"14" травня 2026 р. Справа153/311/26
Провадження2/153/147/26-ц
Ямпільський районний суд Вінницької області
у складі головуючого судді Дзерина М.М.
за участю секретаря судового засідання Поліш Н.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Ямпільського районного суду Вінницької області у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за Кредитним договором,
ТОВ « Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором, в якому просить: стягнути із відповідача на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованість за Кредитним договором в розмірі 260283 грн. 16 коп. та понесені судові витрати у сумі 2662,40 грн. На обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 23 жовтня 2017р. ОСОБА_2 уклала із Акціонерним товариством "Ідея Банк" Кредитний договір №M01.200.76799 від 23 жовтня 2017р. 07 липня 2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу №07072023, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором № M01.200.76799 від 23 жовтня 2017р., укладеним між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_2 , перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ» Відповідно до п. 2.2. Договору факторингу Права Вимоги, які АТ «Ідея Банк» відступає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за цим Договором, відступаються (передаються) в розмірі Заборгованості Боржників перед АТ «Ідея Банк», та визначені в Реєстрі Боржників, що підписується Сторонами, у паперовому вигляді в день укладання цього Договору та надсилається АТ «Ідея Банк» ТОВ «ФК «ЄАПБ» в електронному вигляді засобами корпоративного зв'язку у захищеному паролем файлі в день укладання цього Договору. Реєстр Боржників після належного його підписання Сторонами вважається невід'ємною частиною цього Договору. Відповідно до Реєстру боржників №3 до Договору факторингу ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором №M01.200.76799 від 23 жовтня 2017р., в сумі 260282.16 грн., з яких: 90199.18 грн. - заборгованість за основним боргом; 170082.98 грн. - заборгованість за відсотками.
Всі нарахування, що відбувались до дати отримання ТОВ «ФК «ЄАПБ» права грошової вимоги здійснювались безпосередньо АТ «Ідея Банк» станом на день відступлення права вимоги. ТОВ «ФК «ЄАПБ» не здійснювалося жодних додаткових нарахувань, умови кредитного договору в односторонньому порядку не змінювалися. Всупереч умовам договору відповідач не виконав свого зобов'язання, заборгованість не погасив. Таким чином, відповідач ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед позивачем за кредитним договором №M01.200.76799 від 23 жовтня 2017 р. в сумі 260282.16 грн. Позивач зазначив, що в разі сплати відповідачем коштів на рахунок первісного кредитора, вони були б перераховані на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ» та зараховані на погашення існуючої заборгованості. З моменту отримання права вимоги до відповідача позивачем не здійснювалось нарахування жодних штрафних санкцій.
Відповідно до ухвали Ямпільського районного суду Вінницької області від 02 березня 2026 року відкрито загальне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.
24 квітня 2026 року ухвалою Ямпільського районного суду Вінницької області було відмовлено відповідачу у витребуванні доказів.
24 квітня 2026 року ухвалою Ямпільського районного суду Вінницької області відзив відповідача було повернуто без розгляду.
24 квітня 2026 року ухвалою Ямпільського районного суду Вінницької області закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.
14 травня 2026 року ухвалою Ямпільського районного суду Вінницької області відповідь на відзив надану представником позивача було залишено без розгляду.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в прохальній частині позовної заяви просив розгляд справи проводити за відсутності представника ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів».
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність. Заперечує щодо задоволення позову. Надала суду заяву про застосування строку позовної давності, оскільки сторонами було узгоджено строк позовної давності 5 років відповідно до п.5.5. Кредитного договору №M01.200.76799 від 23 жовтня 2017р. Враховуючи дату останнього платежу 28 травня 2019 року, перебіг позовної давності почався саме з цієї дати. Таким чином, строк позовної давності сплив 28 травня 2024 року. З урахуванням викладеного, просить суд в задоволенні позову відмовити в повному обсязі у зв'язку із спливом строку позовної давності.
У відповідності до ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Зважаючи на те, що всі належним чином повідомлені учасники справи в судове засідання не з'явилися, і це не перешкоджає розгляду справи по суті, судовий розгляд справи проведено за відсутності учасників справи на підставі наявних у суду матеріалів. При цьому, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що 23 жовтня 2017 року між ПАТ «Ідея банк» та ОСОБА_2 укладено договір №M01.200.76799. Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови користування коштами, що свідчить про наявність волі Відповідача для укладення Кредитного договору, на погоджених умовах шляхом особистого підписання Кредитного договору. Відповідно до договору №M01.200.76799 від 23.10.2017 року та паспорту споживчого кредиту встановлено, що відповідачу надавався кредит на наступних умовах: сума кредиту: 199 974 грн. 50 коп. Строк, на який надається кредит - 30 місяців. З користування кредитом позичальник сплачує річну змінювану процентну ставку в розмірі, що визначається, як змінна частина ставки збільшена на 7,49%. Станом на день укладення договору змінна частина ставки, становить 9,50 %, що разом з Мережею Банку складає змінну процентну ставку у розмірі 16,9900%. Реальна річна процентна ставка 64,3000%
З копії Договору добровільного страхування життя на випадок смерті в результаті нещасного випадку №M01.200.76799 від 23.10.2017 року встановлено, що ОСОБА_2 укладаючи кредитний договір №M01.200.76799 від 23.10.2017 року уклала договір страхування на підставі якого застрахувала життя на випадок смерті в результаті нещасного випадку. Страховий платіж становив 5824 грн.50 коп.
З копії Ордеру-розпорядження №1 «Про видачу кредиту» встановлено, що 23 жовтня 2017 року згідно умов кредитного договору №M01.200.76799 від 23.10.2017 року на рахунок ОСОБА_2 було здійснено зарахування коштів в розмірі 194150 грн. та страховий платіж 5824 грн. 50 коп.
З копії виписки по картковому рахунку ОСОБА_2 за період з 23.10.2017 року по 07.07.2023 року встановлено, що 23 жовтня 2017 року на картковий рахунок ОСОБА_2 було здійснено зарахування грошових коштів в загальній сумі 199 974 грн. 50 коп., згідно кредитного договору №M01.200.76799. ОСОБА_2 періодично здійснювала погашення заборгованості за кредитним договором. Востаннє здійснено погашення відповідачем 28 травня 2019 року, після чого було припинено погашення боргу.
З довідки-розрахунку заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором №M01.200.76799 від 23.10.2017 року встановлено, що заборгованість відповідача станом на 07 липня 2023 року становить 260 282 грн. 16 коп. з яких заборгованість за основним боргом 90 190 грн. 18 коп. та заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками - 170082 грн. 98 коп.
07 липня 2023 року між АТ «Ідея Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №07072023 відповідно до умов якого АТ «Ідея Банк» передало (відступило) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» право грошової вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників №3 від 07 липня 2023 року до Договору факторингу №07072023, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №M01.200.76799 від 23.10.2017 року в сумі 260 282 грн. 16 коп. з яких заборгованість за основним боргом 90 190 грн. 18 коп. та заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками - 170082 грн. 98 коп.
В подальшому ОСОБА_2 змінила прізвище на « ОСОБА_3 ». Ця обставина підтверджується тим, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 мають однакову дату народження ІНФОРМАЦІЯ_1 і однаковий реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Таким чином встановлено, що між сторонами існують зобов'язальні правовідносини, що виникли з кредитного договору.
Надаючи правову оцінку зазначеним обставинам, суд враховує наступне.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України договори та інші правочини є підставами виникнення цивільних прав та обов'язків.
За приписом ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Частиною 1 ст.205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Відповідно до статті 509 ЦК України між сторонами виникло зобов'язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку.
Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до статей 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Згідно зі статтями 610, 629 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням вимог, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України, договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Втрата оригіналу кредитного договору не означає, що зобов'язання відповідачки припинилося чи відсутнє.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Судом встановлено, що відповідачка погодилася на умови кредитного договору шляхом підписання його своїм підписом та фактично отримані нею кошти в добровільному порядку первісному кредитору не повернуті, відсотки за користування кредитом не сплачені. АТ "ІДЕЯ БАНК" відступило своє право вимоги до відповідачки за договором факторингу позивачу ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів».
Відповідно до частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно з статтею 1078 ЦК України Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Таким чином, оцінюючі зібрані докази в їх сукупності та враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку первісному кредитору або Фактору ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» не повернуті, а також беручи до уваги вимоги ч.2 ст.530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів, а тому наявні правові підстави для стягнення з відповідача суми заборгованості за тілом кредиту та відсотками зі його користування.
У постанові від 26 грудня 2019 року №467/555/19 Верховний Суд, виснував, що «враховуючи, що між сторонами було досягнуто згоди за істотними умовами спірного кредитного договору, такий правочин, згідно з вимогами статті 204 ЦК України, створює презумпцію правомірності правочину, у зв'язку з чим цей договір, згідно зі статтею 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання за ним, відповідно до приписів статті 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.
Відповідачка підписанням договору №M01.200.76799 від 23.10.2017 року та додатків до нього, та отримавши кредитні кошти, висловила своє волевиявлення та підтвердила своє погодження з усіма його умовами, як прийнятними для неї. Відповідач користувалась кредитними коштами, які їй надало АТ «Ідея Банк», однак допустила прострочення виконання грошового зобов'язання в строки, передбачені умовами кредитного договору №M01.200.76799 від 23.10.2017 року.
Матеріалами справи також підтверджується факт переходу права грошової вимоги від первісного кредитора до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за кредитним договором, укладеним між АТ «Ідея Банк» та відповідачем. Таким чином, заборгованість відповідача за кредитним договором №M01.200.76799 від 23.10.2017 року, підлягає стягненню на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів».
Враховуючи невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо своєчасного погашення кредитної заборгованості та процентів за кредитом в строки, передбачені умовами кредитного договору, та з огляду на встановлені судом фактичні обставини справи, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на його користь заборгованості, а саме суми заборгованості за основною сумою боргу та суми заборгованості за відсотками обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Розмір вказаної заборгованості за кредитним договором відповідач не спростував.
Щодо заяви відповідача про застосування строку позовної давності, суд зазначає наступне:
Відповідач просить застосувати строки позовної давності до даних правовідносин. З даного приводу суд зазначає таке.
Так, кредитний договір відповідачем було укладено 23 жовтня 2017 року. Останнє погашення заборгованості було здійснено відповідачем 28 травня 2019 року.
Відповідно до п.5.5 Кредитного договору №М01.200.76799 сторони погодили збільшений строк позовної давності у 5 (п'ять) років.
Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно з ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ст. 260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Відповідно до ч.ч.3,4 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Згідно з п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1236 від 09.12.2020 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 19.12.2020 до 28.02.2021 на території України запроваджено карантин, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, який неодноразово продовжувався.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 651 від 27.06.2023 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Крім цього, відповідно до п.19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану Україні» із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово продовжувалися та діє по даний час.
Законом України «Про внесення зміни до розділу" Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» №4434-IX від 14.05.2025 п.19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 40-44, ст. 356) виключено. Закон України набрав чинності 04.09.2025. Тобто, із 04.09.2025 відновлено строки позовної давності.
Як було встановлено судом, кредитний договір укладено 23 жовтня 2017 року, строком на 30 місяці - до 23 квітня 2020 року. З виписки по рахунку відповідача встановлено, що останній платіж з погашення заборгованості відповідачем здійснено 28 травня 2019 року, відлік позовної давності починається з 29.05.2019 року. Отже строк позовної давності закінчився б 29 травня 2024 року. Проте із врахуванням карантину, запровадженого внаслідок поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) та із врахуванням воєнного стану, запровадженого в Україні, строки позовної давності продовжувалися на строк дії карантину та воєнного стану, суд вважає, що строк позовної давності не пропущено, а тому відсутні підстави для відмови у задоволенні позову з цих підстав.
Відповідно до вимог п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання розподілу між сторонами судових витрат.
Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.
У позовній заяві представник позивача зазначив, що понесені ним судові витрати складаються із суми сплаченого судового збору. Ця обставина доведена відповідним платіжним документом платіжна інструкція №15143 від 06 лютого 2026 року (а.с.7).
Згідно з вимогами ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду з цим позовом позивачем було сплачено 2662 гривні 40 копійок судового збору. Суд у цьому рішенні прийшов до висновку про повне задоволення позовних вимог. Таким чином, судові витрати у вигляді сплаченого при зверненні до суду судового збору підлягають компенсації позивачу у повному розмірі.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 223, 141, 247, 264-265, 279 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором, - задовольнити.
Стягнути із до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014) суму заборгованості за кредитним договором №М01.200.76799 від 23 жовтня 2017 року у розмірі 260 282 (двісті шістдесят тисяч двісті вісімдесят дві) гривні 16 (шістнадцять) копійок.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014), судовий збір в сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: 01032, м.Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 35625014.
Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Повний текст судового рішення складено 14 травня 2026 року.
Суддя М.М. Дзерин