Справа № 634/1022/25
Провадження № 2/634/38/26
Категорія 22
14.05.2026 року
Сахновщинський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді: Єрьоміної О.В.,
при секретарі: Литвиненко Т.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с. Сахновщина Харківської області у режимі відеоконференцзв'язку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Віканта Агро» про визнання відсутнім права оренди земельної ділянки, -
встановив:
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в обгрунтування якого зазначив, що є власником земельної ділянки з кадастровим номером 6324886000:02:000:0038, площею 5,7429 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Олійниківської сільської ради Сахновщинського району Харківської області.
До 07.04.2025 року зазначена земельна ділянка перебувала в оренді у Фізичної особа-підприємця ОСОБА_2 , відповідно до умов підписаного позивачем договору оренди землі від 01.12.2015, який 07.04.2025 року був розірваний сторонами на підставі угоди про розірвання Договору оренди землі від 01.12.2015 року, підписаної 07.04.2025 року, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Водночас, 24.09.2025 року позивачу стало відомо про те, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно міститься інформація про право оренди на її земельну ділянку, що зареєстроване 21.04.2025 за відповідачем згідно з Договором оренди землі, серія та номер: 1, виданим 07.04.2025 року.
Однак, позивач не укладав і не підписував жодних договорів оренди своєї земельної ділянки з відповідачем, у тому числі договір від 07.04.2025 року, наявний у ньому підпис не належить йому.
З урахуванням викладеного просив визнати відсутнім у Фермерського господарства «Віканта Агро» (код ЄДРПОУ: 45678188) права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6324886000:02:000:0038, площею: 5.7429 га, що зареєстровано 21.04.2025 на підставі Договору оренди землі, серія та номер: 1, виданого 07.04.2025 (Номер запису про інше речове право: 59577214) та стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити з підстав, викладених у позові.
У судове засідання відповідач та його представник не з'явилися, від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги заперечують у повному обсязі.
Заслухавши думку представника позивача, дослідивши матеріали справи, приходжу до такого висновку.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 6324886000:02:000:0038, площею 5,7429 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Олійниківської сільської ради Сахновщинського району Харківської області, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯА №628650 від 01.09.2005 року (а.с.9)
07.04.2025 року між ОСОБА_1 та Фермерським господарством «Віканта Агро» було укладено договір оренди землі № 1 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6324886000:02:000:0038, площею 5,7429 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Олійниківської сільської ради Сахновщинського району Харківської області. Строк дії договору встановлено на 10 років з правом його поновлення (а.с. 16).
Із Інформацій з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотека, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 444897235 від 24.09.2025 року, № 444895653 від 24.09.2025 року вбачається, що державним реєстратором Сахновщинської селищної ради Берестинського району Харківської області Герасименко Ю.В. 21.04.2025 року зареєстровано право оренди земельної ділянка за кадастровим номером 6324886000:02:000:0038, площею 5,7429 га, належної ОСОБА_1 , за Фермерським господарством «Віканта Агро», на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 78525630 від 23.04.2025 року. Строк дії договору 10 років до 07.04.2035 року з автоматичним продовженням його дії. (а.с.11-15, 26-28).
Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про оренду землі», а також іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди земельної ділянки.
Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно з приписами частини першої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Згідно зі ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства..
Статтею 16 Закону України «Про оренду землі» (установлено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.
Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.
Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Особа, яка відповідно до закону може бути орендодавцем земельної ділянки, може встановити вимогу нотаріального посвідчення договору оренди землі та скасувати таку вимогу. Встановлення (скасування) вимоги є одностороннім правочином, що підлягає нотаріальному посвідченню. Така вимога є обтяженням речових прав на земельну ділянку та підлягає державній реєстрації в порядку, визначеному законом
Відповідно до приписів ч.1 ст. 210 ЦК України, ст.125 ЗК України договір оренди земельної ділянки є вчиненим із моменту його державної реєстрації.
Так, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
Порушення права пов'язане з позбавленням його суб'єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 березня 2023 року в справі № 753/8671/21 (провадження № 61-550св22).
Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).
Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (див., зокрема, постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року в справі № 761/42030/21 (провадження № 61-12101св23), постанову Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 року в справі № 607/20787/19 (провадження № 61-11625сво22)).
Автономія волі та приватний інтерес є «підвалинами» сучасного приватного права. Завдання приватного права полягає у «напрацюванні» таких правил, які максимальною мірою забезпечують автономію волі та реалізацію приватного інтересу кожної особи, без порушення прав і інтересів інших осіб (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 серпня 2024 року в справі № 601/1396/21 (провадження № 61-6001св23)).
Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права (пункт 1 частини другої статті 16 ЦК України).
Тлумачення пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України свідчить, що по своїй суті такий спосіб захисту як визнання права може застосовуватися тільки тоді, коли суб'єктивне цивільне право виникло і якщо це право порушується (оспорюється або не визнається) іншою особою (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 вересня 2022 року в справі № 127/23627/20 (провадження № 61-17025св21), постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року в справі № 233/4580/20 (провадження № 61-12524сво21)).
Такий спосіб захисту як визнання права може застосовуватися для захисту (невизнання чи оспорювання) різноманітних приватних прав (зобов'язальних, речових, виключних, спадкових, права на частку в спільній частковій власності і т. д.).
По своїй суті такий спосіб захисту як визнання права охоплює собою і визнання права відсутнім.
Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).
Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб'єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб'єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов'язки. Здійснення правочину законодавством може пов'язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов'язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб'єктів).У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб'єктів цивільного права.
Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.
Як у частині першій статті 215 ЦК України, так і у статтях 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.
У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов'язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов'язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.
За частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) (абзац 1 частини другої статті 207 ЦК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (абзац 1 частини першої статті 638 ЦК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Підпис є обов'язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами (див., зокрема, постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 січня 2020 року в справі № 674/461/16-ц (провадження № 61-34764св18)).
Отже, підпис є невід'ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.
Відповідно до ст.12,13 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень, що врегульовано положеннями ст. 77 ЦПК України.
У відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Так, судом витребовувся оригінал спірного договору оренди землі, однак відповідачем не виконано вимогу суду, зазначивши у своїх поясненнях, що договір є втраченим.
Представником позивача під час звернення до суду із позовом вказано, що у нього немає оригіналу оспорюваного договору оренди землі.
Тобто, матеріали справи не містять оригіналу спірного договору.
Відповідно до ч. 10 ст. 84 ЦПК України у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.
Враховуючи, що при зверненні до суду позивачем зазначено про відсутність у нього оригіналу спірного договору, судом вживалися заходи щодо його витребування у відповідача, який вказав, що на цей час оригінал договору оренди землі від 07.04.2025 року є втраченим, надавши його копію, що позбавляє можливості у подальшому провести судово-почеркознавчу експертизу, на чому також наголошує представник позивача, вважаю за можливе з урахуванням встановлених судом обставин визнати, що відповідачем не спростовано твердження позивача щодо відсутності його волевиявлення на укладення договору оренди землі від 07.04.2025 року, як і не доведено обставини їх укладання.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року в справі № 227/3760/19-ц (провадження №14-79цс21) вказано, що: «укладеним є такий правочин (договір), щодо якого сторонами у належній формі досягнуто згоди з усіх істотних умов. У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини».
Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень є підставою для внесення відомостей (записів) про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; після початку відображення таких відомостей (записів) у цьому реєстрі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень вичерпують свою дію. Тому належним способом захисту прав орендодавця, який у цих спірних правовідносинах вважає, що зареєстроване право оренди відсутнє, є його вимога до особи, за якою зареєстроване право оренди, про визнання відсутнім права оренди. Відповідно до пункту 9 частини першої статті 27 Закону № 1952-IV судове рішення про задоволення такої вимоги є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про припинення права оренди відповідача (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 29 листопада 2023 року у справі № 513/879/19 (провадження № 14-49цс22)).
Така позиція суду узгоджується із правовими висновками Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду Верховного суду у постанові від 02.06.2025 року у справі №144/1440/22.
З урахуванням викладеного, оскільки судом встановлено, що позивач не виявляв свою волю до вчинення спірного правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов'язків, тому правочин є таким, що не вчинений, права та обов'язки за таким правочином позивачем не набуті, а правовідносини за ним не виникли, внаслідок чого у відповідача відсутнє право оренди належної позивачу земельної ділянки.
У зв'язку із зазначеним суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо визнання відсутнім права оренди земельної ділянки підлягають задоволенню.
Згідно ч.7 ст. 158 ЦПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову, заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.263-265,273, 351, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати відсутнім у Фермерського господарства «Віканта Агро» (код ЄДРПОУ: 45678188) права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6324886000:02:000:0038, площею: 5.7429 га, що зареєстровано 21.04.2025 на підставі Договору оренди землі, серія та номер: 1, виданого 07.04.2025 (Номер запису про інше речове право: 59577214).
Заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Сахновщинського районного суду Харківської області від 30.10.2025 року, а саме: заборони суб'єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6324886000:02:000:0038, площею 5,7429 га, яка розташована: Харківська область Сахновщинський район Олійниківська сільська рада, - продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання рішенням законної сили .
Стягнути з Фермерського господарства «Віканта Агро» (код ЄДРПОУ: 45678188) на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір за подання до суду позовної заяви у розмірі 968,96 грн, та судовий збір за подання до суду заяви про забезпечення позову у розхмірі 484,48 грн, що в сумі становить 1453,44 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: