Справа №: 398/643/26
провадження №: 1-кс/398/597/26
Іменем України
"13" травня 2026 р. Слідчий суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , свідка ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого, погоджене прокурором, в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12026121060000251 від 13.02.2026 року про застосування запобіжного заходу у вигляді застави стосовно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Приютівка Кіровоградської області, громадянина України, не працюючого, маючого на утриманні трьох малолітніх дітей, раніше судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, -
12 травня 2026 року слідчий за погодженням з прокурором звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо підозрюваного ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України.
Клопотання обґрунтоване тим, що 12 лютого 2026 року близько 14 години 30 хвилин, було виявлено ОСОБА_5 , який перебував у полезахисній лісосмугі, що розташована поза межами села Протопопівка, Приютівської територіальної громади, Олександрійського району, Кіровоградської області та має географічні координати: широта 48,7645140; довгота 32,9651980, що має сільськогосподарське призначення та типом для сінокосіння, розпорядником вказаної земельної ділянки є Приютівська селищна рада Олександрійського району Кіровоградської області, з метою заготівлі деревини, не маючи відповідного спеціального дозволу (лісорубного квитка) на здійснення вирубки, достовірно усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, діючи з прямим умислом, попередньо найнявши для виконання робіт з вирубки дерев та запевнивши їх у законності вирубки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які за допомогою бензопили марки «Forte FGS 59-18 MG» здійснювали порубку дерев та вантажили зрубану деревину в вантажний автомобіль марки «ГАЗ 5204» д.н.з. НОМЕР_1 , який на праві власності належить ОСОБА_9 - дружині ОСОБА_5 .
Так у невстановлений в ході досудового розслідування проміжок часу, але не пізніше 12.02.2026 року ОСОБА_5 було здійснено незаконну вирубку 48 дерев породи клен на території полезахисної лісосмуги, яка розташована за географічними координатами: широта 48,7645140; довгота 32,9651980.
Вчиненим кримінальним правопорушенням, відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової інженерно екологічної експертизи №175/26-27 від 27.03.2026 року, внаслідок незаконної порубки сироростучих дерев у полезахисній лісосмугі спричинено майнової шкоди територіальній громаді Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області на суму 196449 (сто дев'яносто шість тисяч чотириста сорок дев'ять) гривень 51 копійка.
Своїми умисними протиправними діями, які виразились у незаконній порубці дерев у полезахисній лісосмугі, що спричинило тяжкі наслідки, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.246 КК України.
Беручи до уваги вищевикладене, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 11.05.2026 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України.
Щодо наявності обґрунтованої підозри слід зазначити, що термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини (далі-ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача у тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.
Водночас, практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру.
Наявні матеріали кримінального провадження свідчать, що існують факти та інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що ОСОБА_5 , міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 246 КК України.
Необхідність обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді застави обумовлюється наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
З урахуванням наявності вищезазначених вагомих доказів обґрунтованості підозри, обставин вчинення кримінального правопорушення, його тяжкості, міри покарання, а також особи підозрюваного, досудовим розслідуванням встановлено наявність наступних ризиків:
- п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - можливість підозрюваного ОСОБА_5 , ухилятись від кримінальної відповідальності, шляхом переховування від органів досудового розслідування та/або суду шляхом залишення місця проживання, маючи при цьому всі можливості та засоби, оскільки покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, карається позбавленням волі на строк від п'яти до семи років;
- п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України - можливість підозрюваним ОСОБА_5 , вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки останній був раніше засуджений за вчинення тотожного кримінального правопорушення та вчинив кримінальне правопорушення в якому підозрюється в період іспитового строку;
Таким чином, у разі визнання судом ОСОБА_5 винним у вчиненні кримінального правопорушення в якому він підозрюється, до останнього не можливо буде застосувати норми ст.75 КК України, а саме звільнити останнього від відбування покарання з випробуванням, що також є суттєвим значенням для підозрюваного, аби не потрапити до місць позбавлення волі.
- п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - з урахуванням вагомості доказів обґрунтованості підозри ОСОБА_5 , останній може незаконно впливати, як особисто так і через знайомих, на свідків, що вже допитані у кримінальному проваджені так і тих, що підлягають встановленню та допиту, з метою зміни та дачі показів останніми на її користь. Відповідно до ч. 2 ст. 184 КПК України копії матеріалів якими обґрунтовується клопотання, серед яких долучаються допити свідків, надаються підозрюваному, тож йому відома інформація про місце їх знаходження.
Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 511-550/0/4-13 від 04 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», слідчому судді, суду слід враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.
Крім цього, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Окрім цього, під час розслідування встановлено, що особисте зобов'язання не може бути застосоване до підозрюваного ОСОБА_5 , так як даний запобіжний захід є найбільш м'яким, а кримінальне правопорушення, яке вчинив останній є тяжким.
Особиста порука, яка полягає у наданні особам, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків і зобов'язуються за необхідністю доставити його до органу досудового розслідування чи суду на першу про те вимогу, так в ході розслідування даного провадження таких осіб не встановлено.
Крім цього, відповідно до вимог ч. 4 ст. 182 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Законом України «Про державний бюджет на 2026 рік» установлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб становить з 01.01.2026 на одну особу працездатного віку в розрахунку на місяць 3 328 гривень.
Передбачений п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України максимальний розмір застави щодо особи підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, становить від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає від 66 560 гривень до 266 240 гривень.
Також згідно з вимогами абз. 2 ч. 3 ст. 183 КПК України в ухвалі слідчого судді зазначається, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави, наслідки їх невиконання.
З урахуванням викладеного, з метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього законом обов'язків, доцільним та виправданим є визначення в ухвалі слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді застави наступних обов'язки, які будуть покладені на підозрювану у разі внесення застави: 1) прибувати до слідчого у кримінальному провадженні, прокурора у кримінальному провадженні та слідчого судді, суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні.
Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, вважаю, що більш м'який запобіжний захід не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, що є метою застосування запобіжного заходу.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити та обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави, оскільки встановлена наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Захисник в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання в повному обсязі, просила обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, посилаючись на те, що ОСОБА_5 своєчасно з'являвся на всі виклики слідчого та прокурора, був допитаний в якості підозрюваного, не відмовлялася від дачі показів, надавав всі документи, щодо яких надходили вимоги від слідчого. Має міцні соціальні зв'язки, постійне місце проживання та місце реєстрації, офіційно не працевлаштований, має на утриманні трьох малолітніх дітей. При ознайомленні з матеріалами клопотання, стороною захисту з'ясовано, що в матеріалах кримінального провадження є розбіжності в географічних координатах вчинення кримінального правопорушення, що буде доказуватися під час досудового розслідування.
Підозрюваний в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання у виді застави просив обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, повністю підтримав позицію захисника.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснив, що є рідним братом підозрюваного, він лише привозив та відвозив людей з місця вчинення кримінального правопорушення, ніяких незаконних дій він там не вчиняв. При цьому вказав, на те, що розраховувався з братом та іншими працівникми за роботу. Вважає, що кримінальне правопорушення є повністю надуманим, та ОСОБА_5 не має до цього жодного відношення.
Вислухавши пояснення прокурора, захисника та підозрюваного, заслухавши свідка, перевіривши додані до клопотання матеріали кримінального провадження, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.
Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12026121060000251 від 13.02.2026 свідчить про те, що повідомлення про вчинення кримінального правопорушення було внесено до ЄРДР з правовою кваліфікацією за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України.
11.05.2026 року слідчим СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області за погодженням прокурора Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_10 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
Причетність ОСОБА_5 до вчинення зазначеного кримінального правопорушення доводиться зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, визначених у п. 1-5 ч. 1 вказаної статті. Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше правопорушення.
Відповідно до практики ЄСПЛ, «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.F. проти Німеччини, 27.11.1997 р., § 57).
Відповідно до п. 219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» («NechiporukandYonkalo v.Ukraine») від 21 квітня 2011 року, заява № 42310/04 суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Розглядаючи клопотання про обрання запобіжного заходу для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
У відповідності до ст. 177 КПК України - метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_5 , згідно ст.177 КПК України, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, який в силу ст.12 КК України, є тяжким злочином, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі, а також наявність ризиків передбачених: - п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ухилятись від кримінальної відповідальності, шляхом переховування від органів досудового розслідування та/або суду шляхом залишення місця проживання, маючи при цьому всі можливості та засоби, оскільки покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, карається позбавленням волі на строк від п'яти до семи років; - п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України вчинення іншого кримінальне правопорушення, оскільки останній був раніше засуджений за вчинення тотожного кримінального правопорушення та вчинив кримінальне правопорушення в якому підозрюється в період іспитового строку; - п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України останній може незаконно впливати, як особисто так і через знайомих, на свідків, що вже допитані у кримінальному проваджені так і тих, що підлягають встановленню та допиту, з метою зміни та дачі показів останніми на його користь.
Згідно зі ст. 178 КПК України, суд при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу зобов'язаний врахувати ризики неправомірної процесуальної поведінки, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого правопорушення, міцність соціальних зв'язків підозрюваного, наявність у нього родини та утриманців, його репутацію тощо.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, суд відмічає, що ризиком не можна вважати прогнозовану подію, настання якої розглядається як цілком гарантоване.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку підозрюваний, може вдатися до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду, або ж створять загрозу суспільству.
Таким чином, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, суд має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи. Позитивна відповідь свідчить про реально існуючий ризик неправомірної поведінки підозрюваного.
Слідчий суддя вважає, що небезпека переховування підозрюваного здається явно переконливою, оскільки підозрюваний, усвідомлюючи те, що вчинив кримінальне правопорушення, яке має незворотній характер та згідно з ст.12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі, з метою уникнення покарання за вчинене кримінальне правопорушення, маючи можливість вільно пересуватися по території України, може покинути місце фактичного проживання та реєстрації.
Щодо незаконного впливу, як особисто так і через знайомих, на свідків, що вже допитані у кримінальному проваджені так і тих, що підлягають встановленню та допиту, з метою зміни та дачі показів останніми на її користь, то всі ці особи не перебувають в підпорядкуванні підозрюваного, можливість впливу на них відсутня. Доказів того, що він намагався чинити на них вплив чи планує це зробити стороною обвинувачення не надано.
Щодо вчинення іншого кримінальне правопорушення, слідчий суддя вважає, що даний ризик є явно переконливим, оскільки підозрюваний був раніше засуджений за вчинення тотожного кримінального правопорушення та вчинив кримінальне правопорушення в якому підозрюється в період іспитового строку.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, суд приймає до уваги, сприяння розкриттю кримінального правопорушення, наявність у підозрюваного на утриманні трьох малолітніх дітей, а також відсутність офіційного працевлаштування.
Суд критично ставиться, до заявленого клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави, оскільки органом досудового розслідування не перевірений прибуток підозрюваного, який офіційно не працевлаштований, тобто є не співмірним із заявленим розміром застави в розмірі 59 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, крім того підозрюваний має на утриманні трьох малолітніх дітей. Також слідчий суддя зазначає, що в матеріалах клопотання відсутні докази неправомірної поведінки підозрюваного на стадії досудового розслідування.
На даному етапі судового провадження суд не вирішує питання про оцінку доказів для визнання підозрюваного винуватим чи невинуватим у вчиненні злочину, адже судове провадження наразі не завершено, докази сторін в повному обсязі судом не досліджено, і відповідно до ст.94КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, має оцінити після завершення дослідження кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Враховуючи вимоги чинного кримінального процесуального законодавства, під час розгляду клопотань на стадії досудового розслідування слідчий суддя має переконатись, що сукупність матеріалів на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі є достатньою для висновку про обґрунтованість підозри, яка не є сама по собі актом притягненням особи до відповідальності, а є лише сукупністю даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
За таких умов, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів щодо пред'явленої підозри, з точки зору достатності та взаємозв'язку, слідчий суддя приходить до висновку про наявність у провадженні доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4КПК України (показання, речові докази і документи та інші), які свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, які могли б об'єктивно зв'язувати його з ними, тобто підтвердити існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрювана могла вчинити дане кримінальне правопорушення.
Разом з тим, слідчий суддя зауважує, що згідно вимог чинного законодавства сама по собі наявність обґрунтованої підозри не може бути єдиною підставою для застосування до підозрюваного запобіжного заходу, оскільки їх застосування потребує наявність існування хоча б одного із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Частиною 1 ст.179 КПК України визначено, що особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
З урахуванням зазначених ризиків у кримінальному провадженні, обставин кримінального правопорушення та даних про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає, що на даний час для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків, є достатнім застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Також, слідчий суддя вважає за необхідне роз'яснити підозрюваному що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі визначеному КПК України.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 176-179, 184, 193-196 КПК України, слідчий суддя
В задоволенні клопотання слідчого СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_11 , погоджене прокурором Олександрійської окружної прокуратури ОСОБА_3 в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12026121060000251 від 13.02.2026 року про застосування запобіжного заходу у вигляді застави стосовно ОСОБА_5 - відмовити.
Застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, поклавши на підозрювану наступні обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора, суду на його виклик у встановлений термін;
2) не відлучатися з м. Олександрія Кіровоградської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування з потерпілим, свідком та експертами в даному кримінальному провадженні.
Термін дії ухвали визначити до 11.07.2026 року у межах строку досудового розслідування.
Роз'яснити підозрюваному, що в разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_11 .
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено та проголошено 15.05.2026 року о 10-00 год.
Слідчий суддя ОСОБА_1