Провадження № 33/803/1490/26 Справа № 202/1423/26 Суддя у 1-й інстанції - Волошин Є. В. Суддя у 2-й інстанції - Руденко В. В.
13 травня 2026 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Руденко В.В., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,-
на постанову судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 06 квітня 2026 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі-КУпАП), -
Постановою судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 06 квітня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 665 грн. 60 коп.
У постанові суду зазначено, що 25.01.2026 о 21 год 02 хв. за адресою: м. Дніпро, вул. Березинска, 27-Д, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21099 д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: дуже розширені зіниці, які не реагують на світло, від проходження огляду у встановленому законом порядку на визначення стану сп'яніння відмовився під запис нагрудного відеореєстратора, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
В апеляційній скарзі особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 порушує питання про скасування оскаржуваної постанови як незаконної та необґрунтованої через невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Посилається на те, що 06.04.2026 до початку розгляду справи через захисника Красєвича А.О. до суду було подано заяву із проханням про відкладення розгляду справи через захворювання, однак суд першої інстанції у порушення вимог ст. 268 КУПАП зазначив у постанові, що « ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив, заяв про відкладення судового засідання не надходило», що не відповідає дійсності.
В матеріалах справи відсутні дані про його належне повідомлення про час та місце розгляду справи 06.04.2026, крім того, у матеріалах справи наявна заява, в якій він повідомляв, що хворіє, цей факт підтвердив довідкою лікаря та просив відкласти розгляд справи на інший день. Однак, суд, всупереч вимогам ч.1 ст.268 КУпАП, розглянув справу без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, порушивши право останнього на захист.
Зазначає, що не заперечує керування ним 25.01.2026 о 21 год 02 хв. за адресою: м.Дніпро, вул. Березинська 27Д, транспортним засобом ВАЗ 21099, однак ознак наркотичного сп'яніння у нього не було.
Спочатку він відмовився від проходження огляду, оскільки не було законних підстав для його здійснення, а також перебував із своїм малолітнім сином, якого не міг залишити на дорозі самого. Окрім того з відеозаписів працівників поліції чітко вбачається початок повітряної тривоги.
Пізніше, під час складання протоколу, він зателефонував знайомому юристу, який порадив не відмовлятися від проходження огляду, про що апелянт сказав патрульним, але вони відповіли, що протокол вже склали, та він може самостійно поїхати до медичного закладу протягом двох годин, що він і зробив.
Так, згідно довідки № 30755, виданою ТОВ «Профмедклінік», дата огляду 25.01.2026 час проведення 22:45 годин, результат огляду - відсутні психіатричні, в тому числі спричинені вживанням психоактивних речовин, що підтверджує відсутність стану наркотичного сп'яніння.
Зазначає, що його направлення для огляд на стан наркотичного сп'яніння відбувається систематично, тобто кожного разу при зустрічі із поліцією, за останні роки - 6 разів і жодного разу не було підтвердження такого стану.
Із переглянутого відеозапису ознак будь якого сп'яніння у нього не вбачається, що вказує на незаконність направлення на огляд.
На підставі наведеного ОСОБА_1 просить постанову Індустріального районного суду міста Дніпра від 06.04.2026 скасувати, провадження щодо нього по справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
В судове засідання апеляційної інстанції захисник Красєвич А.О. не з'явився, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про причини своєї неявки суд не повідомив, але ОСОБА_1 виявив бажання розглядати справу без участі свого захисника, що, відповідно до положень ст.268 КУпАП та приписів ч.6 ст.294 КУпАП, не порушує право особи на захист та не перешкоджає апеляційному розгляду.
Під час апеляційного перегляду справи особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 підтримав доводи поданої апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні, просив апеляційний суд скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі за відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Свою відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння пояснив тим, що лунала повітряна тривога та з ним була дитина.
Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Згідно з положеннями ст.ст.245,252,280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно вимог ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Апеляційний суд вважає, що наведених вимог закону місцевим судом дотримано у повному обсязі.
Як убачається з оскаржуваної постанови місцевий суд в повному обсязі виконав вимоги ст.280 КУпАП, всебічно дослідив матеріали справи та обґрунтовано дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, пославшись у своїй постанові на досліджені під час судового розгляду належні та допустимі докази, які перевірені та досліджені під час апеляційного перегляду справи.
Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №575348 від 25.01.2026, складеного стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.1), 25 січня 2026 року о 21:02:00 годині в м. Дніпро, вуд. Березинська, 27-Д, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21099 д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: дуже розширені зіниці, які не реагують на світло. Від проходження огляду у встановленому законом порядку на визначення стану сп'яніння відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
У графі “свідки чи потерпілі» зазначено, що вони не залучались.
Подію зафіксовано на технічний засіб відеозапису: 470508.
У графі «пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності» зазначено: «в той час була тривога, я був з малолітньою дитиною, тому і відмовився від експертизи».
Вказано, що тимчасово документи не вилучались, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом не видавався, посвідчення водія НОМЕР_2 показано через систему «Дія».
Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, повідомлено місце розгляду справи, про що мається власноручний підпис водія у відповідній графі.
З рапорту інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону № 3 УПП в Дніпропетровській області убачається, що 25.01.2026 близько 21 години 02 хвилин за адресою: м. Дніпро, вул. Березинська, 27-Д, на підставі п.3 ч.1 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію» було зупинено транспортний засіб Ваз 21099, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 . В ході подальшого спілкування з водієм, згідно Наказу № 1452/735 МВС-МОЗ, було виявлено ознаку наркотичного сп'яніння, а саме: дуже розширені зіниці очей, які не реагують на світло, та запропоновано пройти медичний огляд на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку, але ОСОБА_1 відповів відмовою, чим порушив п. 2.5. ПДР України. Факт відмови від проходження огляду було зафіксовано на бодікамеру №470508.
Відносно ОСОБА_1 було складено протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП серії ЕПР1 № 575348.
Посвідчення водія у ОСОБА_1 не вилучалось, оскільки було пред'явлене за допомогою застосунку «Дія».
Відповідно до ст. 266 КУпАП ОСОБА_1 було відсторонено від подальшого керування транспортним засобом та попереджено про наслідки. Транспортний засіб залишено запаркованим на парковці ТРЦ без порушень ПДР, а ОСОБА_1 поїхав з місця події на таксі (а.с.2).
Відповідно до ч.1 ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:
1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;
2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Судом апеляційної інстанції було відтворено відеозапис під назвою “export-iwre5», який міститься на одному DVD-R диску, долученого до матеріалів справи.
Так, на відеозапису з нагрудної камери працівника поліції № 470507 від 25.01.2026 тривалістю 21:02:12-21:29:30 години видно, що працівник поліції спілкується з водієм, як потім буде встановлено ОСОБА_1 , який перебуває в автомобілі, що стоїть на узбіччі проїжджої частини.
Працівник поліції до водія: « ОСОБА_2 водій, чого немає страховки на машину? Водійське посвідчення маєте? Надайте будь ласка».
ОСОБА_1 надає необхідні документи: «З дитиною із змагань їдемо».
Працівник поліції: «Місце проживання?»
ОСОБА_1 : « АДРЕСА_1 ».
Працівник поліції: « ОСОБА_3 , вийдіть будь ласка з автомобіля. Зараз згідно спільного наказу МОЗ та МВС перевіримо реакцію Ваших очей на світло».
Видно, що ОСОБА_1 вийшов з транспортного засобу, а працівник поліції перевірив реакцію очей водія на світло.
Працівник поліції о 21:05:02 годині: «У Вас дуже розширені зіниці очей. Пропонуємо Вам пройти огляд на визначення стану наркотичного сп'яніння у медичному закладі. 05 січня 2026 року Вас також возили працівники поліції до медичного закладу, і згідно висновку, щодо Вас було складено протокол про адміністративне правопорушення, оскільки Ви перебували в стані наркотичного сп'яніння».
ОСОБА_1 : «У мене там були чисті висновки».
Працівник поліції: «Останній раз Вас зупиняли на синьому «Віто» перед Новим роком та возили до медичного закладу, а 05 січня 2026 року - вже було складено протокол за висновком лікаря. Ми пропонуємо ОСОБА_4 пройти огляд у медичному закладі. Ви маєте право погодитись - і ми поїдемо до лікарні, або Ви відмовляєтесь - тоді ми складено щодо Вас протокол про адміністративне правопорушення за відмову від проходження огляду».
ОСОБА_1 : «Я з дитиною».
Працівник поліції о 21:06:21 годині: «Якщо хочете, хай дитина їде з нами...»
ОСОБА_1 о 21:06:28 годині: «Я тоді відмовляюсь. У мене дитина, я не можу з дитиною».
Працівник поліції: «Ви розумієте, що у такому випадку щодо Вас буде складено протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП за відмову від проходження медичного огляду?».
ОСОБА_1 о 21:06:36 годині: «Так, конечно».
Працівник поліції: «У зв'язку зі складанням протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, Вам заборонений подальший рух транспортним засобом. Потрібен тверезий водій, який сяде за кермо. У Вас вийде його знайти?»
ОСОБА_1 о 21:06:56 годині: «Да».
Працівник поліції: «Також, за відсутність у Вас страхового полісу, за порушення п.2.1 «г» ПДР, буде складено постанову про накладення адміністративного стягнення за ст. 126 КУпАП, штраф 425 грн, 10 діб на оскарження. Скільки дитині років?
ОСОБА_1 : «Десять років».
На відеозапису видно, що працівники поліції провели поверхневий огляд водія ОСОБА_1 , його особистих речей та автомобіля, а далі перейшли до складання адміністративних матеріалів.
О 21:14:30 годині ОСОБА_1 : «Я залишу авто і поїду на таксі. Поставлю машину на стоянку біля торгового центру».
Працівник поліції: «Ми допоможемо перегнати автомобіль».
О 21:27:20 годині відеозапису видно, що працівник поліції вручив ОСОБА_1 копію постанови про накладення адміністративного стягнення, оголосив протокол про адміністративне правопорушення, повідомивши дату, час та місце розгляду справи судом першої інстанції.
Працівник поліції: «Пояснення маєте?»
ОСОБА_1 о 21:28:01 годині: «Була тривога, я з дитиною».
Далі на відеозапису зафіксовано, що ОСОБА_1 підписав протокол про адміністративне правопорушення, зазначивши у ньому свої пояснення та отримав копію.
Працівник поліції о 21:29:16 годин: «На підставі ст. 266 КУпАП подальший рух транспортним засобом Вам заборонено».
Отже, дослідивши відео з нагрудних камер працівників поліції, апеляційний суд вважає, що долучений до матеріалів справи відеозапис в цілому відображає усі обставини, які мають значення для повного та об'єктивного розгляду справи про адміністративне правопорушення, та підтверджує факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі. Дані відеозапису нагрудних камер працівників поліції є належним та допустимим доказом, оскільки вони отримані у встановленому законом порядку та дозволяють повно і всебічно встановити обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
Відеозаписами зафіксовані реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, оскільки дозволяють встановити психологічне ставлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 до вчиненого правопорушення та додаткові обставини, які прямо вказують на нього, як на правопорушника, який керував транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп'яніння та відмовився від проходження запропонованого працівниками поліції огляду на стан сп'яніння у медичному закладі.
Відеозапис відповідає зазначеним вимогам та положенням ст. 251 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено номери нагрудних камер працівників поліції, ці ж номери камер зазначені і на відеозаписі, долученому до матеріалів провадження.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції надав належну правову оцінку доказам, обґрунтовано визнав їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.
Оспорювання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі наявності у нього ознак наркотичного сп'яніння під час керування транспортним засобом, як на підставу для закриття провадження у справі, є безпідставним, оскільки його було притягнуто за відмову від проходження огляду на стан такого сп'яніння у встановленому законом порядку, а не за керування транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння.
Крім того, законодавство про адміністративне правопорушення не передбачає можливості оспорювання водієм встановлених уповноваженою особою ознак алкогольного чи наркотичного сп'яніння, оскільки підстави вважати, чи перебувають особи у стані сп'яніння, відноситься до виключних повноважень працівників поліції, цьому кореспондує обов'язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд.
Водночас суд апеляційної інстанції враховує той факт, що в поданій апеляційній скарзі сторона захисту не оспорює сам факт керування транспортним засобом та відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння, що утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а оспорює лише наявність у нього ознак наркотичного сп'яніння, як підставу для направлення його працівниками поліції до закладу охорони здоров'я.
Згідно загальних положень, що містяться у п. 1.1. ПДР України, ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Відповідно до п.2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Як зазначено у п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п.п.1,2 розділу 1 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі- Інструкція), затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 №1452/735 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 за №1413/27858, ця Інструкція визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), та оформлення результатів такого огляду.
Огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п.4 розділу 1 Інструкції, ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є:
- наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота);
- звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло;
- сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови;
- почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Порядок проходження огляду на стан сп'яніння на національному рівні закріплений у КУпАП, розділі ІХ «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» (затверджена наказом МВС 07.11.2015 №1395, зареєстрована в Мінюсті України 10.11.2015 №1408/27853), розділах І-ІІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (затверджена спільним наказом МВС та МОЗ 09.11.2015 №1452/735 та зареєстрована в Мінюсті України 11.11.2015 за № 1413/27858) і «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» (затверджений постановою КМУ 17.12.2008 № 1103, з наступними змінами).
Згідно з пункту 12 розділу IІ Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
За приписами частини 2 ст.266 КУпАП (Із змінами і доповненнями, внесеними в останнє згідно із Законом України від 16.02.2021 р. № 1231-IX) огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Наявними у матеріалах справи доказами підтверджено, що під час спілкування з водієм ОСОБА_1 працівниками поліції у останнього були виявлено ознаку наркотичного сп'яніння, а саме: дуже звужені зіниці очей, що не реагують на світло. Водію було запропоновано пройти медичний огляд на перебування у стані сп'яніння у закладі охорони здоров'я, на що водій ОСОБА_1 категорично відмовився (21:06:28 годин), зазначивши, що була повітряна тривога та у нього дитина. Працівники поліції роз'яснили ОСОБА_1 , що за відмову від проходження медичного огляду щодо нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП та запропонували взяти свого десятирічного сина з собою, на що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності відмовився. І лише після цього працівники поліції перейшли до складання адміністративних матеріалів щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП.
На переконання апеляційного суду дії працівників поліції відповідали вимогам ст.266 КУпАП та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 року №1103, а також Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС та МОН України від 09 листопада 2015 року № 1452/735.
Апеляційні доводи ОСОБА_1 про те, що під час спілкування з поліцейськими почалась повітряна тривога, що він спочатку відмовився від проходження огляду, оскільки для цього не було законних підстав, а потім - під час складання протоколу, погодився пройти медичний огляд, однак поліцейськими йому було повідомлено через те, що вже був складений протокол, - не заслуговують на увагу та жодним чином не впливають на правильність висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння. Крім того, відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції спростовуються твердження ОСОБА_1 про початок повітряної тривоги під час його відмови від проходження медичного огляду, а також про те, що від час складання протоколу про адміністративне правопорушення він погодився проїхати до медичного закладу.
Апеляційний суд звертає увагу, що протокол про адміністративне правопорушення та інші процесуальні документи складені уповноваженою державою особою. Проте ні ОСОБА_1 , ні його захисник не скористалися процесуальною можливістю та не зверталися із скаргами на дії працівників поліції до їх безпосереднього керівництва з метою ініціювання службової перевірки або притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб, якими були складені відповідні процесуальні документи у цій справі. Також стороною захисту не надано відомостей про, що останні зверталися до суду в порядку КАС України щодо оскарження дій або бездіяльності відповідних посадових осіб - працівників поліції.
Обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні особи до адміністративної відповідальності судом не встановлено та стороною захисту надано не було.
Є неприйнятними доводи ОСОБА_1 про відсутність у нього 25.01.2026 стану наркотичного сп'яніння та його посилання на довідку № 30755, яка була видана ТОВ «Профмедклінік» 25.01.2026, про те, що під час проведення огляду о 22.45 годині у ОСОБА_1 відсутні психіатричні, у тому числі спричинені вживанням психоактивних речовин.
Відповідно до п.п.1,2 Розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС та МОН України від 09 листопада 2015 року №1452/735, перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду на стан сп'яніння водіїв, затверджується Міністерством охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, структурними підрозділами з питань охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
Огляд водія транспортного засобу на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я проводиться у присутності поліцейського в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту),
Отже, законодавцем встановлено чіткі вимоги до проведення огляду водія з метою визначення стану наркотичного сп'яніння, зокрема визначено перелік медичних закладів, яким надається право на проведення такого огляду. Крім того, такий огляд обов'язково повинен бути проведений лікарем у присутності працівників поліції. Між тим, посилання апелянта на довідку №30755, видану 25.01.2026 лікарем-психіатром ТОВ «Профмедклінік» ОСОБА_5 про проходження ОСОБА_1 попереднього, періодичного та позачергового психіатричного огляду, у тому числі на предмет вживання психоактивних речовин (а.с.23), як на підставу для закриття адміністративного провадження за фактом відмови останнього від проходження запропонованого працівниками поліції медичного огляду у визначеному законом порядку та медичного закладу, є неспроможним, оскільки самостійно вчинені дії ОСОБА_1 щодо медичного огляду поза межами визначеної процедури та після складання поліцейськими протоколу про адмінправопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП не спростовують правильності висновків місцевого суду.
Досліджені та покладені в основу рішення суду першої інстанції докази, які були перевірені під час апеляційного розгляду, є належними та допустимими доказами по справі у розумінні ст.251 КУпАП, оскільки складені уповноваженими особами, відповідно до процедури їх збирання та у своїй сукупності дають підстави зробити висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у відмові особи, яка керує транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння, від проходження в установленому законом порядку огляду з метою встановлення стану наркотичного сп'яніння при обставинах встановлених постановою судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 06 квітня 2026 року, чим було порушено вимоги п.2.5 ПДР України, тобто ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Таким чином, на переконання апеляційного суду, місцевий суд, дотримуючись принципу неупередженості та об'єктивності, з дотриманням вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, дав належну оцінку наявним у справі доказам у їх сукупності, зокрема і доводам сторони захисту про наявність підстав для закриття адміністративного провадження, та дійшов обґрунтованих висновків про доведеність вини ОСОБА_1 «поза будь-яким розумним сумнівом» у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому підстав для закриття провадження у справі, визначених п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, на чому наполягає апелянт, суд апеляційної інстанції не вбачає.
Щодо доводів сторони захисту про порушення місцевим судом вимог ст.268 КУпАП у зв'язку із розглядом справи за відсутності ОСОБА_1 , апеляційний суд зазначає, що розгляд адміністративної справи судом першої інстанції щодо ОСОБА_1 було відкладено двічі - 05.03.2026 та 24.03.2026 через неявку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, останній раз за заявою ОСОБА_1 (а.с.14-16). Наступне судове засідання було призначено судом на 09 годину 30 хвилин 06.04.2026, про що було повідомлено сторону захисту (а.с.17,18), однак ОСОБА_1 06.04.2026 подав до суду чергове клопотання з проханням відкладення розгляду справи через хворобу. При цьому даних про те, що зазначена заява було подана до канцелярії суду та передана судді до початку судового засідання, призначеного на 09.30 годин 06.04.2026 - матеріали справи не містять (а.с.19-21). Тому, враховуючи вимоги щодо строків розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 277 КУпАП, а також те, що ОСОБА_1 та його захисник були належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, та враховуючи перебіг строків, передбачених вимогами ст. 38 КУпАП, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про доцільність провести судовий розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 та його захисника. Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого через вимоги ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи.
Крім того, права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст.268 КУпАП, були відновлені шляхом подання апеляційної скарги та надання йому можливості відстоювати свою позицію в апеляційному суді.
Посилання апелянта на те, що в матеріалах справи відсутні дані про його належне повідомлення про дату, час та місце розгляду справи - не заслуговує на увагу, оскільки наявними матеріалами підтверджено, що як ОСОБА_1 , так і його захисника було повідомлено про дату кожного судового засідання за допомогою СМС- повідомлень (а.с.5,12,13,17,18). На підтвердження факту належного повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про дату, час та місце судових засідань свідчить і те, що сторона захисту подавала до суду клопотання про відкладення розгляду справи напередодні запланованих судових засідань.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які були б підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено.
Відповідно до положень ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Апеляційний суд вважає, що суддею місцевого суду при постановленні рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та при накладенні на винну особу адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, у повній мірі враховані загальні принципи та правила накладення стягнення, передбачені ст.23 та ст.ст.33-35 КУпАП, а також враховано підвищений рівень суспільної небезпеки скоєного винною особою адміністративного правопорушення.
Підсумовуючи вищенаведене апеляційний суд дійшов висновків, що доводи апеляційної скарги особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають, а постанова судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 06 квітня 2026 року є законною, обґрунтованою та належним чином мотивованою, підстав для її зміни або скасування не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,-
Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 06 квітня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ В.В. РУДЕНКО