САДГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЧЕРНІВЦІ
Справа № 726/1718/26
Провадження №1-кс/726/328/26
Категорія
13.05.2026 м. Чернівці
Садгірський районний суд м. Чернівці у складі:
слідчого судді: ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 розглянувши скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи ТУ БЕБ у Чернівецькій області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових,-
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із скаргою на бездіяльність уповноваженої особи ТУ БЕБ у Чернівецькій області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення.
У скарзі зазначає, що ним було подано заяву до ТУ БЕБ у Чернівецькій області про вчинення кримінальних правопорушень службовими особами Чернівецької митниці Державної митної служби України та пов'язаними суб'єктами господарювання. На думку заявника, вказані особи могли бути причетними до організації та функціонування протиправної схеми, пов'язаної із використанням при митному оформленні транспортних засобів документів із ознаками підроблення, а саме сертифікатів EUR.1, що нібито призвело до незаконного застосування пільгового режиму оподаткування при імпорті легкових автомобілів та завдання державному бюджету збитків в особливо великих розмірах.
Як вказує заявник, у поданій заяві наведено обставини можливого системного використання підроблених сертифікатів EUR.1 при ввезенні транспортних засобів на територію України упродовж 2023-2025 років, що, за твердженням заявника, могло спричинити незаконне оформлення значної кількості транспортних засобів із безпідставним застосуванням пільг зі сплати мита. Заявник посилається на публікації у засобах масової інформації, матеріали журналістських розслідувань, а також на висновки та заяви представників органів державної влади щодо можливих масштабів таких порушень.
У заяві про кримінальне правопорушення заявник просив внести відповідні відомості до ЄРДР за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 255, 364, 365, 366, 367, 212, 368, 368-5, 369-2 КК України.
Скаржник зазначає, що заява про кримінальне правопорушення була подана на офіційні електронні адреси Бюро економічної безпеки України та ТУ БЕБ у Чернівецькій області. Разом із тим, як стверджує заявник, станом на момент звернення до суду відомості за його заявою до ЄРДР внесені не були, витяг з ЄРДР йому не надано, будь-якого процесуального рішення за результатами розгляду заяви не прийнято, у зв'язку з чим заявник вважає, що уповноваженою особою органу досудового розслідування допущено бездіяльність, яка підлягає оскарженню в порядку п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України.
Враховуючи таку бездіяльність, просить зобов'язати уповноважену особу ТУ БЕБ у Чернівецькій області внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за його заявою про кримінальне правопорушення.
В судове засідання скаржник не зявився, скаргу просив розглянути без його участі.
Детектив ТУ БЕБ в Чернівецькій області в судове засідання для розгляду скарги не зявився, однак надіслав заяву з проханням скаргу розглянути без його участі, відмовити у її задоволенні у зв'язку із безпідставністю. Зазначає, що у відповідь на заяву ОСОБА_3 , на його електронну пошту було скеровано лист, у якому заявнику розяснено, що зважаючи на суть заяви, а саме заявлені ймовірні злочини вчинені особами митниці, вказана заява скерована за належністю до ТУ ДБР у м. Хмельницькому, оскільки викладені порушення стосуються підслідності Державного бюро розслідувань.
Дослідивши письмові матеріали додані до скарги, слідчий суддя встановив таке.
Із долучених до скарги матеріалів, слідчим суддею було встановлено, що ОСОБА_3 , звернувся до уповноважених осіб ТУ БЕБ в Чернівецькій області із заявою про вчинення кримінального правопорушення. У заяві, як і у скарзі, виклав свої думки щодо можливого вчинення службовими особами Чернівецької митниці Державної митної служби України та іншими пов'язаними особами кримінальних правопорушень, пов'язаних із використанням під час митного оформлення транспортних засобів сертифікатів EUR.1 із ознаками недостовірності чи підроблення, що, на думку заявника, могло призвести до безпідставного застосування пільгового митного режиму та ненадходження до державного бюджету значних сум митних платежів.
Як убачається зі змісту поданої заяви, заявником наведено обставини, які, на його переконання, можуть свідчити про наявність ознак кримінальних правопорушень, а також наведено роздуми щодо можливого системного характеру вказаних дій та посилання на публічні джерела інформації, журналістські матеріали.
З наданих матеріалів також убачається, що вказана заява була направлена на офіційні електронні адреси Бюро економічної безпеки України, що підтверджується долученими до скарги технічними відомостями щодо надсилання електронної кореспонденції.
Станом на момент звернення до суду із скаргою, ОСОБА_3 не отримав будь-якої відповіді від уповноважених осіб ТУ БЕБ у Чернівецькій області.
Разом із тим встановлено, що під час розгляду даної скарги, а саме 11.05.2026 року, детектив ТУ БЕБ у Чернівецькій області надіслав ОСОБА_3 лист у відповідь на його заяву. У листі вказано, що підставами вважати скаргу (заяву) чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких скаргах (заявах) або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Якщо у заявах (скаргах) чи повідомленнях таких даних не має, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
Наголошено, що у заяві відсутні будь-які достатні відомості, які вказують на конкретну подію злочину, конкретні дії осіб, що призвели до скоєння злочину, у чому полягала їх протиправна діяльність, що унеможливлює здійснити кваліфікацію діянь, викладених у Вашій заяві, за будь-якою статтею Кримінального кодексу України, а викладені обставини ґрунтуються лише на припущеннях. Крім того, відсутні будь-які дані, що вказують на вчинення будь-якого злочину на території Чернівецької області або про підслідність можливого вчиненого злочину Територіальному управлінню БЕБ у Чернівецькій області.
У зв'язку з вищевикладеним, Територіальне управління БЕБ у Чернівецькій області не має достатніх підстав для внесення в Єдиний реєстр досудових розслідувань відомостей про вчинення будь-якого кримінального правопорушення, передбаченого КК України.
Разом із тим заявника повідомлено, що його заява від 05.05.2026 направлена за належністю до ТУ ДБР, розташованого у місті Хмельницькому, зважаючи на заявлені ймовірні злочини вчинені службовими особами митниці, оскільки такі правопорушення відносяться до підслідності органів Державного бюро розслідувань.
Оцінюючи правомірність дії та бездіяльності уповноважених осіб БЕБ, у контексті даної скарги, слідчий суддя доходить таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Вищезазначена бездіяльність виникає у зв'язку з невиконанням слідчим, дізнавачем, прокурором передбаченого ч. 1 ст. 214 КПК України обов'язку внести відомості про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР і таким чином розпочати проведення досудового розслідування за відповідними фактами.
Так, згідно ч. 4 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Згідно ч 1 ст. ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Так, порядок внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженим наказом Офісу Генерального прокурора від 30.06.2020 за № 298. Згідно з пунктом 1 глави 2 розділу I цього Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами пункту 4 частини 5статті 214 КПК України.
Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ч. 2 ст. 214 КПК України).
Чинним КПК закріплено спрощену процедуру початку досудового розслідування (без проведення дослідчої перевірки). Проте, така спрощена процедура не означає, що взагалі відсутні критерії для внесення чи невнесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Її спрощеність виражається у тому, що для перевірки наявності зазначених вище критеріїв не потрібно проводити попередню перевірку викладених у заяві відомостей, а необхідно лише перевірити зміст самої заяви.
Як зауважив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ (далі - ВССУ) у Листі від 12.01.2017 № 9-49/0/4-17) «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» питання правової оцінки заяви чи повідомлення на предмет обґрунтованості викладених у них відомостей, що свідчать саме про кримінальне правопорушення, є складним і неоднозначним, і воно характеризує стан судової практики розгляду аналізованої категорії скарг.
Слід звернути увагу на те, що правове регулювання механізму кримінально-процесуальної діяльності не повинно давати можливість окремим особам зловживати своїми правами та використовувати його з метою, що суперечить суспільним потребам, зокрема, перевантажувати правоохоронну систему держави численними повідомленнями, які завідомо не містять відомостей саме про кримінальне правопорушення, задля досягнення власних інтересів та виконання нею невластивих їй функцій. Такими запобіжниками, зокрема, є: встановлення кримінальної відповідальності за завідомо неправдиві повідомлення про кримінальні правопорушення (ст. 383 КК України) та фільтр повідомлень про кримінальні правопорушення, що підлягають внесенню до ЄРДР, встановлений нормами самого КПК України.
Інформація, стосовно обставин вчинення кримінального правопорушення, необхідна для визначення того, що ставиться питання про вчинення саме кримінального правопорушення, та можливості спрямувати орган досудового розслідування на його розкриття, зібрання відповідних доказів.
Для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами Єдиного реєстру досудових розслідувань такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті Кримінального кодексу України). КПК України дійсно передбачає внесення до ЄРДР інформації на підставі заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, однак не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень.
Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
Такий висновок відповідає Рішенню Конституційного Суду України від 17.06.2020, згідно пункту 5 мотивувальної частини якого зазначено, що «встановлений законодавцем обсяг судового захисту стосовно оцінки бездіяльності уповноважених державних органів має забезпечити ефективність судового контролю, який має бути забезпечено під час розгляду відповідних питань хоча б у двох судових інстанціях: законодавець має запровадити такий обсяг судового контролю за бездіяльністю слідчого чи прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Реєстру після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, що дозволяв би здійснити ефективний судовий контроль щодо відповідних питаньта за наявності підстав надати особі можливість ініціювати початок кримінального провадження, а отже, надати їй реальний доступ до судового захисту.
Також і Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у своїй постанові від 16 травня 2019 року (справа № 761/20985/18, провадження № 51-8007км18) наголосив: «...якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин...».
«…слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР» (постанова від 30.09.2021 року у справі № 556/450/18).
Внесення до ЄРДР неконкретних тверджень (у тому числі припущень) заявника про вчинення кримінального правопорушення за відсутності будь-яких об'єктивних відомостей про обставини його вчинення призвело б до: розпорошення обмежених сил і засобів правоохоронної системи держави на перевірку значної кількості безпідставних та абстрактних повідомлень про кримінальні правопорушення, що в свою чергу не дозволило б концентрувати зусилля на розслідуванні дійсно суспільно-небезпечних діянь, що неминуче знизило б ефективність захисту особи, суспільства та держави від цих кримінальних правопорушень, ускладнило б охорону прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, які зазнали шкоди від таких правопорушень; порушення права та законних інтересів осіб, згаданих в таких повідомленнях; використання інструментів статті 214 КПК не для ініціювання початку досудового розслідування щодо конкретного кримінального правопорушення, а для спрямування сил і засобів правоохоронних органів загалом на всю діяльність визначеного заявником підприємства, установи чи організації або окремої людини з метою вже самостійного виявлення слідчим, дізнавачем, прокурором обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (а це є вже іншим приводом для початку досудового розслідування за статтею 214 КПК), а також унеможливлення застосування механізму притягнення заявників до кримінальної відповідальності за завідомо неправдиві повідомлення про кримінальні правопорушення (стаття 383 КК). Зазначене не відповідає завданням кримінального провадження, які визначені в статті 2 КПК.
Таким чином, закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення на основі вказаних критеріїв.
Кримінально-процесуальним законодавством не встановлено порядок та зміст викладу відомостей про кримінальні правопорушення в заявах або повідомленнях. Проте, надаючи оцінку таким відомостям, прокурор, слідчий, за змістом ст. 214 КПК України, повинні переконатися у наявності в них даних, що вказують на об'єктивні ознаки підготовки, вчинення, приховування кримінального правопорушення.
Позиція щодо автоматичної реєстрації відомостей по всіх заявах і повідомленнях, які надходять до слідчого, прокурора, дізнавача для порушення кримінального провадження, про яку вказує скаржник є помилковою, адже сама норма КПК опосередковано містить вимогу наявності відомостей про кримінальне правопорушення
Отримавши заяву про злочин, уповноважена особа повинна перевірити наявність у заяві інформації, яка може свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а саме про наявність чи відсутність ознак кримінального правопорушення, що не є тотожним встановленню складу злочину. Відомостями про кримінальне правопорушення можна вважати інформацію про подію, яка може бути предметом кримінально-правової оцінки, або про діяння, яке виглядає як суспільно-небезпечне і протиправне.
Окрім того, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а також відомості про попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність вносяться виключно реєстратором заяви про кримінальне правопорушення, що чітко передбачено вимогами ст. 214 КПК України і Наказом № 298 від 30.06.2020 року. Таким чином, для визначення попередньої правової кваліфікації, необхідним є виклад обставин вчинення кримінального правопорушення, який повинен бути зазначений у заяві про вчинення злочину.
Детально вивчивши та надавши оцінку заяві ОСОБА_3 слідчий суддя вважає, що вона містить переважно загальні твердження, припущення та посилання на публікації у засобах масової інформації, журналістські розслідування та публічні заяви окремих осіб щодо можливих порушень у сфері митного оформлення транспортних засобів. Водночас у заяві відсутні конкретизовані фактичні дані щодо певної події кримінального правопорушення, конкретних службових осіб, часу, місця та способу вчинення ймовірних протиправних дій, а також відомості, які б об'єктивно свідчили про наявність ознак конкретного кримінального правопорушення.
Викладена у заяві та скарзі інформація щодо вчинюваних злочинів, має обширний і узагальнений характер, не спирається на конкретні обставини щодо суттєвих ознак кримінального правопорушення, є неконкретними, розмитими, узагальненими, носять гіпотетичний характер.
У загальному, твердження, які зазначені в заяві мають абстрактний характер та ґрунтуються виключно на припущеннях про існування певних фактів, тобто його суб'єктивній оцінні певних подій, адже жодних конкретних відомостей з цього приводу, які могли б бути перевірені в ході досудового розслідування дана заява не містить. Ці твердження мають характер припущення, тому не можуть свідчити про те, що існує реальна ймовірність вчинення злочинів і що описані в заяві факти потребують перевірки засобами кримінального процесу.
Слідчий суддя погоджується із твердженням детектива про те, що посилання заявника на ознаки кримінальних правопорушень є лише суб'єктивним викладом обставин та припущеннями заявника, суб'єктивним уявленням щодо неправомірності дій, а також ґрунтується на власному аналізі та баченні норм законодавства про кримінальну відповідальність.
Крім того, зі змісту заяви не вбачається даних, які б свідчили про вчинення можливого кримінального правопорушення на території Чернівецької області або про належність його до підслідності Територіального управління БЕБ у Чернівецькій області.
Водночас, слідчий суддя вважає правильним дії детектива, який направив заяву за належністю до Територіального управління Державного бюро розслідувань у м. Хмельницькому, з огляду на викладені у зверненні доводи щодо можливих дій службових осіб митного органу. Такі відомості будуть оцінені уповноваженими особами ДБР під час прийняття рішення про відкриття кримінального провадження з використанням тих необхідних процесуальних та матеріальних фільтрів, про які викладено вище. Відтак передчасно стверджувати про протиправну бездіяльність будь-кого із посадових осіб щодо розгляду заяви.
Враховуючи викладене, слідчий-суддя не вбачає у бездіяльності детектива БЕБ у Чернівецькій області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР ознак неправомірності.
Згідно з вимогами ст. 307 КПК України, за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора слідчим суддею постановляється ухвала про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Проаналізувавши наведені у скарзі доводи, оцінивши наявні матеріали у їх сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що у задоволенні скарги слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 214, 303-310, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи ТУ БЕБ у Чернівецькій області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 5 днів з дня її проголошення безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду, а особою, без участі якої її постановлено, апеляційна скарга може бути подана протягом п'яти днів з дня отримання копії даної ухвали.
Слідчий суддяОСОБА_1