Справа № 726/1707/26
Провадження №2-а/726/14/26
Категорія 140
про відмову у відкритті провадження у справі
13.05.2026 м. Чернівці
Суддя Садгірського районного суду м. Чернівці Асташев С. А., перевірив матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Чернівецькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправними дій інспектора 1 взводу 4 роти Управління патрульної поліції в Чернівецькій області лейтенанта поліції Реус Мирослава Несторовича щодо вимоги пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння,
До Садгірського районного суду м. Чернівці надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Чернівецькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправними дій інспектора 1 взводу 4 роти Управління патрульної поліції в Чернівецькій області лейтенанта поліції Реус Мирослава Несторовича щодо вимоги пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у якому позивач просить суд:
-визнати протиправними дій інспектора 1 взводу 4 роти Управління патрульної поліції в Чернівецькій області лейтенанта поліції Реус Мирослава Несторовича щодо вимоги пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння вчинені ним 06.11.2025 щодо ОСОБА_1 ;
-стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ДПП НП України на користь ОСОБА_1 понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 1 331,20 грн.
У позові ОСОБА_1 звертає увагу на незаконність дій поліцейського щодо вимоги пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, оскільки вважає, що у нього були відсутні ознаки наркотичного сп'яніння. Посилається на те, що у постанові Шевченківського районного суду м. Чернівці від 03.12.2025 у справі № 727/14326/25, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП та постанові Чернівецького апеляційного суду від 20.01.2026 не досліджувалося питання відсутності ознак наркотичного сп'яніння, а навпаки апеляційний суд звернув увагу на можливість оскарження дій працівника поліції.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Дослідивши поданий адміністративний позов та додані до нього матеріали, суддя виснує про таке.
Зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів встановлено, що спірні правовідносини виникли з приводу незаконних, як стверджує позивач, дій поліцейського щодо вимоги пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння (фактично в частині наявності ознак такого стану), що стали підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо нього.
За правилами ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема, шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч.1 ст.20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Зі змісту позову встановлено, що ОСОБА_1 працівниками поліції, зокрема ОСОБА_2 , дії якого оскаржує позивач, до адміністративної відповідальності не притягався, щодо позивача був складений протокол про адміністративне правопорушення, а тому предметом оскарження у цьому позові є законність дій працівника поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Звертаючись до суду з позовом, позивач оскаржує законність вимоги пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, однак фактично оскаржує дії органу поліції щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Підставами для визнання протиправними дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є невідповідність їх вимогам чинного законодавства. При цьому, обов'язковою умовою для визнання таких дій, бездіяльності протиправними є також наявність факту порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача у справі.
Разом з тим, складання протоколу - це процесуальні дії суб'єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень ст. 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а тому позовні вимоги, спрямовані на фактичне визнання його незаконним, не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного суду від 10 травня 2018 року по справ №760/9462/16-а (провадження №К/9901/12359/18) та від 10 липня 2020 року у справі №420/647/19.
Також, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі №712/7385/17 зазначено, що оскільки дії щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення без ухвалення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності не породжують правових наслідків для позивача та не порушують його права, то вони окремо від постанови суду про притягнення до адміністративної відповідальності не оскаржуються.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, за яке передбачена адміністративна відповідальність, зокрема за ч.1 ст. 130 КУпАП здійснюється у порядку передбаченому КУпАП, районними, районними у містах, міськими та міськрайонними судами. Такі справи не підлягають розгляду у позовному провадженні в порядку адміністративного судочинства.
Положеннями ч. 1 ст. 283 КУпАП встановлено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 287 КУпАП постанова суду про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена в порядку, визначеному цим Кодексом.
У цьому конкретному випадку постанова щодо ОСОБА_1 вже винесена районним судом та її законність перевірена апеляційним судом, а позивач фактично просить переглянути рішення судів щодо правомірності притягнення його до адміністративної відповідальності.
В даному випадку, вирішення адміністративним судом питання про правомірність вимоги поліцейського щодо огляду на стан сп'яніння в межах розгляду адміністративного позову призведе до перебирання судом на себе функцій місцевого суду, щодо встановлення обставин правопорушення за ст. 130 КУпАП та підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Позовні вимоги щодо визнання протиправними дій щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення чи як у цьому випадку виявлення ознак наркотичного сп'яніння, що стали підставою для вимоги огляду на стан сп'яніння, не підлягають розгляду як в порядку адміністративного судочинства.
Варто також зауважити, що розгляд питання правомірності вимоги про огляд на стан наркотичного сп'яніння в окремому позовному провадженні без аналізу матеріалів про притягнення особи до адміністративної відповідальності та рішення суб'єкта владних повноважень, винесеного за результатами їх розгляду, у сукупності з іншими доказами, не дозволить ефективно захистити та відновити (за наявності порушень) права особи, яка притягується до відповідальності, що не відповідає завданням адміністративного судочинства.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушених прав та бути адекватним наявним обставинам.
Позивач не звернув уваги на те, що пропозиція пройти огляд на стан сп'яніння та наявність ознак сп'яніння належить до процесуальних дій суб'єкта владних повноважень, що спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу ст. 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі №638/3490/18, від 22 січня 2020 року у справі №2-а/489/7/2016, Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27.07.2022 у справі №307/3754/21.
Вказане узгоджується з постановою Верховного Суду від 18.03.2021 у справі №643/8023/20, за якою у спорах щодо оскарження дій при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та/або такого протоколу, такі спори не є адміністративними, оскільки відповідач при складанні протоколу здійснював не публічно-владні управлінські функції, а процесуальні дії, оцінка яким має бути надана під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року по справі № 712/7385/17 зазначено, що оскільки дії щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення без ухвалення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності не породжують правових наслідків для позивача та не порушують його права, то вони окремо від постанови суду про притягнення до адміністративної відповідальності не оскаржуються, а тому є наявні підстави для застосування положень ч. 1 ст. 170 КАС України, наслідком застосування якої є відмова у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Враховуючи викладене, доходжу висновку, що позовні вимоги позивача в цій справі не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства за правилами КАС України, що є підставою для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі.
Пунктом 3 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 27.02.2020 визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.
Згідно з ч.1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Оскільки сплата судового збору позивачем за звернення до адміністративного суду підтверджується платіжною інструкцією від 04.05.2026 на суму 1331,20 грн, наявні підстави повернути його позивачу у вказаному розмірі.
07 січня 2025 року набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 26.11.2024 № 606 «Про внесення змін до Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів».
З 07 січня 2025 року органи казначейства здійснюють повернення коштів у всіх випадках виключно на підставі електронного подання, сформованого відповідним судом.
У разі задоволення судом заяви на повернення коштів/судового збору, електронне подання на їх повернення буде формуватися судом після набрання судовим рішенням законної сили.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 20, 143, 170, 294 КАС України, суддя
Відмовити у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Чернівецькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправними дій інспектора 1 взводу 4 роти Управління патрульної поліції в Чернівецькій області лейтенанта поліції Реус Мирослава Несторовича щодо вимоги пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння.
Скерувати електронне подання до органу Казначейства про повернення судового збору та зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Чернівецькій області повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , сплачений судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок, згідно з платіжною інструкцією від 04.05.2026.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (підписання).
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя С. А. Асташев