Справа № 127/7083/26
Провадження № 2/127/2047/26
14 травня 2026 рокум. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Романюк Л.Ф., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
ТОВ «Свеа Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24.12.2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту № 1975182, відповідно до умов якого відповідач отримав кошти в сумі 4900,00 грн. Позивач вказує, що ТОВ «Селфі Кредит» умови кредитного договору виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти в обсязі та в строк, визначений в умовах договору, а відповідач лише частково здійснив оплату в рахунок погашення заборгованості.
28.07.2025 року між позивачем та ТОВ «Селфі Кредит» укладено договір факторингу №01.02-25/25, згідно з умовами якого позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ТОВ «Селфі Кредит», в тому числі, й до ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту № 1975182 від 24.12.2024 року.
Відповідачем належним чином невиконані кредитні зобов'язання, його заборгованість станом на дату складання позовної заяви становить 24107,99 грн, з яких: 4899,99 грн - за тілом кредиту; 9408,00 грн. - за відсотками, 9800,00 грн - пеня.
У зв'язку з невиконанням Відповідачем грошового зобов'язання у добровільному порядку, Позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 17.03.2026 року було відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) осіб.
Вказану ухвалу було надіслано відповідачу на адресу його останнього відомого місця проживання, та яку було отримано 26.03.2026 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Крім того, на офіційному веб-порталі судової влади України було розміщено оголошення-повідомлення, однак ні відзиву на позов, ні клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду подано не було.
Враховуючи вищевикладене та положення ст. 178, 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що що відповідно до укладеного електронного договору № 1975182 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 24.12.2024 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Селфі Кредит» (а.с.13-16).
Відповідно до умов договору, Відповідач отримав кредит у сумі 4900,00 грн, загальним строком на 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Стандартна процентна ставка становить 1% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.3 цього Договору.
Відповідно до п. 2.1 Кредитного договору кошти кредиту надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування кредитодавцем зі свого поточного рахунку на карту позичальника № НОМЕР_1 .
За змістом п. 5.1 договору, сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно Графіка платежів, крім випадку визначеного в п. 5.3. Договору.
Відповідно до п. 3.1 договору, проценти, що нараховуються за цим договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».
Договір підписано електронним підписом відповідача - одноразовий ідентифікатор Т947 від 24.12.2024 року.
Встановлено, що ТОВ «Селфі Кредит» свої зобов'язання за Кредитним договором виконало та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_2 , яку позичальник вказав при оформленні кредиту. Даний факт підтверджується Листом директора ТОВ «Пейтек» № 20250730-2905 від 30.07.2025 року, з якого вбачається, що відповідно до зазначеного Договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «Селфі Кредит»: 24.12.2024 на суму 4900,00 грн (а.с.25).
Всупереч умов Кредитного договору Відповідач не здійснив своєчасних платежів в повному обсязі для погашення суми заборгованості по кредиту та процентах у строк вказаний у договорі, чим суттєво порушив взяті на себе договірні зобов'язання.
28.07.2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Свеа Фінанс» укладено договір факторингу № 01.02-25/25 (зворот а.с.25-28).
За договором факторингу № 01.02-25/25 від 28.07.2025 року ТОВ «Селфі Кредит» відступило права вимоги, а ТОВ "Свеа Фінанс" набуло право вимоги за первинними договорами в розмірі заборгованостей боржників перед ТОВ «Селфі Кредит», визначеними в Реєстрі боржників, у тому числі, за заборгованістю ОСОБА_1 перед ТОВ «Свеа Фінанс» за кредитним договором №1975182 від 24.12.2024 року.
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу від 28.07.2025 року № 01.02-25/25 вбачається, що за Кредитним договором № 1975182 від 24.12.2024 року, укладеного ОСОБА_1 у відступлено заборгованість у загальній сумі - 24107,99 грн., з яких: 4899,99 грн. - сума основного боргу за кредитом, 9408,00 грн - сума нарахованих процентів, 9800,00 грн. - сума штрафних санкцій (а.с. 33).
Згідно розрахунку заборгованості за Договором № 1975182 від 24.12.2024 року про надання коштів на умовах споживчого кредиту, заборгованість Відповідача станом на 28.07.2025 року складає 24107,99 грн, з яких: заборгованість по тілу - 4899,99 грн; заборгованість по відсотках - 9408,00 грн, штрафні санкції - 9800,00 грн (а.с.23-24).
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за договором про надання споживчого кредиту банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 205, 207 ЦК України правочин може вчинятися у письмовій формі, у тому числі електронній.
Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно зі ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом направлення пропозиції (оферти) та її прийняття (акцепту), а використання одноразового ідентифікатора є належним способом підтвердження волевиявлення сторони.
Таким чином, кредитний договір укладено належним чином, а первісний кредитор виконав свій обов'язок щодо надання кредитних коштів.
Ст.ст. 610, 611 ЦК України визначають, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, і за порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до змісту ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом, розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.625 ЦПК України боржник, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відомостей про повідомлення боржника про відступлення права грошової вимоги матеріали справи не містять, однак вказане не позбавляє боржника обов'язку погашення боргу.
Верховний Суд в постанові від 07 лютого 2018 року в справі № 2-2035/11 виснував, що тлумачення статті 516, частини другої статті 517 ЦК України свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним.
Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача 9800,00 грн заборгованості по штрафних санкцій (пені), суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). На кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (згідно з висновками у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 706/68/23, пр. 61-8279св23).
Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань. Така особливість проявляється: (1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; (2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; (3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).
Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
В постанові Верховного Суду від 31.01.2024 №183/7850/22, пр. 61-14740св23, вказано, що тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК України, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Таким чином суд дійшов висновку про те, що нарахування та стягнення штрафних санкцій (пені) в сумі 9800,00 гривень є неправомірним, а позов в цій частині не підлягає задоволенню.
Позивач підтвердив факт укладення кредитного договору та отримання відповідачем кредитних коштів та виникнення заборгованості за несвоєчасне виконання кредитних зобов'язань. Доказів належного виконання зобов'язань по сплаті кредиту (позики) відповідач суду не надав, також не подав належних доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості чи контррозрахунку суми заборгованості.
Таким чином, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у наступному розмірі 14307,99 грн, з яких: заборгованість по тілу - 4899,99 грн, відсотки - 11340,00 грн. В решті позовних вимог слід відмовити як таких, що не підлягають задоволенню з огляду на наведені вище обставини.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача необхідно також стягнути судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам в розмірі 1580,12 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 1975182 від 24.12.2024 року у розмірі 14307,99 грн (чотирнадцять тисяч триста сім гривень 99 коп.), 1580,12 грн судового збору.
В задоволенні іншої частини вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 14.05.2026 року.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», код ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження: вул. Іллінська, буд. 8, м. Київ;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , остання відома адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя: