14 травня2026 року
м. Київ
справа № 303/6787/24
провадження № 61-5569ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д.,
вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , на постанову Закарпатського апеляційного суду від 19 березня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя,
У серпні 2024 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя.
02 вересня 2024 року сторони подали до суду спільну заяву в якій повідомили суд про укладення мирової угоди та просили суд її затвердити.
Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 вересня 2024 року спільну заяву сторін про затвердження мирової угоди задоволено.
Затверджено мирову угоду за наслідками якої сторони домовились про наступне:
- cпільною сумісною власністю подружжя визнано: транспортний засіб, марки «MERCEDES-BENZ», модель «Е 300», державний номерний знак НОМЕР_1 , 2013 року випуску, чорного кольору, титульним власником якого є ОСОБА_3 . Сторони визнають, що вартість автомобіля на день підписання мирової угоди становить 580 000,00 грн; грошові кошти в сумі 900 000,00 грн отримані ОСОБА_1 від громадянки України ОСОБА_4 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в результаті продажу у 2023 році ОСОБА_4 спільного рухомого майна, зокрема, автомобіля марки «AUDI», модель «Q5», 2013 року випуску, сірого кольору, державний номерний pнак НОМЕР_2 ;
- cторони за взаємною згодою вирішили здійснити поділ майна зазначеного в пункті 2 даної мирової угоди та яке є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя наступним чином:
- визнати особистою приватною власністю ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 900 000,00 гривень, отримані ОСОБА_1 від громадянки України ОСОБА_4 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в результаті продажу у 2023 році ОСОБА_4 спільного рухомого майна, зокрема, автомобіля марки «AUDI», модель «Q5», 2013 року випуску, сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 ;
- відповідач ОСОБА_3 визнає, що нерухоме та рухоме майно, яке є предметом спору в цій справі, а саме: квартира АДРЕСА_2 , загальною площею 84,6 метрів квадратних, вартістю 250 000,00 грн та автомобіль марки «MERCEDES-BENZ», модель «GLC 300», державний номерний знак НОМЕР_3 , 2016 року випуску, білого кольору, вартістю 1 080 000,00 грн, які на праві приватної власності зареєстровані за Позивачем, не є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, оскільки вищевказане майно придбане ОСОБА_1 самостійно за її власні кошти у порядку статті 57 Сімейного кодексу України;
- позивач ОСОБА_1 , розуміючи значення своїх дій та їх правові наслідки, засвідчує, що після визнання та затвердження Мирової угоди у справі вона втрачає будь-які майнові права на 1/2 частину грошових коштів в сумі 900 000,00 грн, отримані Позивачем від громадянки України ОСОБА_4 , що проживає за адресою АДРЕСА_1 в результаті продажу у 2023 році їй спільного рухомого майна, зокрема, автомобіля марки «AUDI», модель «Q5», 2013 року випуску, сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 , і всі спори між сторонами з приводу поділу спільного майна подружжя з затвердженням судом даної мирової угоди, вважаються вирішеними;
- відповідач ОСОБА_3 , розуміючи значення своїх дій та їх правові наслідки, засвідчує, що після визнання та затвердження Мирової угоди у справі він втрачає будь-які майнові права на компенсацію вартості автомобіля марки «MERCEDES-BENZ», модель «Е 300», державний номерний знак НОМЕР_1 , 2013 року випуску., чорного кольору, і всі спори між сторонами з приводу поділу спільного майна подружжя з затвердженням судом даної мирової угоди, вважаються вирішеними;
- сторони домовились, що позивач - ОСОБА_1 зобов'язується самостійно за рахунок власних коштів здійснити погашення в повному об'ємі заборгованість за договором позики від 30.04.2024, укладеного із ОСОБА_5 , яка являється матір'ю позивачки. У зв'язку з цим сторони підтверджують, що будь-які боргові зобов'язання, які б могли бути визнані спільними сумісними борговими зобов'язаннями подружжя також відсутні.
Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя закрито.
Повернуто ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору в сумі 4 542,00 гривень, сплаченого при подачі позову відповідно до квитанції № 0.0.3831556103.1 від 19 серпня 2024 року.
Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_6 як особа, яка не брала участі в розгляді справи подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу про затвердження мирової угоди.
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 19 березня 2026 року апеляційну скаргу особи, яка не брала участі у справі ОСОБА_6 задоволено.
Ухвалу Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 вересня 2024 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні спільної заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про затвердження між сторонами мирової угоди, відмовлено та направлено справу для продовження судового розгляду до суду першої інстанції.
У квітні 2026 року через підсистему «Електронний суд» до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , на постанову Закарпатського апеляційного суду від 19 березня 2026 року, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення скасувати.
Ухвалою Верховного Суду від 04 травня 2026 року касаційну скаргу залишено без руху, для усунення недоліків.
У визначений строк заявник усунув недоліки касаційної скарги.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України. Зокрема, підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції не встановив наявності права третьої особи, яка не брала участі у справі на апеляційне оскарження, не навів будь-яких висновків щодо порушення прав апелянта та не перевірив наявність юридичного зв'язку апелянта зі сторонами у справі.
За змістом частини сьомої статті 394 ЦПК України та відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі, в якій вирішує питання про витребування матеріалів справи.
Частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Враховуючи, що заявником усунуто недоліки касаційної скарги, судом не встановлено підстав для відмови у відкритті касаційного провадження чи повернення касаційної скарги, зважаючи на те, що доводи касаційної скарги містять посилання на передбачені законом підстави касаційного оскарження судових рішень, отже наявні підстави для відкриття касаційного провадження з підстав, передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України та витребування матеріалів справи.
Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відкрити касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя, за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , на постанову Закарпатського апеляційного суду від 19 березня 2026 року.
Витребувати з Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області матеріали справи № 303/6787/24.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, в 10-денний строк з дня отримання ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:І. Ю. Гулейков
Р. А. Лідовець
Д. Д. Луспеник