14 травня 2026 року м. ЧернівціСправа № 926/1943/26
Суддя Господарського суду Чернівецької області Миронюк Сергій Олександрович, розглянувши заяву
заявника товариства з обмеженою відповідальністю “Чернівецька обласна енергопостачальна компанія», м. Чернівці
до боржника Відділу освіти, молоді, спорту, культури та туризму Клішковецької сільської ради, Чернівецька обл.
про видачу судового наказу про стягнення заборгованості в сумі 279626,59 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» звернулося до Господарського суду Чернівецької області із заявою про видачу судового наказу про стягнення з Відділу освіти, молоді, спорту, культури та туризму Клішковецької сільської ради заборгованості за договором про постачання/закупівлю електричної енергії споживачу №393 від 19.12.2025 в сумі 279626,59 грн., з яких: 266098,65 грн - заборгованість за спожиту електричну енергію за грудень 2025, 11056,50 грн - інфляційні втрати, 2471,44 грн - штрафні санкції.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.05.2026 справу №926/1943/26 передано на розгляд судді Миронюку С.О.
Розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю “Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» про видачу судового наказу від 13.05.2026, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 147 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи-підприємці. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень.
Статтею 148 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.
Заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для подання позовної заяви (ст. 149 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 6, 7 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України якщо заявником є юридична особа, у заяві зазначаються реквізити рахунку заявника в банку, небанківському надавачі платіжних послуг. Якщо заявником є фізична особа або фізична особа - підприємець, у заяві зазначаються реквізити рахунку заявника в банку, небанківському надавачі платіжних послуг або інформація про відсутність такого рахунку. За відсутності рахунку заявник зазначає у заяві бажаний спосіб отримання грошових коштів у разі задоволення заяви. У разі зазначення в заяві реквізитів рахунку заявника в банку, небанківському надавачі платіжних послуг до заяви додається документ, що підтверджує наявність такого рахунку.
Однак, заявником не додано документів, що підтверджують наявність рахунку в банку.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.
За приписами ч. 2 ст. 154 ГПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу (ч. 2 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України).
Відтак, з огляду на те, що до заяви про видачу судового наказу заявником не додано документів, що підтверджують наявність рахунку в банку, чим порушено вимоги ч. 7 ст. 150 ГПК України, суд дійшов висновку про те, що у видачі судового наказу необхідно відмовити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, суд звертає увагу заявника, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків (ч. 1 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно ч. 2 ст. 151 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Керуючись ст. 147, 148, 149, 150, 151, 152, 153, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю “Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» у видачі судового наказу про стягнення з Відділу освіти, молоді, спорту, культури та туризму Клішковецької сільської ради заборгованості в розмірі 279626,59 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу підписано 14.05.2026.
Суддя С.О.Миронюк