15 квітня 2026 року
м. Київ
cправа № 915/1858/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Рогач Л. І.,
секретаря судового засідання - Кондратюк Л. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу фізичної особи - підприємця Трембача Василя Васильовича на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.01.2026 (колегія суддів: Ярош А. І., Савицький Я. Ф., Діброва Г. І.) у справі
за позовом заступника керівника Миколаївської окружної прокуратури в інтересах держави
в особі: Новоодеської міської ради до фізичної особи - підприємця Трембача Василя Васильовича
про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки,
за участю:
прокурора - Кондратюка Д. А.,
відповідача - адвоката Сорочана В. В.,
Короткий зміст позовних вимог
1. Заступник керівника Миколаївської окружної прокуратури (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Новоодеської міської ради (далі - міська рада) звернувся до фізичної особи - підприємця Трембача Василя Васильовича (далі - ФОП Трембач В. В.) із позовом, в якому просив суд:
- розірвати договір оренди земельної ділянки від 03.06.2011 № 683 з кадастровим номером 4824810000:01:005:0008 площею 154,8831 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (рибогосподарських потреб, риборозведення), укладений між Новоодеською районною державною адміністрацією та Трембачем В. В.;
- зобов'язати ФОП Трембача В. В. повернути міській раді земельну ділянку з кадастровим номером 4824810000:01:005:0008 у стані, придатному для використання за призначенням.
2. В обґрунтування позову прокурор зазначає, що за договором оренди землі від 03.06.2021 № 683 спірну земельну ділянку площею 154,8831 га надано саме для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (рибогосподарських потреб, риборозведення). Водночас земельна ділянка упродовж 2019- 2023 років використовується відповідачем для вирощування сільськогосподарської продукції, тому наявні підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки та її повернення у зв'язку з використанням цієї земельної ділянки не за цільовим призначенням.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
3. На підставі розпорядження Новоодеської районної державної адміністрації від 22.09.2010 № 650-р "Про затвердження технічної документації із землеустрою та надання в оренду земельної ділянки громадянину України Трембачу В. В. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (для рибогосподарських потреб, риборозведення)" затверджено технічну документацію із землеустрою і надано Трембачу В. В. в оренду земельну ділянку загальною площею 154,8831 га, у тому числі 8,3131 га під гідротехнічними спорудами, 146,5752 га під штучними водосховищами, із земель державної власності, не переданих у власність або не наданих у користування (землі водного фонду) в межах території Новоодеської міської ради.
4. 28.09.2010 Гур'ївською сільською радою Новоодеського району Миколаївської області складено акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання громадянинові Трембачу В. В., згідно з яким відповідно до креслення відновлення меж земельної ділянки в натурі ( на місцевості) виконано відновлення в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки, наданої в користування на умовах оренди громадянинові України Трембачу В. В. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (риборозведення) із земель державної власності, не переданих у власність або не наданих у користування, в межах території Новоодеської міської ради Новоодеського району Миколаївської області загальною площею 154,8883 га, з них: 8,3131 га - під гідротехнічними спорудами, 146,5752 га - під штучними водосховищами.
5. 03.06.2011 між Новоодеською районною державною адміністрацією Миколаївської області (орендодавець) та громадянином України Трембачем В. В. (орендар) укладено договір оренди землі № 683.
6. Згідно з пунктом 1 цього договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (рибогосподарських потреб, риборозведення) із земель державної власності, не переданих у власність або не наданих у користування, яка знаходиться в межах території Новоодеської міської ради Новоодеського району Миколаївської області.
7. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 154,8831 га, в тому числі
8,3131 га під гідротехнічними спорудами, 146,57 га під штучними водосховищами (пункт 2 договору).
8. Відповідно до пункту 3 договору оренди землі від 03.06.2011 № 683 на земельній ділянці розташовані об'єкти нерухомого майна, а саме: А-1 - будинок рибалки; Б-1 - насосна станція; № 1 - трансформаторна підстанція; №№ 2, 5 - шандори; № 3 - задвижки; № 4 - труба перекачки; №№ 6- 23 - стовпи електропередач; № 24 - басейн; № 25 - дамба обвалування ставка, що розміщені на вул. Мельнична, буд. № 1-Л у м. Нова Одеса Миколаївської області та є приватною власністю громадянина України Трембача В. В. (свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 10.02.2010 серія САС № 769321, видане рішенням виконкому Новоодеської міської ради).
9. Згідно з пунктом 3.1 договору оренди землі від 03.06.2011 № 683 земельна ділянка передається в оренду разом із: А-1 - будинок рибалки; Б-1 - насосна станція; № 1 - трансформаторна підстанція; №№ 2, 5 - шандори; № 3 - задвижки; № 4 - труба перекачки; №№ 6- 23 - стовпи електропередач; № 24 - басейн; № 25 - дамба обвалування ставка, що розміщені на вул. Мельнична, буд. № 1-Л у м. Нова Одеса Миколаївської області.
10. Договір укладено на 25 років. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (пункт 7 договору).
11. Відповідно до пунктів 14- 16 договору оренди землі від 03.06.2011 № 683 земельна ділянка передається в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (рибогосподарських потреб, риборозведення). Цільове призначення земельної ділянки: землі водного фонду. Умови збереження стану об'єкта оренди: використовувати за цільовим призначенням, дотримуватися вимог протиерозійної організації території; здійснювати комплекс заходів щодо охорони орендованих земель згідно з чинним законодавством; контроль орендодавця за станом використання земельної ділянки орендарем.
12. Пунктом 29 договору оренди землі від 03.06.2011 № 683 на орендовану земельну ділянку встановлено правові та спеціальні обмеження прав користування земельною ділянкою.
13. У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється: розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення),а також садівництво та городництво; зберігання та застосування пестицидів і добрив; влаштування літніх таборів для худоби; будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів, миття та обслуговування транспортних засобів і техніки; влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо (пункт 29 договору).
14. Згідно з пунктом 34 договору оренди землі від 03.06.2011 № 683 орендар зобов'язаний, зокрема: приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому порядку; дотримуватися обов'язків, встановлених статтями 96, 98, 99 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), Водним кодексом України, статтею 25 Закону України "Про охорону земель".
15. Дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї сторони унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом. Дострокове розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається. Умовами дострокового розірвання договору оренди землі за рішенням суду є: несплата орендної плати за землю в повному розмірі; несплата орендної плати за землю у встановлений договором термін; в інших випадках, передбачених законодавством (пункти 39, 40 договору).
16. На виконання укладеного договору між орендодавцем та орендарем підписано акт прийому-передачі об'єкта оренди (земельної ділянки), відповідно до якого орендодавець - Новоодеська районна державна адміністрація надає, а орендар - громадянин України Трембач В. В. приймає в оренду земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (рибогосподарських потреб, риборозведення) загальною площею 154,8883 га, з них: під гідротехнічними спорудами - 8,3131 га, під штучними водосховищами - 146,57 га, із земель державної власності, не переданих у власність або не наданих у користування, яка розташована в межах території Новоодеської міської ради.
17. Відповідачу передано в оренду земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (рибогосподарських потреб, риборозведення) загальною площею 154,8883 га з кадастровим номером 4824810000:01:005:0008.
18. Звертаючись до суду із цим позовом, прокурор зазначає, що земельна ділянка водного фонду з кадастровим номером 4824810000:01:005:0008 упродовж 2019- 2023 років використовується відповідачем для вирощування сільськогосподарської продукції, тобто з порушенням умов договору оренди та вимог чинного законодавства.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
19. 28.04.2025 Господарський суд Миколаївської області ухвалив рішення про відмову у задоволенні позову.
20. Місцевий господарський суд встановив, що ФОП Трембач В. В., якому надано в спеціальне користування рибогосподарський водний об'єкт для ведення рибного господарства, виявивши у 2019 році численні випадки масової загибелі риби від небезпечного інвазійного захворювання (диплостомозу), здійснив необхідні заходи, направлені на оздоровлення орендованих ним водойм (самостійно припинив використання водного об'єкта (ставків) та вжив заходів щодо профілактики і боротьби із цим захворюванням шляхом засівання осушених ділянок зерновими сільгоспкультурами).
Суд дійшов висновку про відсутність порушень умов договору оренди в діях відповідача при здійсненні своєї господарської діяльності з сільськогосподарського використання (риборозведення) орендованої ним земельної ділянки. У цьому випадку відповідач довів, що тимчасове осушення розташованих на земельній ділянці ставків було зумовлене виключно необхідністю вжиття невідкладних заходів для збереження корисних властивостей землі, водних об'єктів та охорони довкілля, що прямо передбачено умовами договору оренди як одна з його істотних умов.
Враховуючи, що відповідач не допустив порушень щодо цільового використання земельної ділянки, застосування такої міри відповідальності, як розірвання договору оренди, у цьому випадку не відповідатиме принципам справедливості та співмірності. Відсутність доведеної шкоди виключає висновок про те, що позивач значною мірою позбувся того, на що він розраховував при укладенні договору. Це, відповідно, свідчить про відсутність істотного порушення договору як підстави для його розірвання.
Крім того, суд зазначив, що прокурор жодним чином не оспорює право власності відповідача на цілісний майновий комплекс із риборозведення, до якого, зокрема, входять: дамби (греблі) обвалування ставків, гідротехнічні затвори (шандори), труби перекачки, задвижки, насосна станція, трансформатор. За приписами статті 377 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) і статті 120 ЗК України у разі набуття особою права власності на майно він набуває право власності на ділянку, на якій це майно розташоване, без зміни її цільового призначення. Повернення власнику лише частини земельної ділянки унеможливить її подальше використання як водного об'єкта, а отже, жодним чином не захистить інтереси Новоодеської територіальної громади, на захист якої прокуратурою і був поданий цей позов.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
21. 27.01.2026 Південно-західний апеляційний господарський суд ухвалив постанову, якою скасував рішення Господарського суду Миколаївської області від 28.04.2025 та ухвалив нове рішення про задоволення позову.
22. Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив із таких міркувань:
- у 2020- 2023 роках повідомлення від ФОП Трембача В. В. про наявність захворювання риб у рибогосподарських водоймах, що розташовані на вказаних у запиті земельних ділянках, не надходили;
- заходи (карантинні обмеження) щодо ліквідації та профілактики захворювань риб у цих водоймах не застосовувалися;
- відповідно до наявного в матеріалах справи протоколу вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів від 04.09.2023 № 25, складеного Державною екологічною інспекцією Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області), проведено вимірювання показників складу та властивостей ґрунтів, відібраних на території м. Нова Одеса Миколаївської області, зокрема на земельній ділянці з кадастровим номером 4824810000:01:005:0008, встановлено перевищення нормативного вмісту амонію у перерахунку на азот амонійний (18,1 мг/кг при 14,1 мг/кг нормативних), нітратів (186,9 мг/кг при 130 мг/кг допустимих), фосфору (1269,1 мг/кг при 365,4 мг/кг допустимих), хлоридів (335,4 мг/кг при 327,8 мг/кг допустимих);
- відповідач не дотримався обов'язку орендаря щодо цільового використання земельної ділянки водного фонду та забезпечення збереження земельної ділянки і водного об'єкта, що свідчить про істотне порушення умов договору оренди;
- відповідач, отримавши в оренду земельну ділянку водного фонду для здійснення рибогосподарської діяльності, був зобов'язаний використовувати її за цільовим призначенням, отримати дозвіл на спеціальне водокористування, дотримуватися вимог законодавства у сфері охорони та відтворення водних біоресурсів, вживати заходів щодо збереження властивостей земельної ділянки та водного об'єкта, а також здійснювати рибогосподарську діяльність на відповідному водному об'єкті. А у разі неможливості використання водного об'єкта за цільовим призначенням із підстав, пов'язаних із захворюванням риби, відповідач був зобов'язаний діяти у порядку, визначеному Законом України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів", Законом України "Про аквакультуру", а також Порядком (детальними правилами) органічного виробництва та обігу органічної продукції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.10.2019 № 970, зокрема шляхом звернення до компетентного органу - Головного управління Держпродспоживслужби - для отримання відповідного рішення (висновку, припису) щодо необхідності та тривалості застосування рибогосподарських ветеринарно-санітарних заходів, у тому числі літування;
- відповідач здійснював заходи з літування, заповнення водою та подальшого зариблення не на всій земельній ділянці, а лише в межах накопичувальної ями об'ємом близько 600 куб. м (що не перевищує 0,02 га). Решту ж території земельної ділянки площею 146 га (землі водного фонду) відповідач щонайменше з 2019 року використовує виключно для вирощування сільськогосподарських культур. Водночас жодних належних та допустимих доказів необхідності саме такого тривалого літування (фактично понад 8 років) відповідачем надано не було;
- повернення власникові спірної земельної ділянки не є втручанням чи обмеженням прав на мирне володіння майном відповідача, оскільки у цій справі не є вирішенням питання про право власності на нежитлові приміщення, споруджені на частині цієї ділянки. А тому немає підстав вважати, що повернення власникові спірної земельної ділянки унеможливить реалізацію відповідачем його прав на об'єкти нерухомого майна, які належать останньому на праві приватної власності. Подібні правові висновки наведені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 у справі № 713/1817/16-ц, від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16, від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц, від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19.
Короткий зміст касаційної скарги
23. 16.02.2026 ФОП Трембач В. В. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
24. Скаржник посилається на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України та зазначає, що судом апеляційної інстанції при ухваленні судового рішення не враховано висновків Верховного Суду, викладених у постановах:
- Великої Палати Верховного суду від 27.11.2018 у справі № 912/1385/17, від 16.01.2021 у справі № 910/2861/18, від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17, щодо застосування частини другої статті 651 ЦК України та необхідності встановлення не лише факту порушення договору, але й завдання цим порушенням конкретної шкоди, вираженої у виді реальних збитків та/або упущеної вигоди, її розміру, а також того, чи дійсно істотною є різниця між тим, на що мала право розраховувати потерпіла сторона, укладаючи договір, і тим, що насправді вона змогла отримати;
- Верховного Суду від 28.02.2020 у справі № 913/169/2020, від 16.06.2020 у справі № 689/26/17, щодо принципу цілісності об'єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований, з огляду на те, що відповідачу на праві оренди перейшла частина земельної ділянки площею 8,3131 га, на якій розміщені належні йому гідротехнічні будівлі і споруди.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
25. Прокуратура у відзиві, просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін, оскільки ФОП Трембач В. В. самовільно здійснив дії, які не передбачені чинним законодавством та умовами договору оренди, що підтверджує наявність підстав для розірвання цього договору, тому суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Позиція Верховного Суду
26. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
27. Предметом касаційного оскарження є постанова суду апеляційної інстанції, якою задоволено позовні вимоги про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки.
28. За змістом статті 93 ЗК України і статті 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, Законом України "Про оренду землі", іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
29. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
30. Згідно зі статтею 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
31. Статтею 24 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що орендодавець має право вимагати від орендаря: використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил; дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються; своєчасного внесення орендної плати.
32. За змістом статті 24 цього Закону орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання норм і правил, дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються, а в разі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом - дотримання зобов'язання щодо здійснення заходів з охорони та поліпшення екологічного стану водного об'єкта, експлуатації водосховищ і ставків відповідно до встановлених в установленому порядку режимів роботи, а також необхідність оформлення права користування гідротехнічними спорудами та права спеціального використання.
33. Зазначене відповідає положенням частини першої статті 628 ЦК України, яка передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно зі статтею 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
34. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом (стаття 31 Закону України "Про оренду землі").
35. У частині першій статті 32 Закону України "Про оренду землі" визначено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.
36. Відповідно до статті 141 ЗК України підставами припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, використання земельної ділянки не за цільовим призначенням (пункт "ґ").
37. Згідно зі статтею 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша). Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (частина друга).
38. Так, за змістом частини другої статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
39. Тож іншими підставами для зміни або розірвання договору в судовому порядку, крім істотного його порушення, відповідно до частини другої статті 651 ЦК України є випадки, встановлені законом або договором, і саме настання таких випадків зумовлює право сторони договору ініціювати в судовому порядку питання зміни чи припинення відповідних договірних правовідносин.
40. Ураховуючи вказані приписи законодавства, умови укладеного між сторонами договору оренди земельної ділянки, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що орендована відповідачем земельна ділянка площею 154,8831 га була надана йому у користування виключно для рибогосподарських потреб, разом із тим матеріалами справи підтверджується, що землі водного фонду фактично використовуються відповідачем для вирощування сільськогосподарських культур.
41. Щодо доводів відповідача про необхідність здійснення заходів для оздоровлення орендованих ним водойм шляхом засівання осушених ділянок сільськогосподарськими культурами суд апеляційної інстанції зазначив таке. Як вказує сам відповідач, заходи з літування, заповнення водою та подальшого зариблення здійснювалися не на всій земельній ділянці, а лише в межах накопичувальної ями об'ємом близько 600 куб. м (що не перевищує 0,02 га). Решту ж території земельної ділянки площею 146 га (землі водного фонду) відповідач щонайменше з 2019 року використовує виключно для вирощування сільськогосподарських культур. Водночас відповідачем не доведено належними та допустимими доказами необхідність такого використання та тривале припинення рибогосподарської діяльності.
42. Зокрема, апеляційний суд дійшов висновку, що наданий відповідачем та досліджений судом звіт Миколаївської регіональної державної лабораторії Держпродспоживслужби від 28.05.2019 № 001924 п.м./19 за результатами дослідження патологічного (біологічного) матеріалу, а також висновки Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибпромсервіс" та відділу іхтопатології Інституту рибного господарства Національної академії аграрних наук України (від 21.04.2020 № 216-04/20) не є рішеннями компетентних органів, уповноважених здійснювати державний контроль чи розробляти заходи у сфері ветеринарного нагляду, що надає право ФОП Трембачу В. В. самостійно та без відповідних погоджень припиняти рибогосподарську діяльність на понад вісім років, використовуючи при цьому близько 150 га земель водного фонду виключно для вирощування сільськогосподарських культур.
43. Суд апеляційної інстанції також взяв до уваги наявний у матеріалах справи протокол вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів від 04.09.2023 № 25, складений Державною екологічною інспекцією Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області), згідно з яким за результатами вимірювання показників складу та властивостей ґрунтів, відібраних на території м. Нова Одеса Миколаївської області, зокрема на земельній ділянці з кадастровим номером 4824810000:01:005:0008, встановлено перевищення нормативного вмісту амонію у перерахунку на азот амонійний (18,1 мг/кг при 14,1 мг/кг нормативних), нітратів (186,9 мг/кг при 130 мг/кг допустимих), фосфору (1269,1 мг/кг при 365,4 мг/кг допустимих), хлоридів (335,4 мг/кг при 327,8 мг/кг допустимих).
44. При цьому аргументи відповідача про те, що виявлені у протоколі від 04.09.2023 № 25 перевищення нормативного вмісту азоту, нітратів, фосфору і хлоридів не є наслідком його господарської діяльності, суд апеляційної інстанції визнав безпідставними, оскільки саме відповідач несе відповідальність за дотримання вимог законодавства на орендованій земельній ділянці та зобов'язаний здійснювати комплекс заходів щодо охорони орендованих земель згідно з чинним законодавством.
45. Отже, за висновками суду апеляційної інстанції, прокурор довів наявність підстав для розірвання договору оренди земельної ділянки від 03.06.2011 № 683, внаслідок чого земельна ділянка підлягає поверненню орендодавцю у стані, в якому вона була одержана в оренду. З огляду на те, що умови договору порушив саме відповідач, таке втручання в його права не свідчить про недотримання статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
46. Колегія суддів погоджується з висновками апеляційного господарського суду та зазначає, що розірвання договору й повернення земельних ділянок у власність міської ради у разі протиправної поведінки орендаря здійснюється на підставі закону та укладеного з ним договору, переслідує легітимну мету контролю за використанням майна відповідно до його цільового призначення. Задоволення позовних вимог не порушуватиме принцип пропорційності втручання у право на мирне володіння майном, оскільки таке втручання є прогнозованим наслідком недобросовісних дій самого орендаря, який свідомо допустив порушення договірних зобов'язань.
47. Аргументи касаційної скарги стосовно того, що суд апеляційної інстанції не врахував правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 912/1385/17, від 16.01.2021 у справі № 910/2861/18, від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17, щодо застосування частини другої статті 651 ЦК України є необґрунтованими, оскільки оскаржувана постанова таким висновкам не суперечить, і встановлені судами у цих справах фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, є іншими, ніж у справі, яка переглядається. У цій справі апеляційний суд виходив із конкретних обставин справи з урахуванням наданих сторонами доказів.
48. Суд касаційної інстанції також відхиляє доводи скаржника про незастосування при вирішенні спору у цій справі положень статті 120 ЗК України у контексті майна ФОП Трембача В. В. та неврахування загального принципу цілісності об'єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований, оскільки при вирішенні цього спору судами попередніх інстанцій не було встановлено обставин порушення прав ФОП Трембача В. В., про які зазначає скаржник в касаційній скарзі, а посилання скаржника на висновки щодо застосування наведених норм права, викладені у вказаних ним постановах Верховного Суду від 28.02.2020 № 913/169/18, від 16.06.2020 у справі № 689/26/17, з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи, що розглядається, предмет і підстави позову, а також матеріально-правове регулювання спірних правовідносин, є безпідставним.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
49. Відповідно до частин першої - п'ятої статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
50. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
51. За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
52. З урахуванням меж перегляду справи в суді касаційної інстанції колегія суддів вважає, що доводи, викладені в касаційній скарзі, не підтвердилися, не спростовують висновків господарського суду апеляційної інстанції, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Судові витрати
53. Відповідно до положень статті 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 300, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу фізичної особи - підприємця Трембача Василя Васильовича залишити без задоволення.
2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.01.2026 у справі № 915/1858/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Краснов
Суддя Г. М. Мачульський
Суддя Л. І. Рогач