"13" травня 2026 р.
Справа №489/4158/26
Провадження №2-о/489/125/26
13 травня 2026 м. Миколаїв
Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого - судді Рум'янцевої Н.О., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, заінтересована особа - Військова частина НОМЕР_1 , ОСОБА_2
встановив.
ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, заінтересована особа - Військова частина НОМЕР_1 , ОСОБА_2 .
Дослідивши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд приходить до висновку про необхідність її передачі за підсудністю до іншого суду, виходячи з наступного.
Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч. ч. 1, 2 статті 2 ЦПК України).
Згідно ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
З пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зі змінами убачається, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
При вирішенні питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов'язаний з'ясувати питання про підсудність та юрисдикційність. Оскільки чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу.
В пункті 34 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року N 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» зазначено, що питання про підсудність справ визначається Цивільним процесуальним кодексом України, зокрема розділом IV - щодо справ окремого провадження.
Відповідно до пункту 44 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року N 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» - виключну підсудність встановлено для деяких справ окремого провадження.
Статтею 316 ЦПК України визначена підсудність зазначеної категорії справ.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення подається до суду за місцем її проживання.
Заявниця в заяві зазначає своє місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Як вбачається з інформаційної довідки про зареєстроване/задеклароване місце проживання/зняття з зареєстрованого/задекларованого місця проживання особи з Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
На вказану зареєстровану у встановленому законом порядку адресу місця проживання заявника розповсюджується територіальна юрисдикція Заводського районного суду м. Миколаєва.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Загальні правила підсудності визначені ст.ст. 27, 28 ЦПК України, згідно яких позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, або за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
Аналіз наведених норм чинного законодавства дає підстави для висновку, що місцем проживання особи, вжитим у ч. 1 ст. 316 ЦПК України, є зареєстроване у встановленому законом порядку місце її проживання або перебування, тобто вказана норма надає заявнику право подати заяву про встановлення факту, що має юридичне значення виключно за його зареєстрованим місцем проживання.
Доказів того, що заявник зареєстрований на території Інгульського району м. Миколаєва, останньою не надано.
Статтею 187 ЦПК України визначено, що якщо суддя, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановить, що справа не підсудна цьому суду, на підставі частини 9 цієї ж статті, надсилає справу за підсудністю в порядку встановленому ст. 31 ЦПК України.
Згідно з ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому ст. 32 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Враховуючи недопустимість порушення правил щодо підсудності, а також той факт, що розгляд заяви, судом, до якого направлено справу з порушенням правил підсудності, позбавляє сторін провадження права на розгляд справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом, не допускаючи спору про підсудність справ між судами, суд дійшов висновку про необхідність передання вказаної справи для розгляду за підсудністю до Заводського районного суду м. Миколаєва.
Керуючись ст.4, 27, 28,31, 259-260 ЦПК України, суд
ухвалив:
цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, заінтересована особа - Військова частина НОМЕР_1 , ОСОБА_2 - передати на розгляд до Заводського районного суду м. Миколаєва.
Ухвала набирає законної сили після її підписання та може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або за веб-адресою Судової влади України: https://court.gov.ua/fair/.
Повний текст судового рішення складено «13» травня 2026.
Суддя Н.О. Рум'янцева