29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
"12" травня 2026 р. Справа № 924/205/26
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Танасюк О.Є., розглянувши матеріали справи
за заявою ОСОБА_1 , Хмельницька область, Хмельницький район, с. Турчинці
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
Представники сторін:
Боржник: не з'явився
Керуючий реструктуризацією: Іваницький А.М. - арбітражний керуючий
ТОВ «Фінансова компанія "Ейс": не з'явився
ТОВ "ФК "Єврокредит": не з'явився
ТОВ "Коллект Центр": Арсемікова І.В. - згідно довіреності
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину.
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 18.03.2026 відкрито провадження у справі №924/205/26 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру реструктуризації боргів боржника, призначено керуючим реструктуризацією у справі №924/206/26 арбітражного керуючого Іваницького Андрія Мироновича, призначено попереднє засідання на 11:00 год. 12.05.2026.
19.03.2026 з метою виявлення кредиторів боржника оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , сформоване 18.03.2026.
В межах 30-денного терміну з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність надійшли заяви про визнання грошових вимог до боржника: ТОВ «Фінансова компанія "Ейс" від 11.04.2026, ТОВ "ФК "Єврокредит" від 21.04.2026.
Вище зазначені заяви судом прийняті та призначені до розгляду в попередньому засіданні суду на 11:00 год. 12.05.2026.
Під час розгляду грошових вимог, які надійшли в межах 30-денного терміну суд враховує таке.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 120 КУзПБ з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника строк виконання всіх грошових зобов'язань боржника вважається таким, що настав.
Частиною 1 ст. 122 КУзПБ передбачено, що подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Згідно з ч. 6 ст. 45 Кодексу України з питань банкрутства заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Щодо грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс".
ТОВ «Фінансова компанія "Ейс" у заяві від 11.04.2026 просить визнати грошові вимоги до боржника в розмірі 25488,40 грн.
В обґрунтування грошових вимог посилається на те, що рішенням Городоцького районного суду Хмельницької області від 06.10.2025 у справі №672/889/25 стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Ейс" заборгованість за кредитним договором № 937518076 від 03.09.2021 в сумі 20066,00 грн., з яких: 10000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 10066,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками. Також стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Ейс" судовий збір в сумі 2422,40 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.
Керуючим реструктуризацією арбітражним керуючим Іваницьким А.М. 21.04.2026 надано до суду відомості про результати розгляду вимог ТОВ "ФК "Ейс", в яких зазначає, що грошова вимога ТОВ "ФК "Ейс" є недоведеною, необґрунтованою та такою, що не підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів. Звертає увагу, що кредитний договір був укладений між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 03.09.2021, натомість договір факторингу №28/1118-01, за яким ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" відступило право вимоги ТОВ "Таліон Плюс", був укладений 28.11.2018, тобто майже за три роки до укладення самого кредитного договору. За таких обставин, керуючий реструктуризацією зазначає, що ТОВ "Таліон Плюс" право вимоги відносно ОСОБА_1 , як боржника у зобов'язанні, не набуло, таке право не могло було передане цим товариством на підставі договору факторингу №30/1023-01 від 30.10.2023 ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс", так само як і ТОВ "ФК "Ейс" на підставі договору факторингу №08/07/25-Е від 08.07.2025.
Також вказує, що ТОВ "ФК "Ейс" просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №937518076 від 03.09.2021 в сумі 20066,00 грн. з яких: 10000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 10066,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками, що не відповідає погодженим умовам кредитного договору.
Посилаючись на постанову Верховного Суду від 15.03.2023 у справі №904/10560/17 керуючий реструктуризацією зазначає, що судові рішення, ухвалені судами на користь певних кредиторів проти боржника, не є обов'язковими ані для інших кредиторів, ані для суду, який розглядає справу про банкрутство. При цьому, суд, який розглядає справу про банкрутство, не зв'язаний судовими рішеннями, ухваленими судами проти боржника, відтак може відхилити вимоги, підтверджені судовим рішенням.
Вважає, що без надання додаткових документів, що підтверджують право вимоги (зокрема перехід права вимоги від первісного кредитора до ТОВ "ФК "Ейс"), узгодження конкретного розміру процентів за користування кредитом первісним кредитором з ОСОБА_1 (в межах заяви до суду 10660,00 грн. процентів, у межах кредитного договору 3639,44 грн. процентів) є суперечливим.
ТОВ "ФК "Ейс" у додаткових поясненнях від 11.05.2026 зазначає, що судова практика на яку посилається арбітражний керуючий (постанова Верховного Суду від 15.03.2023 у справі №904/10560/17) не є подібною до спірних правовідносин, оскільки у справі №924/205/26 відсутні рішення суду щодо визнання будь-якого із договорів факторингу на підставі яких перейшло право вимоги до кредитора недійсними. Також, звертає увагу, що відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Вважає, що ТОВ "ФК "ЕЙС" не повинно надавати додаткових документів на підтвердження права вимоги та узгодження розміру процентної ставки за користування кредитом
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Городоцького районного суду Хмельницької області від 06.10.2025 у справі №672/889/25 стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Ейс" заборгованість за кредитним договором № 937518076 від 03.09.2021 в сумі 20066,00 грн., з яких: 10000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 10066,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками. Також стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Ейс" судовий збір в сумі 2422,40 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.
Даним судовим рішенням встановлено наступне:
"03.09.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" укладено кредитний договір №937518076 шляхом накладення позичальником одноразового ідентифікатора "MNV2A4Х7, який направлено йому на номер телефону НОМЕР_2 . Факт належності вказаного номера телефону ОСОБА_1 підтверджується інформацією, що надана АТ ОЩАДБАНК".
Згідно умов вказаного Кредитного договору відповідачка отримала кредит в розмірі 10000,00 грн. строком на 84 календарних дні. Нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється в розмірі 251,85 % річних, що становить 0,69 % в день від суми Кредиту за час користування ним (далі - "Дисконтна процентна ставка") (п.1.4 Договору).
Згідно п.1.5 Договору на умовах викладених в п. 1.6. Договору, до відносин між Сторонами застосовуються умови нарахування процентів за ставкою 474,50 % річних, що становить 1,30 % в день від суми Кредиту за час користування ним (далі - "Базова процентна ставка").
Відповідно до п.1.6 Договору умови нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою застосовуються за умови, що кожен з чергових платежів здійснений не пізніше строку вказаного в Графіку платежів за цим Договором. Сторони погодили, що у разі прострочення повернення будь-якого з платежів за цим Договором умови про нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою скасовуються і до відносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Базовою процентною ставкою починаючи з наступного дня що слідує за Датою платежу. У разі якщо Позичальник погасить прострочену заборгованість за Договором, умови у вигляді нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою застосуються знову, починаючи з наступного дня за днем повного погашення простроченої заборгованості.
03.09.2021 на картку № НОМЕР_3 Товариство здійснило переказ грошових коштів в розмірі 10000,00 грн. згідно умов кредитного договору №937518076, що підтверджується довідкою ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога", що міститься в матеріалах справи.
Факт належності банківської картки № НОМЕР_3 відповідачці та отримання кредитних коштів в розмірі 10000,00 грн. 06.09.2021 підтверджується меморіальним ордером №2409276823 та випискою за вказаним банківським рахунком, що надані АТ "ОЩАДБАНК", який є банком-емітентом банківської картки № НОМЕР_3 .
28.11.2018 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" укладено договір факторингу №28/1118-01, у відповідності до умов якого, ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" зобов'язується відступити ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до умов вищезазначеного Договору факторингу, внаслідок передачі (відступлення) права вимоги за цим Договором, ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" заміняє ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" у кредитних договорах, що вказані у Реєстрі боржників, та набуває прав грошових вимог ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" за цими кредитними договорами, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов'язань боржників за кредитними договорами.
Відповідно до реєстру прав вимоги №175 від 05.05.2022 ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" набуло права грошової вимоги до відповідачки в сумі 20066,00 грн.
30.10.2023 між ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" та ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" укладено договір факторингу №30/1023-01, у відповідності до умов якого ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" зобов'язується відступити ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" за плату та на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до умов вищезазначеного Договору факторингу, внаслідок передачі (відступлення) портфеля заборгованості за цим Договором, ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" заміняє ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості та відповідно вказані у Реєстрі боржників, та набуває прав грошових вимог ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" за цими кредитними договорами, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов'язань боржників за кредитними договорами.
Відповідно до реєстру прав вимоги №1 від 30.10.2023 ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" набуло права грошової вимоги до відповідачки в сумі 20066,00 грн.
08.07.2025 між ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" та ТОВ "ФК "ЕЙС" укладено договір факторингу №08/07/25-Е, у відповідності до умов якого ТОВ "ФК "ЕЙС" зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" (ціна продажу) за плату, а ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" відступити ТОВ "ФК "ЕЙС" право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб-боржників, включаючи суму основного зобов'язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс".
Відповідно до умов вищезазначеного Договору факторингу, внаслідок передачі (відступлення) права вимоги за цим Договором, ТОВ "ФК "ЕЙС" заміняє ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" у кредитних договорах, що вказані у Реєстрі боржників, та набуває прав грошових вимог ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" за цим кредитними договорами, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов'язань боржників за кредитними договорами.
Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу №08/07/25-Е від 08.07.2025 ТОВ "ФК "ЕЙС" набуло права грошової вимоги до відповідачки в сумі 20066,00 грн.
Як вбачається з розрахунку заборгованості та виписки з особового рахунку за кредитним договором №937518076 від 03.09.2021 станом на 31.07.2025 заборгованість відповідачки за вказаним кредитним договором не погашена, залишок заборгованості складає 20066,00 грн., з яких: 10000,00 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту; 10066,00 грн. - сума заборгованості за відсотками."
Згідно даних ЄДРСР рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 06.10.2025 у справі №672/889/25 набрало законної сили 06.11.2025.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, наявність у Боржника заборгованості у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за Кредитним договором №937518076 від 03.09.2021 підтверджено рішенням Городоцького районного суду Хмельницької області від 06.10.2025 у справі №672/889/25, яким присуджено до стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Ейс" заборгованість за кредитним договором №937518076 від 03.09.2021 в сумі 20066,00 грн., з яких: 10000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 10066,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками. Також стягнуто з Дорогої Олени Леонідівни на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Ейс" судовий збір в сумі 2422,40 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн. Перехід до ТОВ "Фінансова Компанія "Ейс" прав кредитора щодо заборгованості за Кредитним договором №937518076 від 03.09.2021 підтверджено ланцюгом договорів факторингу (зокрема договором №08/07/25-Е від 08.07.2025, укладеним між ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" та ТОВ "ФК "Ейс).
Керуючий реструктуризацією посилаючись на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 15.03.2023 у справі №904/10560/17, зазначає, що судові рішення, ухвалені судами на користь певних кредиторів проти боржника, не є обов'язковими ані для інших кредиторів, ані для суду, який розглядає справу про банкрутство. Суд, який розглядає справу про банкрутство, не зв'язаний судовими рішеннями, ухваленими судами проти боржника, тому може відхилити вимоги, підтверджені судовим рішенням.
Приймаючи до уваги в цілому зазначені висновки, під час розгляду цієї справи суд враховує, що постанову від 15.03.2023 у справі №904/10560/17 ухвалено за наслідками розгляду заяви одного з кредиторів боржника про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду про визнання підтверджених судовим рішенням у іншій справі грошових вимог іншого кредитора до боржника у зобов'язаннях, прийнятих боржником на себе за договором про переведення боргу; і такими нововиявленими обставинами визначено визнання недійсним у межах справи про банкрутство зазначеного договору про переведення боргу.
Тобто, наведена правова позиція сформована щодо правовідносин, відмінних від правовідносин у цій справі.
Також суд зауважує, що постанова Верховного Суду від 11.04.2024 у справі №910/5663/22, на яку посилається арбітражний керуючий Іваницький А.М. має на меті вирішення питання щодо грошових вимог ініціюючого кредитора у справі про банкрутство задля уникнення визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника і відкриття на підставі такої заборгованості провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до усталеної практики Верховного Суду, заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги до боржника можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.01.2019 у справі №916/4644/15; постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №908/710/18, від 02.06.2022 у справі №917/1384/20, від 30.11.2023 у справі №910/2423/23, від 01.02.2024 у справі №910/3835/22, від 29.02.2024 у справі №908/2586/22 та багатьох інших).
У справі про банкрутство/неплатоспроможність господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов'язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови від 26.02.2019 у справі № 908/710/18 від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 12.10.2021 у справі № 01/1494 (14- 01/1494)).
Верховний Суд у постанові від 12.03.2025 у справі №903/347/24 зауважив, що заборгованість боржника перед кредитором, яка підтверджена судовим рішенням, що набрало законної сили, може ставитися під сумнів господарським судом під час розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами виключно у виняткових випадках. Водночас саме у цих випадках є необхідність у додатковому доведенні кредитором обґрунтованості своїх безспірних вимог первинними документами з урахуванням "підвищеного стандарту доказування".
Зазначеними випадками, зокрема, можуть бути такі, коли у розпорядника майна / ліквідатора (якщо кредиторські вимоги заявлено та розглядаються судом у ліквідаційній процедурі), кредиторів чи інших учасників справи про банкрутство є обґрунтовані та доказово підтверджені підстави вважати, що:
- певний кредитор, вимоги якого є безспірними, та боржник, зловживаючи процесуальними правами, ініціювали розгляд відповідного судового спору задля штучного створення підтвердженої судовим рішенням заборгованості з метою, зокрема, впливу на процедуру банкрутства боржника через отримання необхідної кількості голосів на зборах та комітеті кредиторів,
- при розгляді відповідного спору між кредитором і боржником судом не було враховано обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (до прикладу, якщо кредитор - позивач до початку розгляду спору по суті відступив право вимоги до боржника - відповідача, однак не повідомив суду наявність відповідних обставин), а жоден з учасників такої справи не реалізував право на звернення із заявою про перегляд відповідного рішення за нововиявленими обставинами;
- договір, на підставі якого виникла заборгованість боржника перед кредитором (яка була стягнута судовим рішенням за результатом розгляду відповідного спору), був визнаний у подальшому недійсним чи неукладеним, однак жоден з учасників справи (за позовом кредитора про стягнення з боржника заборгованості) не реалізував право на звернення із заявою про перегляд відповідного рішення за нововиявленими обставинами.
Наведений перелік виняткових випадків, коли безспірні вимоги кредитора потребують додаткового доведення первинними документами з урахуванням "підвищеного стандарту доказування", не є вичерпним та залежить від обставин кожної конкретної справи.
У цій справі заперечуючи проти врахування рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 06.10.2025 у справі №672/889/25 керуючий реструктуризацією не наводить достатніх підстав для висновку про наявність таких недоліків зазначеного судового рішення, які викликають сумнів під час розгляду обґрунтованих вказаним рішенням грошових вимог до боржника та зумовлюють необхідність повторної перевірки відповідних обставин щодо виникнення відповідного грошового зобов'язання у боржника та переходу прав вимоги у такому зобов'язанні до заявника - ТОВ "ФК "Ейс".
Зокрема, арбітражний керуючий Іваницький А.М. не заперечує проти встановлення рішенням Городоцького районного суду Хмельницької області від 06.10.2025 у справі №672/889/25 факту порушення боржником кредитного договору №937518076 від 03.09.2021. Разом з тим зазначає, що на момент укладення договору факторингу від 28.11.2018 не було укладено кредитного договору від 03.09.2021, тому вважає, що у первісного кредитора (ТОВ "Манівео) не виникло право вимоги за зобов'язанням, яке він міг би передати ТОВ "Таліон Плюс" на підставі договору факторингу від 28.11.2018.
З приводу зазначеного судом враховується, що Верховний Суд у своїй практиці звертав увагу на те, що допускається відступлення за договором факторингу наявної вимоги та майбутньої вимоги.
Майбутня вимога - це право грошової вимоги, що виникне в майбутньому (частина перша статті 1078 ЦК), тобто майбутніми мають кваліфікуватися такі права грошової вимоги, що "з'явилися" із тих чи інших договорів, укладених після договору факторингу. Майбутня вимога має піддаватися індивідуалізації не пізніше, аніж в момент її виникнення. Тобто майбутня вимога повинна мати потенційну властивість для ідентифікації в момент її виникнення. До цього часу майбутня вимога хоча б якось має пов'язуватися із клієнтом (постанови Верховного Суду від 07.01.2026 у справі №727/2790/25, від 04.02.2026 у справі №202/13389/24).
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК).
Презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним) (постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 24.02.2025 у справі № 183/4256/21, постанова Верховного Суду від 04.02.2026 у справі №202/13389/24).
Рішенням Городоцького районного суду Хмельницької області від 06.10.2025 у справі №672/889/25 встановлено, що 28.11.2018 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" укладено договір факторингу №28/1118-01, у відповідності до умов якого, ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" зобов'язується відступити ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Відповідно до умов вищезазначеного договору факторингу, внаслідок передачі (відступлення) права вимоги за цим договором, ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" заміняє ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" у кредитних договорах, що вказані у Реєстрі боржників, та набуває прав грошових вимог ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" за цими кредитними договорами, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов'язань боржників за кредитними договорами.
Таким чином, укладаючи договір факторингу від 28.11.2018, сторони обумовили умову, яка полягає у тому, що передача права вимоги здійснюється на підставі Реєстру боржників, у якому зазначено перелік кредитних договорів та боржників за ним.
Умови зазначеного договору факторингу передбачали можливість передачі права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Такі умови договору не суперечать нормам чинного законодавства та в установленому законом порядку судом недійсними не визнавалися, а отже, виходячи із презумпції правомірності правочину, є правомірними, тобто такими, що породжують певні цивільні права та обов'язки. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 04.02.2026 у справі №202/13389/24.
Як встановлено рішенням Городоцького районного суду Хмельницької області від 06.10.2025 у справі №672/889/25 відповідно до реєстру прав вимоги №175 від 05.05.2022 ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" набуло права грошової вимоги до відповідачки ( ОСОБА_1 ) в сумі 20066,00 грн.
З огляду на викладене, твердження арбітражного керуючого Іваницького А.М. про неможливість укладення договору факторингу раніше кредитного договору, за яким переходить право вимоги спростовується нормами чинного законодавства та правовими позиціями Верховного суду у подібних правовідносинах.
Крім того, судом враховується, що подаючи заяву про неплатоспроможність, ОСОБА_1 у конкретизованому списку кредиторів повідомляла про кредитора - ТОВ "ФК "Ейс" вимоги якого виникли на підставі рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 06.10.2025 у справі №672/889/25 та кредитного договору №937518076 від 03.09.2021. Також боржниця надавала проект плану реструктуризації боргів боржника, в якому зазначала про загальний розмір заборгованості перед ТОВ "ФК "Ейс" - 33327,10 грн. В якості додатків до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, ОСОБА_1 надавала копії рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 06.10.2025 у справі №672/889/25, кредитного договору №937518076 від 03.09.2021, розрахунку заборгованості, договору факторингу №08/07/25-Е від 08.07.2025, укладеного між ТОВ "ФК "Ейс" та ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс", листа ТОВ "ФК "Ейс" від 14.01.2026, в якому боржника повідомлено про наявність заборгованості перед новим кредитором.
З огляду на зазначене, аргументи та заперечення, які містяться у повідомленні керуючого реструктуризацією про результати розгляду вимог ТОВ "ФК "Ейс" не є підставою для відмови у визнанні грошових вимог заявника до боржника в розмірі 25488,40 грн., які є безспірними за наявності чинного судового рішення про стягнення заборгованості та чинних договорів про відступлення права вимоги.
За таких обставин, вимоги ТОВ "ФК "Ейс" до боржника в розмірі 25488,40 грн., а також судовий збір за подання заяви з грошовими вимогами в розмірі 5324,80 грн. підлягають визнанню.
Щодо грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Єврокредит".
ТОВ "ФК "Єврокредит" у заяві від 20.04.2026 (з урахуванням уточнення грошових вимог) просить визнати грошові вимоги до боржника на підставі рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 29.12.2025 у справі №672/1280/25 у розмірі 40010,31 грн., що складаються із: заборгованості за кредитним договором №TDB.2021.0022.13398 від 14.05.2021 у розмірі 32587,91 грн, судового збору у розмірі 2422,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн.
Повідомляє, що на виконання судового рішення від 29.12.2025 у справі №672/1280/25, яке набрало законної сили 29.01.2026, Городоцьким районним судом Хмельницької області видано виконавчий лист від 03.02.2026.
10.02.2026 приватним виконавцем Банадигою В.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_4 з примусового виконання виконавчого листа Городоцького районного суду Хмельницької області від 03.02.2026 у справі №672/1280/25 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК ЄВРОКРЕДИТ" у розмірі 40010,31 грн.
Станом на момент звернення із заявою про грошові вимоги, виконавче провадження НОМЕР_4 зупинено, стягнення коштів за виконавчим документом виконавчим листом Городоцького районного суду Хмельницької області від 03.02.2026 у справі №672/1280/25 у межах ВП НОМЕР_4 не здійснювалося.
27.04.2024 керуючий реструктуризацією арбітражний керуючий Іваницький А.М. надав до суду відомості про результати розгляду вимог ТОВ "ФК "Єврокредит", в яких зазначає, що грошова вимога ТОВ "ФК "Єврокредит" є недоведеною, необґрунтованою та вважаю, що не підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів.
Вважає, що посилання ТОВ "ФК "Єврокредит" у межах своєї заяви лише на рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 29.12.2025 року у справі №672/1280/25 як на підставу виникнення грошових вимог до ОСОБА_1 , без надання додаткових документів, що підтверджують право вимоги (зокрема перехід права вимоги від первісного кредитора до ТОВ "ФК "Єврокредит"), та первинних документів, а саме кредитного договору №TDB.2021.0022.13398 від 14.05.2021 з додатками, має бути оцінено судом критично.
01.05.2026 надійшли заперечення ТОВ "ФК "Єврокредит", в яких звертає увагу, що із заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та доданих до неї документів вбачається, що ОСОБА_1 визнає існування та не заперечує проти заборгованості перед ТОВ "ФК Єврокредит" на підставі рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 29.12.2025 року у справі №672/1280/25. Разом з тим, з метою повного та всебічного розгляду заявлених ТОВ "ФК Єврокредит" грошових вимог останнім надано копії документів, що підтверджують обставини, викладені у рішенні Городоцького районного суду Хмельницької області від 29.12.2025 у справі №672/1280/25.
Керуючий реструктуризацією арбітражний керуючий Іваницький А.М. у письмових поясненнях (від 06.05.2026) на заперечення ТОВ "ФК Єврокредит" зазначає, що з урахуванням наданих додаткових документів до заперечення від 01.05.2026, вимоги ТОВ "ФК "Єврокредит" є обґрунтованими та підлягають до включення до реєстру в загальній сумі 40010,31 грн. (2 черга) та 5324,80 грн. (судовий збір - позачергово).
При цьому, вважає, що витрати кредитора на професійну правничу допомогу не входять до витрат, що пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність, а тому не підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів.
Як вбачається з матеріалів заяви, 14.05.2021 між АТ "Мегабанк" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір шляхом підписання заяви-договору №TDB.2021.0022.13398 про приєднання до договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank, відповідно до умов якого сума максимального ліміту кредитної лінії становить 200000,00 грн.; орієнтовна загальна вартість кредиту - 273293 грн.; строк кредиту 12 місяців; базова процентна ставка 56% річних; пільговий період 62 дні; орієнтовна процентна ставка - 87,30 % річних.
Також між сторонами підписано паспорт споживчого кредиту.
Рішенням Городоцького районного суду Хмельницької області від 29.12.2025 у справі №672/1280/25 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК Єврокредит" суму заборгованості в розмірі 32587,91 грн., яка складається з 9996,16 грн. - заборгованості за основним боргом; 22591,75 грн. - заборгованості за несплаченими відсотками, а також стягнуто судовий збір в сумі 2422,40 грн. та витрати на правничу допомогу в сумі 5000 грн.
Даним рішенням встановлено, що відповідачка зобов'язання по поверненню коштів, отриманих згідно укладеної кредитної угоди з АТ "Мегабанк" від 14.05.2021 не виконала у зазначений строк.
Також рішенням Городоцького районного суду Хмельницької області від 29.12.2025 у справі №672/1280/25 було встановлено наступні обставини:
"03.09.2024 між АТ "Мегабанк" та ТОВ "Фінансова компанія "Мустанг фінанси" було укладено договір про відступлення права вимоги №GL1N426240, у відповідності до якого відбулось відступлення прав вимоги, зокрема, і за кредитним договором від 14.05.2021 №TDB.2021.0022.13398, що підтверджується копією вказаного договору та копією реєстру Боржників до Договору.
27.12.2024 між ТОВ "ФК ЄВРОКРЕДИТ" та ТОВ "Фінансова компанія "Мустанг фінанс" укладено договір відступлення права вимоги №1/12, у відповідності до умов якого, ТОВ "Фінансова компанія "Мустанг фінанси" передає (відступає) ТОВ "ФК ЄВРОКРЕДИТ" за плату, а ТОВ "ФК ЄВРОКРЕДИТ" приймає належні ТОВ "Фінансова компанія "Мустанг фінанси" права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами вказаними у Реєстрі боржників, укладеними між ТОВ "Фінансова компанія "Мустанг фінанси" і боржниками.
Відповідно до умов вищезазначеного Договору відступлення права вимоги, внаслідок передачі відступлення права вимоги за цим Договором, ТОВ "ФК ЄВРОКРЕДИТ" заміняє ТОВ "Фінансова компанія "Мустанг фінанси" у кредитних договорах, що вказані у Реєстрі боржників, та набуває прав грошових вимог ТОВ "Фінансова компанія "Мустанг фінанси" за цими кредитними договорами, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов'язань боржників за кредитними договорами.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу №1/12 від 27.12.2024 р. ТОВ "ФК ЄВРОКРЕДИТ" набув права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №TDB.2021.0022.13398 від 14.05.2021 в сумі: 32587 грн. 91 коп."
Згідно довідки №2204/5502491 від 29.01.2026 про набрання судовим рішенням законної сили вказано, що рішення набрало законної сили 29.01.2026.
29.01.2026 на виконання рішення від 29.12.2025 у справі №672/1280/25 Городоцьким районним судом Хмельницької області видано виконавчий лист від 03.02.2026.
10.02.2026 приватним виконавцем Банадигою В.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_4 з примусового виконання виконавчого листа Городоцького районного суду Хмельницької області від 03.02.2026 у справі №672/1280/25 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК ЄВРОКРЕДИТ" у розмірі 40010,31 грн.
19.03.2026 приватним виконавцем Банадигою В.В. винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій щодо виконавчого провадження НОМЕР_4 на підставі п. 4 ч.1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку з відкриттям господарським судом Хмельницької області провадження у справі №924/205/26 про банкрутство (неплатоспроможність) ОСОБА_1 .
У довідці від 16.04.2026 ТОВ "ФК ЄВРОКРЕДИТ" повідомило, що жодних платежів на виконання рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 03.02.2026 у справі №672/1280/25 боржником не було здійснено.
Тобто, рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 29.12.2025 у справі №672/1280/25 ані у добровільному, ані у примусовому порядку не виконано.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, наявність у боржника заборгованості у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за Кредитним договором від 14.05.2021 підтверджено рішенням Городоцького районного суду Хмельницької області від 29.12.2025 у справі №672/1280/25, яким присуджено до стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК Єврокредит" суму заборгованості в розмірі 32587,91 грн., яка складається з 9996,16 грн. - заборгованості за основним боргом; 22591,75 грн. - заборгованості за несплаченими відсотками, а також стягнуто судовий збір в сумі 2422,40 грн. та витрати на правничу допомогу в сумі 5000 грн. Перехід до ТОВ "ФК Єврокредит" прав кредитора щодо заборгованості за Кредитним договором від 14.05.2021 підтверджено ланцюгом договорів відступлення права вимоги (зокрема договором №1/12 від 27.12.2024, укладеним між ТОВ "ФК Єврокредит" та ТОВ "ФК "Мустанг фінанс").
За таких обставин, вимоги ТОВ "ФК Єврокредит" до боржника в розмірі 40010,31 грн. підтверджені судовим рішенням, є безспірними та підлягають визнанню.
Щодо витрат зі сплати судового збору та витрат на правничу допомогу.
Судом встановлено, що ТОВ "ФК Єврокредит" при зверненні з заявою про визнання грошових вимог до боржника сплатив судовий збір в розмірі 5324,80 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №8065 від 16.04.2026. Тому витрати зі сплати судового збору в розмірі 5324,80 грн. підлягають визнанню.
Також у заяві про грошові вимоги до боржника ТОВ "ФК Єврокредит" просило визнати 3000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до п.1 ч. 3. ст. 123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу.
Право особи на отримання правової допомоги під час розгляду справи господарськими судами гарантоване нормами статті 131-2 Конституції України, статті 16 ГПК України, відповідними нормами Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України). Зазначений висновок викладений у постанові Верховного Суду від 26.02.2025 у справі №910/10602/23.
Згідно ч. 1-3 ст. 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При цьому ч. 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Частиною 3 ст. 126 ГПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно із частиною першою статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).
01.07.2025 між ТОВ "ФК ЄВРОКРЕДИТ" (Клієнт) та Адвокатським об'єднанням "АЛЬЯНС ДЛС" (Об'єднання) укладений Договір про надання правничої допомоги №1/07, згідно з п. 1.1 якого Клієнт доручає, а Адвокатське об'єднання зобов'язується надавати йому на довгостроковій основі, відповідно до умов даного Договору, правничу допомогу, у відповідності до завдання Клієнта, а Клієнт зі свого боку зобов'язується прийняти зазначені послуги і сплатити Винагороду.
Пунктом 1.2. договору передбачено, що серед іншого, Адвокатське об'єднання здійснює юридичні дії по стягненню заборгованості третіх осіб перед Клієнтом шляхом, представництва інтересів Клієнта у господарських судах з усіма правами без виключення, які надані законодавством України захиснику по господарським справам.
Пунктом 1.3. договору визначено, що перелік Боржників, щодо яких Клієнтом доручається Об'єднанню вчинення дій стосовно стягнення заборгованості, сума заборгованості та інші дані, необхідні для виконання умов цього Договору, зазначають в Реєстрі Боржників.
Згідно з Реєстром Боржників, підписаного сторонами договору 21.07.2025 року, Клієнтом доручено Об'єднанню надавати правничу допомогу щодо стягнення заборгованості з Дорогої Олени Леонідівни за кредитним договором №TDB.2021.0022.13398 від 14.05.2021.
Відповідно до п. 3.2. договору сума гонорару за надання послуг, визначається виходячи із фактичного обсягу наданих послуг та вартості послуг (прейскуранту), зазначеного у Додатку №2 до цього Договору, та зазначається Об'єднанням в Акті приймання-передачі наданих послуг.
У Додатку №2 визначено, зокрема, що вартість вчинення будь-яких інших юридичних дій, необхідних для надання правничої допомоги за договором становить 1500 грн. за 1 год.
Пунктом 3.4.3. договору передбачено, що підписані сторонами Акти приймання-передачі наданих послуг є підставою для проведення розрахунків за надану правничу допомогу.
Відповідно до Акту приймання-передачі наданих послуг з правничої допомоги №12132951 від 16.04.2026, підписаного між ТОВ "ФК ЄВРОКРЕДИТ" та Адвокатським об'єднанням "АЛЬЯНС ДЛС", адвокатом вчинені інші юридичні дії, необхідні для надання правничої допомоги за договором - складання, підписання та подання заяви з грошовими вимогами кредитора до боржника у справі №924/205/26, на що витрачено 2 год., вартість послуг складає 3000,00 грн.
Судом враховується, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч. 4 ст. 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку таке втручання суперечитиме принципу свободи договору визначеному нормами ст. 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України (постанова об'єднаної палати КГС ВС від 20.11.2020р. у справі №910/13071/19, додаткова постанова Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов'язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством Касаційного господарського суду від 19.07.2021 у справі № 910/16803/19).
Відповідно до позиції, викладеної у постанові об'єднаної палати КГС ВС від 22.01.2021р. у справі № 925/1137/19, за умови підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, не надання іншою стороною доказів невідповідності заявлених до відшкодування витрат критеріям співмірності, у тому числі спростування правильності відповідних розрахунків, витрати на надану професійну правничу допомогу підлягають розподілу за результатами розгляду справи.
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7 та 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Такі висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.
Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).
Частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Тобто у розумінні цих норм процесуального права зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Такий висновок викладений у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, постанові Верховного Суду від 28.05.2025 у справі №903/753/22.
Судом враховується, що боржник правом на подання заяви про зменшення витрат на правничу допомогу не скористався.
Арбітражний керуючий Іваницький А.М. вважає, що витрати кредитора на професійну правничу допомогу не входять до витрат, що пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність, а тому не підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів.
Однак таке твердження арбітражного керуючого судом не приймається до уваги, з огляду на наступне.
Частиною першою статті 2 КУзПБ, якою передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Норми ГПК України є загальними стосовно норм КУзПБ, які визначають особливості провадження у справах про банкрутство, тобто є спеціальними та мають пріоритет у застосуванні при розгляді цих справ.
У процедурі банкрутства процесуальні норми ГПК України мають універсальний характер, оскільки розраховані як на позовне провадження, так і на процедуру банкрутства та їх застосування у цій процедурі здійснюється з урахуванням особливостей правового регулювання розгляду конкретного питання, передбаченого КУзПБ.
Водночас, аналіз положень КУзПБ свідчить про відсутність в них як спеціальних нормативно-правових актах норм, які регулюють порядок розподілу судових витрат.
Тому з урахуванням наведеного, для вирішення питання про розподіл судових витрат у справі про банкрутство мають бути застосовані загальні норми ГПК України.
Згідно із частиною першою статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 123 ГПК України).
Верховний Суд у постанові від 20.02.2024 у справі №910/14892/22 зробив висновок, що витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді не є у розумінні статті 1 КУзПБ зобов'язанням боржника перед кредитором, а є витратами понесеними в процесі розгляду грошових вимог кредитора, які мають спеціальний порядок відшкодування, передбачений нормами ГПК України та не можуть бути стягнуті окремо від цього провадження. Тому такі витрати не відносяться до поточних вимог у справі та відносяться згідно із пунктом 1 частини першої статті 64 КУзПБ до першої черги задоволення вимог кредиторів.
У даній справі боржником є фізична особа - Дорога О.Л., тому черговість задоволення вимог кредиторів до боржника, в тому числі витрат понесених в процесі розгляду грошових вимог кредитора, визначена ст. 133 КУзПБ.
Також судом враховується, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачена. Така правова позиція узгоджується із правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 22.10.2020 у справі № 904/4387/19, від 26.10.2023 у справі № 908/100/21.
Дослідивши надані ТОВ "ФК Єврокредит" докази на підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає, що критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, витраченого адвокатом часу тощо.
Як слідує з акту Акту приймання-передачі наданих послуг з правничої допомоги №12132951 від 16.04.2026, підписаного між ТОВ "ФК ЄВРОКРЕДИТ" та Адвокатським об'єднанням "АЛЬЯНС ДЛС", адвокатом здійснено складання, підписання та подання заяви з грошовими вимогами кредитора до боржника у справі №924/205/26, на що витрачено 2 год., вартість послуг складає 3000,00 грн., що узгоджується з вартістю послуг (прейскурантом), який погоджений сторонами та є додатком №2 до договору про надання правничої допомоги.
Надавши оцінку доказам щодо розподілу відповідних витрат, керуючись зокрема, такими критеріями як обґрунтованість, пропорційність, співмірність та розумність їхнього розміру, враховуючи приписи частини 4 статті 126 та частини 5 статті 129 ГПК України, зважаючи на те, що заявлені ТОВ "ФК Єврокредит" грошові вимоги підлягають визнанню, суд дійшов висновку про наявність підстав для покладення на боржника понесених витрат ТОВ "ФК Єврокредит" на правничу правову допомогу в розмірі 3000,00 грн.
За таких обставин, вимоги ТОВ "ФК Єврокредит" до боржника в розмірі 40010,31 грн., а також судовий збір за подання заяви з грошовими вимогами в розмірі 5324,80 грн. та 3000,00 грн. витрат на правничу правову допомогу підлягають визнанню.
Черговість задоволення вимог кредиторів визначена ст. 133 КУзПБ.
Відповідно до ч. 2 ст. 133 КУзПБ витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об'єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Відповідно до ч. 4 ст. 133 КУзПБ вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості:
1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам, які перебувають/перебували у трудових відносинах із боржником, сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування;
2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами;
3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.
Отже, відповідно до частини 4 статті 133 Кодексу України з процедур банкрутства за наслідками розгляду заяви про визнання грошових вимог до боржника ОСОБА_1 , грошові вимоги кредиторів підлягають до задоволення у такій черговості:
- вимоги ТОВ "ФК "Ейс": 25488,40 грн. - друга черга; 5324,80 грн. - (судовий збір за подання заяви про визнання грошових вимог) - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів;
- вимоги ТОВ "ФК Єврокредит": 40010,31 грн. - друга черга; 5324,80 грн. - (судовий збір за подання заяви про визнання грошових вимог) та 3000,00 грн. (витрати на правничу правову допомогу) - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів.
20.03.2026 Державною прикордонною службою України надано інформацію про перетин кордону боржника та членів її сім'ї.
Державна митна служба в листі від 25.03.2026 повідомила, що інформації щодо фактів декларування при переміщенні через митний кордон України товарів, майна у період з 01.01.2022 до 25.03.2026 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 не знайдено.
АТ "Ощадбанк" у листі від 23.03.2026 №.46/12-11/40848/2026-БТ повідомило про залишок коштів на рахунках ОСОБА_1 який становить 754,75 грн.
30.03.2026 до суду від ГУ ДПС у Хмельницькій області надійшли відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору громадян ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 за період з січня 2022 року по січень 2026 року.
Державна податкова служба України повідомила, що у боржника та її родичів борг з платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС, та заборгованість з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не обліковується.
15.04.2026 керуючим реструктуризацією арбітражним керуючим Іваницьким А.М. надано інвентаризаційний опис майна боржника ОСОБА_1 , згідно якого вбачається наявність у боржника двох земельних ділянок.
15.04.2026 до суду надійшов звіт керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Іваницького А.М., в якому повідомлено, що при перевірці декларацій про майновий стан боржника виявлено наступні порушення: декларації за 2023-2025 роки (станом на 01.01.2026 року) не містять відомостей про "інші грошові зобов'язання", у деклараціях за 2023 та 2024 роки не вказано доходи ОСОБА_3 у вигляді суми стипендій та додаткового блага, у деклараціях за 2023-2025 роки (станом на 01.01.2026 року) не вказані витрати ОСОБА_3 , у деклараціях за 2024 та 2025 роки не відображено дохід ОСОБА_1 у вигляді "Зимової підтримки" у сумі 2000 грн. у кожному році.
17.04.2026 керуючим реструктуризацією арбітражним керуючим Іваницьким А.М. надано звіт про результати виконаної роботи арбітражним керуючим станом на 17.04.2026.
24.04.2026 до суду від ОСОБА_1 надійшли виправлені декларації.
Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства в ухвалі за результатами попереднього засідання суду, зокрема, зазначаються: 1) обов'язок керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення такої ухвали; 2) дата засідання господарського суду, яке має відбутися не пізніше 60 днів з дня постановлення такої ухвали, на якому буде розглянуто схвалений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.
Згідно з ч. 1 ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства протягом трьох робочих днів після постановлення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду арбітражний керуючий згідно з цією ухвалою письмово повідомляє кредиторів про місце і час проведення зборів кредиторів та організовує їх проведення.
Враховуючи зазначене, за наслідками проведення попереднього засідання, суд вважає за необхідне призначити у справі засідання суду, на якому буде розглянуто схвалений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.
Керуючись ст. ст. 2, 9, 45, 47, 113, 120, 122, 123 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 233, 234, 235 ГПК України, суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Ейс" від 11.04.2026 про визнання грошових вимог до боржника задовольнити.
Визнати вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Ейс" (02094, м. Київ, вул. Поправки Юрія, буд. 6, каб. 13, код ЄДРПОУ 42986956) до боржника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в розмірі:
- 25488,40 грн. - вимоги другої черги;
- 5324,80 грн. (судовий збір за подання заяви про визнання грошових вимог) - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів.
2. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК Єврокредит" від 20.04.2026 про визнання грошових вимог до боржника задовольнити.
Визнати вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК Єврокредит" (49001, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пров. Ушинського, буд. 1, офіс 105, код ЄДРПОУ 40932411) до боржника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в розмірі:
- 40010,31 грн. - вимоги другої черги;
- 5324,80 грн. (судовий збір за подання заяви про визнання грошових вимог) та 3000,00 грн. (витрати на професійну правничу допомогу) - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів.
3. Зобов'язати керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Іваницького Андрія Мироновича:
- до 26.05.2026 провести збори кредиторів;
- протягом 3 робочих днів після постановлення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду письмово повідомити кредиторів про місце і час проведення зборів кредиторів та організувати їх проведення;
- надати суду протокольне рішення зборів кредиторів боржника щодо розгляду проекту плану реструктуризації боргів боржника та прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність чи вирішення інших питань, передбачених ч. 8 ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства.
4. Призначити засідання суду, на якому буде розглянуто схвалений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі на 11:00 год. 07 липня 2026.
Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Хмельницької області за адресою: м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1.
Ухвала набирає законної сили після її оголошення - 12.05.2026 та може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строку, визначені ст.ст. 254-259 ГПК України.
Повний текст ухвали складено 14.05.2026.
Суддя О.Є. Танасюк