопотання ОСОБА_1 про призначення повторної судової земельно-технічної експертизи у справі за позовом заступника військового прокурора Чернівецького гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу міста Чернівці, до Чернівецької міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування та договору купівлі-продажу земельної ділянки,
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Чернівці від 14 січня 2026 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про призначення судової земельно-технічної експертизи відмовлено.
Ухвала суду мотивована тим, що представник ОСОБА_1 обґрунтовуючи відповідне клопотання сумнівами у правильності висновку експерта раніше вже проведеної у справі земельно-технічної експертизи, не просить суд призначити повторну експертизу. Під час безпосереднього дослідження цього висновку експерта в ході розгляду справи представник відповідачки не висловлював жодних сумнівів у його достовірності та правильності.
Звертаючись із апеляційною скаргою у цій справі ОСОБА_1 просила призначити у справі повторну судову земельно-технічну експертизу на вирішення якої поставити наступні питання:
1) чи накладається в натурі на місцевості земельна ділянка площею 0,10 га, кадастровий номер 7310136300:14:002:1090, яка належить на праві власності ОСОБА_1 , на земельну ділянку (частину ділянки) «об'єкт № 36, АДРЕСА_1 площею 5,9 га», яка перебуває в постійному користуванні згідно Державного акту на право користування землею від 01 березня 1980 року серії Б № 037683 в Чернівецької квартирно-експлуатаційної частини району;
2) якщо таке накладання існує, то вказати його розміри, площу та конфігурацію.
Проведення експертизи просила доручити Спільному підприємству «Західно-український експертно-консультативний центр».
В обґрунтування вищезазначеного клопотання ОСОБА_1 зазначала, що висновок експерта від 17 червня 2024 № 25464/23-41 року викликає сумніви в його правильності, оскільки у ньому не вказано коли і якими саме інструментами обстежувалася спірна земельна ділянка, водночас судовим експертом Дем'яненко В. С. в судовому засіданні було повідомлено суд, що таке візуально-інструментальне обстеження не проводилось взагалі.
Також експертом на сторінці 19 висновку зазначено, що для надання відповіді на поставлене питання, необхідно співставити в одній системі координат межі земельної ділянки з кадастровим номером 7310136300:14:002:1090 із межами земельної ділянки, що перебуває на праві постійного користування КЕВ міста Чернівці відповідно до Державного акту на право постійного користування землею від від 01 березня 1980 року серії Б № 037683 в системі координат 1963 року (SC63) у довільному масштабі, однак судовим експертом зазначені дії не були проведені.
Відповідно до Державного акту на право постійного користування землею від 01 березня 1980 року серії Б № 037683 площа земельної ділянки військового містечка № НОМЕР_1 , становить 5,9000 га, до Державного акту змін не вносилось, а відтак земельної ділянки площею 0,90 га, яку досліджував експерт, не існує.
Крім того, експертом у висновку зазначено, що при проведенні експертизи для встановлення меж земельної ділянки, яка перебуває на праві постійного користування КЕВ м. Чернівці відповідно до Державного акту на право постійного користування землею від 01 березня 1980 року серії Б № 037683, використані координати з кадастрового плану земельної ділянки площею 0,90 га (том 1 а.с. 20). Проте, зазначений кадастровий план немає жодної юридичного значення (сили) та є недостовірним, так як технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) по ньому не розроблялась та не затверджувалась (не приймались дозвіл, рішення, розпорядження та ін.), а, відтак, площа, кофігурація та межі земельної ділянки в кадастровому плані не відповідають Державному акту.
На сторінці 18 висновку експертом встановлено, що каталог координат в Технічному звіті обрахований в умовній системі координат. Разом з тим, у матеріалах справи, в тому числі і у висновку експерта № 25464/23-41, відсутній відповідний «ключ» переходу від умовної, в якій виконано Технічний звіт Чернівецького філіалу «Укрземпроект» від 26 лютого 1981 року, до місцевої та від місцевої до державної системи координат, що унеможливлює відновлення меж земельної ділянки військового містечка № НОМЕР_1 та проведення якісної експертизи.
Експертом у висновку встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 7310136300:14:002:1090 належить ОСОБА_2 , що суперечить матеріалам справи.
Також по питанню 1 експертом надано відповідь на питання, яке на вирішення експертизи взагалі не ставилося. Експерт немає права визначати самостійно додаткові запитання та надавати відповіді у заключній частині на запитання, яких немає у вступній частині. Зазначеним порушено вимоги пунктів 2.1., 4.14 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08 жовтня 1998 року № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26 грудня 2012 № 1950/5)
Заслухавши доповідача, обговоривши аргументи, якими мотивовано клопотання про призначення повторної експертизи, та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно із статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Судова експертиза це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (стаття 1 Закону України «Про судову експертизу»).
Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.
За змістом частин другої, третьої статті 102 ЦПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
За правилом статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу. Крім того, у разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Відповідно до частини першої статті 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Необхідність призначення експертизи у судочинстві визначена тим, що в процесі здійснення правосуддя в суду виникає потреба встановлення таких фактів і обставин, які виходять за межі юридичних професійних знань судді і потребують спеціальних досліджень. Тобто, право на проведення експертизи є засобом створити для сторони можливість довести в змагальному процесі переконливість своїх доводів.
Суд зауважує, що обов'язковою передумовою призначення у цивільному процесі судової експертизи є необхідність з'ясування судом тих обставин, які потребують спеціальних знань, та в силу їх специфічного характеру не можуть бути з'ясовані судом на основі положень чинного законодавства, що може вплинути на правильне вирішення спору по суті.
За обставин цієї справи ухвалою суду першої інстанції від 18 вересня 2023 року у справі було призначено судову земельно-технічну експертизу, висновок якої за результатами її проведення надійшов до суду 25 червня 2024 року (том 6, а. с. 176), та зі змісту якого вбачається, що частина земельної ділянки за кадастровим номером 7310136300:14:002:1090, що належить на праві власності ОСОБА_1 , накладається на земельну ділянку, що перебуває у власності держави в особі МОУ та перебуває на праві постійного користування КЕВ міста Чернівці відповідно до Державного Акту на право користування землею від 01 березня 1980 серії Б № 037683. Площа накладання земельної ділянки з кадастровим номером 7310136300:14:002:1090 на земельну ділянку, що перебуває на праві постійного користування КЕВ міста Чернівці відповідно до Державного акту на право постійного користування землею від 01 березня 1980 серії Б № 037683 складає 0,0591 га.
Положеннями статті 113 ЦПК України передбачено, що якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам). Якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).
Первинною є експертиза, при проведенні якої об'єкт досліджується вперше. Додаткова експертиза призначається після розгляду судом висновку первинної експертизи, коли з'ясується, що усунути неповноту або неясність висновку шляхом допиту експерта неможливо. Висновок визнається неповним, коли експерт дослідив не всі подані йому об'єкти чи не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання. Неясним вважається висновок, який нечітко викладений або має невизначений, неконкретний характер. В ухвалі про призначення додаткової експертизи суду необхідно зазначати, які висновки експерта суд вважає неповними чи неясними або які обставини зумовили необхідність розширення експертного дослідження. Повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов'язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Висновок визнається неповним, коли експерт не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання, у зв'язку з чим суд має обговорити питання про призначення додаткової або повторної експертизи залежно від обставин справи.
Отже, процесуальним законом передбачено дві підстави для призначення судом повторної експертизи, а саме: у випадку, якщо висновок експерта суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності.
Відповідно до роз'яснень, викладених у пунктах 10, 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов'язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Істотними можуть визнаватися, зокрема, порушення, які призвели до обмеження прав обвинуваченого чи інших осіб.
Отже, проведення повторної експертизи можливе у випадку, коли: 1) висновок експерта недостатньо обґрунтований; 2) висновок експерта суперечить іншим матеріалам справи; 3) наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи.
Повторна експертиза за клопотанням сторони може призначатися судом не в будь-якому випадку, коли сторона буде вважати це необхідним, а лише за наявності передбачених законом умов, із яких формується предмет дослідження судом при розгляді клопотання про призначення експертизи.
Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. Недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 08 листопада 2018 року справі № 910/14672/17, від 24 квітня 2018 року у справі № 910/9394/17 та від 26 жовтня 2018 року у справі № 910/9971/17.
У справі, яка переглядається, експертиза проведена атестованим судовим експертом, який має відповідну освіту, необхідну для проведення такого виду експертиз. Висновок судового експерта від 17 червня 2024 року № 25464/23-41 відповідає вимогам чинного законодавства, не містить істотних недоліків, які б породжували сумніви у правильності та обґрунтованості зробленого висновку.
Окрім цього колегія суддів звертає увагу на те, що з матеріалів справи вбачається, що представник відповідачки приймав участь у розгляді справи у суді першої інстанції, однак клопотання про призначення у справі повторної судової земельно-технічної експертизи не заявляв.
У суді першої інстанції із клопотанням про призначення у справі експертизи представник відповідачки Лопух С. В. звернувся лише 17 грудня 2025 року, тобто після спливу більш ніж сімнадцяти місяців з дня надходження висновку експерта за результатами призначеної у справі земельно-технічної експертизи (том 7, а. с. 129-136).
Відповідно до частини третьої статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства зокрема є: змагальність сторін; диспозитивність; розумність строків розгляду справи судом.
Згідно з частиною третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Приписи частини першої статті 44 ЦПК України зобов'язують учасників судового процесу та їхніх представників добросовісно користуватися процесуальними правами.
В даному випадку обізнаність представника відповідачки із результатами проведеної у справі експертизи, якою встановлено факт накладення земельних ділянок, та звернення із клопотанням про призначення експертизи зі спливом більш ніж сімнадцяти місяців не може вважатися добросовісним здійсненням процесуальних прав.
Окрім цього, як вбачається зі змісту ухвали суду першої інстанції від 14 січня 2026 року підставою для відмови у задоволенні клопотання представника відповідачки про призначення у справі судової експертизи слугувало зокрема те, що з урахуванням наявності у справі первинної земельно-технічної експертизи судом може бути призначена лише повторна або додаткова експертиза, однак за наявності законних на те підстав, наведених у статті 113 ЦПК України. В ході розгляду справи представник відповідачки не висловлював жодних сумнівів у достовірності та правильності висновку експерта.
Згідно з частиною третьою статті 367 ЦПК Країни докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
За таких обставин не призначення у справі повторної земельно-технічної експертизи було наслідком процесуальної поведінки (необґрунтованого зволікання у реалізації права заявити відповідне клопотання) самої відповідачки та її представника.
Враховуючи те, що обґрунтованих мотивів стосовно призначення у справі повторної експертизи у зв'язку з істотним порушенням, які регулюють порядок призначення і проведення судової експертизи, клопотання не містить і належні докази того, що висновок експерта є неповним, неясним, неправильним або недостатньо обґрунтованим відсутні, у задоволенні клопотання про призначення повторної експертизи у справі слід відмовити.
Сама по собі незгода сторони з висновком експерта не є самостійною підставою для призначення повторної судової експертизи.
Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (постанова Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).
Формалізм у процесі є допустимим явищем, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процедури розгляду справи, проте надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду, не сприяє правовій визначеності, належному здійсненню правосуддя, у тому числі виконанню судового рішення.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволення клопотання ОСОБА_1 про призначення у справі повторної судової земельно-технічної експертизи.
Керуючись ст. ст. 260, 261, 365, 368 ЦПК України,
Постановив:
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про призначення повторної судової земельно-технічної експертизи у справі № 727/4657/19 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді Чернівецького
апеляційного суду: Олександр ОДИНАК
Мирослава КУЛЯНДА
Ігор ЛИСАК