Справа
№ 489/2153/26
Провадження
№3/489/672/26
14 травня 2026 р. м. Миколаїв
Суддя Інгульського районного суду м. Миколаєва Губницький Д. Г., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 156 КУпАП:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,-
Як зазначено в протоколі, то 04.03.2026 р. о 15:30 год., у кіоску за адресою: м. Миколаїв, вул. Південна, 39, гр. ОСОБА_1 здійснювала продаж тютюнових виробів без марок акцизного податку, а саме продала пачку цигарок марки «All Capone» за ціною 55 грн гр. ОСОБА_2 , чим порушила п.226.6 ст. 226 Податкового кодексу України, за що передбачена відповідальність за ч.1 с. 156 КУпАП.
ОСОБА_1 до суду не з'явилася. Надала до суду письмові заперечення у яких просила закрити справу у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП в даній справі присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою.
Дослідивши матеріали справи приходжу наступного висновку.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Оскільки адміністративна відповідальність за своєю суттю є видом юридичної відповідальності, аналогічним кримінальній, при розгляді таких справ слід застосовувати принцип «поза розумним сумнівом».
В обґрунтування вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, суду надано протокол про адміністративне правопорушення та фототаблиця кіоска, пояснення свідка та пояснення самої ОСОБА_1 про те, що вину не визнає, нічого не продавала.
Однак, детальний аналіз вказаних матеріалів свідчить про їх недостатність для встановлення факту вини особи, а саме: відсутність фіксації факту реалізації: у матеріалах справи відсутні належні докази, які б підтверджували факт продажу товару.
При складанні протоколу не було додано належним чином засвідчених доказів того, що саме ОСОБА_1 на момент ймовірного вчинення правопорушення саме вона продала вищезазначений товар.
Суд зауважує, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення. Суд не може самостійно перебирати на себе функції обвинувачення та відшукувати докази винуватості особи.
Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні беззаперечні та узгоджені між собою докази, які б підтверджували наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, а наявні докази ґрунтуються на припущеннях та неповних даних, суд вважає за необхідне застосувати принцип presumptio innocentiae (презумпції невинуватості).
За таких обставин, суд позбавлений можливості за відсутності належних, об'єктивних та допустимих доказів, всебічно, повно та об'єктивно дослідити обставини справи, встановити винність чи невинність особи у вчинені адміністративного правопорушення, в зв'язку з чим, у відповідності до положень ст. 247 КУпАП, провадження у справі підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Керуючись п.1 ст.247, ст.ст. 265, 284, 285 КУпАП,-
Закрити провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 156 КУпАП на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Вилучену пачку цигарок згідно квитанції № 88 знищити.
Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Інгульський районний суд м. Миколаєва протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Д. Г. Губницький