14 травня 2026 року
м. Київ
справа № 521/10261/24
провадження № 61-6213ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коротуна В. М. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Малиновського районного суду
м. Одеси від 12 листопада 2024 року та постанову Одеського апеляційного суду від 17 лютого 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу дійсним,
У липні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу дійсним.
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 12 листопада 2024 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 17 лютого 2026 року, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
30 березня 2026 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 12 листопада 2024 року та постанову Одеського апеляційного суду від 17 лютого 2026 року.
Ухвалою Верховного Суду від 15 квітня 2026 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
У квітні 2026 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду з заявою про усунення недоліків касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 28 квітня 2026 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 визнано неподаною та повернено заявнику.
07 травня 2026 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 вдруге подав до Верховного Суду касаційну скаргу нарішення Малиновського районного суду м. Одеси від 12 листопада 2024 року та постанову Одеського апеляційного суду від 17 лютого 2026 року.
Проте, повторно подана касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси
від 12 листопада 2024 року та постанову Одеського апеляційного суду
від 17 лютого 2026 рокуне може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження та підлягає поверненню з наступних підстав.
За змістом статей 185, 393 ЦПК України повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги.
Натомість, обставини, які стали підставою для повернення касаційної скарги ухвалою Верховного Суду від 28 квітня 2026 року існувати не перестали, оскільки представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 не врахувавши викладені у вказаній ухвалі роз'яснення, повторно подав касаційну скаргу не надав суду докази на підтвердження дати отримання копії оскаржуваної постанови, та не надав докази надсилання листом з описом вкладення іншому учаснику справи копії цієї касаційної скарги та доданих до неї документів
Об'єктивних перешкод для виконання роз'яснень викладених в ухвалі Верховного Суду від 28 квітня 2025 року представник ОСОБА_1 -
ОСОБА_2 не навів та Верховний Суд їх не встановив.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
Відповідно до частини другої цієї ж статті суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом і неприпустимість зловживання процесуальними правами є основними засадами (принципами) цивільного судочинства (пункти 2 та 11 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (пункт 1 частини другої статті 43 ЦПК України).
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).
За змістом частини другої цієї статті перелік дій, що суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним.
Оскільки представником заявника при зверненні вдруге до Верховного Суду із касаційною скаргою на ті самі судові рішення не було усунено обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої касаційної скарги ухвалою Верховного Суду від 28 квітня 2026 року (провадження
№ 61-4390ск26), вдруге подана та оформлена в аналогічний спосіб касаційна скарга у цій справі також підлягає поверненню особі, яка її подала.
Відповідно до частини третьої статті 44 ЦПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Керуючись статтями 43, 44, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 -
ОСОБА_2 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси
від 12 листопада 2024 року та постанову Одеського апеляційного суду
від 17 лютого 2026 року визнати неподаною та повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. М. Коротун