Справа №127/15133/26
Провадження №1-кс/127/5706/26
05 травня 2026 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю :прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС відділу СУ ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках кримінального провадження № 12026020090000112 від 10.03.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС відділу СУ ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_5 .
Клопотання мотивовано тим, що проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 12026020090000112 від 10.03.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 10.03.2026 близько 13 години 25 хвилин водій ОСОБА_5 , керуючи автопоїздом у складі автомобіля «MAN TGX», державний номерний знак НОМЕР_1 , із напівпричепом-цистерною «TRAILOR S383EL», державний номерний знак НОМЕР_2 , рухаючись по вул. Центральній у м. Гайсин Гайсинського району Вінницької області, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не відреагував на її зміну, а також перед зміною напрямку руху праворуч в напрямку вул. Бакалова на регульованому перехресті не переконався, що це буде безпечним та не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, не надав дорогу ОСОБА_6 , яка на велосипеді «Venus» рухалася по проїзній частині дороги праворуч від нього у попутному напрямку, внаслідок чого здійснив наїзд на неї.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди велосипедистка ОСОБА_6 з отриманими тілесними ушкодженнями була госпіталізована до КНП «Гайсинська ЦРЛ ГМР», де в той же день померла.
Згідно з висновком судово-медичної експертизи від 10.04.2026 № 59 у ОСОБА_6 виявлено тілесні ушкодження у вигляді: синця та саден в ділянці тазу зліва; закритого перелому лівої стегнової кістки; двобічних переломів ребер; травматичного розриву печінки; перелому кісток тазу, вказані тілесні ушкодження могли утворитися від дії тупого-их, твердого-их, предмета-ів, в умовах дорожньо-транспортної пригоди та мають ознаки прижиттєвості і відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень.
Причиною смерті ОСОБА_6 стала сполучна травма тіла, яка проявилась закритою тупою травмою грудної клітки та черевної порожнини, перелому кісток тазу.
Відповідно до висновків судових інженерно-транспортних експертиз від 16.04.2026 № СЕ-19/102-26/7382-ІТ та 27.04.2026 № СЕ-19/102-26/8036-ІТ у цій дорожньо-транспортній ситуації водій автопоїзда у складі автомобіля MAN TGX 18.480 (номерний знак НОМЕР_3 ), із напівпричепом TRAILOR S383EL (номерний знак НОМЕР_4 ) ОСОБА_5 повинен був діяти відповідно до вимог п. п. 10.1, 16.2 Правил дорожнього руху.
У цій дорожньо-транспортній ситуації можливість уникнення зіткнення з велосипедистом у водія ОСОБА_5 з технічної точки зору визначалась виконанням ним вимог п. п. 10.1, 16.2 ПДР.
У цій дорожньо-транспортній ситуації в діях ОСОБА_5 вбачається невідповідність вимогам п. п. 10.1, 16.2 Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору перебувають в причинному зв'язку із виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди.
В заданій дорожньо-транспортній ситуації дії водія ОСОБА_5 , які не відповідали вимогам п. п. 10.1, 16.2 Правил дорожнього руху, призвели до виникнення небезпечної ситуації і є необхідною умовою виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди.
Таким чином, водій ОСОБА_5 , за вищевикладених обставин порушив вимоги п. п. 2.3 (б), 10.1 та 16.2 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (зі змінами та доповненнями), згідно з якими:
?п. 2.3 - (б) «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;
?п. 10.1 - «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»;
?п. 16.2 - «На регульованих і нерегульованих перехрестях водій, повертаючи праворуч або ліворуч, повинен дати дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину, на яку він повертає, а також велосипедистам, які рухаються прямо в попутному напрямку».
Порушення водієм ОСОБА_5 вимог п. п. 2.3 б), 10.1, 16.2 Правил дорожнього руху знаходяться у безпосередньому причинному зв'язку з наслідками дорожньо-транспортної пригоди, а саме із настанням смерті ОСОБА_6 .
У вчиненні кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українець, громадянин України, уродженець с. Залужжя Теплицького району Вінницької області, житель АДРЕСА_1 , працюючий водієм у ФОП ОСОБА_7 , раніше не судимий.
ОСОБА_5 30.04.2026 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, а саме: порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
- протоколом огляду місця ДТП від 10.03.2026;
- висновком судово-медичної експертизи від 10.04.2026 № 59;
- протоколами слідчих експериментів, проведених зі свідком ОСОБА_8 та ОСОБА_5 ;
- відеозаписами події ДТП;
- висновками інженерно-транспортних експертиз від 16.04.2026 № СЕ-19/102-26/7382-ІТ та 27.04.2026 № СЕ-19/102-26/8036-ІТ;
- речовими доказами, вилученими в ході огляду місця ДТП;
- сукупністю інших доказів, зібраних у кримінальному провадженні.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років, що зумовлює необхідність застосування відносно нього запобіжного заходу. При цьому існують ризики, передбачені п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які полягають у тому, що підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування, суду та незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Враховуючи наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, сукупність характеризуючих даних підозрюваного, його соціальних зв'язків, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, вид передбаченого покарання, а також те, що внаслідок вказаного кримінального правопорушення загинула особа, орган досудового слідства вважає, що запобіжним заходом, який забезпечить належну поведінку підозрюваної та виконання нею процесуальних обов'язків, є запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, тому слідчий просив клопотання задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання слідчого підтримала, просила задовольнити, заявила, що на даний момент шкода не відшкодована.
Слідчий ОСОБА_4 в судовому засіданні клопотання підтримав у повному обсязі, заявив, що відповідно висновку експертизи встановлено вину обох учасників ДТП, тому просив суд застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні від безоплатної правової допомоги у вигляді захисника - відмовився, обставини викладені в повідомленні про підозру визнав.
Слідчий суддя, вислухавши думку учасників, дослідивши матеріали клопотання слідчого та матеріали кримінального провадження, прийшов до наступного висновку.
Слідчими в ОВС відділу СУ ГУНП у Вінницькій області проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 12026020090000112 від 10.03.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Згідно підозри, оголошеної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останній вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
Щодо обґрунтованості підозри слідчий суддя зазначає, що оскільки чинне законодавство не розкриває це поняття, враховуючи ст. ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. При чому факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При цьому, слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження.
Дослідивши матеріали кримінального провадження та клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що підозра щодо вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України обґрунтована, про що свідчать докази, які зібрані в кримінальному провадженні та доведені прокурором при розгляді даного клопотання. Причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення достатньою мірою, для даної стадії кримінального провадження, доводиться доказами, які долучені слідчим до матеріалів клопотання.
Згідно ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
В судовому засіданні прокурором доведено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст.177 КПК України. Вказані ризики та обставини правопорушення, свідчать про те, що інший запобіжний захід не зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного.
Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації нию таких дій. Чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що він обов'язково здійснюватиме такі дії. Однак суду необхідно встановити, чи підозрюваний наразі має об'єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.
Судом враховано, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років, що згідно із позицією Європейського суду з прав людини, може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків та потерпілих, слід враховувати, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав від свідків, потерпілих під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (ч. 4 ст. 95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на потерпілих та свідків може існувати не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків, потерпілих та дослідження їх судом.
Відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 раніше не судимий, одружений, має постійне місце проживання та трьох дітей, офіційно працевлаштований. Разом з тим, це не є безумовними підставами для застосування більш м'якого запобіжного заходу, оскільки вказані обставини на даний час не мають такого ступеню довіри, які можуть бути враховані судом, як такі, що мають запобіжний вплив на поведінку підозрюваного, та не є такими, що спростовують встановлені судом ризики.
Крім того, суд враховує, що ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке спричинило загибель людини. Також під час судового засідання встановлено, що потерпілим шкода відшкодована не була. Однак, з висновків експертизи було встановлено вину обох учасників ДТП, що підтверджено слідчим в судовому засіданні.
За змістом ст. 131 КПК запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження, а відтак їх застосування має на меті досягнення дієвості цього провадження.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що застосування іншого запобіжного заходу ніж цілодобовий домашній арешт, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти встановленим ризикам, які вказані слідчим та доведені матеріалами справи. Тому, для досягнення мети застосування запобіжних заходів, на даному етапі досудового розслідування запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту є необхідним та доцільним.
Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, його тяжкість, особу підозрюваного, відомості про майновий та сімейний стан підозрюваного, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про доцільність застосування на даному етапі досудового розслідування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 181, 193, 194, 196, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого в ОВС відділу СУ ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_4 задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, що полягає у забороні залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , строком на два місяці.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов'язки:
?прибувати на виклики до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою на визначений час;
?не залишати житло, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду, за виключенням необхідності під час оголошення повітряної тривоги;
?здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, та інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Ухвала про застосування домашнього арешту стосовно ОСОБА_5 діє в межах строку досудового розслідування, але не більше 60 днів, починаючи з 05.05.2026 року.
Копію ухвали суду для організації виконання направити органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_5 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя