14 травня 2026 року
м. Київ
справа № 1309/5870/12
провадження № 61-5842ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коротуна В. М. розглянув касаційну скаргу Львівської міської радина ухвалу Львівського апеляційного суду від 23 березня 2026 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради, про визнання права власності,
28 квітня 2026 року Львівська міська рада звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Львівського апеляційного суду від 23 березня 2026 року.
Касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки надіслана представником заявника до суду касаційної інстанції після закінчення строку на касаційне оскарження.
Представник заявника зазначає, що він перебував на лікарняному в період
з 22 квітня до 27 квітня 2026 року.
Оцінюючи наявність підстав для поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, Верховний Суд виходить із такого.
Порядок і строки подання касаційної скарги визначено положеннями частин першої-третьої статті 390 ЦПК України.
Відповідно до частини першої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з частиною другою статті 390 ЦПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Відповідно до частини третьої статті 390 ЦПК України строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Доводи про те, що представник Львівської міської ради - Кулик А. Я. перебував на лікарняному з 22 квітня до 27 квітня 2026 року, а тому не міг вчасно підготувати та подати касаційну скаргу до суду касаційної інстанції, не є поважною причиною пропуску такого строку, яка об'єктивно унеможливили вчинення відповідної процесуальної дії.
Вищезазначені доводи представника заявника щодо поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження не можна визнати поважними, так як обов'язок подати касаційну скаргу у передбачений статтею 390 ЦПК України строк покладено саме на учасника справи.
Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на касаційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, в тому числі, спрямовані на підготовку касаційної скарги, яка за своїм змістом і формою буде відповідати усім вимогам процесуального закону.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
На думку Верховного Суду, неналежна організація трудового процесу з боку відповідальних осіб та виникнення організаційних складнощів у роботі суб'єкта владних повноважень є суб'єктивною причиною, а наслідки, що настали внаслідок такої причини, є результатом неналежного виконання процесуальних обов'язків, які мають бути однаковими для всіх учасників справи.
Державні органи є рівними перед законом і судом, поряд з іншими учасниками справи, та зобов'язані діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі при оскарженні судових рішень в апеляційному/касаційному порядку, та не можуть зловживати наданими їм процесуальними правами. Маючи намір добросовісної реалізації належного права на касаційний перегляд справи, сторона повинна забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
Право на касаційний перегляд судових рішень нерозривно пов'язане з обов'язком дотримання процесуального закону щодо порядку, строків та умов реалізації цього права. Процесуальні обов'язки в цій частині є однаковими для всіх учасників судового процесу, що відповідає принципу рівності сторін та забезпечує дотримання засад цивільного судочинства.
Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою це право сторони, а не обов'язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на касаційне оскарження, то реалізація цього права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями процесуального закону. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно з частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
Отже, заявнику необхідно надіслати на адресу суду належні докази на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення, оскільки безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Крім того, касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки заявником на порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України не додано документ, що підтверджує сплату судового збору.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги юридичною особою або фізичною особою-підприємцем на ухвалу суду справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 9 пункту 1 частини другої цієї статті становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зазначене положення стосується подання апеляційних і касаційних скарг на всі без винятку ухвали суду, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено Законом України «Про судовий збір» справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено, що з 01 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3 328,00 грн.
Таким чином, розмір судового збору за подання касаційної скарги становить 3 328,00 грн.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/ Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення вказаного недоліку.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу Львівської міської радина ухвалу Львівського апеляційного суду від 23 березня 2026 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. М. Коротун